Справа 1-21/2007р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

"15" червня 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні в м. Львові у складі:

ГОЛОВУЮЧОГО - підполковника юстиції СТЕЛЬМАХА І.О. при секретарі - ЗАРИЦЬКІЙ О.Р.,

за участю: державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Тернопільського гарнізону капітана юстиції КОТА О.Є.,

розглянув кримінальну справу за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А 1769 старшого лейтенанта

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Прага, Чехія, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодруженого, раніше не судимого, на військовій службі з липня 1998 року, в тому числі в якості офіцера з червня 2002 року, командира батареї управління,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 2 КК України. Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, під час проходження військової служби у військовій частині А 1769, неодноразово не з'являвся вчасно на службу без поважних причин в період з 11 по 16 грудня 2006 року, з 29 грудня 2006 року по 3 січня 2007 року, з 12 по 16 березня 2007 року, з 6 по 11 квітня 2007 року та знаходився, кожен раз, по місцю свого проживання в АДРЕСА_1 де проводив час на власний розсуд, тобто він повторно протягом року не з'являвся вчасно на службу без поважних причин тривалістю більше трьох діб.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому звинуваченні визнав повністю, про обставини вчиненого злочину дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він пояснив, що допускав неодноразові нез'явлення вчасно на службу у військову частину А 1769 з причин того, що в грудні 2006 року займався

2

питанням погашення кредиту, який він брав у банку, а у лютому, березні та квітні 2007 року займався питанням свого майбутнього працевлаштування, оскільки в цей час вже вирішувалось питання щодо його звільнення з військової служби. Поважних причин нез'являтись на службу у нього не було. У вчиненому щиро розкаюється.

(Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України в судовому засіданні дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом підсудного).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 вчинив нез'явлення вчасно на службу без поважних причин більше трьох діб, повторно протягом року. Ці дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 407 ч. 2 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_3 вид і розмір покарання, суд враховує, що він свою вину визнав та у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд приходить до переконання, що за вчинений злочин до ОСОБА_3 може бути застосоване покарання, у межах, установлених у санкції ст. 407 ч.2 КК України, у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч. 2 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.