СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

 

Постанова

Іменем України

 

27 липня 2006 року

місто Севастополь  справа № 2-27/7804-2006А

 

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Шевченко Н.М.,

секретар судового засідання                                        Алєєва А.М.                              

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, довіреність №  НОМЕР_1

відповідача не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Воронцова Н.В.) від 01.06.2006 у справі №2-27/7804-2006А

за позовом           фізичної особи - підприємця  ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до           Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)

  

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення                             

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона при здійсненні своєї діяльності застосовує  спрощену систему оподаткування, а тому звільнена від придбання торгового патенту.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2006 у справі № 2-27/7804-2006А позов фізичної особи - підприємця  ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задоволено. Податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим від 23.08.2005 № НОМЕР_1 визнано нечинним. З Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_2 стягнуто 3,40 грн. державного мита.

          Постанова господарського суду мотивована тим, що відповідач немає повноважень стосовно проведення перевірки дотримання вимог Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”  та застосування фінансових санкцій за порушення вимог цього Закону.

          Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, в позові відмовити.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова господарського суду винесена з порушенням норм матеріального права. Відповідач вказує на те, що застосуванню підлягає Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, на який зроблено посилання в Законі України „Про державну підтримку малого підприємництва”.

          Позивач надав судовій колегії заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає на те, що постанова господарського суду прийнята у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

          В судовому засіданні 24.07.2006 відповідач підтримав свої вимоги.

          Позивач в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду залишити без змін.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.07.2006 до 27.07.2006.

          Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.

15.08.2005 Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим провела перевірку позивача з питань дотримання законодавства про здійснення розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складено акт № НОМЕР_2 (а.с.38-40).

На підставі зазначеного акту 23.08.2005 Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення -рішення № НОМЕР_3 .

Податковим повідомленням -рішенням від 23.08.2005 № НОМЕР_3 до позивача застосовані фінансові санкції у сумі 1857,92 грн. за порушення вимог статті 3 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” на підставі абзацу 4 частини1 статті 8 того ж Закону за здійснення торгівлі без придбання відповідного торгового патенту.

Актом перевірки встановлено, що позивач неодноразово здійснював реалізацію лікеро-горілчаних виробів, що підтверджується розрахунковими чеками (а.с. 42). Цей факт позивачем не оскаржується, тому вважається належне встановленим. Крім того, актом перевірки встановлено відсутність торгового патенту у позивача. Цей факт також не оскаржується позивачем, але він зазначає на те, що він не зобов'язаний придбувати  торговий патент, оскільки він використовує спрощену ситему оподаткування.

Підставою для застосування фінансових санкцій стали наступні обставини.

Позивач є суб'єктом підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 86) і здійснює сплату єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом про сплату єдиного податку (а.с. 83, 84). Разом з тим позивач отримав ліцензію на право реалізації алкогольних напоїв  ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.01.2005 (а.с.101).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” суб'єкти малого підприємництва мають право застосовувати спрощену систему оподаткування в порядку, встановленому законодавством України. Таким актом законодавства є Указ Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”. Відповідно до абзацу 5 статті 7 названого Указу цей Указ не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю, зокрема, лікеро-горілчаними виробами. Віходячи із змісту вказаних норм законодавства, фізичні - особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю лікеро-горілчаними  та тютюновими виробами, не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування. Отже, здійснюючи торгівлю лікеро-горілчаними виробами, позивач не мав права бути платником єдиного податку відповідно до названого Указу.

Це означає, що позивач зобов'язаний був використовувати загальну систему оподаткування, що означає, зокрема, обов'язок придбання торгового патенту, як це передбачено Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Посилання позивача на роз'яснення Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Автономній Республіці Крим (а.с. 8-10), в якому роз'яснюється, що платники єдиного податку можуть здійснювати торгівлю лікеро-горілчаними виробами прямо суперечить частині 1 статті 11 Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва”, яка щодо питань оподаткування відсилає до законодавства та абзацу 5 статті 7 Указа Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”, що є актом законодавства, до якого робиться посилання у названому Законі.

Зазначене роз'яснення не належить до категорії податкових роз'яснень, наявність яких породжує певні права у платників податку. Тому це роз'яснення не може бути підставою для звільнення позивача від обов'язку отримати патент та сплачувати податки відповідно до загальної системи оподаткування.

Господарський суд при прийнятті постанови неправильно застосував норми матеріального права і дійшов висновку про те, що абзац 5 статті 7 Указа Президента України „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” суперечить Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” і не підлягає застосуванню. Господарський суд не врахував, що посилання на законодавство в частині першій статті 11 названого Закону є непрямим посиланням на названий вище Указ.

Неправильним є також висновок суду про те, що відповідач не мав право здійснювати контроль за дотриманням Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”. Відповідач здійснював перевірку, зокрема, на підставі Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, на що зазначається в акті перевірки (а.с. 11). Крім того, органи податкової державної служби мають право проводити перевірку дотримання Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, виходячи з наступного.

Частиною 4 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлено, що рішення про  стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї  статті, приймаються  органом, який  видав  ліцензію на  право  виробництва  і торгівлі, зокрема,  спиртом  етиловим, коньячним  і плодовим, алкогольними  напоями  і  тютюновими виробами, та іншими  органами виконавчої  влади  у межах   їх  компетенції, визначеної  законами  України.

Згідно з абзацем 6 пункту 1 статті 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна  податкова  адміністрація  України виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових  адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану, зокрема, із застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Указом  Президента  України  “Про  посилення  державного контролю  за  виробництвом  і обігом  спирту, алкогольних  напоїв і тютюнових  виробів” на  Державну  податкову  адміністрацію  України  покладено забезпечення  реалізації  державної  політики  у  сфері  контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових  виробів, здійснення  міжгалузевої координації  у цій  сфері.

На виконання  цього Указу постановою Кабінету  Міністрів  України  від  07.08.2001 № 940 “Про заходи щодо  посилення  державного  контролю за  виробництвом  та обігом  спирту, алкогольних напоїв  і тютюнових  виробів та  справлянням  акцизного збору”   у складі Державної податкової адміністрації  України  утворено  Департамент з питань адміністрування акцизного збору  і  контролю за  виробництвом та обігом підакцизних товарів як самостійний  функціональний підрозділ з правами  юридичної  особи,  у  складі  державних  податкових  адміністрацій  в  Автономній  Республіці  Крим,  областях,  містах Києві  та  Севастополі - регіональні  управління  Департаменту з  правами  юридичної  особи  та їх  територіальні  підрозділи.

Згідно з пунктом 6.5  Положення  про Департамент  з питань  адміністрування  акцизного  збору  і контролю  за  виробництвом  та обігом  підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, затвердженого наказом  Державної податкової адміністрації    України  від  21.08.2001 № 331,  територіальні  підрозділи  регіональних  управлінь функціонують  у  складі  відповідних  державних  податкових  інспекцій.

Пунктом 6.5 цього Положення  передбачено, що регіональні  управління та їх  територіальні  підрозділи у  межах  своєї  компетенції  застосовують до суб'єктів підприємницької діяльності у випадках, передбачених законодавством, фінансові санкції за порушення вимог  законодавства, яке  регулює  відносини  у  сфері  виробництва та обігу  спирту,  алкогольних  напоїв  і  тютюнових  виробів.

При  цьому, як постанова Кабінету  Міністрів України від  07.08.2001 № 940 “Про заходи щодо  посилення  державного  контролю за  виробництвом  та обігом  спирту, алкогольних напоїв  і тютюнових  виробів та  справлянням  акцизного збору”, так і зазначене Положення не визначають за  територіальними  підрозділами регіональних управлінь Департаменту  з питань  адміністрування  акцизного  збору  і контролю  за  виробництвом  та обігом  підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України  України  статусу  юридичної  особи.

Делегування Державною податковою адміністрацією України, уповноваженою Законом України “Про державну податкову службу України” на застосування передбачених законодавством санкцій за порушення в сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, відповідних повноважень Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і  контролю за виробництвом та обігом  підакцизних товарів, його регіональним управлінням та територіальним підрозділам при функціонуванні останніх як підрозділів державних податкових інспекцій слід оцінювати як наявність у державних податкових інспекцій зазначених повноважень.

Крім того, позивач не надав на вимогу суду податкове повідомлення -рішення від 23.08.2005 № НОМЕР_3, яке він оскаржує.

Твердження позивача про те, що зазначене податкове повідомлення - рішення не було ним отримане, не підтверджується матеріалами справи. Факт отримання позивачем 29.08.2005 податкового повідомлення - рішення  від 23.08.2005 № НОМЕР_3 підтверджується підписом позивача на корінці податкового повідомлення - рішення (а.с. 41). Позивач стверджує, що у корінці він розписався за отримання податкового повідомлення - рішення  від 23.08.2005 № НОМЕР_3, а замість нього йому було надано відповідачем податкове повідомлення - рішення  від 31.10.2005 № НОМЕР_4 (а.с. 7). Але це твердження позивача спростовується матеріалами справи. 01.09.2005 позивач направив на адресу відповідача скаргу на податкове повідомлення - рішення  від 23.08.2005 № НОМЕР_3. Рішення за результатами розгляду цієї скарги прийнято 18.10.2005, а податкове повідомлення - рішення   № НОМЕР_4 винесено  31.10.2005.  На корінці податкового повідомлення - рішення  від 23.08.2005 № НОМЕР_3 знаходится підпис позивача та дата отримання податкового повідомлення - рішення - 29.08.2005 (а.с. 94). Таким чином, на зазначену дату отримання позивачем податкового повідомлення - рішення від 31.10.2005 № НОМЕР_4 було неможливо.

Твердження позивача про те, що до нього двічі застосовані фінансові санкції за одне й теж порушення не приймаються до уваги, оскільки надане ним рішення про застосування фінансових санкцій Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим від 13.02.2006 № НОМЕР_5 (а.с. 100) свідчить про застосування до нього фінансових санкцій за порушення           Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг”, а податковим повідомленням - рішенням від 23.08.2005 № НОМЕР_3 до позивача застосовані фінансові санкції за порушення вимог Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”. Отже, фінансові санкції застосовані за різні види порушень. Крім того, у випадку притягнення позивача до відповідальності за порушення одного виду,  не є підставою для звільнення від відповідальності, оскільки правопорушення одного виду, які вчинені позивачем в різний час, вважаються різними порушеннями одного виду, оскільки позивач не припиняє неправомірних дій. 

З огляду на викладене, постанова господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

                    Керуючись статтєю195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 

                                                            ПОСТАНОВИВ:         

                    1.  Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим від 19.06.2006 задовольнити.

                    2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.06.2006 у справі № 2-27/7804-2006А скасувати.

                    3.  Прийняти нову постанову.

                    4.  В позові суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 відмовити.

                    Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

                                                           

Головуючий суддя                                                            І.В. Черткова

Судді                                                                                          К.В. Волков

                                                                                          Н.М.Шевченко