ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 серпня 2009 року справа № 2а-2750/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1
до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області
про визнання протиправними та нечинними рішення від ІНФОРМАЦІЯ_2 про застосування фінансових санкцій та розпорядження від ІНФОРМАЦІЯ_3 про анулювання ліцензії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася з адміністративним позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області, в якому вказує, що вона, як підприємець у сфері роздрібної торгівлі та торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала у відповідача ліцензії НОМЕР_1 на торгівлю тютюновими виробами та НОМЕР_2 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, на термін дії - ІНФОРМАЦІЯ_5. Торгівельну діяльність здійснюють наймані працівники у магазині за адресою: АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_6 за її відсутність робітники Ленінського РО УМВД України м. Запоріжжя здійснили перевірку роботи магазину, внаслідок якою було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.. 156 ч. 2 КпАП України, відносно ОСОБА_4, яка не є працівником магазину та ІНФОРМАЦІЯ_6 продала невідомому громадянину, якому не виповнилося 18 років, алкогольні та тютюнові вироби. Вказаний протокол було направлено без перевірки вказаних в ньому фактів для розгляду по суті до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області. ІНФОРМАЦІЯ_2 начальником зазначеного Департаменту було прийнято рішення НОМЕР_3 про застосування до позивачки, як до підприємця, фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 3400 гр.
ІНФОРМАЦІЯ_3 начальник Департаменту прийняв розпорядження НОМЕР_4 про анулювання ліцензій, які були їй видані терміном дії до ІНФОРМАЦІЯ_7. Позивачка вважає ці рішення передчасними та безпідставними, оскільки рішення про накладання на позивачку штрафу в сумі 3400 гр. було прийнято відповідачем виключно на підставі складеного робітниками Ленінського РО ЗГУ УМВД України протоколу від ІНФОРМАЦІЯ_6 та в більшому розмірі, ніж це передбачено законом - 3400 гр. замість 1700 гр., згідно ст.. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Тому позивачка просить суд визнати прийняті начальником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області: рішення від ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення на неї штрафу в розмірі 3400 гр. та розпорядження від ІНФОРМАЦІЯ_3 про анулювання ліцензій, виданих їй з терміном дії до ІНФОРМАЦІЯ_7., протиправними та скасувати їх.
У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги, наполягають на задоволенні адміністративного позову, просять суд їх задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала, зазначивши що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_6 органами міліції Ленінського РО м. Запоріжжя було здійснено перевірку об'єкту господарювання - магазину за адресою: АДРЕСА_1, який належить ПП ОСОБА_1, за наслідком якої було складено протокол від ІНФОРМАЦІЯ_6 про порушення ОСОБА_4, реалізатором магазину, ст. 156 ч. 2 КпАПП України. На підставі цього протоколу на підприємця було накладено штраф і анульовано ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами. Відповідач вважає ці дії відповідача законними та обґрунтованими і просить суд відмовити позивачці в позові.
Вислухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні з матеріалів справи та пояснень сторін, позивачка ОСОБА_1. зареєстрована як фізична особа-підприємець ІНФОРМАЦІЯ_8 і займається роздрібною торгівлею, на що їй видано торговий патент НОМЕР_5 на період ІНФОРМАЦІЯ_9. Позивачці були видані ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами на період ІНФОРМАЦІЯ_5. Згідно з направленням начальника Ленінського РО УМВД України від ІНФОРМАЦІЯ_6, було проведено перевірку здійснення торгівлі алкогольними та тютюновими виробами суб»єктів господарської діяльності. При перевірці діяльності магазину у складі зупинкового комплексу за адресою: АДРЕСА_1, який належить позивачці ОСОБА_1, були встановлені порушення правил торгівлі алкогольними та тютюновими виробами реалізатором магазину ОСОБА_4 Згідно протоколу, ОСОБА_4, знаходячись на робочому місці в магазині, реалізувала неповнолітньому громадянину алкогольну та тютюнову продукцію, а саме - дві пляшки слабоалкогольного напою «Лонгер» та дві пачки цигарок, чим порушила правила торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, відповідальність за що передбачена ст.. 156 ч. 2 КпАПП України. ОСОБА_4 не погодилася з протоколом і відмовилася його підписувати. У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі зазначеного протоколу відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій НОМЕР_6, згідно з яким на позивачку, як підприємця, було накладено штраф в розмірі 3400 гр. Згідно з розпорядженням НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідач анулював належну позивачці ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами за порушення вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95 від 19.12.1995 р.
Зазначені рішення відповідача суд вважає неправомірними з наступних підстав.
У відповідності зі ст. 17 п. 4 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95 від 19.12.1995 р., до суб»єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:…оптової і роздрібної торгівлі…алкогольними напоями і тютюновими виробами…з порушенням установлених правил торгівлі - в розмірі, …не менше 1700 гр. В даному випадку порушення установлених правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення відносно реалізатора ОСОБА_4, яка не є найманим працівником позивача і не знаходиться в трудових відносинах з підприємством позивачки. Тоді як відповідно до змісту ст.. 72 КАСУ, доказом скоєння адміністративного правопорушення у справі про адміністративний проступок є постанова суду, яка набрала законної сили. В нашому випадку така постанова суду, яка б установила провину ОСОБА_4 у скоєнні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 156 ч. 2 КпАПП України, відсутня, а протокол про порушення нею порядку торгівлі алкогольними та тютюновими виробами є тільки підставою для відкриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, яка підлягає розгляду уповноваженим органом за участю віх зацікавлених осіб з наданням належних доказів. Тому суд вважає неправомірним рішення відповідача НОМЕР_6 від ІНФОРМАЦІЯ_2 про застосування до позивачки штрафних санкцій. Крім того, в порушення п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95 від 19.12.1995 р. на позивачку накладено штраф в розмірі 3400 гр., тоді як вказаною статтею розмір штрафу у відповідності із скоєним адмінправопорушенням становить 1700 гр.
Оскільки рішення про застосування штрафних санкцій щодо позивачки від ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято незаконно, та підлягає скасуванню, відповідно підлягає скасуванню і розпорядження відповідача про анулювання виданих позивачці ліцензій для торгівлі алкогольними та тютюновими виробами від ІНФОРМАЦІЯ_3, як прийняте на підставі зазначеного незаконного рішення відповідача.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.15, 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ст.ст. 9, 11, 14, 94, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України", суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов позивачки - задовольнити.
Визнати протиправними та нечинними: рішення НОМЕР_3 від ІНФОРМАЦІЯ_2, прийняте відносно ОСОБА_1 щодо застосування фінансових санкцій і розпорядження НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_3 про анулювання ліцензій серії АВ НОМЕР_1, серії АВ НОМЕР_2, прийняті начальником регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України в Запорізької області.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала .
Суддя: Л.О.Нестеренко