Справа № 491/529/13-к
У Х В А Л А
30 квітня 2013 року м.Ананьїв
Слідчий суддя Ананьївського районного суду Одеської області Скуртов М. І. при секретарі Калін О.Б., за участю прокурора Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 12012170210000087 прокурором Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, працює старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з поданням наказом начальника ГУ МВС України в Одеській області №580 о/с від 12 листопада 2012 року ОСОБА_3 призначений на посаду оперуповноваженого сектора карного розшуку Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області.
До прокуратури району 14 грудня 2012 року від родичів ОСОБА_4 за підписом останнього, надійшла заява про те, що 28 жовтня 2012 року за місцем мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_3, при свідках, його побив співробітник Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_3, після чого ОСОБА_4 знаходиться на стаціонарному лікуванні у Ананьївській ЦРЛ Одеської області.
У зв’язку з цим, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 грудня 2012 року внесені відповідні відомості та розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню №42012170210000001, за фактом побиття ОСОБА_4 співробітником Ананьївского РВ ГУ МВС України в Одеській області.
Крім того, 19 грудня 2012 слідчим СВ Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_5, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012170210000087, за повідомленням ОСОБА_6 про те, що 17 грудня 2012 року у хірургічному відділенні Ананьївської ЦРЛ Одеської області помер його батько ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканець с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області та у ході досудового розслідування призначено судово-медичне обстеження трупа ОСОБА_4 (лікарське свідоцтво про смерть № 180; причина смерті – розрив тонкого кишечника в результаті ушкодження тупим предметом, намір невизначено).
У подальшому, постановою від 08 січня 2013 року вказані кримінальні провадження об’єднані в одне кримінальне провадження за №12012170210000087.
Попередня правова кваліфікація зазначеного кримінального правопорушення - ч.3 ст. 365 КК України.
У ході проведення досудового розслідування встановлено, що 28 жовтня 2012 року до чергової частини Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області надійшло телефонне повідомлення ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6 про те, що 28 жовтня 2012 року в с.Гандрабури, Ананьївського району ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, який мешкає в с.Гандрабури, Ананьївського району Одеської області за місцем мешкання побив свою співмешканку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8.
Вказане повідомлення оперативним черговим Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_9 зареєстровано до ЖРЗПЗ Ананьївського райвідділу за № 2356 від 28 жовтня 2012 року та на місце події направлено слідчо-оперативну групу до якої згідно книзі №804 інструктажу Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області, увійшли старший оперуповноважений сектору карного розшуку Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_3, старший слідчий СВ Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_10, тимчасово виконуючий обов’язки начальника сектору дільничних інспекторів міліції Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області ОСОБА_11 та технік-криміналіст НДЕКЦ ГУ МВС при Ананьївськом РВ ГУ МВС України в Одеській області прапорщик міліції ОСОБА_12
Прибувши на місце події працівники міліції встановили, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 в будинку, де вони мешкають, відбулася сімейна сварка під час якої останній вдарив ОСОБА_8 по обличчю, від чого вона впала та отримала незначні тілесні ушкодження. У зв’язку з цим, працівники Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області затримали та доставили ОСОБА_4 до Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області, де відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП та винесено офіційне попередження.
Факт доставляння ОСОБА_4Л до Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області також підтверджується протоколом огляду журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених до Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області № 841 том № 2 від 18 січня 2013 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 доставлений до райвідділу міліції у 23 годині 10 хвилин, а о 01 годині 45 хвилин, звільнений та від імені останнього є підпис. Також, ОСОБА_4 повторно був доставлений до Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області у 02 годині 30 хвилин, а о 02 годині 45 хвилин, покинув приміщення міліції та від його імені у наявності є підпис.
Далі, у ту ж ніч з 28 жовтня 2012 року на 29 жовтня 2012 року о 03 год. 00 хв. ОСОБА_4 прийшов до дому свого сина ОСОБА_6, якій мешкає окремо від батька у м.Ананьїв та ОСОБА_4 своєму синові скаржився на біль у животі на що останній викликав карету швидкої допомоги.
Вказаний виклик надійшов до диспетчера відділення невідкладної швидкої допомоги при Ананьївської центральної районної лікарні у 03 год. 28 хв. та за вказаною адресою направлено бригаду швидкої допомоги, яка прибула до хворого у 03 год. 33 хв. та о 04 год. 05 хв. ОСОБА_4 госпіталізовано до хірургічного відділення Ананьївської центральної районної лікарні Одеської області, де лікарями був вставлений діагноз: “тупая травма живота, разрыв тонкой кишки, кишечная непроходимость”.
У подальшому, 29 жовтня 2012 року ОСОБА_4 госпіталізований до Ананьївської ЦРЛ Одеської області, де знаходився на стаціонарному лікуванні. Проте, 23 листопада 2012 року його переведено на стаціонарне лікування до ООКЛ та 12 грудня 2012 року хворого ОСОБА_4 направлено на лікування за адресою проживання до Ананьївської ЦРЛ Одеської області, де він 17 грудня 2012 року помер.
Як вбачається з акту судово – медичного обстеження трупу ОСОБА_4 №176 від 08 січня 2013 року, смерть останнього настала у результаті розриву тонкої кишки з послідуючим розвитком калового перитоніту, інтоксикації, виснаження та поліорганної недостатності.
Допитаний у ході проведення досудового розслідування судово – медичний експерт Любашівського відділення ООБСМЕ ОСОБА_13 зазначив, що з історії хвороби ОСОБА_4 йому стало відомо про те, що 29 жовтня 2012 року ОСОБА_4, будучи доставленим до Ананьївської ЦРЛ Одеської області, свій стан пояснював тим, що він був побитий працівниками міліції. Разом з тим ОСОБА_14 повідомив, що розрив тонкої кишки у ОСОБА_4, відбувся у результаті травматичної дії тупим твердим предметом в область передньої брюшної стінки.
Допитані у якості свідків, які є очевидцями події та безпосередньо перебували на подвір’ї домоволодіння ОСОБА_4 під час приїзду співробітників міліції, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_15 підтвердили факт побиття 28 жовтня 2012 року ОСОБА_4 співробітником Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області, та показали, що для надання медичної допомоги ОСОБА_8 фельдшером швидкої допомоги прийняте рішення про госпіталізіцію останньої до Ананьївської ЦРЛ Одеської області, у зв’язку з чим ОСОБА_8 попрохала ОСОБА_4 винести з будинку її паспорт, на що він погодився та зайшов до будинку. У той момент за ним до веранди будинку зайшов співробітник міліції ОСОБА_3 якому ОСОБА_4 зробив зауваження - зняти взуття. На вказане зауваження ОСОБА_3, будучи посадовою особою та знаходячись при виконанні своїх службових обов’язків умисно вчинив дії, які явно виходять за межі його прав та повноважень, а саме наніс декілька ударів в область живота ОСОБА_4, чим спричинив відносно останнього насильство, тобто наніс тяжкі тілесні ушкодження, які, в подальшому, стали причиною смерті.
Факт того що смерть безпосередньо пов’язана з нанесенням тілесних ушкоджень підтверджується висновком комісійної судово-медичної експертизи №16 від 11 березня 2013 року.
Згідно клопотання в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.3 ст.365 КК України.
Вина ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколами допитів свідків: ОСОБА_16, ОСОБА_15, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8, висновком комісійної судово-медичної експертизи №16 від 11 березня 2013 року та іншими матеріалами кримінального провадження.
Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора прокуратури Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1, заслухавши підозрюваного ОСОБА_3, захисника підозрюваного ОСОБА_2 та свідків, прихожу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Прокурор Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав своє клопотання, посилаючись на викладені в ньому обставини, при цьому вказуючи на існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, тому просить обрати відносно ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні під час розгляду справи заперечив проти задоволення клопотання щодо обрання відносно нього міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та пояснив, що 28 жовтня 2012 року, знаходячись в слідчо-оперативній групі, за викликом дочки потерпілої ОСОБА_7, виїхали до домоволодіння ОСОБА_4, оскільки остання повідомила, що її матір побив співмешканець. Приїхавши на місце події ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_3, що ОСОБА_4 розбив її голову пляшкою. Після цього фельдшер швидкої допомоги почав обробляти рану ОСОБА_8, а ОСОБА_7 пішла в будинок за документами, що належали матері, за нею слідом зайшов ОСОБА_4 та почав кричати та ображати ОСОБА_7 грубою нецензурною лайкою. Враховуючи стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_4, його судимість та неодноразові притягнення до адміністративної відповідальності, побоюючись за життя та здоров’я ОСОБА_7, він та ОСОБА_11 зайшли до коридору будинку ОСОБА_4, який взагалі був неосвітлений. Після вказаних дій ОСОБА_7 вийшла з будинку а ОСОБА_4 зайшов до будинку за документами, після чого їх виніс та віддав йому. Після короткої бесіди вони вийшли з будинку та пішли до службового автомобіля, куди ОСОБА_4 сів самостійно. При вказаних діях він ОСОБА_4 жодного разу не вдарив, ОСОБА_4 на болі в животі не скаржився. Окрім цього на виїзд до домоволодіння ОСОБА_4, спецзасоби взагалі взяті не були, електрошокер є заборонений для використання в роботі співробітниками Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області.
Захисник підозрюваного ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що прокурором Ананьївського району Одеської області не наведено наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ст.365 ч.3 КК України, крім того в судовому засіданні достовірно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 жодним чином своїми діями не впливав на якість слідства, свідкам чи іншим особам ніколи не погрожував, тому не існує наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, в зв’язку з наведеним просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора Ананьївського району Одеської області щодо обрання відносно ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Свідок ОСОБА_7 під час розгляду клопотання пояснила, що 28 жовтня 2012 року її зателефонувала її сестра та повідомила, що їх матір – ОСОБА_8 побив співмешканець ОСОБА_4, в зв’язку з чим вона викликала співробітників Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області та швидку. ОСОБА_7 зазначає, що приїхала першою до будинку ОСОБА_4, потім за нею майже одночасно співробітники Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області та швидка допомога. В той час коли фельдшер швидкої допомоги надавав її матері медичну допомогу, вона зайшла до будинку за документами, однак за нею зайшов ОСОБА_4 та почав кричати, сказав що сам надасть документи, при цьому за ОСОБА_4 до веранди, де не було світла, відразу зайшли співробітники Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_3 та ОСОБА_11 На таку відповідь ОСОБА_7 вийшла та через декілька хвилин побачила ноги ОСОБА_4, оскільки на них падало світло від лампочки, яка знаходилася на вулиці, та побачила також як ОСОБА_3 ударив два рази кулаком в живіт ОСОБА_4 Після цього ОСОБА_3 виніс документи ОСОБА_7, а потім разом з ОСОБА_11 виволокли з веранди ОСОБА_4 та посадили до службового автомобіля. Вона винесла ОСОБА_4 взуття та бачила як він тримався за живіт, а на наступний день йому зробили операцію. Ніхто їй не погрожував зі сторони працівників міліції, підозрюваного, та не просив змінити свідчення.
Свідок ОСОБА_8 пояснила, що їй невідомо чому в той день її дочка викликала швидку та працівників Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області, оскільки ОСОБА_4 її не бив, травму вона отримала коли вставала зі стільця, оскільки поковзнувшись упала та вдарилася головою. В той день вони дійсно випивали разом зі ОСОБА_4 та сусідами. Коли їй фельдшер швидкої допомоги обробляв рану в тім’яній частині голови, то вона побачила в неосвітленій веранді, помах рукою та зрозуміла що ОСОБА_3 ударив ОСОБА_4 в живіт. Потім ОСОБА_11 та ОСОБА_3 вивели ОСОБА_4 під руки та посадили до автомобіля. Після декількох операцій ОСОБА_4 повідомив, що дійсно його бив ОСОБА_3, тому до прокуратури Ананьївського району Одеської області було написано відповідну заяву.
Свідок ОСОБА_10 під час розгляду клопотання пояснив, що 28 жовтня 2012 року до чергової частини Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області надійшло повідомлення що ОСОБА_4 спричинив своїй співмешканці тілесні ушкодження, тому виїхали слідчо-оперативною групою в складі якої був і він. Приїхавши на місце ОСОБА_8 повідомила що її скляною пляшкою ударив по голові ОСОБА_4, після чого фельдшер швидкої допомоги почав обробляти їй рану. Він не бачив хто заходив до будинку за документами, однак ОСОБА_7 попросила когось, щоб зайшли з нею, через хвилину всі вийшли з будинку. Де був ОСОБА_4 в цей час він не знає, однак його ніхто не бив, до автомобіля він прийшов сам та сів, на жодні болі в животі він не скаржився.
Свідок ОСОБА_12 під час розгляду клопотання пояснив, що 28 жовтня 2012 року виїхавши на місце події, де знаходилися три жінки та два чоловіки, які між собою спілкувалися та висловлювалися нецензурною лайкою. Він чув, як ОСОБА_8 казала, що ОСОБА_4Л ударив її пляшкою по голові, а її дочка ОСОБА_7 повідомила, що їй необхідно звідти піти, оскільки ОСОБА_4 її колись вб’є. Потім фельдшер швидкої допомоги на терасі почав обробляти рану потерпілій. Хто заходив до будинку він не бачив, оскільки в той час знаходився за межами двору, однак йому достеменно відомо, що ОСОБА_4 сам прийшов до автомобіля та сів, при цьому ні на що не скаржився. Жоден з слідчо-оперативної групи його не бив. Більше по суті справи йому нічого невідомо.
Свідок ОСОБА_17 під час розгляду клопотання пояснив, що працює фельдшером виїзної бригади швидкої допомоги, 28 жовтня 2012 року біля 23 год. 00 хв. приїхали на виклик до будинку ОСОБА_4 в с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, де у жінки була травма тім’яної частини голови, оскільки як сказали її побив чоловік. В будинку взагалі світла не було, тому на терасі де горіла лампочка він почав обробляти рану на голові. Він не знає чи могла вона бачити, що робиться у веранді, однак вважає що щось побачити їй було дуже важко, так як голова була зігнута до низу. ОСОБА_17 не знає хто заходив до будинку, однак бачив, що ОСОБА_4 до автомобіля йшов майже самостійно, співробітники Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області держали його під руки, при цьому ОСОБА_4 ні на що не скаржився. Більше по суті справи йому нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_11 під час розгляду клопотання пояснив, що працює дільничним інспектором Ананьївського РВ ГУМВС України в Одеській області, при цьому 28 жовтня 2012 року знаходився в слідчо-оперативній групі та виїхав на виклик до будинку ОСОБА_4, розташованому в с.Гандрабури Ананьївського району Одеської області, де з’ясувалося, що ОСОБА_4 ударив скляною пляшкою співмешканку ОСОБА_8 Під час огляду рани ОСОБА_8 фельдшером швидкої допомоги, ОСОБА_7 пішла до будинку за документами, а ОСОБА_4 зайшов за нею та почав кричати та висловлюватися грубою не цензурною лайкою на її адресу. Враховуючи стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_4, його судимість та неодноразові притягнення до адміністративної відповідальності, побоюючись за життя та здоров’я ОСОБА_7, він та ОСОБА_3 зайшли до коридору будинку ОСОБА_4, який взагалі був неосвітлений. Після чого ОСОБА_7 вийшла з будинку а ОСОБА_4 виніс документи, що належали ОСОБА_8 та надав їх ОСОБА_3, який в свою чергу віддав їх ОСОБА_7 Потім всі вийшли з будинку та сіли до службового автомобіля, при цьому ніхто ОСОБА_4 не бив, спецзасоби по відношенню до нього не застосовував та він ні на що не скаржився, в тому числі на біль у животі. По прибуттю до райвідділу міліції був складений протокол про адміністративне правопорушення, факт вживання спиртних напоїв ОСОБА_4 не заперечував, а потім його відпустили додому. Більше по суті правопорушення йому нічого не відомо.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Крім того, клопотання про застосування запобіжного заходу, яке подається до суду повинно відповідати вимогам, що містяться у ст.184 КПК України.
Однак ні в самому клопотанні ні при його розгляді прокурором не доведено про наявність обставин, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ані матеріалами справи, ані жодним зі свідків не надано суду пояснень та доказів щодо впливу на них підозрюваним. Крім цього саме клопотання не містить ні характеризуючи даних підозрюваного, ні відомостей про його майновий стан та міцність соціальних зв’язків, а також відсутня вказівка з посилкою на статтю 177 її частину, пункт та назву ризику.
Також в матеріалах доданих до клопотання відсутні свідчення дільничного ОСОБА_11, який весь час знаходився поряд з ОСОБА_3, а підозра ґрунтується на заяві написаній сином покійного, та свідченнях ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які самі могли бути причетними до спричинення тілесних ушкоджень оскільки разом вживали спиртні напої та бились, про що свідчать травми голови в ОСОБА_8, при цьому їх свідчення протирічать показам ОСОБА_11, ОСОБА_3 та іншим співробітникам міліції які були в складі оперативної групи, а також фельдшера швидкої допомоги ОСОБА_18. Не було також взято до уваги, що тільки протягом останнього року ОСОБА_4 вісім разів притягувався до адміністративної відповідальності за хуліганські дії відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і їх взаємовідносини на підґрунті цього. Тобто досудовим слідством можливо й зібрано, але недостатньо надано в розпорядження слідчого судді доказів обґрунтованості підозри як того вимагає п.1 ч.1 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першої цієї статті.
Крім того, як вбачається з матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню №12012170210000087, допит свідків проводився стажером прокуратури Ананьївського району Одеської області ОСОБА_19, який не має повноважень здійснювати вказані процесуальні дії.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що зазначене клопотання є необґрунтованим, винесено з порушенням вимог ст.184 КПК України та внесено до суду передчасно, оскільки прокурором прокуратури Ананьївського району Одеської області жодним чином не доведено наявності обґрунтованої підозри у вчиненні саме ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст.365 ч.3 КК України, та не надано відповідних доказів, тому підстав для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_3 не вбачається.
Керуючись ст. ст. 32, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання прокурора прокуратури Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 по кримінальному провадженню № 12012170210000087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 - відмовити.
Копію ухвали направити прокурору Ананьївського району Одеської області для відома.
Ця ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п’яти днів з моменту її оголошення.
Сл ідчий суддя: ОСОБА_20.
Копію цієї ухвали мені вручено “____”___________ 2013року о “___”год. “_______”хв.
Підозрюваний ОСОБА_3