Справа № 2-а-2987/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2011 р. Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді: Федоренко О.І., при секретарі: Черкашиної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар Запорізької області про визнання дій неправомірними та про зобов’язання вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області (надалі - УПФУ м.Енергодар), про визнання дій неправомірними щодо не перерахунку державної пенсії та про зобов’язання проведення перерахунку та виплати державної пенсії з 18.02.2011 року у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон) з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на 1 застраховану особу в Україні за 2010 рік, який є календарним роком, що передує року перерахування пенсії і становить 1982,63 грн.

В адміністративному позові позивачка зазначила, що є пенсіонеркою, працює, перебуває на обліку в УПФУ м.Енергодар, одержує пенсію. При черговому перерахунку її пенсії УПФУ було застосовано показник середньої заробітної плати на одну застраховану особу за 2008 рік, а не а 2010 рік у розмірі 1982,63 грн. Не погоджуючись з таким перерахунком, вона звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік, однак одержала відповідь з відмовою в проведенні такого перерахунку та поясненням, що перерахунок проводився відповідно до норм чинного законодавства. Вважає, що УПФУ порушує законодавство України, оскільки законодавець встановивши в Законі правові підстави перерахунку пенсії, визначив й умови їх перерахунку в ст.ст.40,42 Закону.

Ухвалою суду від 21.07.2011 року провадження по справі було відкрито (а.с.13).

В судове засідання позивач не з’явився, у змісті вимог адміністративного позову зазначив про розгляд справи без участі.

Представник відповідача до суду не з’явився, надав заперечення проти позову, в яких просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, провести розгляд справи у його відсутності (а.с.20).

Перевіривши докази по справі суд приходить до наступних висновків:

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Позивач є пенсіонером (а.с.7), перебуває на обліку в УПФУ м.Енергодар. Відповідно до ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після попереднього перерахунку пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону із з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на 1 застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

У відповідності до ст. 42 зазначеного Закону, позивач звернувся з заявою до УПФУ м.Енергодар про перерахунок пенсії, згідно з якою відповідачем було зроблено перерахунок пенсії, при цьому з урахуванням середньої заробітної плати в середньому на 1 застраховану особу в цілому по Україні за 2008 рік, що підтверджується наданою до матеріалів справи копією розпорядження (а.с.5-6). Не погоджуючись з таким перерахунком, позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2010 рік (а.с.8), однак відповіддю з УПФУ м.Енергодар йому було відмовлено в

проведенні такого перерахунку та зазначено, що перерахунок зроблено у відповідності до вимог законодавства України (а.с.9).

Суд не може погодитись з позицією відповідача, оскільки відповідно до ст. 40 Закону, у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу

після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії визначено ст. 40 Закону за формулою 3п=3с х (Ск:К), де Зс - середня заробітна плата в середньому на 1 одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за нарахуванням пенсії.

Будь-яких обмежень дії ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік» - не приймалось.

Крім того, Постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 було визначено порядок проведення перерахунку пенсії, відповідно до якого: у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжила працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера, перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Однак, в супереч зазначеній Постанові, відповідач здійснює перерахунок пенсії у 2011 році, з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2008 рік, що підтверджується наданим до матеріалів справи розпорядженням про призначення пенсії (а.с.5-6).

Також, суд не може погодитись з позицією відповідача зазначеної у відповіді на заяву позивача (а.с.9), в якій УФУ посилається на те, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення пгі.пЗ.5 розділу III Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни до ст.ст.40,42 Закону, внаслідок чого, виникла правова колізія, яка полягає в тому, що норми ст.ст. 40,42 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не ухвалювалось.

Оскільки, відповідно до ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, були визнані неконституційними не норми зазначеного Закону, а зміни до Закону, тому ніякого правового акту про відновлення дії Закону, не потребується, так як їх дію ніхто не відміняв.

Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст. 19 та ч.І ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

При здійсненні перерахунку державної пенсій, відповідно до норм ст.ст. 40, 42 Закону, застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати в середньому на 1 застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахування пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач після попереднього перерахунку пенсії продовжував працювати, тобто з її заробітної плати щомісячно сплачувались страхові внески, які не були враховані відповідачем відповідно до вимог Закону для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, як вбачається із наданого до матеріалів справи Розпорядження про призначення пенсії, при проведенні 18.02.2011 року перерахунку пенсії позивача, УПФУ було враховано середній заробіток за 2008 рік (а.с.5-6), однак відповідач, відповідно до положень ст.ст. 40, 42 Закону, повинен був, при проведенні перерахунку державної пенсії позивача, застосувати показник середньої заробітної плати за 2010 рік, який становить 1982,63 грн.

Відповідно ч.З ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1. на підставі, у межах

повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; 2. з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; 3. обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4. безсторонньо (неупереджено); 5. добросовісно; 6. розсудливо; 7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямовано

це рішення (дія); 9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10. своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до викладеного, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Таким чином, приймаючи до уваги зазначене, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу у 2011 році у відповідності до ст.ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на 1 одну застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Вирішуючи питання про час з якого має бути проведений перерахунок державної пенсії, суд виходить з наступного:

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк. Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом 19.07.2011 року з вимогою щодо зобов’язання вчинення відповідачем дій з 18.02.2011 року, тобто позивачем не пропущено строк звернення до суду передбачений ч.2 ст.99 КАС України. Згідно із розпорядженням про призначення пенсії (а.с.5), державну пенсію позивачу було перераховано 18.02.2011 року, та призначено до виплати з 01.03.2011 року, оскільки, відповідно до абз.1 ч.4 ст. 45 Закону, строк перерахунку пенсії, розраховується таким чином: з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Тобто вимоги позивача щодо строку з якого треба проводити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в Україні за 2010 рік, який є календарним роком, що передує року перерахунку пенсії, підлягає задоволенню частково, оскільки, згідно із абз.1 ч.4 ст. 45 Закону, перерахунок пенсії позивачу треба проводити з 01.03.2011 року.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.З, 22, 46, 48 Конституції України, Рішенням КС України № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р., ст.ст. 40, 42, 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 8, 11, 69-71,94, 99, 100, 128, 158-164, 186 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар Запорізької області щодо відмови в перерахунку державної пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на 1 застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2011 рік

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області провести з 01.03.2011 року перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ст. 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з застосуванням показника середньої заробітної плати в середньому на 1 застраховану особу в цілому по Україні за 2010 рік, який є календарним роком, що передує року перерахунку пенсії і становить 1982,63 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О. І. Федоренко