Справа 1 - 40 /2008р.
ВИРОК
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2008 року
Військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні в м. Львові у складі:
ГОЛОВУЮЧОГО - полковника юстиції МИХАЛКЖА В.О., при секретарі - ТУЗ О.М.,
за участю державного обвинувача - помічника військового прокурора Івано-Франківського гарнізону капітана юстиції КРИЖАНОВСЬКОГО О.М., розглянув кримінальну справу по обвинуваченню колишнього військовослужбовця Стрийської КЕЧ району полковника у відставці
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Печеніжин Коломийського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, на військовій службі з 1980 року, в тому числі в якості офіцера з 1985 року, звільненого з військової служби у відставку в грудні 2007 року, колишнього начальника Стрийської КЕЧ району,
у скоєні злочинів, передбачених ст. ст. 366 ч. 1 та 423 ч. 1 КК України.
Судовим слідством військовий місцевий суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 протягом 2003-2004 років, будучи військовою службовою особою - начальником Стрийської квартирно-експлуатаційної частини району, відповідав за організацію експлуатації, своєчасного ремонту та обліку казармено-житлового фонду, комунальних споруд, за забезпечення квартирним постачанням військових частин. Згідно вимог ст. 19 Конституції України та своїх посадових функціональних обов'язків, зобов'язаний був діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вести облік військовослужбовців, робітників та службовців ЗС України, ще потребують житлової площі, видавати довідки військовослужбовцям, які переходять на інше місце служби, про здачу житлової площі, одержувати житлову площу від виконкомів органів місцевого самоврядування у відповідності з
2
рішенням керівництва держави, оформляти у встановленому порядку ордери на заселення житлової площі. Він же повинен був дотримуватись вимог п. п. 1, 10. 16, 27, 29 «Положення про порядок забезпечення житловою площею в Збройних Силах України» затвердженого наказом Міністра оборони України № 20 від 03 лютого 1995 року, п. п. 37, 55, 71 Постанови РМ Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок № 470 від 11 грудня 1984 року «Пре затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», ст. ст. 58, 60, 64 ЖК України, згідно яких за рахунок житлових фондів Міністерства оборони України забезпечуються житлом за місцем служби військовослужбовці та члени їх сімей, військовослужбовці визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов на загальних підставах відповідно до чинного законодавства, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно - експлуатаційних частинах районів, військовослужбовці, зараховані на квартирний облік, заносяться до книги обліку осіб, які перебувають в черзі на одержання жилих приміщень, жилі приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на квартирному обліку за місцем перебування їх на обліку на всіх членів його сім'ї, крім випадків, передбачених чинним законодавством, на підставі рішення квартирно-експлуатаційної частини району про надання жилого приміщення в закритих військових містечках надається ордер на вселення в надане жиле приміщення, який вручається безпосередньо військовослужбовцю, службовцю ЗС України, на ім'я якого він виданий, або за його дорученням іншій особі.
Крім того, відповідно до вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст.ст. 11, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ОСОБА_1 зобов'язаний був свято і непорушно додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, віддано служити Українському народові, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, показувати приклад неухильного виконання вимог законодавства.
Однак, останній, діючи у порушення вимог вищевказаних нормативно-правових актів та своїх посадових обов'язків, в коло яких згідно посадової інструкції входило оформлення у встановленому порядку ордерів на заселення житлової площі, облік військовослужбовців, робітників та службовців ЗС України, що потребують житлової площі, будучи військовою службовою особою, виконуючи організаційно-розпорядчі обов'язки, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в інтересах третіх осіб, 27 жовтня 2003 року вніс завідомо неправдиві відомості в довідку про прописку форми 15. вказавши недійсні номер та дату видачі ордеру на отримання квартири АДРЕСА_1 гр-ну ОСОБА_2, хоча останній не мав права та не отримував ні квартири ні такого ордеру. І в подальшому ОСОБА_2 використав отриману неправдиву довідку, подавши її в СПРФО Трускавецького MB ГУМВС України у Львівській обл., де його було зареєстровано за вищевказаною адресою, тобто е житловому приміщенні, що входило в житловий фонд МО України, на яке той
3
не мав жодного права, оскільки не являвся ні військовослужбовцем, ні службовцем ЗС України.
17 ж лютого 2004 року ОСОБА_1 надав письмову згоду начальнику комунального підприємства з приватизації державного житла та інформативних послуг «Берегиня» на приватизацію житлового фонду МО України, в тому числі і квартири АДРЕСА_1, загальною площею 77 кв. м. та житловою площею 49, 9 кв. м., громадянином ОСОБА_2 та членами його сім'ї, які також не мали ніякого відношення до ЗС України та ніколи не перебували на квартирному обліку для покращення житлових умов за рахунок житлового фонду МО України.
06 квітня 2004 року ОСОБА_1 видав розпорядження № 23 «Про передачу квартир у власність громадян» із відповідним додатком, згідно якого ОСОБА_2 та членам його сім'ї передавалась у власність квартира вищезгадана квартира в м. Трускавці та цього ж дня він же видав свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 гр-ну ОСОБА_2 та членам його сім'ї, внаслідок чого з житлового фонду МО України незаконно вибула згадана квартира, ринкова вартість якої згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи станом на квітень 2004 року становить 29000 грн.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе в пред'явленому йому звинуваченні визнав повністю та дав покази, аналогічні викладеному в описовій частині вироку. При цьому він показав, що з 1998 року по 2005 рік він проходив військову службу на посаді начальника Стрийської КЕЧ району в званні підполковника. В його обов'язки, як начальника Стрийської КЕЧ р-ну, серед іншого входили організація обліку житлового фонду, його експлуатація, контроль за розподілом житла, організація та контроль за видачею довідок про здачу житла, видача ордерів, приписка, виписка громадян. Крім цього, при зверненні громадян Стрийською КЕЧ району надавався дозвіл на приватизацію житла та після оформлення відповідних документів видавалося також Стрийською КЕЧ району свідоцтво на право власності на відповідне житло. В с. Модричі Дрогобицького району Львівської області знаходиться військове містечко № 7, яке в даний час входить в м. Трускавець. Дане військове містечко з 1997 по 2005 рік включно разом з будинками та житловим фондом знаходилося на обліку в Стрийській КЕЧ р-ну, а рахувалося на балансі ДП МО «Аеропорт Львів-2». Ордери на отримання квартир в будинках цього містечка, дозвіл на приватизацію квартир та свідоцтва про право власності на квартири видавалися Стрийською КЕЧ району. Оскільки це був житловий фонд Міністерства оборони України, то квартири в цих будинках могли отримати лише військовослужбовці чи службовці ЗС України. В 2005 році дане військове містечко № 7 було передано на облік до Самбірської КЕЧ р-ну, на балансі і надалі знаходилось в ДП МО України «Аеропорт Львів-2» включно із землями, житловими будинками і іншими спорудами. Це було пов'язане з тим, що у грудні 2005 року Стрийську КЕЧ району розформували, а її правонаступником було визначено Самбірську КЕЧ району. Приблизно у жовтні 2003 року до нього звернувся гр-н ОСОБА_2 із заявою про надання йому дозволу на прописку у військовому містечку, що знаходилось у АДРЕСА_1. Розглянувши дану заяву, він
4
наклав резолюцію про те, що не заперечує проти цього, власноручно підписав та скріпив гербовою печаткою Стрийської КЕЧ р-ну. Він знав, що останній взагалі не проходив військову службу в ЗС Радянського Союзу та України та на обліку у квартирній черзі, як особа, що потребував покращення житлових умов за рахунок житлового фонду МО України ніколи не перебував. Однак, оскільки житлова споруда (кв. 3, будинку № 45-6), дозвіл на прописку в якій просив ОСОБА_2, перебувала у занедбаному, аварійному стані, а заяв від інших осіб на отримання дозволу на вселення у вказане житлове приміщення не надходило, то він вирішив задовольнити прохання останнього, з умовою проведення ним ремонтно - відновлювальних робіт даної будівлі. В подальшому ОСОБА_2, отримавши його згоду на прописку за вказаною адресою, отримав у паспортному столі м. Трускавець довідку Форми 15 про прописку і приніс її для заповнення та внесення відповідних даних у Стрийську КЕЧ р-ну. У довідці Ф15, яка являється офіційним документом, виписаній на ім'я ОСОБА_2, він власноручно вніс дані про те, що останній ніби-то на отримання згаданої квартири в Стрийській КЕЧ району отримав ордер № 224 від 24.10.2003 року на ОСОБА_2 та склад сім'ї - 3 чол., поставив власноручний підпис та скріпив гербовою печаткою Стрийської КЕЧ р-ну. При цьому йому було відомо, що вказаному громадянину ордер під зазначеним номером та вказаною датою ніколи не видавався. Він усвідомлює, що вніс неправдиві^ дані у вищенаведену довідку, яку в подальшому ОСОБА_2 використав для прописки за адресою: АДРЕСА_1. 06 ж квітня 2004 року він видав розпорядження № 23 про передачу квартир, в тому числі і квартири ОСОБА_2, у власність громадян. Після цього він надав письмову згоду комунальному підприємству з приватизації державного житла та інформаційних послуг «Берегиня» на приватизацію житлового фонду, а саме квартири АДРЕСА_1 наймачу ОСОБА_2 та членам його сім'ї і поставив на вказаному документі свій власноручний підпис та печатку Стрийської КЕЧ району. Вказаним підприємством «Берегиня» на підставі його розпорядження № 23 був виданий вже заповнений бланк свідоцтва на право власності на квартиру ОСОБА_2 та членам його сім'ї, яке він власноручно підписав, як керівник органу приватизації та скріпив печаткою Стрийської КЕЧ району. У скоєному розкаюється.
Крім особистого визнання вина підсудного ОСОБА_1 у скоєнні даного злочину підтверджується також слідуючими, дослідженими в судовому засіданні, доказами.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що працює на посаді заступника директора приватного підприємства «Консул». Військової служби у Збройних Силах СРСР та Збройних Силах України він не проходив, хоча являється старшим лейтенантом запасу. Звання старшого лейтенанта запас} він отримав після закінчення навчального закладу, а саме Львівськогс Політехнічного інституту у 1993 році за результатами проходження військових навчальних зборів на полігоні в м. Яворів Львівської області. На обліку у квартирній черзі, як особа, що потребує покращення житлових умов за рахунок житлового фонду МО України ні він, ні члени його сім'ї ніколи не перебували, При цьому, восени 2003 року він звернувся до начальника Стрийської КЕЧ
5
району ОСОБА_1 з проханням про надання дозволу на заселення в нежиле приміщення, яке знаходилось в аварійному стані в АДРЕСА_1 у військовому містечку з умовою, що ним будуть відновлені комунікації даної будівлі (відновлення ліній газопостачання, введення ліній електропередач^ водопостачання та каналізації, капітальний ремонт даху всієї будівлі). ОСОБА_1 же відповідно до обумовлених домовленостей пре відновлення будівлі та її комунікацій, задовольнив його прохання та надав дозвіл на проведення ремонтних робіт та на вселення у вищевказану квартиру. В подальшому в паспортному відділі Стрийської КЕЧ району він отримав бланк довідки форми № 15 про прописку та заповнив його власноручно. У пред'явленій йому для ознайомлення вищевказаної довідки всі записи та його особистий підпис виконані власноручно. Після внесення необхідних записів у зазначену довідку ОСОБА_1 в ній вписав номер ордеру, на підставі якої він з сім'єю ніби-тс отримав дану квартиру, проставив гербову печатку Стрийської КЕЧ району та особисто її підписав. Отримавши дану довідку, він звернувся у паспортне відділення СГІРФО Трускавецького MB ГУМВС України у Львівській області з проханням здійснити прописку його та двох неповнолітніх його дітей у згаданій квартирі, де його і було зареєстровано за вказаною адресою та проставлене відповідний штамп у паспорті про реєстрацію. Маючи всі необхідні документи та виконавши ряд ремонтно - відновлювальних робіт будівлі та її комунікацій, він звернувся в орган приватизації - підприємство «Берегиня», що знаходиться в м. Дрогобичі з проханням про можливість проведення приватизації вищенаведеноі будівлі. Отримавши згоду на приватизацію, він звернувся у Стрийську КЕЧ району із клопотанням про надання дозволу на приватизацію квартири АДРЕСА_1, який був ним отриманий від начальника КЕЧ ОСОБА_1. Після дотримання всієї процедури по приватизації підприємством «Берегиня» та МБТІ в м. Дрогобич, він в квітні 2004 року е Стрийській КЕЧ району отримав Свідоцтво про право власності на згадану квартиру АДРЕСА_1. Дане свідоцтвс підписано особисто начальником Стрийської КЕЧ району та містить гербову печатку зазначеної КЕЧ. Після проведення ремонтних робіт вказаної житлової споруди, приблизно на початку 2006 року він вселився разом із членами своєЇ сім'ї у дану квартиру, де на даний час за вказаною адресою зареєстрований він та його дочки.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що проживає у військовому містечку №7 в с Модричі Дрогобицького району Львівської області з 1987 року. Дане військове містечко знаходиться у віданні державного підприємства МО України «Аеропорт Львів-2» та до 2005 року перебувало на обліку в Стрийській КЕЧ району. Десь в кінці 2004 року дві квартири АДРЕСА_1(будинок складається з трьох квартир) самовільно зайняв гр-н ОСОБА_2 та проживає там по даний час. Про це відомо всім мешканцям військового містечка. В подальшому вказаний громадянин об'єднав дві квартири в одну, здійснивши перепланування будинку без отримання на те дозволу відповідних державних установ. Право на отримання житла у зазначеному військовому містечку с Модричі було лише у військовослужбовців колишньої військової частини, яка знаходилася в с Модричі. Документація на отримання житла оформлялась посадовими особами
6
Стрийської КЕЧ району. У військовому містечку на даний час проживає 11 сімей колишніх військовослужбовців і лише ОСОБА_2 без законного на те права, не маючи жодного відношення до військової служби, проживає у займаному ним помешканні. Для приватизації житлових приміщень у військовому містечку необхідно було отримати у Стрийській КЕЧ району довідку про прописку в м. Трускавець (с. Модричі), після чого на підставі вказаної довідки Дрогобицьке МБТІ надавало дозвіл на приватизацію житла. Вважає, що оскільки ОСОБА_2 не проходить і раніше ніколи не проходив військову службу, то законних підстав для вселення у вищенаведене житлове приміщення та законного права на приватизацію вказаного житла він не мав.
Свідок ОСОБА_6 - начальник Самбірської КЕЧ району в судовому засіданні показав, що особи, які не були військовослужбовцями та не стояли на обліку, як такі, що потребують покращення житлових умов за рахунок житлового фонду МО України не мали права на отримання житлових приміщень з вищенаведеного житлового фонду. І оскільки будинки та квартири в них у військовому містечку № 7, що в с Модричі Дрогобицького району Львівсько'] області (в даний час м. Трускавець) також відносилися та відносяться де житлового фонду МО України, то гр-н ОСОБА_2 не мав законних підстав для вселення у вищенаведене житлове приміщення та законного права на приватизацію вказаного житла, так як він ніколи не проходив службу в армії, не перебував на квартирній черзі та згідно документів Стрийської КЕЧ району ніколи не отримував в законному порядку квартири у цьому військовому містечку.
Як видно з довідки про приписку форми № 15, виданої гр.-н)' ОСОБА_2, в графі: «№ ордеру, ким та коли виданий, на ім'я кого, на скільки чоловік» мається рукописний текст: «№ 224 від 24.10.2003 р. Стрийською КЕЧ р-ну на ОСОБА_2, на склад сім'ї - 3 чол.». Нижче міститься друкований та рукописний текст: «Начальник ЖЕК ОСОБА_1. «27» жовтня 2003 p.», доповнений власноручним підписом та відтиском гербової печатки Стрийської КЕЧ району.
Відповідно до розпорядження начальника Стрийської КЕЧ району № 23 від 06.04.2004 року ОСОБА_2 та членам його сім'ї ОСОБА_3, ОСОБА_4- передається у власність трикімнатна квартира АДРЕСА_1
Згідно оглянутої довідки № 189 від 17.02.2004 року з Стрийської КЕЧ району дана довідка являє собою письмовий дозвіл (згоду) Стрийської КЕЧ району в особі її начальника ОСОБА_1 на приватизацію житлового фонду в АДРЕСА_1 наймачу ОСОБА_2.
Із свідоцтва про право власності на квартиру від 06.04.2004 року, виданого та підписаного начальником Стрийської КЕЧ району ОСОБА_1, вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної власності гр-ну ОСОБА_2 та членам його сім'ї ОСОБА_3. та ОСОБА_4
7
Відповідно до особової справи № 19029 старшого лейтенанта запасу ОСОБА_2 вказаний громадянин не проходив військову службу ні е Збройних Силах Радянського Союзу, ні в Збройних Силах України.
Як видно з книги № 103 видачі довідок по Стрийській КЕЧ району, книги обліку житлової площі, що належить заселенню у 2005 році по Стрийській КЕЧ району, книги обліку жилої площі, яка належить заселенню по Стрийській КЕЧ р-ну з 1993 по 2004 роки будь-яких записів, які б свідчили про видачу довідок громадянину ОСОБА_2 та інших даних, які б вказували на те, ще останній враховувався в книгах обліку, як особа, потребуюча поліпшення житлових умов за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України е підлягаючому для заселення будинку АДРЕСА_1, не має.
Згідно папки корінців ордерів, виданих по Стрийській КЕЧ району за 2003 -2004 роки, корінця ордера за № 224 від 24.10.2003 року не виявлено.
З повідомлення №3-32/742 від 26.02.2008 року з Дрогобицької міської ради вбачається, що протягом 2000-2004 року ордер на отримання житлового приміщення гр. ОСОБА_2 не видавався.
Відповідно до повідомлення №18/48-191/1 від 14.02.2008 року з Трускавецької міської ради протягом 2000-2004 року гр. ОСОБА_2 не видавались ні ордер ні інші документи на отримання житлового приміщення.
Як видно з довідки № 66 від 03.04.2008 року із Самбірської КЕЧ р-ну громадянин ОСОБА_2 в списках і книгах обліку осіб, потребуючих поліпшення житлових умов в Самбірському, Дрогобицькому та Стрийському гарнізонах в період, починаючи з 2000 року по даний час не враховувався
Згідно повідомлення № 609 від 27.05.2008 року із Самбірської КЕЧ району ордер № 224 від 24.10.2003 року на отримання житла в АДРЕСА_1 за гр-ну ОСОБА_2 не видавався та в книзі обліку видачі ордерів Стрийської КЕЧ р-ну не зареєстрований.
З повідомлення № 608 від 27.05.2008 року із Самбірської КЕЧ р-ну в книзі обліку житлової площі, що підлягає заселенню по Стрийській КЕЧ р-ну в період з 1995 по 2004 роки громадянин ОСОБА_2 не зазначений, як такий, що отримував житло за адресою: АДРЕСА_1. Стрийською КЕЧ р-ну ордер № 224 від 24.10.2003 року останньому не видавався, корінець зазначеного ордера в книзі корінців ордерів Стрийської КЕЧ р-ну відсутній.
Відповідно до журналу реєстрації вихідних документів № 4 будинкоуправління Стрийської КЕЧ району та журналу реєстрації довідок № 5 того ж будинкоуправління, жодних записів які б свідчили про видачу різного роду довідок чи інших документів громадянину ОСОБА_2 не виявлено.
Як видно з повідомлення № 702 від 02.04.2008 року із Дрогобицького державного комунального міжміського бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_2. ОСОБА_3. та ОСОБА_4. на підставі свідоцтва про праве власності № 23 від 06.04.2004 року.
Згідно повідомлення № 118 від 28.12.2008 року із ДП МО України «Аеропорт Львів-2» жодного дозволу та документів для оформлення права
8
власності на житло громадянину ОСОБА_2 зазначене підприємство не видавало.
З висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2226 від 21.07.2008 року вбачається, що ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 станом на квітень 2004 року становить 29000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень з ПДВ.
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 09/03-257 від 11.07.2008 року в довідці про прописку рукописні записи «№ 224 від 24.10.2003 р. Стрийською КЕЧ р-ну на ОСОБА_2, на склад сім'ї - З чол.» в графі: номер ордеру, ким та коли виданий, на ім'я кого, на скільки чоловік та рукописний запис «ОСОБА_1.» і власноручний підпис в графі начальник ЖЕК виконані ОСОБА_1
Як видно з послужного списку про проходження ОСОБА_1 військової служби наказом першого заступника Міністра оборони України № 077 відз 02.07.1998 року підполковника ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Стрийської квартирно-експлуатаційної частини району 28 корпусу протиповітряної оборони.
JTaKHM чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, ще ОСОБА_1 являючись військовою службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах третіх осіб, вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, а тому ці його дії суд кваліфікує за ст. 366 ч.1 КК України.
Крім цього, оскільки він же протягом 2004 року, будучи військовою службовою особою скоїв зловживання службовим становищем в інтересах третіх осіб, що заподіяло шкоду державі на загальну суму 29000 грн., що суд визнає істотною шкодою, а тому кваліфікує ці його дії за ст. 423 ч. 1 КК України.
Військовий прокурор заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь державного підприємства МО України «Аеропорт Львів-2» 26000 (двадцять шість) грн., що складає завдану внаслідок скоєння ним вищевказаногс злочину шкоду, та які не відшкодовані цій організації.
Підсудний ОСОБА_1 дані позовні вимоги визнав повністю.
Оцінюючи ці позовні вимоги прокурора, та приймаючи до уваги, ще підстави та розмір цих позовних вимог прокурора в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, завдана державі шкода заподіяна саме внаслідок скоєння підсудним злочину, то суд приходить до висновку, що у відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України цей позов повинен бути задоволений в повному розмірі.
Призначаючи підсудному ОСОБА_1 вид та розмір покарання, суд враховує, що він свою вину у скоєні даного злочину визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та сприяв розкриттю даного злочину, до кримінальної відповідальності притягується вперше, довгий час прослужив в армії та по службі характеризувався виключно позитивно, звільнений з військової служби за станом здоров'я, частково відшкодував завдану шкоду.
Суд приймає до уваги і те, що скоєнню підсудним даного злочину в значній мірі сприяла відсутність належного контролю за обліком та зберіганням житлового фонду МО з боку вищестоячого командування.
З врахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, позитивних даних
9
про його особу та конкретних обставин справи, суд приходить до переконання, що виправлення підсудного може бути досягнуто без позбавлення волі та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання з випробуванням.
Під вартою по цій справі ОСОБА_1 не перебував.
Керуючись ст. ст. 323, 324 та 328 КПК України, військовий місцевий суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбачених ст. ст. 366 ч. 1 та 423 ч. 1 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:
· за ст. 366 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно-розпорядчими функціями, строком на 2 (два) роки;
· за ст. 423 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
За сукупністю вчинених злочинів, у відповідності до ст. 70 КК України, остаточне покарання ОСОБА_1 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та позбавити його волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями, строком на 2 (два) роки.
У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 (один) рік. Вирок у виконання не приводити, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Покласти на засудженого ОСОБА_1 слідуючі обов'язки :
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу орган)' кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Цивільний позов військового прокурора задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного підприємства МО України «Аеропорт Львів-2» 26000 (двадцять шість) тисяч грн.
Після вступу вироку в законну силу речові докази по справі, а саме -книгу № 103 видачі довідок по Стрийській КЕЧ району, книгу обліку житлової площі. що належить заселенню у 2005 році по Стрийській КЕЧ району, книгу облік жилої площі, яка належить заселенню по Стрийській КЕЧ району з 1993 по 2004 роки, журнал реєстрації вихідних документів № 4 будинкоуправління Стрийської КЕЧ району, журнал реєстрації довідок № 5 Будинкоуправління Стрийської КЕЧ району, папку корінців ордерів, виданих по Стрийській КЕЧ району за 2003-2004 роки, довідку № 185 від 17.02.2004 року з Стрийської КЕЧ району, заяву гр-на ОСОБА_2 на приватизацію будинку від 11.03.2004 року, свідоцтво № 23 про право власності на квартиру ОСОБА_2 від 06.04.2004 року. довідку № 320 від 17.02.2004 року про склад сім'ї ОСОБА_2, довідку № 189 від 17.02.2004 року з Стрийської КЕЧ району, технічний паспорт на квартиру
10
АДРЕСА_1 загальний план військового містечка № 7 в с Модрині, Дрогобицького р-ну, відомість наявності та використання земельних ділянок в Дрогобицькому гарнізоні, дві копії державного акту виданого Стрийській КЕЧ р-ну на військове містечко № 7, витяг з інвентаризаційної відомості на військове містечко № 7, план будівель № 3 і № 4 у військовому містечку № 7, план будівлі № 18 у військовому містечку № 7, план (в розрізі) будівлі № 18 у військовому містечку № 7, план будівлі № 1 у військовому містечку № 7, індивідуальну картку обліку земельної ділянки № 7 військового містечка № 7, індивідуальну картку обліку будівлі № 1 у військовому містечку № 7, індивідуальну картку обліку будівлі № 18 у військовому містечку № 7, індивідуальну картку обліку будівлі № 3 у військовому містечку № 7. індивідуальну картку обліку будівлі № 4 у військовому містечку № 7. поквартирну карточка № 143 від 18.05.1993 року, перелік основних засобІЕ (будівлі та споруди, засоби наземного забезпечення та РТЗ, техніка та майно метеослужби, засоби наземного забезпечення польотів та спеціальної техніки), що передаються ДП МО України «Аеропорт Львів2» із прикріпленими до ньогь додатками № № 2, 3, 4, 5, 6, 7, акти приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів додатки № № 216, 217, 218, 219 в чотирьох примірниках, акт прийому-передачі військового майна військового містечка №7 с Модричі Дрогобицького гарнізону з обліку Стрийської КЕЧ р-ну на облік Самбірської КЕЧ р-ну, розпорядження начальника Стрийської КЕЧ району № 23 від 06.04.2004 року, наказ начальника Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління № 18 від 21.10.2005 року, повідомлення з Самбірської КЕЧ району № 981 від 18.10.2005 року, наказ начальника Самбірської КЕЧ району № 73 від 26.12.2005 року, якізнаходяться на відповідальному зберіганні у кімнаті для зберігання речових доказів військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону, повернути Самбірській КЕЧ району за належністю;
довідку про прописку форми № 15, видану ОСОБА_2, яка знаходиться в матеріалах кримінальної справи, зберігати при справі;
особову справу № 19029 старшого лейтенанта запасу ОСОБА_2. яка знаходиться на відповідальному зберіганні у Дрогобицько-Бориславському ОРВК, вважати повернутою цьому ОРВК за належністю.
Судові витрати по справі в сумі 2660 грн. 45 коп.3а проведення по даній кримінальній справі судових будівельно-технічної та почеркознавчої експертиз покласти на ОСОБА_1 та стягнути з нього цю суму в дохід держави.
Арешт на майно ОСОБА_1 скасувати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.