Справа 1 - 39 /2007р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2007 року військовий місцевий суд Львівського гарнізону у складі:

головуючого - підполковника юстиції СТЕЛЬМАХА І.О.

при секретарях: ЗАРИЦЬКІЙ О.Р., ТУГОВИЧ С.M., спеціалісті з фіксування судового процесу технічними засобами НОСОВІЙ Г.С, за участю: державного обвинувача - прокурора відділу військової прокуратури Західного регіону України майора юстиції КОНДРАТЮКА М.Д., потерпілих: майора юстиції ОСОБА_4, прапорщика ОСОБА_5, солдата ОСОБА_6 та їхнього представника - гр. ОСОБА_3., підсудного -підполковника ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8, у відкритому судовому засіданні в м. Львові та м. Рівне

розглянув кримінальну справу за обвинуваченням колишнього начальника 5-го сектору Управління військової контррозвідки Служби безпеки України у Західному регіоні підполковника

ОСОБА_7, який народивсяІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Арчишин Млинівського району Рівненської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, раніше несудимого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина 1995 року народження, на військовій службі з серпня 1990 року, в тому числі в Службі безпеки України з листопада 1998 року, перебуваючого на даний час в розпорядженні начальника Управління військової контррозвідки СБ України у Західному регіоні,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 406 ч. 2, 424 ч. 2 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

Близько 14 години 40 хвилин 13 липня 2007 року підполковник ОСОБА_7, являючись начальником 5-го сектору Управління військової контррозвідки Служби безпеки України (надалі - начальник 5-го сектору ВКР СБУ), тобто військовою службовою особою, в кімнаті чергового контрольно-перепускного пункту 4-го Територіального вузла урядового зв'язку в м. Рівне (надалі - КПП 4-го ТВУЗ), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи з хибно зрозумілих ним інтересів служби, будучи незадоволений тим, що прапорщик ОСОБА_5, який ніс службу у добовому наряді - чергового

2

контрольно-перепускного пункту повільно виконував його вказівки, та являючись для прапорщика ОСОБА_5 начальником за військовим званням, застосовував щодо нього насильство. При цьому ОСОБА_7 наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки у спину зліва в ділянку нирок, в результаті чого завдав потерпілому сильного фізичного болю та заподіяв йому легке тілесне ушкодження у вигляді крововиливу в над поперековій ділянці зліва.

В цей же день, близько 15 години ОСОБА_7 діючи з тих же мотивів, на подвір'ї військової прокуратури, яка знаходиться на зазначеній території, порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, завдавши помічнику військового прокурора Рівненського гарнізону майору юстиції ОСОБА_4 побоїв, а саме - наніс йому один удар кулаком правої руки в груди та один удар ногою в праве стегно, а також застосував інше насильство - схопив ОСОБА_4 за комір сорочки та потягнув на себе, внаслідок чого розірвав на ньому сорочку. В результаті цих дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно забій грудини та забій правого стегна, тобто легкі тілесні ушкодження.

Після цього, ОСОБА_7, в приміщенні військової прокуратури Рівненського гарнізону будучи незадоволений тим, що рядовий ОСОБА_6 -помічник чергового військової прокуратури не пропускав його в приміщення прокуратури, та являючись для рядового ОСОБА_6 начальником за військовим званням, застосовував щодо нього насильство. При цьому підсудний наніс ОСОБА_6 один удар ногою в гомілку лівої ноги, в результаті чого завдав потерпілому сильного фізичного болю та заподіяв йому легке тілесне ушкодження у вигляді забою м'яких тканин лівої гомілки.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину в пред'явленому звинуваченні не визнав. При цьому він пояснив, що 13 липня 2007 року у зв'язку із сімейними проблемами, а саме: хворобою батька, а також відмовою командування у наданні йому чергової відпустки, перебував у дещо збудженому стані. В цей день близько 14 години до нього прийшов його знайомий ОСОБА_10 з яким він спілкувався за КПП 4-го територіального вузла зв'язку на вулиці Соборній у м. Рівне. Під час цієї розмови до нього підійшов співробітник управління СБУ у Рівненській області ОСОБА_11, який його попросив організувати зустріч з начальником 4-го територіального вузла урядового зв'язку. Заходячи на КПП вузла зв'язку побачив, що на територію частини заїжджає легковий автомобіль марки «ВАЗ», синього кольору, якого не має у погоджених списках автотранспорту, що має право заїзду на територію. Зайшовши на КПП запитав у чергових, хто дозволив заїзд на територію вузла автомобіля, якого не має у списках. На що черговий КПП йому пояснив, що автомобіль заїжджає з дозволу чергового частини до військової прокуратури Рівненського гарнізону. Потім він попросив чергового КПП з'єднати його з черговим частини для того щоб переговорити з ним з приводу перепускного режиму, а також з'єднати з виконуючим обов'язки командира частини підполковником ОСОБА_13 для вирішення питання ОСОБА_11. Заходячи до кімнати чергового КПП він, ОСОБА_7, вступив у ямку, яка є на підлозі біля входу у кімнату чергового КПП, зачепився за поріг та інстинктивно, падаючи, лівою рукою обперся на стіл, а правою рукою схопився за спину чергового

КПП, в ділянці попереку. Пізніше довідвся прізвище чергового КПП, якого схопив за спину, це був прапорщик ОСОБА_5. Можливо ОСОБА_5, сприйняв його дії, як нанесення йому удару, оскільки відразу став вимагати посвідчення. На вимогу ОСОБА_5 він представився йому начальником військової контррозвідки. Мети принизити честь і гідність ОСОБА_5 у нього не було і ударів він йому не завдавав. 13 липня 2007 року алкогольних напоїв не вживав.

В подальшому він, ОСОБА_7, на службовому автомобілі виїхав у місто та повернувся приблизно через 15 хвилин. Повернувшись на спільну територію, де знаходиться 5-й сектор та військова прокуратура Рівненського гарнізону побачив, що на стоянці стоїть той автомобіль, який пропустили на КПП попередньо. Біля воріт стояв ОСОБА_4 та ще одна невідома йому особа, як пізніше дізнався, це був заступник начальника слідчого відділу Рівненського MBУВСУ у Рівненській області майор міліціїОСОБА_14. Попередньо, приблизно в 11 годині цього ж дня він мав розмову з ТВО військового прокурора Рівненського гарнізону ОСОБА_9 з приводу здійснення пропускного режиму на спільну територію, оскільки у цей день на їхню територію вже заїжджав автомобіль, якого не було у списках. Обурившись тим, що знову було допущено порушення пропускного режиму вирішив піти до ОСОБА_9, щоб ще раз переговорити з ним з даного приводу. Коли проходив біля ОСОБА_4, останній сказав в його адресу слова щоб він "не страждав" з приводу здійснення пропускного режиму і не придумував "контрольованої зони". У відповідь на зауваження ОСОБА_4 він, ОСОБА_7, зупинився і сказав йому, що якщо у нього є якісь питання нехай зайде до нього і він йому все пояснить. При цьому, підняв руку щоб вказати йому куди необхідно пройти з ним, на що ОСОБА_4 вдарив рукою його по кисті руки він, ОСОБА_7, відчув сильний фізичний біль. Коли він намагаючись схопити рукою за плече ОСОБА_4, останній перехопив його руку та викрутив зап'ястя і нігтем між 1 та другою фалангою 2 пальця подряпав йому до крові шкіру. Дії ОСОБА_4 розлютили його, і він взяв рукою ОСОБА_4 за сорочку в ділянці грудей, однак ОСОБА_4 різко відступив назад, внаслідок чого сорочка розірвалась. Після цього ОСОБА_4 почав кричати та кликати ОСОБА_9. В цей момент ОСОБА_14 став між ним та ОСОБА_4, який одразу відійшов назад та почав кричати, що посадить його та звільнить зі служби і тому подібне. Після виникнення цього конфлікту з ОСОБА_4 він, ОСОБА_7, знаходився у сильно збудженому стані і погано пам'ятає подальші події. Далі він, попросив у ОСОБА_20 показати посвідчення і в цей час з прокуратури вийшов ОСОБА_9 та підійшов до них.

В подальшому зайшовши з ОСОБА_9 до приміщення прокуратури, він зупинився перед столом чергового, в цей час ОСОБА_4 знаходився в дверях свого кабінету і сказав солдату, що сидів біля столу чергового прокуратури його, ОСОБА_7, не пропускати. Солдат виконав його вказівку і став заступивши йому, ОСОБА_7, прохід. Тоді він взяв солдата обома руками за руки вище ліктів і відсторонив його у бік. Потім пішов у кабінет до ОСОБА_9, щоб обговорив з ним ситуацію, яка склалась. ОСОБА_9 порадив йому заспокоїтись та поговорити зранку на цю тему. Після розмови з ОСОБА_9, він приблизно через хвилин десять доповів про цю ситуацію

своєму начальнику полковнику ОСОБА_24. Як пізніше він дізнався прізвище цього солдата ОСОБА_6. Ніякого насильства до ОСОБА_6 він не застосовував.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_7 своєї вини, його вина у

вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена наступними дослідженими в

судовому засіданні доказами.

Потерпілий прапорщик ОСОБА_5, військовослужбовець 4-го ТВУЗ, в судовому засіданні показав, що з 12 на 13 липня 2007 року ніс службу

ЧерГОВИМ КОНТрОЛЬНО-ПерепуСКНОГО ПуНКТу 4-го TBУЗ разом з ним

помічником чергового був прапорщик ОСОБА_21. Близбко 14 години 40 хвилин 13 липня 2007 року до кімнати черговогго КПП зайшов чоловік у цивільному одязі та повідомив, що являється начальником військової контррозвідки. Як пізніше він взнав це був ОСОБА_7. Від ОСОБА_7 було відчутно сильний запах алкоголю з рота, а також його поведінка вказувала на те, що він перебував в нетверезому стані. На його, ОСОБА_5, прохання показати посвідчення, ОСОБА_7 відмовився та в наказовій і грубій формі став вимагати щоб він терміново викликав на КПП командира частини або начальника штабу. Повідомивши ОСОБА_7, що спочатку, згідно встановленого порядку, він повинен поставити до відома чергового частини, а також те, що ще не закінчився час обідньої перерви, у відповідь ОСОБА_7 сказав, що тільки він тут є начальником і всі повинні виконувати його накази та продовжував наполягати на тому, щоб його напряму з'єднали з командиром або начальником штабу. Він, ОСОБА_5, зателефонував черговому частини та повідомив про вимоги ОСОБА_7. ОСОБА_7, перебуваючи в приміщенні чергового КПП вів себе грубо, ображав його та ОСОБА_21 називаючи «обнаглілими прапорюгами», говорив, що їм буде погано, якщо не будуть швидко виконувати його вказівки, виривав у нього, ОСОБА_5, та ОСОБА_21 трубки телефонів, натискав на клавіші телефонів, збиваючи виклики. Потім, коли він, ОСОБА_5, підвівся зі свого стільця, щоб зателефонувати черговому частини, ОСОБА_7, який знаходився позаду нього з лівого боку, кулаком правої руки наніс йому сильний удар в ділянку лівої нирки. Від цього удару ОСОБА_7 він, ОСОБА_5, відчув сильний фізичний біль, втратив рівновагу, але не впав. Після цього ОСОБА_7 сказав, що потрібно ще вдарити його ногою по голові для того, щоб він зрозумів «хто тут начальник». Після цього на КПП хтось прибув зі сторони частини, можливо, з підлеглих, чи співслужбовців ОСОБА_7 і останній разом з ними залишив КПП. Вислови та дії ОСОБА_7 він, ОСОБА_5, сприймав як знущання і вважає, що ОСОБА_7 своїми висловами та діями хотів показати свою зверхність над ним.

Під час цих подій, які відбувались на протязі 10-15 хвилин, за всіма діями ОСОБА_7 спостерігав працівник обласного управління СБУ ОСОБА_11, який намагався якось заспокоїти ОСОБА_7.

В подальшому він, ОСОБА_5, доповів по телефону про ці події черговому частини майору ОСОБА_6 та начальнику штабу підполковнику ОСОБА_13, який виконував обов'язки командира військової частини.

Наступного дня він звернувся за медичною допомогою у військовий шпиталь, де у нього був виявлений синець в місці, куди йому наніс удар ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_21, військовослужбовець 4-го територіального вузла урядового зв'язку, допитаний в судовому засіданні показав, що з 12 на

13     липня 2007 року він ніс службу помічником чергового 4-го ТВУЗ. Близько

14     години 40 хвилин 13 липня 2007 року на КПП зайшов чоловік, вдягнутий в цивільний одяг, який представився начальником контррозвідки, як пізніше він дізнався це був ОСОБА_7. Від ОСОБА_7 відчуваввся сильний запах алкоголю з рота. На прохання чергового КПП прапорщика ОСОБА_5 пред'явити посвідчення, ОСОБА_7 відмовився це зробити. Після цього ОСОБА_7 почав вимагати, щоб на КПП прибув командир частини, або начальник штабу частини. ОСОБА_5 намагався; пояснити ОСОБА_7, що ще час обідньої перерви, однак останній у грубій формі почав вимагати присутності командира, або начальника штабу. Коли він, ОСОБА_21, по телефону намагався доповісти черговому частини, ОСОБА_7, заважав йому це робити, вириваючи з рук трубку, натискаючи на клавіші телефону та відштовхнув його. При цьому ОСОБА_7 у грубій формі «підганяв» його та ОСОБА_5 А і говорив, що якщо вони швидко не викличуть осіб, яких він вказав, їм буде погано. Коли ОСОБА_5 встав зі стільця, в цей час ОСОБА_7 кулаком правої руки наніс удар ОСОБА_5 в ділянку попереку з лівої сторони. По виразу обличчя ОСОБА_5 він, ОСОБА_21, зрозумів, що ОСОБА_7 завдав цим ударом ОСОБА_5 сильного фізичного болю. Після цього до КПП зі сторони частини під'їхав автомобіль військової контррозвідки марки «Волга» і ОСОБА_7 вийшов з приміщення КПП. Всі ці події відбувались на протязі 10-15 хвилин. Про ці події ОСОБА_5 в його, ОСОБА_21, присутності доповів черговому частини ОСОБА_6 та виконуючому обов'язки командира частини ОСОБА_13.

Свідок ОСОБА_6, військовослужбовець 4-го територіального вузла урядового зв'язку, в судовому засіданні показав, що з 12 на 13 липня 2007 року ніс службу черговим 4 територіального вузла урядового зв'язку. 13 липня 2007 року близько 14 години 50 хвилин йому доповів черговий КПП прапорщик ОСОБА_5, про те, що на території КПП знаходиться особа, яка себе називає начальником контррозвідки, вдягнута у цивільний одяг та перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Ця особа веде себе неадекватно, висловлюється нецензурними словами, намагається керувати діяльністю чергового по КПП, дає йому незрозумілі розпорядження. ОСОБА_5 також йому повідомив, що ця особа нанесла йому, ОСОБА_5, удар кулаком в область нирок. Про даний випадок він, ОСОБА_6, доповів виконуючому обов'язки командира частини підполковнику ОСОБА_13. Як в подальшому йому стало відомо, що цією особою був ОСОБА_7.

З досліджених в судовому засіданні показів свідка ОСОБА_29, військовослужбовця 4-го територіального вузла урядового зв'язку, який 13 липня 2007 року виконував обов'язки помічника чергового вузла зв'язку, даних ним на досудовому слідстві, вбачається, що його показання за своїм змістом аналогічні показанням свідкаОСОБА_12.( т. 1 а.с. 131-133).

Свідок ОСОБА_13, військовослужбовець 4-го територіального вузла урядового зв'язку, допитаний в судовому засіданні показав, що 13 липня 2007 року він тимчасово виконував обов'язки командира частини і приблизно о 14 годині 45 хвилин черговий контрольно-перепускного пункту прапорщик ОСОБА_5 повідомив йому, що начальник військової контррозвідки ОСОБА_7, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, на КПП вузла зв'язку наніс йому удар кулаком в ділянку нирок, за те, що нібито він, ОСОБА_5, повільно виконує його вказівки. Після цього, в цей же день, він, ОСОБА_13, спілкувався з ОСОБА_7 по телефону, який зокрема поставив йому вимогу прибути до нього, однак такого і не прийняв.

Свідок ОСОБА_11, співробітник УСБУ у Ріврненській області, допитаний в судовому засіданні показав, що з підполковником ОСОБА_7 знайомий у зв'язку з виконанням службових обов'язків. 13 липня 2007 року близько 13 годин 30 хвилин у зв'язку з службовою необхідністю вій, ОСОБА_11, зателефонував ОСОБА_7 та попросив його організувати зустріч з керівництвом 4-го територіального вузла урядового зв'язку і домовився про зустріч на 14 год. 30 хв. у відділі військової контррозвідки. Прибувши у зазначеній годині до КПП 4-го територіального вузла урядового зв'язку зустрів ОСОБА_7 на вулиці перед входом. ОСОБА_7 згадав, що домовлявся з ним про зустріч та сказав, що зараз вирішить це питання. В розмові з ОСОБА_7 він, ОСОБА_11, відчув від ОСОБА_7 запах алкоголю. ОСОБА_7 зайшов до приміщення КПП до кімнати чергового КПП де були чергові два прапорщики, прізвищ яких він не знає. При цьому ОСОБА_7 наказав їм негайно зв'язатись по телефону з керівництвом вузла зв'язку. Однак через те, що була обідня перерва та постійно зривалися їхні дзвінки до чергового по частині, чергові по КПП не могли виконати його вказівку. Це розізлило ОСОБА_7 і він став пред'являти претензії до чергових КПП з приводу їх дій, згадуючи їм при цьому, що вони не пропустили на територію вузла якийсь автомобіль. При цьому ОСОБА_7 розмовляв з черговими КПП на підвищених тонах. З метою уникнення можливого подальшого розвитку конфлікту він вирішив забрати ОСОБА_7 від чергових КПП, однак ОСОБА_7 його не послухав. Чергові КПП поводили себе в рамках службових обов'язків по здійсненню контрольно-перепусного режиму. Він, ОСОБА_11, не бачив щоб ОСОБА_7 застосовував насилля чи погрожував його застосувати до чергових КПП, оскільки знаходився у коридорі КПП і не міг бачити, що відбувається в кімнаті чергового, а також відволікався на телефонні розмови. Всі ці події відбувались на протязі близько 15 хвилин. Куди пішов ОСОБА_7 і що відбувалось потім він не знає.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що проходить військову службу на посаді помічника військового прокурора Рівненського гарнізону. 13 липня 2007 року знаходився у військовій прокуратурі Рівненського гарнізону і близько 14 години 30 хвилин йому зателефонував на мобільний телефон заступник начальника слідчого відділу Рівненського MBУМВС України в Рівненській області майор міліції ОСОБА_14 та повідомив, що йому необхідно заїхати у військову прокуратуру Рівненського гарнізону та поспілкуватися. Також ОСОБА_14 попросив дозвіл на проїзд до

військової прокуратури на службовому автомобілі. Після того, як він, ОСОБА_4, зателефонував у чергову частину, йому повідомили, що підполковник ОСОБА_7 заборонив в'їзд автомобілів на територію військової прокуратури Рівненського гарнізону, за винятком працівників прокуратури та службового транспорту. Далі він, ОСОБА_4, зателефонував начальнику штабу військової частини ОСОБА_13, який повідомив, що ОСОБА_7 заборонив наряду по КПП пропускати автомобілі, погрожуючи складанням протоколу про корупцію. Через деякий час в прокуратуру Рівненського гарнізону зайшов ОСОБА_20 і після спілкування з ним вони разом вийшли з приміщення прокуратури. Знаходячись на подвір'ї прокуратури побачив, що з боку контрольно-перепускного пункту частини їде автомобіль 5 сектору УВКР СБУ у Західному регіоні. Після того, як автомобіль наблизився до них він, ОСОБА_4, побачив, що на передньому сидінні пасажира знаходиться ОСОБА_7. Коли даний автомобіль зупинився, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля та швидким кроком наблизився до них. ОСОБА_7 підійшов до них з ОСОБА_20 та почав розмову то він, ОСОБА_4, зрозумів, що ОСОБА_7 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, оскільки від нього з рота було відчутно сильний запах алкоголю, при цьому ОСОБА_7 поводив себе зухвало та почав вимагати від ОСОБА_20 пояснення з приводу його знаходження на території військової прокуратури Рівненського гарнізону, вимагаючи показати йому посвідчення. Він, ОСОБА_4, вступив у розмову та пояснив ОСОБА_7, що дана особа прибула в прокуратуру. При цьому сказав ОСОБА_7, що оскільки він, ОСОБА_7, перебуває в стані алкогольного сп'яніння то попросив його не заважати їхній з ОСОБА_20 розмові. ОСОБА_7 у відповідь у нецензурній формі висловився в адресу працівників військової прокуратури гарнізону та безпідставно схопив його, ОСОБА_4, за комір сорочки та потягнув на себе. Від різкого руху сорочка розірвалась. Далі ОСОБА_7 безпричинно наніс йому, ОСОБА_4, один удар кулаком правої руки в область грудей та один удар ногою в праве стегно, від чого він відчув фізичний біль. Після цього він, ОСОБА_4, відійшов до входу у приміщення прокуратури та крикнув, щоб покликали кого - не будь з прокуратури, а ОСОБА_7 при цьому слідував за ним і виражався нецензурними словами і намагався нанести йому ще удари. В цей же час до них підійшов тимчасово виконуючий обов'язки військового прокурора Рівненського гарнізону майор юстиції ОСОБА_9, який взяв посвідчення у ОСОБА_20 та показав ОСОБА_7, який намагався вирвати вказане посвідчення з рук ОСОБА_9. На вході у прокуратуру ОСОБА_9 зупинив ОСОБА_7 та попросив останнього заспокоїтися, однак останній увірвався в прокуратуру Рівненського гарнізону, де рядовий строкової служби ОСОБА_6 намагався його зупинити. ОСОБА_7 застосував до ОСОБА_6 фізичну силу, як йому пізніше повідомив сам ОСОБА_6, що ОСОБА_7 вдарив його ногою ззаду в гомілку лівої ноги. Потім ОСОБА_7 зайшов в кабінет ОСОБА_9 і він, ОСОБА_4, з ним більше не спілкувався. Через деякий час після цих подій він, ОСОБА_4, разом з ОСОБА_6 звернулись за медичною допомогою у військовий госпіталь (військова частина А 1446), де їх було оглянуто. В нього, ОСОБА_4, було виявлено тілесні ушкодження в ділянці грудини та правого стегна, а в ОСОБА_6 тілесні ушкодження лівої гомілки, при цьому

ОСОБА_6 був госпіталізований на стаціонарне лікування. Крім того ОСОБА_4 пояснив, що діями ОСОБА_7 йому спричинена матеріальна шкода, розірвана сорочка вартістю 140 грн.

Свідок ОСОБА_14, заступник начальника слідчого відділу Рівненського міського відділу УМВС України у Рівненській області, в судовому засіданні показав, що 13 липня 2007 року він домовився з помічником військового прокурора Рівненського гарнізону ОСОБА_4 про зустріч, при цьому попросив його отримати дозвіл на проїзд до приміщення прокуратури. Прибувши до КПП частини в обідній час його, ОСОБА_20, на територію на службовому автомобілі не пропустили, а видали перепустку та він пішов до прокуратури, а автомобіль залишив біля КПП

Після розмови у прокуратурі з ОСОБА_4 вони разом вийшли з приміщення прокуратури на подвір'я до в'їздних воріт де зупинилисьта продовжували розмовляти. У цей час повз них проїхав автомобіль марки "Волга" з якого вийшов незнайомий йому чоловік у цивільному одязі та підійшов до них. Як пізніше він довідався це був начальник контррозвідки Рівненського гарнізону підполковник ОСОБА_7. ОСОБА_7 був у нетверезому стані, оскільки неадекватно себе поводив і від нього з рота було чути сильний запах алкоголю. ОСОБА_7 і ОСОБА_4 між собою обмінялись декількома репліками та між ними одразу почалась розмова на підвищених тонах. Зміст розмови він в точності не пригадує, однак було зрозуміло, що розмова відбувається з приводу перепускного режиму. Далі ОСОБА_7 почав вимагати у нього, ОСОБА_20, показати посвідчення, на що ОСОБА_4 сказав ОСОБА_7, щоб той не заважати їм розмовляти, оскільки він, ОСОБА_7, п'яний. Після цього між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 почалась суперечка і останній схопив ОСОБА_4 руками за сорочку та потягнув на себе. Побачивши, що розгортається конфлікт, він став між ними, бажаючи розвести їх у сторони, при цьому відбувалась штовханина між ними і в цей момент він бачив як ОСОБА_7 вдарив ногою в праве стегно ОСОБА_4. Він, ОСОБА_14, також помітив, що у ОСОБА_4 розірвана сорочка в ділянці верхніх ґудзиків та забруднені дорожнім пилом штани. У момент коли він, ОСОБА_14, намагався розвести ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у різні боки до них підійшов ОСОБА_9. На чергову вимогу ОСОБА_7, показати посвідчення він, ОСОБА_14, пред'явив його і пішов у напрямку КПП. Вказані події відбувались 13 липня 2007 року близько 15 години.

З протоколу огляду чоловічої літньої сорочки з короткими рукавами, яка належить ОСОБА_4 вбачається, що на її тканині у верхній частині біля коміру виявлене пошкодження у вигляді розривів третьої та четвертої петель сорочки.(т.1 а.с. 85-89).

Згідно висновку експерта № 321 від 28.08.2007 року (товарознавчої експертизи) вбачається, що залишкова вартість чоловічої літньої сорочки станом до моменту скоєння злочину, з урахуванням часткової втрати її товарних якостей, у зв'язку з експлуатаційним зношенням та за умови її не пошкодженого стану (розриву петель) становить 98 грн. (т.1 а.с. 33-36).

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що проходить строкову військову службу у військовій частині А 3730, а з 12 липня 2007 року

був відряджений до військової прокуратури Рівненського гарнізону. 13 липня 2007 року він ніс службу помічником чергового по військовій прокуратурі Рівненського гарнізону. Приблизно о 14 год. 30 хв. до приміщення прокуратури зайшов чоловік у цивільному одязі та представився працівником міліції та пояснив, що йому необхідно пройти до помічника військового прокурора ОСОБА_4. Приблизно через пів години ОСОБА_4 та працівник міліції вийшли на подвір'я прокуратури і через декілька хвилин він почув, що його кличе ОСОБА_4. Коли він вийшов на подвір'я то побачив, що біля воріт на території прокуратури стояли ОСОБА_4, працівник міліції та незнайомий йому раніше чоловік у цивільному одязі, як потім він дізнався це був начальник військової контррозвідки підполковник ОСОБА_7 Він почуй, що вони розмовляють на підвищених тонах, при цьому він побачив, що ОСОБА_7 штовхав ОСОБА_4. Працівник міліції став їх розбороняти. У цей час ОСОБА_4 сказав йому покликати тво військового прокурора гарнізону майора юстиції ОСОБА_9. Він, ОСОБА_6, відразу ж покликав ОСОБА_9, а після того як ОСОБА_9 вийшов з приміщення прокуратури він, ОСОБА_6, залишився біля столу в коридорі. Через деякий час у приміщення прокуратури зайшли ОСОБА_9 та ОСОБА_4, при чому у останнього була розірвана сорочка в ділянці ґудзиків біля комірця. Слідом за ними зайшов ОСОБА_7. Коли він, ОСОБА_6, запитав у ОСОБА_7 до кого він іде, той сказав, що це не його справа. Коли він, ОСОБА_6, за вказівкою ОСОБА_9 намагався перекрити ОСОБА_7 прохід у прокуратуру, то останній схопив його за формену куртку на грудях та потягнув у сторону, намагаючись зробити підніжку, при цьому ОСОБА_7 ногою вдарив його, ОСОБА_6, по лівій гомілці ззаду та сказав «Воєнний відійди». Від удару ОСОБА_7 він відчув різкий фізичний біль і присів на стілець. Коли ОСОБА_7 його відштовхував та наносив удар по гомілці, він ОСОБА_6, відчув від ОСОБА_7 сильний запах алкоголю. Після цього на пропозицію ОСОБА_9 ОСОБА_7 зайшов до нього в кабінет, а ОСОБА_4 пішов до себе в кабінет. Через деякий час ОСОБА_7 вийшов з кабінету ОСОБА_9 та залишив приміщення прокуратури. В цей же день він був доставлений кимось з працівників прокуратури у військовий госпіталь, де перебував на стаціонарному лікуванні до 25 липня 2007 року, з приводу отриманої ним травми від дій ОСОБА_7.

З повідомлення командира військової частини А 1446 від 2 серпня 2007 року № 1773 вбачається, що рядовий ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні військової* частини А 1446 з 13 по 25 липня 2007 року з діагнозом: забій м'яких тканин задньої поверхні лівої гомілки і на його лікування даною частиною було витрачено 230 гривень 29 коп.(т.1, а.с. 205).

Свідок ОСОБА_9, заступник військового прокурора Рівненського гарнізону, в судовому засіданні показав, що 13 липня 2007 року тимчасово виконував обов'язки військового прокурора Рівненського гарнізону і близько 15 години цього дня перебував у своєму службовому кабінеті, коли до нього в кабінет зайшов рядовий ОСОБА_6, який у цей день виконував обов'язки помічника чергового по прокуратурі та доповів, що ОСОБА_4 кличе його на подвір'я. Він, ОСОБА_9, вийшов з прокуратури та побачив, що на подвір'ї, неподалік воріт військової прокуратури знаходиться ОСОБА_4, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 і

між ними розгортався конфлікт, під час якого ОСОБА_7 шарпав ОСОБА_4 за сорочку та штовхав його в груди. При цьому він, ОСОБА_9, побачив, що сорочка на ОСОБА_4 порвана. ОСОБА_14 в цей час намагався відтягнути ОСОБА_7 в сторону, однак той опирався, вживаючи нецензурні вислови намагався довідатися у ОСОБА_20 хто він такий і хто його пропустив на територію 4-го територіального вузлу урядового зв'язку. Також ОСОБА_7 лівою ногою вдарив ОСОБА_4 по правій нозі. ОСОБА_4 до ОСОБА_7 насильства не застосовував, а просив його заспокоїтися.'

Підійшовши до них, почав заспокоювати ОСОБА_7, при цьому побачив, що ОСОБА_7 знаходиться в нетверезому стані, оскільки від нього з рота було чути сильних запах алкоголю вік, похитувався. Взявши у ОСОБА_20 службове посвідчення показав його ОСОБА_7 і намагаючись таким чином врегулювати конфлікт сказав ОСОБА_4 зайти в приміщення прокуратури. Після цього ОСОБА_4 пішов в приміщення, а ОСОБА_14 залишив територію прокуратури. Однак, ОСОБА_7 був агресивно настроєний і ніяк не міг заспокоїтись. Потім ОСОБА_7 зайшов в приміщення прокуратури, однак він, ОСОБА_9, наказав ОСОБА_6 не пропускати ОСОБА_7. Тоді ОСОБА_7 застосував до ОСОБА_6 фізичну силу та намагався повалити його на підлогу.

Потім, ОСОБА_7 заспокоївся та зайшов до нього в службовий кабінет, де намагався з ним поговорити, на що він, ОСОБА_9, йому пояснив, що він, ОСОБА_7, знаходиться в нетверезому стані, нервово збуджений, тому розмовляти з ним буде завтра. Після чого ОСОБА_7 залишив його кабінет.

Свідок ОСОБА_15, старший помічник військового прокурора Рівненського гарнізону, в судовому засіданні показав, що 13 липня 2007 року близько 15 години знаходився у канцелярії військовій прокуратурі Рівненського гарнізону. У цей час до канцелярії зайшов ОСОБА_4 у схвильованому стані, при цьому в ОСОБА_4 була порвана сорочка. ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_7 його побив, завдавши йому один удар у ділянку грудей та оди удар ногою по правій нозі, а також порвав його сорочку. Виходячи на вулицю, в коридорі прокуратури він, ОСОБА_15, зустрівся з ОСОБА_7 та зрозумів, що той перебуває в стані алкогольно сп'яніння, бо від нього було чути сильний запах алкоголю і при ходьбі ОСОБА_7 похитувався.

Пізніше з розмови з військовослужбовцями ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, дізнався про те, що у ОСОБА_4 відбулась конфліктна ситуація з ОСОБА_7, а також те, що ОСОБА_7 вдарив один раз ногою по нозі ОСОБА_6.

В цей же день, після вказаних подій він на своєму автомобілі відвозив ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у військовий госпіталь, де зокрема ОСОБА_6 одразу ж було госпіталізовано.

Свідок ОСОБА_18, слідчий військової прокуратури Рівненського гарнізону, в судовому засіданні показав, що 13 липня 2007 року близько 15 години він був очевидцем конфлікту, який відбувався між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з приводу перепускного режиму. При цьому він бачив, як ОСОБА_7 шарпав ОСОБА_4 за сорочку та штовхав його в груди, а також, як ОСОБА_7 наніс ОСОБА_4 один удар лівою ногою по правій нозі. ОСОБА_4 до ОСОБА_7 насильства не застосовував, а просив його заспокоїтися. При

11

цьому конфлікті між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 був присутній ОСОБА_14. ОСОБА_7 в цей час знаходився в нетверезому стані, похитувався, був агресивно настроєний.

Пізніше, він, ОСОБА_18, також дізнався, від кого саме, не пригадує, що ОСОБА_7 вдарив ногою по нозі ОСОБА_6.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_30,

кожен окремо, дали покази, які за своїм змістом аналогічі показанням свідка

ОСОБА_18.

Свідок ОСОБА_31, лікар-травматолог військової частини А 1446, в судовому засіданні показав, що 13 липня 2007 року до нього за медичною допомогою зверталися військовослужбовці: майор юстиції ОСОБА_4 та рядовий ОСОБА_6. При медичному огляді у ОСОБА_4 було у нього забій грудини та забій правого стегна. Від госпіталізації ОСОБА_4 відмовився. При медичному огляді ОСОБА_6 забій м'яких тканин лівої гомілки. З приводу чого він був поміщений на стаціонарне лікування у військову частину А 1446 в цей же день, де перебував до 25 липня 2007 року. На його запитання ОСОБА_4 та ОСОБА_6, кожен окремо, пояснили, що були побиті військовослужбовцем військової контррозвідки ОСОБА_7 в день їхнього звернення за медичною допомогою, при різних обставинах. Крім того свідок ОСОБА_31 показав, що 14 липня 2007 року він оглядав прапорщика ОСОБА_5, який в цей день звернувся до нього за медичною допомогою. При медичному огляді у ОСОБА_5 було крововилив в над поперековій ділянці зліва. Від ОСОБА_5 йому стало відомо, що 13 липня 2007 року під час несення останнім чергування на контрольно-перепускному пункті 4-го ТВУЗ його вдарив ОСОБА_7.

З висновку судово-медичної експертизи № 1728 від 23 липня 2007 року вбачається, що у ОСОБА_5 виявлене тілесне ушкодження у вигляді крововиливу в над поперековій ділянці зліва. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів, могли виникнути в термін та при обставинах вказаних у постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень. В своїй сукупності вказані тілесні ушкодження не характерні для виникнення в наслідок самопадіння.

З висновку судово-медичної експертизи № 1727 від 23 липня 2007 року вбачається, що у ОСОБА_4 виявлене тілесне ушкодження у вигляді забою грудини, правого стегна. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів, могли виникнути в термін та при обставинах вказаних у постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень. В своїй сукупності вказані тілесні ушкодження не характерні для виникнення в наслідок самопадіння.

З висновку судово-медичної експертизи № 1726 від 23 липня 2007 року вбачається, що у ОСОБА_6 виявлене тілесне ушкодження у вигляді забою м'яких тканин лівої гомілки з приводу чого він перебував на стаціонарному лікуванні з 13 по 25 липня 2007 року. Вказане тілесне ушкодження виникли від дії тупого твердого предмету, могли виникнути в термін та при обставинах вказаних у постанові і відносяться до легких тілесних ушкоджень. В своїй сукупності вказані тілесні ушкодження не характерні для виникнення в наслідок самопадіння.

Допитаний в судовому засіданні експертОСОБА_32 пояснив, що під час проведення експертиз потерпілих він оглядав їх, вивчав наявні медичні документи, отримував пояснення від потерпілих і на підставі сукупності зібраних даних ним були зроблені висновки судових експертиз.

Як видно з протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, проведених за участю потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, кожного окремо, про місце та про обставини застосування до них насильства з боку ОСОБА_7 та нанесення їм тілесних ушкоджень вказали, кожен окремо, як це викладено в описовій частині вироку та відповідає їх показам в судовому засіданні.

Як вбачається з висновку (акту) комплексної амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи № 502/07 від серпня 2007 року ОСОБА_7 будь-якими психічними захворюваннями не страждає і не страждав під час вчинення інкримінованих йому діянь, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

З висновку наркологічної експертизи № 286 від 20 серпня 2007 року вбачається, що ОСОБА_7 епізодично вживає алкоголь, не страждає хронічним алкоголізмом і лікування не потребує.

Згідно висновку експерта № 1680/Е-1998 від 22 серпня 2007 року (судово-медичної експертизи) у ОСОБА_7 виявлено ушкодження у вигляді забою м'яких тканин правої кисті та садна на 2-му пальці правої кисті, які виникли від дії твердих предметів. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися за обставин та в термін, зазначених у постанові та відносяться до легких тілесних ушкоджень.

З рапорту тимчасово виконуючого обов'язки військового прокурора Рівненського гарнізону майора юстиції ОСОБА_9 від 13 липня 2007 року адресованого військовому прокурору Західного регіону України вбачається, що близько 19 години 35 хвилин ним було запропоновано ОСОБА_7 пройти медичне освідування на предмет алкогольного сп'яніння, однак ОСОБА_7 від проходження вказаного освідування відмовився, про що засвідчив своїм підписом.(т.1, а.с.17).

Відповідно до акту від 14 липня 2007 року складеного в період з 9 години 50 хвилин до 10 години 10 хвилин та підписаного представниками військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_22,ОСОБА_23, представниками Управління військової контррозвідки СБ України у Західному регіоні ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, працівником медичної установи - військової частини А 1446 - медсестрою приймального відділенняОСОБА_27, вбачається, що від запропонованої ОСОБА_7 здачі зразків крові та сечі на предмет визначення наявності в них вмісту алкоголю, останній відмовився та також підписав даний акт(т.1, а.с.18).

З пояснення даного ОСОБА_7 14 липня 2007 року в період з 16 години 50 хвилин до 19 години 30 хвилин вбачається, що він 13 липня 2007 року близько 12 години на святкуванні Рівненського авторемонтного заводу вжив спиртні напої - горілку приблизно 150-200 гр.(т.1, а.с. 71-74).

З відповіді головного лікаря обласного центру психічного здоров'я населення Рівненської обласної державної адміністрації ОСОБА_28 від 24 липня 2007 року № 337 вбачається, що ОСОБА_7 14 липня 2007 року

о 12 годині 15 хвилин по заяві проходив медичне освідчення на предмет алкогольного сп'яніння і на основі даних об'єктивного та лабораторного обстеження дано заключения - «тверезий».(т.2, а.с.17).

Оцінюючи в сукупності всі докази по справі суд визнає покази

підсудного ОСОБА_7 про те, що він не завдавав побоїв ОСОБА_5,

ОСОБА_4, ОСОБА_6 та те, що він не перебував 13 липня 2007 року при

вищеописаних подіях в стані алкогольного сп'яніння не правдивими, як

такими, що дані підсудним з метою уникнути відповідальності за скоєне, а

тому їх відхиляє.

В основу вироку суд кладе покази потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, так як вони були послідовними, логічними як в ході досудового слідства так і в судовому засіднні, узгоджувались між собою, підтверджуються показами свідків ОСОБА_21, ОСОБА_12, ОСОБА_33, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_15, ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_30, висновками судово-медичних експертиз та іншими доказами по справі. Крім того, судом встановлено, що потерпілі і ці свідки не мають ніяких підстав оговорювати підсудного.

Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що ОСОБА_7, являючись військовою службовою особою та начальником за військовим званням щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, застосував до останніх насильство. Ці дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ст. 424 ч.2 КК України. А також встановлено, що ОСОБА_7 порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, яке виявилось в завданні побоїв ОСОБА_4, що заподіяло останньому легкі тілесні ушкодження та вчиненні щодо нього іншого насильства. Тому ці дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ст. 406 ч. 2 КК України.

З пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення вбачається, що він близько 15 години 13 липня 2007 року в приміщенні військової прокуратури Рівненського гарнізону застосував до ОСОБА_6 насильство - завдав йому один удар ногою в стегно чим спричинив потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді забою лівого стегна. Однак в судовому засіданні встановлено, що слідчий допустив неточність вказавши дані обставини скоєння злочину. В дійсності ОСОБА_7 застосував насильство до ОСОБА_6 нанісши йому удар ногою в гомілку лівої ноги, про що показав в суді як сам потерпілий так це підтверджується і висновком судово-медичної експертизи. Тому суд в описовій частині вироку вказав на те, що ОСОБА_7 наніс ОСОБА_6 один удар ногою в гомілку лівої ноги, в результаті чого завдав потерпілому сильного фізичного болю та заподіяв йому легке тілесне ушкодження у вигляді забою м'яких тканин лівої гомілки.

В судовому засіданні прокурор заявив цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 230 грн. 29 коп. на користь військового госпіталю (військова частина А 1446) - коштів, затрачених цим лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_6.

Підсудний ОСОБА_7, даний позов не визнав.

Так як підстави і розмір цивільного позову прокурора знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, то суд вважає, що відповідно до ст. 1206

ЦК України та ст. 93-1 КПК України, позов прокурора повинен бути задоволений в повному обсязі.

В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, кожен окремо, заявили цивільний позов про стягнення з ОСОБА_7 на їхню користь, компенсації за завдану їм злочином моральну шкоду в розмірі по 10 000 гривень, кожному. А потерпілий ОСОБА_4, крім того, заявив позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_7 на, його користь 140 гривень матеріальної шкоди за пошкодження його сорочки.

Підсудний ОСОБА_7 визнаючи позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, стосовно вартості пошкодженої сорочки потерпілого ОСОБА_4, інші позовні вимоги потерпілих не визнав.

Оцінюючи позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з підсудного ОСОБА_7 на його користь завданої матеріальної шкоди за пошкодження його сорочки та дослідивши в судовому засіданні висновок товарознавчої експертизи, відповідно до якої залишкова вартість чоловічої літньої сорочки станом до моменту скоєння злочину, з урахуванням часткової втрати її товарних якостей, у зв'язку з експлуатаційним зношенням та за умови її непошкодженого стану (розриву петель) становить 98 гривень, тому суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 1166 ЦК України та ст. 28 КПК України, цей позов повинен бути задоволений частково, в розмірі 98 гривень. В іншій частині даного позову потерпілого ОСОБА_4 слід відмовити через відсутність на то підстав.

Оцінюючи позовні вимоги потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про стягнення з підсудного ОСОБА_7 на їх користь моральної шкоди та приймаючи до уваги те, що нанесення підсудним ОСОБА_7 моральної шкоди потерпілим знаходиться в прямому причинному зв'язку із скоєним ним злочином, враховуючи характер діяння підсудного щодо потерпілих, фізичні і моральні страждання кожного з потерпілих, суд вважає, що відповідно до ст. ст. 23, 1167 ЦК України цей позов повинен бути задоволений частково, в розмірі по 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень, кожному з потерпілих. В іншій частині позову кожного з потерпілих слід відмовити за відсутністю на то підстав.

Представник потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 - гр. ОСОБА_3 в судовому засіданні пред'явив до ОСОБА_7 в якості розширення позовних вимог потерпілих, вимогу про стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 2500 гривень за послуги адвоката та 180 гривень транспортних послуг, на користь ОСОБА_6 2500 гривень за послуги адвоката та 183 гривні 74 коп. транспортних послуг, на користь ОСОБА_5 2500 гривень за послуги адвоката та 192 гривні 15 коп. транспортних послуг.

Оцінюючи зазначені вимоги представника потерпілих ОСОБА_3 суд знаходить ці вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, і на підставі ст. 28 КПК України залишає їх без розгляду.

Призначаючи підсудному ОСОБА_7 вид та міру покарання, суд враховує, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, по військовій

15

службі характеризується позитивно, від його дій ніяких тяжких наслідків для здоров'я потерпілих не наступило.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 суд визнає те, що він вчинив дані злочини, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів, позитивних даних про його особу та конкретних обставин справи, суд приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_7 може бути досягнуто без позбавлення волі та у відповідності до ст. 69 КК України вважає за можливе при призначенні підсудному покарання перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкціях ст. 406 ч.2 та ст. 424 ч. 2 КК України - застосувати до нього ст. 61 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у вигляді обмеження волі.

Разом з тим, оскільки ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ст. 424 ч. 2 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, використовуючи при цьому своє службове положення та військове звання, а тому суд вважає за необхідне, у відповідності до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_7 військового звання «підполковник».

Під вартою по даній справі підсудний ОСОБА_7 не перебував.

Керуючись ст. ст. 323, 324, 328 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчинені злочинів, передбачених ст.ст. 406 ч. 2, 424 ч. 2 КК України на підставі яких із застосуванням ст.ст. 69, 61 цього ж Кодексу, призначити йому покарання:

·        за ст. 406 ч. 2 КК України - у виді обмеження волі у кримінально-виконавчій установі відкритого типу строком на 1 (рік);

·        за ст. 424 ч. 2 КК України - у виді обмеження волі у кримінально-виконавчій установі відкритого типу строком на 2 (два) роки.

За сукупністю вчинених ОСОБА_7 злочинів, згідно ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання призначити йому - у виді обмеження волі у кримінально-виконавчій установі відкритого типу строком на 2 (два) роки.

Строк відбування ОСОБА_7 покарання відраховувати з моменту реального поміщення останнього в кримінально-виконавчу установу.

Відповідності до ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_7 військового звання «підполковник».

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 - підписку про невиїзд - до моменту реального поміщення його в кримінально-виконавчу установу залишити без зміни.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю. Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь військової частини А 1446 - 230 (двісті тридцять) гривень 29 коп.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнути з

16

засудженого ОСОБА_7 на користь кожного з потерпілих:

ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 по 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень,

за завдану їм моральну шкоду. В іншій частині цих позовних вимог потерпілих

ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 відмовити за відсутністю на це

підстав. Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди

задовольнити частково. Стягнути з засудженого ОСОБА_7 на користь

ОСОБА_4 98 (дев'яносто вісім) гривень за завдану йому матеріальну шкоду. В

іншій частині цих його позовних вимог відмовити через відсутність на це

підстав.

Вимоги представника потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 - гр. ОСОБА_3 стосовно пред'явлених ним вимог до ОСОБА_7 залишити

без +РОЗГЛЯДУ.

Речовий доказ по справі: літню чоловічу сорочку, що належить потерпілому ОСОБА_4 і зберігається при справі - після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_4.

Судові витрати по справі в сумі 304 грн. 26 коп.3а проведення по даній кримінальній справі судово-криміналістичних експертиз покласти на засудженого ОСОБА_7 та стягнути з нього цю суму в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Львівського гарнізону протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.