Справа 1 - 24 /2008р.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2008 року                                                                                                  м. Львів

Військовий місцевий суд Львівського гарнізону у відкритому судовому засіданні у складі:

ГОЛОВУЮЧОГО - підполковника юстиції СТЕЛЬМАХА І.О. при секретарі - ЛАГУТІШЙ Л.С. за участю: прокурора - старшого помічника військового прокурора Львівського гарнізону капітана юстиції ЗБАРАЩУКА Д.В., обвинуваченого ОСОБА_1., розглянувши    під   час    попереднього   розгляду    кримінальну    справу   за обвинуваченням військовослужбовця військової частини А 4150 прапорщика ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дацька Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимого, на військовій службі в якості прапорщика з жовтня 1995 року, начальника складу господарчого взводу роти матеріально-технічного забезпечення батальйону забезпечення,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, являючись військовою службовою особою - начальником складу військової частини А 4150 в січні, грудні 2004 року та у лютому 2005 року з метою приховати виявлену на складі цієї військової частини нестачу різного речового майна підробив ряд офіційних документів - прибутково-видаткових накладних форми № 2, внісши в них завідомо неправдиві відомості про фіктивну видачу військовослужбовцям речового майно - засвідчивши підписом дані накладні подав їх у речову службу частини, у зв'язку з чим незаконно було списано з обліку військове майно на загальну суму 5788 грн. 59 коп.

2

Так, в січні 2004 року ОСОБА_1 особисто підписав видаткові накладні № 11 та № 12 від 12.01.2004 року, чим засвідчив завідомо неправдиві відомості, про видачу колишньому військовослужбовцю в/частини А 4150 майору запасу ОСОБА_2. дев'яносто комплектів білизни теплої солдатської вартістю 3, 40 грн. кожний на суму 306, 00 грн., двадцяти восьми пар рукавиць хутряних вартістю 7 грн. кожна на суму 196, 00 грн., одної шапки вушанки з овчини вартістю 56, 70 грн., одного кашкета польового камуфльованого кольору полину вартістю 5, 60 грн., одного комплекту костюма польового камуфльованого літнього вартістю 61, 67 грн., двох пар черевик юхтових з високими берцями вартістю 85, 50 грн. кожна на суму 171, 00 грн., шести штук фуфайок оливкового кольору вартістю 6, 19 грн. кожна на суму 37, 14 грн., одного спорядження шкіряного вартістю 27, 50 грн., одної пари напівчеревик хромових вартістю 84, 17 грн. та подав неправдиві документи - накладні № 11, № 12 від 12.01.2004 року в речову службу військової частини А 4150 для списання зазначеного в них майна з обліку частини, загальною вартістю майна 945, 78 грн.

Він же, в грудні 2004 року засвідчив видачу майна, підписавши накладні № 448 та № 449 від 17.12.2004 року, таким чином особисто вніс у вищезазначені накладні завідомо неправдиві відомості про видачу колишньому військовослужбовцю в/частини А 4150 прапорщику запасу ОСОБА_3. одної куртки утепленої польової камуфльованої з трикотажним комірцем вартістю 106, 67 грн., однієї пари черевик юхтових з високими берцями вартістю 85, 50 грн., однієї плащ-накидки камуфльованого кольору вартістю 98, 00 грн., ста пар онуч зимових байкових вартістю 4, 25 грн. кожна, на суму 425, 00 грн., сто сорока восьми пар онуч літніх вартістю 2, 58 грн. на суму 381, 84 грн. та подав неправдиві документи - накладні № 448 та № 449 від 17.12.2004 року у речову службу військової частини А 4150, для списання зазначеного в них майна з обліку частини, на загальну суму 1097, 01 грн.

Він же, в лютому 2005 року підписав накладну № 44 від 11.02.2005 року умисно зміненим підписом від свого імені, внісши завідомо неправдиві відомості про видачу майна колишньому військовослужбовцю в/частини А 4150 прапорщику запасу ОСОБА_4 двох тисяч вісімдесяти одного ременя поясного з покриттям вартістю 3745, 80 грн. після чого подав неправдивий документ - накладну № 44 від 11.02.2005 року, у речову службу військової частини А 4150 для списання зазначеного в накладній майна з обліку частини, на загальну суму 3745, 80 грн.

Тобто, органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

Після надходження справи до суду разом з обвинувальним висновком в ході попереднього розгляду справи обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України, оскільки вказаний злочин ним вчинений в січні, грудні 2004 року та лютому 2005 року, тобто з дня вчинення злочину минуло більше трьох років.

3

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття відносно останнього кримінальної справи за цією підставою.

Заслухавши думку учасників процесу та перевіривши обставини, на які вони посилаються у своїх виступах, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності підлягає задоволенню.

Так, ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років, тобто даний злочин, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості.

У відповідності ж до ст. 49 КК України звільненню від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності підлягає особа, яка вчинила злочин невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що даний злочин скоїв саме ОСОБА_1, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, він є особою, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, після вчинення злочину він щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдані ним збитки та з моменту вчинення злочину минуло більше трьох років, тому суд вважає за необхідне у відповідності до ст. 49 КК України, задовольнити дане клопотання та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, а справу стосовно нього на підставі ст. 11-1 КПК України, закрити.

Керуючись ст. ст. 11-1, 240, 244, 248 КПК України, військовий місцевий суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.1 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_1. на підставі ст. 11-1 КПК України закрити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1. - підписку про невиїзд - після набрання постановою законної сили - скасувати.

Після набрання постановою законної сили речові докази по справі, а саме: накладні № 11 від 12.01.2004 року і № 12 від 12.01.2004 року про видачу

речового майна ОСОБА_2, № 448 і № 449 від 17.12.2004 року про видачу речового майна ОСОБА_3., та № 44 від 11.02.2005 року про видачу речового майна ОСОБА_4, які знаходяться у справі - зберігати у справі; книги реєстрації накладних № 23 за 2004 та 2005 роки, книгу руху матеріальних засобів (солдатського майна), речової служби в/ч А 4150 за 2004 рік, книгу руху матеріальних засобів (офіцерського майна), речової служби в/ч А 4150 за 2004 рік, книгу руху матеріальних засобів (офіцерського майна), речової служби в/ч А 4150 за 2005 рік, картка № 11/103 обліку матеріальних засобів особистого користування ОСОБА_3, які зберігаються при справі - повернути у військову частину А 4150 за належністю.

Судові витрати по справі за проведення судово-почеркознавчих експертиз в сумі 5030 грн. 64 коп. покласти на ОСОБА_1. та стягнути з нього ці кошти в дохід держави.

На постанову може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом семи діб з моменту її винесення.