Справа № 2-2399/09

РІШЕННЯ

іменем України

18 червня 2009 року                                                                                        

Залізничний районний суд  м. Львова

в складі: головуючого - судді :      Іванюк І.Д.

               при секретарі с/з -            ОСОБА_1

за участю позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права на користування житлом, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідача, як тимчасового мешканця. Свої позовні вимоги мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право власності від 25.09.1996р. йому на праві власності належить спірна квартира, проте користуватись такою він не може, оскільки у ній проживає тимчасовий мешканець ОСОБА_4, яка чинить йому перешкоди у користуванні житлом та відмовляється таке звільнити.

В судовому засіданні позивач первісний позов підтримав та проти зустрічного позову заперечив з аналогічних підстав, додатково пояснив суду, що він одноособово являється власником спірної квартири, у квартирі був зареєстрований батько ОСОБА_5, у 2006р. відповідач разом із його батьком вселилась у квартиру, як дружина останнього, він надав згоду на тимчасове проживання такої у спірній квартирі на період проживання батька, однак у спірній квартирі вона не зареєстрована 06.03.2009р. його батько помер, на підставі свідоцтва про смерть його знято з реєстрації за місцем проживання. Після смерті батька він повідомив позивачку про необхідність виселитись, однак нею не вжито жодних заходів на виконання вказаної вимоги. Оскільки він має намір використовувати квартиру для власного проживання, просив позов задоволити.

Представник відповідача на підстав довіреності від 25.05.2009р. (а.с. ) проти первісного позову заперечив, а зустрічний позов підтримав з тих підстав, що відповідачка хоча і не перебуває у родинних відносинах із позивачем, вселилась у квартиру як дружина ОСОБА_5.

Заслухавши пояснення сторін/представників, оглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що у первісний позов слід задоволити, а у зустрічному позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 818 ЦК України наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, за їх взаємною згодою та з попереднім повідомленням наймодавця можуть дозволити тимчасове проживання у помешканні іншої особи без стягнення плати за користування житлом. Тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом і повинні звільнити житло після спливу погодженого з ними строку проживання або не пізніше семи днів від дня пред’явлення до них наймачем або наймодавцем вимоги про звільнення помешкання.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2. являється одноособовим власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.   ) та зареєстрований у ній за місцем проживання.

З свідоцтва про шлюб (а.с. ) вбачається що ОСОБА_4 - відповідач у справі, зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 16.03.2002р.

З будинкової книги та довідки з місця проживання (а.с. ) вбачається, що ОСОБА_5 був зареєстрований у спірній квартирі, однак на підставі свідоцтва про смерть (а.с. ) 24.03.2009р. знятий з реєстрації. ОСОБА_4 у спірній квартирі не зареєстрована.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_2. надав дозвіл ОСОБА_4 тимчасово проживати у квартирі АДРЕСА_1 на період проживання у ній ОСОБА_5., після смерті останнього звернувся до неї з вимогою про звільнення спірного помешкання, яке необхідне йому для власного проживання.

Суд критично оцінює пояснення представника відповідача про надання позивачем згоди на постійне проживання відповідачки у спірній квартирі, оскільки всупереч ст.ст. 59-60 ЦПК України позивачем не надано доказів на ствердження протилежного, як із згоди на постійне проживання відповідача за первісним позовом та яка згідно вимог ст. 161 ЖК України та ст. 817 ЦК України повинна бути висловлена письмово.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що первісний позов слід задоволити, а у зустрічному позові слід відмовити, оскільки тимчасові мешканці не мають самостійного права користування житлом незалежно від тривалості проживання в такому.

Окрім того, з ОСОБА_4 слід стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати, проведені ним при подачі позовної заяви (а.с.    ).

Керуючись ст.ст. 10, 60, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. 161 ЖК України, ст.ст. 316, 383, 391, 817, 818 ЦК України,  –  

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житлом та виселення задоволити.

Виселити ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1

У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання права на користування житлом відмовити за безпідставністю.

Стягнути із ОСОБА_4 у користь ОСОБА_2 38,50 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

          Суддя:                                                                                                                                                           І.Д.Іванюк