ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "11" липня 2006 р.                                                          Справа №  9/83-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                        Голубєвої Г.К.

                                                                                   Майора Г.І.

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: Юзвак А.М., доручення №30/05-15/07 від 20.02.2006р.,

від відповідача:      не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Вінницьке переробне підприємство",с.Моївка Чернівецького району Вінницької області

на постанову господарського суду Вінницької області

від "22" березня 2006 р. у справі №  9/83-06 (суддя Балтак О.О.)

за  позовом Управління Пенсійного фонду  у Чернівецькому районі, смт.Чернівці Вінницької області

до Закритого акціонерного товариства "Вінницьке переробне підприємство",с.Моївка Чернівецького району Вінницької області

про стягнення 93979,74грн.,

 ВСТАНОВИВ:

  Постановою господарського суду Вінницької області від 22.03.2006р. у справі №9/83-06  позов задоволено: стягнуто з ЗАТ "Вінницьке переробне підприємство" на користь Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі 98072,44грн.

Не погоджуючись  з прийнятою постановою, ЗАТ "Вінницьке переробне підприємство" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи доводи скарги, відповідач посилається, що судом першої інстанції не враховано, що документальна перевірка проведена позивачем безпідставно. Вважає, що судом неповністю з'ясовано обставини  справи, оскільки відповідно до акту, складеного за результатами документальної перевірки правильності нарахування та своєчасності і повноти сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України не було виявлено жодних порушень, крім заниження в частині утримання внесків в сумі 7,11грн., рішення про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання прийняті відповідачем без належних підстав, що судом не прийнято до уваги.

Також вважає, що судом не перевірена наявність заборгованості, неправильно  вказано, що вся сума стягнутого боргу є внесками.

Крім того, зазначає, що Управління Пенсійного фонду у Чернівецькому районі не є органом стягнення відповідно до п.1.16 ст.1, п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", тому Управління Пенсійного фонду Чернівецького району не наділено правом самостійно вживати заходи щодо погашення податкового боргу.

Позивач в письмовому запереченні на апеляційну скаргу (т.2, а.с.20-24) не погоджується з доводами скарги. Зазначає, що посилання відповідача на безпідставність проведення перевірки необґрунтоване, оскільки планова перевірка відповідача проведена відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з дотримання чинного законодавства платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, з повідомленням відповідача про проведення планової перевірки щодо достовірності відображення в звітності розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування більше ніж за 10 днів до дати її проведення; перевірка проведена заступником начальника  за письмовим рішенням начальника управління ПФУ у Чернівецькому районі, яке визначене в посвідченні.

Посилається, що відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації та надає контролюючому органу відповідно у визначений законом термін; податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації; відповідно до п.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків, своєчасно не сплачені срахувальником у строки, визначені Законом, вважаються простроченою заборгованістю  і стягуються з нарахуванням пені та застосування штрафних санкцій; рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків відповідачем не було оскаржено. Зазначає, що заборгованість відповідача в розмірі 98072грн.44коп.  є узгодженою між сторонами, підтверджується актом взаємозвірки, який складений позивачем на підставі картки особового рахунку платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, де зазначено всі дані про нарахування страхових внесків, фінансових (штрафних) санкцій та пені, їх сплата, а також визначено розмір заборгованості в розрізі кожного платежу.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, вважає постанову господарського суду Вінницької області обґрунтованою, а апеляційну скаргу - безпідставною, в зв'язку з чим просить постанову господарського суду Вінницької області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача   в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином (т.2, а.с.19)

Відповідно до ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідач  належно повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду (т.2, а.с.19).

Представник позивача не заперечував проти розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача, оскільки неявка представників не перешкоджає повному та всебічному розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд вважає скаргу необґрунтованою, виходячи з наступного:

Закрите  акціонерне товариство "Вінницьке переробне підприємство"  зареєстроване Чернівецькою районною державною адміністрацією 31.08.2001р. як суб'єкт підприємницької діяльності та знаходиться на обліку  в Управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування,  в зв'язку з чим  ЗАТ "Вінницьке переробне підприємство"  подавались до Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому  районі розрахунки зобов'язань зі сплати збору  та внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування (т.1, а.с.18-70), що відповідає нормам ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", який діяв до 01.01.2004р., та ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІУ, який набрав чинності з 01.01.2004р.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду".

Страховими внесками відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є  кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі -Закон) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації та надає контролюючому органу відповідно у визначений Законом термін. Відповідно до п.1.11 ст.1 вказаного Закону податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або  сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно абзаців 1, 2 пункту 5.1 статті 5 Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного строку, визначеного Законом для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 та підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня та накладається штраф, розмір якого залежить від кількості днів затримки погашення податкового боргу.

Підпунктами 4,6 пункту 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного фонду України і надавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.

Пунктом 12 статті 20 вищевказаного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 10 статті 20 вищезазначеного Закону визначено, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальником у строки визначені Законом, вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків і стягується з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій, розмір яких визначено пунктами 8, 9 статті 106 даного Закону.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати збору та страхових внесків, за ним утворилась заборгованість за період з 01.07.2001р. по 21.03.2006р. (з урахуванням заборгованості, що виникла після порушення даної справи згідно заяви про зміну вимог, т.1, а.с.163-164) в сумі 98072грн.44коп., з яких 39683,04грн. недоїмка по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків, 49244,80грн. штрафні санкції та 9144,60грн. пеня. Заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом в сумі 98072грн.44коп. підтверджується розрахунками позивача (т.1, а.с.18-70), актом документальної перевірки від 25.10.2005р. №14 (т.1, а.с.129), рішеннями від 22.08.2002р. №62, №63, №64, від 21.10.2003р. №72, від 25.04.2005р. №13, №14, від 12.08.2005р. №121, від 07.12.2005р. №173, №174  про застосування штрафних санкцій (т.1, а.с.130-138), особовими картками платника (т.1, а.с.139-148), частково актом звірки взаєморозрахунків (т.1, а.с.156).

Колегія апеляційного господарського суду вважає посилання відповідача на те, що нібито документальна перевірка правильності нарахування та своєчасності і повноти сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України проведена безпідставно, необґрунтоване з наступних підстав:

Згідно пункту 1.3. розділу 1  Порядку оформлення результатів документальних перевірок з дотримання чинного законодавства платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 21 березня 2003 року №6-5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2003 року за №359/7680, плановою документальною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності платника збору на обов'язкове державне пенсійне страхування щодо сплати та цільового використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яка передбачена в плані роботи органу Пенсійного  фонду  України  і  проводиться  за місцезнаходженням  платника.  Планова перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника за письмовим рішенням керівника відповідного органу Пенсійного фонду України не рідше одного разу на календарний рік у межах компетенції органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 року №817/98 право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення.

Управлінням ПФУ у Чернівецькому районі  складено і затверджено начальником управління ПФУ у Чернівецькому районі 29 вересня 2005 року план-графік проведення планових документальних перевірок на 4-й квартал 2005 року, згідно якого передбачено проведення перевірки правильності нарахування та своєчасності і повноти сплати  страхових  внесків  до  Пенсійного  фонду  України  ЗАТ  "Вінницьке  переробне підприємство" 25 жовтня 2005 року (т.2, а.с.25).

13   жовтня  2005  року управлінням  ПФУ  у Чернівецькому районі направлено директору ЗАТ "Вінницьке переробне підприємство" лист-повідомлення (т.2, а.с.26) про проведення планової перевірки щодо достовірності відображення в звітності розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,   який   отримано   власноручно   головним   економістом   ЗАТ  "Вінницьке переробне  підприємство"  13   жовтня  2005   року,   тобто   підприємство  було повідомлено  про  проведення  планової перевірки  більше  ніж  за  10 днів до дати її проведення.

Документальна  перевірка правильності нарахування та своєчасності і повноти сплати  страхових внесків до Пенсійного  фонду України  ЗАТ "Вінницьке переробне підприємство"  за період з 1 січня 2002 року по 1 вересня 2005 року проведена заступником   начальника-начальником  відділу  надходження  доходів  Адамчук  3.3.  за
письмовим рішенням начальника управління ПФУ у Чернівецькому районі.

Таким чином, перевірка проведена обґрунтовано та відповідно до вимог чинного законодавства. За результатами перевірки правильності відображення даних в розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування шляхом співставлення  з даними бухгалтерського обліку, виявлено заниження в частині утримання внесків 1-2% в сумі 7,11грн.

Із суми 39683,04грн. недоїмки по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків станом на час прийняття постанови судом першої інстанції - 39675,93грн. боргу визначено за поданими відповідачем розрахунками зобов'язань зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а 7,11грн. донараховано позивачем при проведенні перевірки. Штрафні (фінансові) санкції застосовані до відповідача відповідними рішеннями УПФУ на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з несвоєчасною оплатою збору та внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування (т.1, а.с.130-137).

Відповідно до ч.1 ст.105 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники мають право на оскарження дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та посадових осіб у порядку підлеглості до вищого органу або посадової особи, а також в судовому порядку. Відповідач нараховані позивачем суми заборгованості у встановленому порядку не оскаржував, проте нараховані суми в добровільному порядку не сплачені. Правильність розрахунку заборгованості в сумі 98072,44грн., з яких: 39683,04грн. недоїмка по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків, 49244,80грн. штрафні санкції та 9144,60грн. пеня,   відповідачем не спростована.

Посилання відповідача на те, що Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі не є органом стягнення відповідно до п.п.1.16 ст.1, п.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",  спростовуються наступним:

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01.01.2004р. набрав чинності Закон України від 09.07.2003р. N1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058).

Згідно з пунктом 4 статті 18 Закону N 1058 страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство.

Статтею 1 цього Закону до страхових внесків віднесено кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Частиною першою статті 5 Закону N 1058 встановлено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Водночас згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" він є спеціальним законом з питань оподаткування, а тому застосування цього Закону з 01.01.2004 до вирішення питань сплати страхових внесків до Пенсійного фонду є безпідставним.

Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 N 121/2001, Пенсійний фонд має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

Абзацом 8 частини третьої статті 106 Закону N 1058 передбачено право органу Пенсійного фонду на звернення до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. Згідно абзацу 3 п.15 розділу ХУ "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України №3108-ІУ від 17.11.2005р.) погашення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 1 січня 2004р. і не погашена в установленому законом порядку, здійснюється відповідно до статті 106 цього Закону.

Як встановлено, відповідач є платником збору та страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування і за обліковими даними має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду, яка відповідачем не спростована.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій України" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною третьою статті 3 названого Закону передбачено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Згідно з частиною першою статті 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Відповідно до частини третьої зазначеної статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002р. №15-рп/2002 зі справи N 1-2/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що частина друга статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, посилання відповідача на те, що органи Пенсійного фонду не мають повноважень на подання позовів про стягнення заборгованості з внесків до Пенсійного фонду, не відповідає вимогам закону.

Щодо посилання відповідача на  неузгодження суми заборгованості між позивачем та відповідачем слід зазначити, що відповідно до вимог Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в звітності, яка подається до органу Пенсійного фонду України платник страхових внесків до Пенсійного фонду України самостійно визначає суму зобов'язання, яку необхідно сплатити до Пенсійного фонду і дана сума зобов'язання вважається узгодженою із дати подачі звітності, а рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій та нарахування пені вважаються узгодженими після закінчення терміну оскарження даного рішення.  Тобто,  сума заборгованості,  яка зазначена в постанові господарського суду Вінницької області, а саме 98072 грн. 44 коп., є узгодженою між позивачем та відповідачем у визначений законодавством термін.

З врахуванням викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що господарський суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому  районі 98072,44грн.

Судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не  ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Однак, задовольняючи позов, суд першої інстанції в резолютивній частині зазначив суму 98072грн.44коп. як внески на обов'язкове державне пенсійне страхування, не виділивши з неї основний борг, штрафні санкції та пеню, хоча в мотивувальній частині судом вказано, що борг в сумі 98072,44грн. складається із 39683грн.04коп. - внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, 49244грн.80коп. штрафних санкцій та 9144грн.60коп. пені. Про це обґрунтовано зазначає у своїй апеляційній скарзі  відповідач.

Враховуючи викладене слід змінити пункт 2 резолютивної частини постанови господарського суду, виділивши із загальної суми заборгованості окремо недоїмку, штраф та пеню.

  Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Вінницьке переробне підприємство", с.Моївка Чернівецького району Вінницької області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Вінницької області від 22 березня 2006 року у справі №9/83-06 змінити, виклавши пункт другий її резолютивної частини в наступній редакції:

"Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Вінницьке переробне підприємство", с.Моївка Чернівецького району Вінницької області (р/р 26003279506001 в ВФ КБ "Приватбанку" МФО 302689 код 03731855) на користь Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі (р/р 25608323620203 в Ощадбанку, м.Вінниця МФО 302076 ідентифікаційний код 20104546) 98072,44грн заборгованості, в тому числі: 39683грн.04коп. внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, 49244грн.80коп. штрафних санкцій та 9144грн.60коп. пені.

В решті постанову залишити без змін."

2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на постанову Житомирського апеляційного господарського суду подається протягом одного місяця після набрання законної сили, крім випадків, передбачених Кодексом Адміністративного судочинства України, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

3. Справу №9/83-06 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий   суддя                                                              Горшкова Н.Ф.

                

 судді:

                                                                                           Голубєва Г.К.  

                                                                                           Майор Г.І.  

 

Віддруковано 4прим.:
----------------------------------

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - в наряд