Справа 1-11 /2007р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2007 року м. Львів

Військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в складі:

головуючого - підполковника юстиції СТЕЛЬМАХА І.О.,

при секретарі - ЗАРИЦЬКІЙ О.Р.,

за участю прокурора - старшого помічника військового прокурора Львівського гарнізону капітана юстиції ЗБАРАЩУКА Д.В. та обвинуваченого капітана запасу ОСОБА_3 Р.В., розглянувши при попередньому розгляді кримінальну справу відносно колишнього військовослужбовця військової частини А 0998, капітана запасу

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Краматорську Донецької області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, розлученого, маючого сина ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, на військовій службі перебував з 1993 року по 2005 рік, котрий обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ст. 425 ч. 1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, являючись військовою службовою особою - командиром механізованої роти танкового батальйону військової частини А 0998, в ході розформування цієї роти, в період з травня по жовтень 2004 року недбало поставився до військової служби, а саме: порушивши вимоги ст. 59, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, п. 10.3.6 "Положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 300 від 16.07.1997 р. та "Керівництва з обліку озброєння, техніки, майна та інших матеріальних засобів в Збройних силах", не передав бронетанкове майно, яке за ним рахувалось у інші підрозділи, не здійснював його облік, не забезпечив належного зберігання та не перевіряв його наявність та якісний стан; не здійснював облік майна ПММ підрозділу, не забезпечив належного зберігання, не здійснював його перевірок та звірок зі службою ПММ частини; не вів облік речового майна роти, належним чином не здійснював і не перевіряв наявність та видачу і

2

якісний стан вказаного майна підрозділу, що призвело до виникнення нестачі майна механізованої роти, а саме: по бронетанковій службі -апаратури ТНА-4-6 на суму 15402 грн. та учбового класу УК 765 на суму 8104 грн., по речовій службі - речового майна на суму 6678, 33 грн., по службі ПММ - охолоджуваної рідини М40 на суму 1930, 51 грн., а всього нестачі на загальну суму 32115, 24 грн., тобто ОСОБА_3, обвинувачується в недбалому ставленні до військової служби, що заподіяло істотну шкоду, злочині передбаченому ст. 425 ч. 1 КК України.

В ході досудового слідства ОСОБА_3 частково відшкодував завдану ним шкоду в сумі 8847, 59 грн.

Після надходження до суду кримінальної справи разом з обвинувальним висновком під час попереднього розгляду справи в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.ст. 1, 6 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005року, оскільки він вперше вчинив злочин середньої тяжкості, у вчиненому щиро розкраюється та має малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Вислухавши думку прокурора, який вважав можливим звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, а провадження в справі щодо нього закрити в зв'язку з актом амністії, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в справі підстав, передбачених ст.44 КК України, пункту "б" ст. 1, ст. 6 Закону України від 31 травня 2005 року "Про амністію", і можливість звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.

Так, ОСОБА_3 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 425 ч.1 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді штрафу, обмеження волі на строк до двох років, чи позбавлення волі строком до трьох років, та даний злочин відноситься до категорії злочинів, вчинених з необережності.

У відповідності ж до п. "б" ст. 1 та ст. 6 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року звільненню від кримінальної відповідальності внаслідок акта амністії підлягають особи, які скоїли злочини з необережності, за які законом передбачено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років, та мають неповнолітніх дітей.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що даний злочин вчинив саме ОСОБА_3, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, він є особою яка вчинила злочин з необережності, частково відшкодував заподіяні збитки, законом за вчинення даного злочину передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до трьох років, злочин вчинив до набрання чинності Законом України "Про амністію" від 31 травня 2005 року, має неповнолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 Закон України "Про амністію" від 31 травня 2005 року, у відповідності до якого звільнити його від кримінальної відповідальності, а кримінальну справа відносно нього, відповідно до ст. 6 п. 4 КПК України, закрити.

3

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6 п.4, 240, 244, 248 КПК України, ст. 1 п. "б" та ст. 6 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року, військовий місцевий суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 425 ч.1 КК України, на підставі ст.1 п."б" та ст. 6 Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року.

Кримінальну справу відносно нього провадженням закрити на підставі ст. 6 п. 4 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 - підписку про невиїзд -

відмінити.

Після набрання постановою законної сили речовий доказ по справі -БМП-2К заводський № Ц09 ЖТ 4521, який переданий на відповідальне зберігання військовій частини А 0998, вважати повернутим за належністю.

Арешт накладений на майно ОСОБА_3, відмінити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону на протязі семи діб з дня її винесення.