Справа 1-12/2007р.

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

"31" травня 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні в м. Львові у складі:

головуючого - підполковника юстиції СТЕЛЬМАХА Т.О.

при секретарі: ЗАРИЦЬКІЙ О.Р., за участю сторін: державного обвинувача - старшого прокурора відділу військової прокуратури Західного регіону України підполковника юстиції ПЛУЖНИКА О.В., захисника підсудного - адвоката ОСОБА_3, розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього старшого помічника військового прокурора Луцького гарнізону капітана юстиції

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Луцьку Волинської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше несудимого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, 2002 та 2006 років народження, перебуваючого на військовій службі з липня 1995 року, в тому числі в органах військової прокуратури з квітня 2005 року по 5 грудня 2006 року, звільненого з військової служби в запас (за станом здоров'я),

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7, будучи службовою особою, що займає відповідальне становище - старшим помічником військового прокурора Луцького гарнізону, умисно, з метою особистого збагачення за рахунок інших осіб, в листопаді 2006 року поставив вимогу військовослужбовцям прикордонної застави "Самари" Луцького прикордонного загону ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про передачу йому хабара в сумі 1000 доларів США за виконання в їх інтересах дій - прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, і 2 та 13 грудня 2006 року одержав від ОСОБА_5 частину хабара в сумі 2267 грн. 50 коп., поєднаного з вимаганням хабара в сумі 5050 грн.

Так, 6 листопада 2006 року тимчасово виконуючим обов'язки військового прокурора Луцького гарнізону, ОСОБА_7 були надані матеріали для проведення перевірки та прийняття правового рішення по заявах громадян

2

ОСОБА_10 і ОСОБА_11 щодо неправомірних, на їх думку, дій прикордонного наряду прикордонної застави "Самари" Луцького прикордонного загону.

Отримавши вказані матеріали для проведення прокурорської перевірки, ОСОБА_7, всупереч інтересам служби, вирішив використати їх для своїх особистих цілей - одержання хабара від військовослужбовців вказаної прикордонної застави ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_5, від яких став вимагати 1000 доларів США.

Зокрема, перебуваючи 29 листопада 2006 року на прикордонній заставі "Самари" та проводячи прокурорську перевірку, ОСОБА_7, через начальника та заступника начальника вказаної прикордонної застави, а також особисто спілкуючись по телефону з ОСОБА_5, поставив йому вимогу протягом декількох днів зібрати разом з ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_12, і передати йому, ОСОБА_7, 1000 доларів США за прийняття правового рішення - винесення постанови про відмову в порушенні відносно них кримінальної справи.

З 29 листопада по 2 грудня 2006 року ОСОБА_7 неодноразово зі свого стільникового телефону і з телефону, який встановлений по місцю його проживання, телефонував ОСОБА_5 та ОСОБА_8 і вимагав якнайшвидше зібрати вказану ним суму грошей і передати їх йому.

2 грудня 2006 року, ОСОБА_5, перебуваючи у м. Луцьку в приватних справах, на вимогу ОСОБА_7, прибув у військову прокуратуру Луцького гарнізону, де в кабінеті прокурора-криміналіста передав, а ОСОБА_7 одержав від нього частину хабара в розмірі 200 доларів США, що по курсу Національного банку України на цей день становило 1010 грн. та 100 грн.

Отримавши лише частину вимагаємо!' суми грошей, ОСОБА_7, в цей же день поставив вимогу ОСОБА_5 зібрати з вказаних військовослужбовців ще 400 доларів США і протягом 2-3 діб передати ці кошти йому, інакше обіцяв повернути ОСОБА_5 вже отримані ним кошти та порушити кримінальну справу.

В подальшому, близько 10 години 13 грудня 2006 року у місті Луцьку на проспекті Молоді в районі будинку № 5, ОСОБА_7 одержав від ОСОБА_5 хабар в розмірі 150 доларів США, що по курсу Національного банку України на цей день становило 757 грн. 50 коп. та 400 грн. Після одержання хабара від ОСОБА_5, ОСОБА_7 був затриманий працівниками спецпідрозділу УСБУ в Волинській області.

(Органом досудового слідства відносно ОСОБА_5 відмовлено в порушенні кримінальної справи в частині давання ним хабара ОСОБА_7 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України).

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у пред'явленому йому звинуваченні визнав частково, лише в частині того, що 13 грудня 2006 року в м. Луцьку на проспекті Молоді в районі будинку № 5 він, одержав від ОСОБА_5 150 доларів США та 400 грн. за передачу останньому компактдиску з відеоінформацією про випадок порушення порядку несення служби військовослужбовцями застави «Самари». На час отримання грошей від ОСОБА_5 13 грудня 2006 року він, ОСОБА_7, був вже звільнений з військової служби та з посади працівника прокуратури. Факт

3

вимагання вказаної суми грошей у військовослужбовців прикордонної застави "Самари" заперечив.

Він також пояснив, що 2 грудня 2006 року, гроші у сумі 200 доларів США та 100 грн. від ОСОБА_5 не отримував, так як в цей день його в прокуратурі гарнізону не було і останнього він не бачив. Вказані кошти отримував від ОСОБА_5 в період 7 по 9 грудня 2006 року і лише за передачу наявного у нього компактдиску з записами порушення правил несення служби військовослужбовцями вказаної прикордонної застави. У вчиненому щиро розкаюється.

Незважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_7 своєї вини у пред'явленому йому звинуваченні, його вина у вчиненні даного злочину доведена повністю дослідженими в судовому засіданні доказами. \

Свідок ОСОБА_12 - старшина прикордонної застави «Самари» в судовому засіданні показав, що наприкінці вересня 2006 року він разом з рядовим ОСОБА_12 приймав участь у затриманні автомобіля з контрабандним брухтом кольорових металів. При затриманні водій автомобіля гр. ОСОБА_11 вчинив фізичний опір. Згодом йому стало відомо, що гр. ОСОБА_11 подав заяву у Ратнівську районну прокуратуру про ніби-то неправомірні дії прикордонників при його затриманні. В подальшому ці матеріали були передані у військову прокуратуру Луцького гарнізону, де проведення перевірки було доручено старшому помічнику військового прокурора ОСОБА_7.

28 листопада 2006 року йому передзвонив начальник застави ОСОБА_13 та повідомив його, що з ним хоче поспілкуватись працівник військової прокуратури ОСОБА_7, який прибув на заставу для проведення прокурорської перевірки по заяві гр. ОСОБА_11. Крім того, ОСОБА_13 повідомив йому про те, що у нього та його колег ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_12, які затримували контрабандний вантаж, можуть виникнути проблеми, так як ОСОБА_7 хоче порушити кримінальну справу за скаргою ОСОБА_11. Згодом, з телефонної розмови з ОСОБА_7, він дізнався, що у нього, ОСОБА_5, та його співслужбовців можуть виникнути проблеми, і якщо він захоче їх вирішити, то начальник застави знає "за скільки та до якого часу". Після цього він вирішив записувати розмови з ОСОБА_7 на диктофон.

По приїзді на прикордонну заставу, йому від начальника прикордонної застави «Самари» ОСОБА_13 та заступника начальника прикордонної застави ОСОБА_14, стало відомо, що ОСОБА_7 вимагає від нього, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_12 хабар в розмірі 1000 доларів СНА, за позитивне вирішення питання щодо проведення прокурорської перевірки за заявою гр. ОСОБА_11.

2 грудня 2006 року, близько 15-16 години за викликом ОСОБА_7 він прибув до військової прокуратури Луцького гарнізону, де ОСОБА_7 у своєму службовому кабінеті став йому погрожувати порушити кримінальну справу щодо нього, якщо він не заплатить гроші. Щоб уникнути несприятливих для себе наслідків, про які його повідомляв ОСОБА_7, він передав ОСОБА_7 гроші в сумі 200 доларів США, купюрами по 100 доларів США, які ОСОБА_7 у нього взяв. При цьому, ОСОБА_7 поставив йому вимогу, відшкодувати кошти за телефонні розмови з ним у сумі 100 грн., які він йому і

передав. Після цього, ОСОБА_7 зменшив суму вимагаємого хабара з 1000 доларів США до 600 доларів США і повідомив, щоб вони, ОСОБА_5, ОСОБА_9 і ОСОБА_12, зібрали ще 400 доларів США і тільки після одержання ним цих грошей, він віддасть диск та відмовить у порушенні кримінальної справи відносно них.

В подальшому ОСОБА_7 неодноразово телефонував йому та ставив вимогу передати решту суми грошей, а саме 400 доларів США.

Будучи не в змозі знайти необхідну суму грошей та втомившись від постійних погроз ОСОБА_7, він 12 грудня 2006 року звернувся до управління Службу безпеки України у Волинській області, куди подав заяву і повідомив про передачу хабара в розмірі 200 доларів США ОСОБА_7 та про його, ОСОБА_7, подальші вимагання грошей. Крім того, передав в СБУ особисто записані ним напередодні аудіокасети його розмов з ОСОБА_7. В цей же день працівниками СБУ були помічені спеціальним порошком кошти в сумі 150 доларів США та 400 гривень, які він для цього і надав.

Близько 10 години 13 грудня 2006 року він, ОСОБА_5, вказану суму грошей передав ОСОБА_7 в м. Луцьку на проспекті Молоді в районі . будинку № 5. Після цього ОСОБА_6 зламав компакт диск та віддав йому.

В подальшому він дізнався, що ОСОБА_7 був затриманий працівниками СБУ.

Свідок ОСОБА_13 - начальник прикордонної застави "Самари" в судовому засіданні показав, що старший помічник військового прокурора Луцького гарнізону ОСОБА_7, перебуваючи на заставі «Самари» під час проведення прокурорської перевірки по факту здійснення спроби затримання автомобіля ЗІЛ-131 під керуванням гр. ОСОБА_10 за спробу порушити Державний кордон України з метою переміщення товарів та вантажів поза прикордонно-митним контролем та по факту затримання автомобіля ЗІЛ-157 під керуванням гр. ОСОБА_11 з брухтом алюмінію, повідомив йому про те, що в нього є відеозапис на якому зафіксовано військовослужбовців, які нібито брали участь у затриманні автомобіля ЗІЛ-157 і йому, як начальнику застави, необхідно його оглянути.

Оскільки даний диск на комп'ютері застави не відкривався, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_14 виїхали у м. Ратно для його перегляду на іншому комп'ютері. У цей же день з телефонної доповіді ОСОБА_14 йому стало відомо, що ОСОБА_7, в строк до 1 грудня 2006 року вимагає хабара в розмірі 1000 доларів США з військовослужбовців застави «Самари», які затримували автомобіль ЗІЛ-157 та нібито зафіксовані на компактдиску в момент порушення правил несення служби.

В подальшому ОСОБА_7 неодноразово телефонував йому та ставив питання про передачу вищевказаними військовослужбовцями зазначеної суми грошей. Також йому було відомо, що ОСОБА_7 неодноразово телефонував з цього ж приводу ОСОБА_5.

13 грудня 2006 року від ОСОБА_5 він дізнався, що ОСОБА_7 затриманий працівниками СБУ після одержання хабара.

5

Допитий в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 - колишній заступник начальника прикордонної застави «Самари» показав, що приблизно наприкінці листопада 2006 року на дану прикордонну заставу прибув ОСОБА_6 з метою проведення перевірки за фактами затримання гр. ОСОБА_10 та ОСОБА_11. ОСОБА_7 повідомив його та ОСОБА_13, що у нього є диск з відеозаписом порушень несення служби військовослужбовцями застави «Самари». Не зумівши переглянути наявний у ОСОБА_7 диск на заставі, він разом з ОСОБА_7 поїхали у м. Ратно для перегляду компактдиску. В ході перегляду вказаного відеозапису на якому було зафіксовано 2-х осіб, схожих на військовослужбовців, які спали на землі, а також співставленням дати виконання запису з книгою обліку нарядів, він разом із ОСОБА_13 припустили, що цими особами могли бути військовослужбовці їхньої застави ОСОБА_9 і ОСОБА_8.

В цей же день ОСОБА_7 в розмові з ним повідомив, що для «позитивного» вирішення питання по особах зображених на відео та зі старшини застави ОСОБА_5, ОСОБА_7 хоче отримати хабар в розмірі 1000 доларів США. Про це він, ОСОБА_14, повідомив ОСОБА_13.

Свідок ОСОБА_8 - військовослужбовець прикордонної застави «Самари» в судовому засіданні показав, що 29 листопада 2006 року між ним та старшим помічником військового прокурора Луцького гарнізону ОСОБА_7 відбулась розмова, під час якої останній повідомив йому, що у нього є відеозапис на якому зафіксовано, що він, ОСОБА_8, та ОСОБА_9, допустили порушення при несенні військової служби. При цьому, ОСОБА_7 відеозапис йому не показував, про суть допущених ними порушень не розповідав, але вимагав в нього хабар у розмірі 1000 доларів США, за не порушення кримінальної справи відносно нього та ОСОБА_9.

У подальшому зі слів ОСОБА_5 йому стало відомо, що сума хабара ОСОБА_7 зменшена до 600 доларів США. Однак, він грошей ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_7 не давав, а при телефонній розмові з останнім, яка відбулась 30 листопада 2006 року повідомив йому, що у нього грошей не має і він нічого передавати не буде.

Крім того свідок показав, що 2 грудня 2006 року вони разом з ОСОБА_5 знаходились у м. Луцьку в приватних справах. Близько 16 години цього ж дня ОСОБА_5, на телефонну вимогу ОСОБА_7, заходив до військової прокуратури Луцького гарнізону, а коли повернувся, то повідомив його про те, що побоюючись погроз з боку ОСОБА_7 порушити кримінальну справу, був змушений передати останньому 200 доларів США та ще деяку суму грошей у гривнях.

ОСОБА_8 також повідомив, що після 2 грудня 2006 року ОСОБА_7 неодноразово телефонував ОСОБА_5 в його присутності. Під час цих розмов ОСОБА_7 вимагав у них передати йому ще 400 доларів США. Ці телефонні розмови з ОСОБА_7 вони разом з ОСОБА_5 записували на диктофон.

Наміру давати хабар ОСОБА_7 в нього не було. 12 грудня 2006 року ОСОБА_5 повідомив йому про те, що звернувся до правоохоронних органів з приводу вимагання хабара ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_9 - військовослужбовець прикордонної застави «Самари» в судовому засіданні показав, що приблизно 29-30 листопада 2006 року йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_8 і повідомив, що на прикордонну заставу приїжджав працівник військової прокуратури, який вимагає від них, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 хабар в сумі 1000 доларів США, за знищення наявного в нього відеозапису на якому нібито зафіксовані порушення ними несення служби. При цьому, ОСОБА_8 не повідомляв йому прізвище особи, яка вимагає у них гроші. З ОСОБА_7 він не знайомий та ніколи з ним не спілкувався.

1 грудня 2006 року, з телефонної розмови з ОСОБА_8, йому стало відомо, що сума, яку необхідно заплатити зменшена до 600 доларів США. Із цієї розмови він зрозумів, що ОСОБА_8 особисто спілкувався з працівником прокуратури, який вимагав у них гроші.

Наміру платити будь-кому гроші він не мав, оскільки вважав, що зі свого боку не допускав ніяких порушень під час служби, грошей нікому не передавав.

Свідок ОСОБА_12 - військовослужбовець прикордонної застави «Самари» в судовому засіданні показав, що приблизно з 27 по 29 листопада 2006 року на прикордонну заставу «Самари» приїжджав старший помічник військового прокурора Луцького гарнізону капітан юстиції ОСОБА_7 і відбирав у нього пояснення з приводу затримання у вересні 2006 року автомобіля ЗІЛ-157 з контрабандним вантажем металобрухту, водієм якого був гр. ОСОБА_11. На наступний день, після дачі пояснень ОСОБА_7, він від ОСОБА_5 та ОСОБА_8 дізнався, що ОСОБА_7 вимагає у них 1000 доларів США за не порушення відносно них кримінальні справи.

Він особисто ніяких грошей ОСОБА_5 та ОСОБА_8 для передачі їх ОСОБА_7 не давав.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що 2 грудня 2006 року в період з 12 до 18 години ОСОБА_7 перебував у її приватному кафе, що поряд з будинком в якому він проживає. При цьому він нікуди не відлучався з кафе, за виключенням декількох разів виходив покурити та один раз відлучався приблизно на 15 хв. за пляшкою спиртного, як він пояснював.

Із протоколу явки з повинною ОСОБА_5 від 12 грудня 2006 року вбачається, що ОСОБА_5 добровільно заявив, що 2 грудня 2006 року в приміщенні військової прокуратури Луцького гарнізону передав ОСОБА_7, на вимогу останнього, частину грошей в сумі 200 доларів США та 100 грн., в якості хабара за прийняття ним, ОСОБА_7, правового рішення в його, ОСОБА_5, інтересах, а також повідомив про вимагання ОСОБА_7 ще частини хабара в розмірі 400 доларів США.

Згідно протоколу вручення грошових коштів від 13 грудня 2006 року вбачається, що працівником спецпідрозділу управління Служби безпеки України у Волинській області 13 грудня 2006 року о 9 год. 30 хв. ОСОБА_5 були вручені грошові кошти в сумі 150 доларів США та 400 гривень з переліченням номіналу та номерів купюр, які були помічені за допомогою спеціального невидимого порошку, що світиться в ультрафіолетовому світлі, і які належать йому особисто, для проведення оперативних заходів по викриттю ОСОБА_7.

7

Згідно протоколу огляду місця події від 13 грудня 2006 року вбачається, що 13 грудня 2006 року о 10 год. 30 хв. у м. Луцьку на проспекті Молоді, 5 був затриманій громадянин ОСОБА_7 після одержання хабара від ОСОБА_5, який при цьому добровільно витягнув з внутрішньої кишені куртки та видав предмет хабара - 150 доларів США та 400 грн., які по номіналу та номерах купюр співпадають з вказаними в протоколі вручення ОСОБА_5 грошових коштів для передачі ОСОБА_7. При ультрафіолетовому освітленні цих купюр видно, що вони помічені барвником, який при цьому освітленні світиться. Також виявлено сліди барвника на руках, зовнішній та внутрішній (кишені) поверхні куртки ОСОБА_7, з яких зроблено відповідні змиви.

Згідно протоколу особистого обшуку затриманого ОСОБА_7 від 13 грудня 2006 року вбачається, що у нього вилучений мобільний телефон «Самсунг» С100, а також куртка коричневого кольору.

Із протоколу явки з повинною ОСОБА_7 від 13 березня 2006 року вбачається, що він добровільно подав явку з повинною, у якій повідомив, що 13 грудня 2006 року отримав винагороду (хабар) від ОСОБА_5 в розмірі 150 доларів США і 400 грн., а також повідомив про попередньо отримані ним від ОСОБА_5 200 доларів США. Гроші отримав за вирішення питання про не притягнення до відповідальності. Явку з повинною він написав власноручно, без примусу та тиску, при цьому він зазначив, що у вчиненому щиро розкаюється.

Із протоколу виїмки (добровільної видачі грошей) від 13 грудня 2006 року вбачається, що ОСОБА_7 добровільно видав досудовому слідству, через свою маму ОСОБА_7, 200 доларів США, які він отримав від ОСОБА_5 2 грудня 2006 року.

Відповідно до висновку криміналістичної експертизи спецречовини № 4224 від 24 січня 2007 року, на наданих для дослідження змивах з рук ОСОБА_7 зовнішній та внутрішній (кишенях) поверхнях куртки ОСОБА_7, двох банкнотах номіналом 100 і 50 доларів США, восьми банкнотах номіналом по 50 гривень є нашарування спеціальної хімічної люмінесцентної речовини, що має спільну родову належність з речовиною, наданою СБУ в Волинській області в якості зразка. Дві банкноти номіналом по 100 доларів США DF 53021058 В та DB 25595423 В слідів спеціальної хімічної речовини не містять.

Згідно довідки філії ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Львові вбачається, що надані на дослідження купюри: сто доларів США DF 53021058 В; сто доларів США DB 25595423 В; сто доларів США № АА 07963495 В; п'ятдесят доларів США № В 21484185 С; п'ятдесят гривень № АА 8707770; п'ятдесят гривень № АБ 9710268; п'ятдесят гривень № АЛ 6679879; п'ятдесят гривень № AM 3256195; п'ятдесят гривень № ГТ 7463727; п'ятдесят гривень № ГР 5817983; п'ятдесят гривень № ДК 4464843; п'ятдесят гривень № ЕР 1799189 знаходять в обігу, та є державними грошовими знаками Сполучених Штатів Америки та України, відповідно.

Згідно відповіді на запит управління Національного банку України у Львівській області офіційний курс гривні до долара США встановлений

8

Національним банком України станом на 29.11.2006 p., 02.12.2006 р. та 13.12.2006 p. 100 доларів США становило 505, 000 грн.

З протоколу огляду документів від 25 січня 2007 року - матеріалів перевірок за зверненням громадян ОСОБА_11 та ОСОБА_10 вбачається, що т.в.о. військового прокурора Луцького гарнізону підполковник юстиції СМЕТАНІН доручив ОСОБА_7 з 6 листопада 2006 року по 5 грудня 2006 року провести прокурорську перевірку та прийняти рішення по вказаних заявах. В матеріалах перевірки наявні пояснення військовослужбовців прикордонної застави "Самари", які підписані ОСОБА_7, датовані 7, 8, 28 та 29 листопада 2006 року.

Згідно роздруківки вхідних та вихідних дзвінків абонента стільникового телефону НОМЕР_1 та НОМЕР_2 які належать ОСОБА_5, наданої ЗАТ , Диївстар Дж.Ес.Ем." вбачається, що з вказаних телефонів на мобільний номер телефону НОМЕР_8 який належить ОСОБА_7 та НОМЕР_9, встановлений за місцем проживання ОСОБА_7 виконані наступні телефонні дзвінки: 29.11.06 17:47 тривалістю 16 сек., 30.11.06 15:40 тривалістю 94 сек., 01.12.06 11:00 тривалістю 103 сек., 01.12.06 11:03 тривалістю 12 сек., 01.12.06 11:06 тривалістю 121 сек., 01.12.06 11:20 тривалістю 66 сек., 01.12.06 11:43 тривалістю 100 сек., 01.12.06 11:47 тривалістю 99 сек., 01.12.06 20.01. тривалістю 217 сек., 2.12.06 10.48. тривалістю 84 сек., 2.12.06 13.01. тривалістю 41 сек., 2.12.06 14.30 тривалістю 10 сек., 02.12.06 15:28 тривалістю 45 сек., 02.12.06 15:36 тривалістю 9 сек., 02.12.06 15:40 тривалістю 1 сек., 02.12.06 15:40 тривалістю 4 сек., 02.12.06 15:41 тривалістю 1 сек., 02.12.06 15:41 тривалістю 9 сек., 02.12.06 15:58 тривалістю 10 сек., 06.12.06 09:17 тривалістю 168 сек., 07.12.06 12.04 тривалістю 43 сек., 11.12.06 14:17 тривалістю 106 сек., 13.12.06 07:59 тривалістю 24 сек., 13.12.06 08:01 тривалістю 71 сек., 13.12.06 09:46. тривалістю 14 сек.

Аналогічні роздруківки вихідних та вхідних телефонних дзвінків з НОМЕР_8, який належить ОСОБА_7, надані ЗАТ "Український мобільний зв'язок" та ВАТ "Укртелеком" на НОМЕР_9, що встановлений за місцем проживання ОСОБА_7.

Згідно протоколу огляду від 10 січня 2007 року вбачається, що при огляді телефонної книжки стільникового телефону «Самсунг С100» з номером +НОМЕР_8, який належить ОСОБА_7, виявлені вихідні дзвінки на тел. номер НОМЕР_6, який належить ОСОБА_5 (7 грудня 2006 року о 10 год.13 хв., а також вхідні телефонні дзвінки з телефону НОМЕР_5, який належить ОСОБА_5 11 грудня 2006 року о 14 год. 15 хв., 13 грудня 2006 року о 7 год. 56 хв., о 7 год. 59 хв., о 9 год.44 хв).

З наданої ЗАТ "Український мобільний зв'язок" роздруківки дзвінків від 21 березня 2007 року за № 15/294, абонента НОМЕР_4, який належить ОСОБА_7, вбачається, що на даний номер абонента 2 грудня 2006 року о 15 год. 58 хв. було прийнято вхідний дзвінок з НОМЕР_3, який належить ОСОБА_5, коли перший абонент знаходився за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Стрілецька, 2, тобто за місцем розташування військової прокуратури Луцького гарнізону.

9

З висновку експертизи матеріалів та засобів відео-звукозапису № 4222/4223/281 від 28.02.2007 року, вбачається, що на мікрокасетах наданих на експертизу виявлена усна мова ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8. На фонограмі 1 та 10 (додаток №1 до експертизи) є текст семантичного змісту розмови ОСОБА_7 та ОСОБА_5 з якого вбачається, що ОСОБА_7 вимагає хабар у ОСОБА_8 та ОСОБА_5.

Із протоколу про результати проведення оперативно-розшукових заходів

- зняття інформації з каналів зв'язку від 12 березня 20, 07 року вбачається, що в

ході розмови, яка відбулась 13 грудня 2006 року о 9 год. 54 хв. між

ОСОБА_7 та ОСОБА_5, останній передає ОСОБА_7 150

доларів США та 400 гривень за прийняття рішення ОСОБА_7 по

матеріалах перевірки, яку він проводив щодо затримання автомобіля

прикордонним нарядом і по якому застосовувалась зброя.

Оцінюючи покази підсудного ОСОБА_7 Про те, що він 2 грудня 2006 року не міг отримати від ОСОБА_5 хабар в сумі 200 доларів США та 100 грн., оскільки не перебував в цей день та час у приміщенні військової прокуратури Луцького гарнізону, а також і те, що він з ОСОБА_5 не зустрічався та не вимагав від останнього та інших військовослужбовців прикордонної застави "Самари" грошових коштів в якості хабара, суд, приймає до уваги послідовні покази вищезгаданих свідків та інші досліджені в судовому засіданні докази, а також попередні покази ОСОБА_4, дані ним на досудовому слідстві, в якості підозрюваного та обвинуваченого, які повністю спростовують його покази дані ним в судовому засіданні та вказують на вчинення інкримінованого йому злочину, вважає такі його покази неправдивими, даними для того, щоб уникнути відповідальності за вчинене та відхиляє їх. В основу вироку суд кладе всі вищевказані докази вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_7, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, 2 та 13 грудня 2006 року одержав хабар на загальну суму 2267 грн. 50 коп., поєднаний з вимаганням хабара в розмірі 5050 грн., за виконання в інтересах ряду військовослужбовців прикордонної застави "Самари" певних дій

- прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно

цих осіб, а тому ці його дії суд кваліфікує за ст. 368 ч. 2 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_7 вид та розмір покарання, суд враховує, що він частково визнав свою вину у вчиненні даного злочину, щиро покаявся, до кримінальної відповідальності притягується вперше, до військової служби та по місцю проживання характеризується позитивно, по службі в органах військової прокуратури характеризується посередньо, військово-лікарською комісією визнаний обмежено придатним до військової служби та звільнений з військової служби в запас за станом здоров'я.

Суд приймає до уваги і сімейний стан ОСОБА_4, який має на утриманні двох малолітніх дітей, його дружина на даний час ніде не працює, оскільки знаходиться вдома по догляду за дітьми, а також і те, що дружина та дочка, ІНФОРМАЦІЯ_2, хворіють і потребують стаціонарного лікування.

10

З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсуднім злочину, позитивних даних про його особу та конкретних обставин справи, суд знаходить можливим згідно ст. 69 КК України призначити підсудному покарання нижче від найнижчої межі, передбаченого санкцією ст. 368 ч. 2 КК України, та без конфіскації майна, а також приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_7 може бути досягнуто без відбування покарання, та знаходить можливим застосувати до нього ст. 75 КК України, на підставі якої звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням.

Під вартою по даній справі ОСОБА_7 не перебував.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України позбавити його волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права займати посади пов'язані організаційно-розпорядчими функціями, строком на 2 (два) роки та без конфіскації майна.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком 2 (два) роки. Вирок у виконання не приводити, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_7 наступні обов'язки:

·        не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

·        повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 - підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили залишити без зміни.

Після набрання вироком законної сили речові докази по справі, а саме: чотири мікрокасети "Panasonic MC 60" сер. F1C62Rта "OLIMPUS XD 60" сер. № 031215 (звукозаписи ОСОБА_5 та ОСОБА_8), "Panasonic MC 90" сер. F1H423, "Panasonic MC 60" сер. F10627R (зразки голосу ОСОБА_5 та ОСОБА_8), відеокасету TDK 8 mm HSсер. № Р5-90 HS (відеозапис допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 13.12.2006 p.), відеокасету "SONY" № 4PBA441SA(додаток до протоколу огляду місця події від 13.12.2006 р.) та дві аудіокасети "SOUND" та "SAMSUNG" (додатки до протоколу про результати проведення оперативно-розшукових заходів - зняття інформації з каналів зв'язку від 12.03.2007 p.), які зберігаються при справі, зберігати при справі; два пакети з ватними тампонами зі змивами з рук ОСОБА_7 та зламаний комп'ютерний диск, які знаходяться при справі, знищити, як такі, що не представляють собою жодної цінності; куртку коричневого кольору, яка належить ОСОБА_7 і зберігається при справі, повернути останньому за

11

належністю; диктофон "Panasonic" сер. № GG5JD002126, що належить ОСОБА_5, який зберігається при справі, повернути йому за належністю; грошові кошти купюрами: 100 доларів США № АА 07963495 В, 50 доларів США № В 21484185 С, 50 гривень № АА 8707770, 50 гривень № АБ 9710268, 50 гривень № АЛ 6679879, 50 гривень № AM 3256195, 50 гривень № ГТ 7463727, 50 гривень № ГР 5817983, 50 гривень № ДК 4464843, 50 гривень № ЕР 1799189, які зберігаються у фінансовому відділі штабу Західного оперативного командування та належать ОСОБА_5, повернути останньому за належністю; грошові кошти купюрами: 100 доларів США DF 53021058 В, 100 доларів США DB 25595423 В, які видані ОСОБА_7 та зберігаються у фінансовому відділі штабу Західного оперативного командування, повернути за належністю гр. ОСОБА_5.

Судові витрати по справі в сумі 3886 грн. 24 коп.3а проведення по даній кримінальній справі судово-криміналістичних експертиз покласти на засудженого ОСОБА_7 та стягнути з нього цю суму в дохід держави.

Арешт на майно ОСОБА_7 скасувати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.