Справа №22ц-2480/08                              Головуючий у суді першої інстанції Шкірай М.І.

Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

04 грудня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого                                                                Козаченка В.І.,

суддів:                                                              Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі судового засідання Бобуйок І.Ф.,

з участю: представника позивачки ОСОБА_3. та представника відповідача ОСОБА_4.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2008 року про забезпечення позову, постановлену по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріаль­ної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИЛА:

21 травня 2008 р. ОСОБА_2 пред'явила у суді позов до ОСОБА_1 про відшко­дування матеріальної і моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

Позивачка вказувала, що їй на праві приватної власності належить двокімнатна ква­ртира НОМЕР_1, загальною площею 44, 5 кв. м, яка розташована на другому поверсі двоповер­хового будинку АДРЕСА_1

У квітні 2008 р. відповідач самочинно демонтував старий дах над усім будинком і почав облаштовувати новий третій поверх над цим будинком, що призвело до того, що рясні дощі залили квартиру позивачки.

Вважаючи, що залиття її квартири відбулось з вини відповідача, позивачка просила суд стягнути з нього на свою користь: 25000 грн. матеріальних збитків та відшкодувати 25000 грн. моральної шкоди.

28 травня 2008 р. позивачка заявила клопотання про забезпечення позову.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2008 р. така заява була задоволена частково. Для забезпечення позову було заборонено ОСОБА_1, а та­кож будь-яким фізичним та юридичним особам проводити будівельні роботи на даху бу­динку АДРЕСА_1

В апеляційній скарзі на вказану ухвалу місцевого суду відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог процесуального права, просив її скасувати.

Вислухавши суддю - доповідача та дослідивши надані сторонами докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27 травня 2008 р. суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва відкрив провадження по вказаній справі та призначив її до попередньо­го розгляду на 16 червня 2008 р.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи щодо забезпечення позову. Забезпечення позову допускаєть­ся на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруд­нити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

До того ж, п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 p. „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при роз­гляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реа­льна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задово­лення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відпо­відність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке знаходиться у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або погіршитися за його якістю на момент виконання рішення, що може утруднити або зробити неможливим його виконання.

Виносячи ухвалу про забезпечення позову, місцевий суд вважав, що визначений ним захід забезпечення зробить можливим виконання майбутнього рішення суду.

Між тим, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки позовних вимог про припинення дій відповідача по зведенню нового даху ОСОБА_2 не заявляла (до то­го ж, такий позов підлягав би розгляду за правилами виключної підсудності), а забезпе­чення вимог про відшкодування збитків та моральної шкоди правильним було б проводи­ти шляхом накладення арешту на майно чи грошові кошти відповідача, а не тим способом, який визначив суд першої інстанції.

З врахуванням викладеного, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню на підставі п. 2 ст. 312 ЦПК України, як така, що винесена з порушенням норм процесуального пра­ва, з постановлениям нової ухвали про відмову у забезпеченні позову.

Керуючись статтями 303, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2008 р. про забез­печення позову скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпе­чення позову за її позовною заявою до ОСОБА_1 про відшко­дування матеріальної та моральної шкоди, завданої затопленням квартири, відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і каса­ційному оскарженню в силу ст. 324 ЦПК України не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.