Справа № 2-а-2892/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2011 р. Енергодарський міський суд Запорізької області

у складі: головуючого судді: Федоренко О.І., при секретарі: Черкащиної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, інтересах якого діє ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення певних дій.-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в інтересах якого діє ОСОБА_2, звернувся до суду 07.07.2011 року з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар Запорізької області (надані - УПФУ) про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку додаткової пенсії як особі шо постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, відповідно до вимог ст.ст. 49. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 22.05.2008 року та про зобов’язання проведення перерахунку та призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, відповідно до вимог ст.ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Закон) з 22.05.2008 р.. з урахуванням сплаченої різниці. Допустити негайне виконання постанови суду.

В обгрунтування вимог позивач зазначив, що є пенсіонером та особою постраждалою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорії та на нього розповсюджується положення Закону та відповідно до положень ст. 51 Закону, особам віднесеним до 2 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі ЗО відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак, незважаючи на зазначену норму Закону, відповідач виплачує додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Не погоджуючись з таким розміром виплати, звертався до відповідача з заявою про проведення перерахунку та виплати належної щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до вимог ст.51 Закону. Однак відповіддю з УПФУ йому було відмовлено в проведенні такого перерахунку' та зазначено, що виплати проводяться відповідно до норм Закону. Вважає, що УПФУ порушує законодавство України і його дії є протиправними, оскільки, відповідач повинен нараховувати та виплачувати додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 51 Закону. Крім того, позивач просив поновити йому строк звернення до суду.

Ухвалою суду від 08.07.2011 року провадження по справі відкрито в частині вимог, строк звернення з якими до суду, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, позивачем не пропущено, а саме: з 07.01.2011 року, в іншій частині, яка виходить за межі строку звернення до суду встановленого ч.2 ст. 99 КАС України, вимоги залишені без розгляду (а.с.9). Зазначена ухвала суду позивачем та його представником не була оскаржена.

В судове засідання позивач та його представник не з’явились, у змісті вимог адміністративного позову зазначено про розгляд справи без участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав до суду заперечення в яких позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просить суд в задоволенні позову відмовити, зазначивши, що для призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, застосовується розрахункова величина мінімального розміру пенсії за віком для обчислення якої існує Постанова КМУ від 28.05.2008 року № 530. Крім того УПФУ посилається на Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», згідно якого щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю, для осіб віднесених до категорії 2 встановлена у розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просять застосувати наслідки пропуску строку звернення до суду передбачені ст. 100 КАС України та справу розглянути у їх відсутності (а.с.13). У зв’язку з чим, суд вважає можливим відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України слухати справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши докази по справі, судом встановлено наступне.

Відповідно із наданими до матеріалів, копією пенсійного посвідчення, позивач є пенсіонером (а.с.5), згідно із копією посвідчення, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року, категорії 2 (а.с.5), у зв’язку з чим, позивач відноситься до категорії громадян, які

відповідно до ст. 51 Закону мають право на одержання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю. На звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до вимог ст. 51 Закону у розмірі ЗО % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивачем одержано письмову відповідь з відмовою в проведенні такого перерахунку та виплати, де зазначено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, проводиться на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», згідно з якою розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю встановлено у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (а.с.6).

Суд не може погодитися з такою позицією відповідача, оскільки згідно зі ст.49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 2, 3, 4 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком.

Згідно зі ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, судом встановлено, що згідно із чинним законодавством України, а саме:

-Законом України «Про Державний бюджет на 2011 рік», розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України;

-Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року, згідно якого було встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік;

-Постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» на виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 р. № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”

-ст. 46 Конституції України, відповідно до якої Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов наступних висновків.

Так, в зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» № 3491-УІ з 19.06.2011 року норми і положення ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України за 2011 рік. У зв'язку з чим, відповідно до постанови КМУ № 745 від 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» на виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 р. № 3491-УІ “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” якою, а саме: в пункті 1 встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, де зазначено, що тим особам, які належать до категорії 2, — 15 відсотків, дана постанова набрала чинності з 19.06.2011 року. Тобто, вимоги адміністративного позову за період з 19.06.2011 р. задоволенню не підлягають.

Будь-яких обмежень дії ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України “Про державний бюджет на

2011 рік”, до внесення вищезазначених змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» - не приймалось. Тому вимоги адміністративного позову за період з 07.01.2011 року по день набрання чинності вищезазначеного Закону, тобто по 18.06.2011 рік включно, є законними та обґрунтованими.

Крім того, суд критично відноситься і до зазначеного відповідачем у відповіді на заяву позивача, що у зв'язку з визнанням Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, неконституційними змін внесених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-УІ від 28.12.2007 р. до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виникла колізія, яка полягає в тому, що норми ст. 51 Закону втратили чинність, а рішення щодо відновлення дії попередньої редакції зазначених норм не ухвалювалось, у зв’язку з чим, до законодавчого врегулювання розміру виплат, розмір виплат визначається Постановою КМУ № 530 від 28.05.2008 року (а.с.6), оскільки, відповідно до ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто, рішенням Конституційного Суду України були визнані неконституційними не норми зазначеного Закону, а зміни до Закону, тому ніякого правового акту про відновлення дії Закону, не потребується, так як їх дію ніхто не відміняв.

Затверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до ч.2 ст.6, ч.2 ст.19 та ч.І ст.68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.

Згідно з п.п.6 п.2.2. розділу 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою ПФУ від 30.04.2002 року № 8-2, саме на територіатьні управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах в містах покладені обов’язки щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії.

Відповідно ч.З ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів атадних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; 2. з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; 3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4. безсторонньо (неупереджено): 5. добросовісно; 6. розсудливо; 7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія); 9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення: 10. своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до викладеного, під час розгляд) спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

При визначенні позивачу розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідач повинен керуватися Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», крім того, при визначенні розміру щомісячної пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування відповідач, повинен був брати розмір мінімальної пенсії за віком визначений в порядку, встановленому ч.І ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що відповідачем не було зроблено.

У зв’язку і чим, суд приходить до висновку, про протиправність діїУПФУ м.Енергодар, щодо не нарахування та не виплати позивачу, у повному обсязі, за період з 07.01.2011 року по 18.06.2011 рік включно, додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі встановленому ст. 51 Закону, які призвели до порушення прав позивача на своєчасне та повне отримання належних йому виплат, та вважає необхідним визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар Запорізької області по не виконанню приписів статей 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої ст. ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - протиправними.

Аналізуючи наведені вище положення чинного законодавства, суд вважає, що позовні вимоги про виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю за період з 07.01.2011 року по 18.06.2011 рік включно, підлягають задоволенню, а у вимогах адміністративного позову за інший період, слід відмовити.

Крім того, в позовних вимогах позивач просить допустити негайне виконання постанови суду, посилаючись на положення ст. 256 КАС України.

В даному випадку вирішується питання про зобов’язання перерахунку пенсійних виплат відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка вже призначена позивачу раніше та виплачується позивачу, але з порушенням норм вказаного Закону.

Тому судом не може бути допущено негайне виконання зазначеної постанови, оскільки питання про присудження виплати пенсії не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. З, 8, 9, 22, 46, 48, 152 Конституції України, Рішенням КС України № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 р., ст.ст.49, 51 Закона України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закона України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Закона України «Про Державний бюджет на 2011 рік», Закона України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 201 1 рік», ст.ст. 2, 8, 11,69-71, 94, 99, 100, 128, 158-164, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги адміністративного позову ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Енергодар Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення певних дій - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Енергодар Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 за період з 07.01.2011 року по 18.06.2011 рік включно, у повному обсязі, щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно із ст.ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м.Енергодар Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 за період з 07.01.2011 року по 18.06.2011 рік включно, щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично проведених виплат.

В задоволенні решти вимог адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Суддя О. І. Федоренко