Справа №2-1684/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2009 року Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
В складі: головуючого судді – Крамаренко А.І.
при секретарі - Корнієнко Н.І.
за участю: позивача – ОСОБА_1 , представника позивача – ОСОБА_2 , представника відповідачів – ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ПСП Агрофірма „Восток”, третя особа Андрівська сільська рада, про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ПП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, який уточнив під час розгляду справи, та зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 уклав з ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки (паю) площею 9,190 умовних кадастрових гектарів, розташованої на території колишнього ІНФОРМАЦІЯ_2 . Права ОСОБА_4 на дану земельну ділянку підтверджувались відповідним сертифікатом. Договір оренди був зареєстрований в Андрівській сільській раді. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , не повідомивши його, уклав з ПСП Агрофірмою „Восток” договір оренди земельної ділянки, яку орендував він.
Вважаючи, що строк дії договору оренди від ІНФОРМАЦІЯ_1 закінчується в 2009 році, на весні 2007 року він виконав польові роботи на орендованій земельній ділянці та засіяв на ній кукурудзу.
Разом з тим, 30 травня 2007 року ПСП Агрофірма „Восток” провела культивацію земельної ділянки , внаслідок чого були повністю знищені посіви кукурудзи.
Таким чином, діями ОСОБА_4 та ПСП Агрофірми „Восток” йому була завдана матеріальна шкода, яка складається з витрат на проведення весіннє-польових робіт, придбання насіння кукурудзи, гербіцидів та упущеної вигоди, яка складається з не отриманої виручки від продажу врожаю, всього на загальну суму 18942 грн.
Крім того, йому була завдана й моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та моральних переживаннях, яких він зазнав у зв’язку із знищенням відповідачами належних йому посівів кукурудзи, і яку він оцінює в 5000 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, просили стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачу у відшкодування матеріальної шкоди 18942 грн. Та у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Представник відповідачів за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що ОСОБА_4 скористався наданим йому правом та отримав 16 грудня 2005 року державний акт на право власності на земельну ділянку. В зв’язку з отриманням державного акту, сертифікат на право на земельну частку (пай) втратив свою чинність, а отже з договору оренди від 25 лютого 2005 року вибув орендодавець та предмет оренди. В зв’язку з цим договір оренди між ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 припинився з підстав, за яку кожна із сторін не відповідає.
Крім того, вважає, що позивачем не доведено наявність посівів кукурудзи на спірній земельній ділянці, а розрахунок завданої шкоди проведений з порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2004 року №284. Завдання позивачу моральної шкоди також вважає недоведеним.
Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник Андрівської сільської ради, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. До суду не надходило заяв про неможливість розгляду справи у його відсутність.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню в зв’язку з наступним.
З наданих до суду документів видно, що ІНФОРМАЦІЯ_1 між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір оренди земельної частки (паю), площею 9,190 умовних кадастрових гектарів, строком на 5 років, який був зареєстрований у книзі записів договорів оренди земельних часток (паїв) Аедрівської сільської ради Бердянського району 28.03.2005 року за №93.
Укладення даного договору ОСОБА_4 та його представником не заперечується.
Згідно розділу 3 Договору ОСОБА_4 зобов’язався протягом дії договору утримуватися від використання належного йому права виділення земельної частки (паю) в натурі.
3 квітня 2005 року інженером –землевпорядником Бердянського районного відділу Запорізької регіональної філії ДП „Центр ДЗК при Держкомземі України” були встановлені в натурі межі орендованої земельної ділянки.
Факт проведення позивачем весною 2007 року польових робіт на орендованій земельній ділянці та понесених в зв’язку з цим витрат підтверджується договорами підряду, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідними накладними, рахунками та квитанціями до прибуткових касових ордерів та актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 08.05.2007 року.
На підставі договору оренди землі від ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладеного між ПСП Агрофірма „Восток” та ОСОБА_4 , зареєстрованого 23 травня 2007 року, агрофірма приступила до обробки орендованої земельної ділянки та здійснила її культивацію.
Знищення внаслідок проведення культивації посівів кукурудзи підтверджується листом в.о. голови Бердянської райдержадміністрації на ім’я позивача від 11.06.2007 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюютьсяя законом.
Згідно ст. ст. 13, 14 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі – це договір , за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Відповідно до ст. ст.18, 20 Закону договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, яка проводиться відповідно до закону.
Статтею 28 Закону передбачено право орендаря на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками вважаються: фактичні витрати , яких орендар зазнав у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.
Суд приймає до уваги, що договір оренди земельної частки (паю) від ІНФОРМАЦІЯ_1 сторонами не розривався, недійсним судом не визнаний, строк його дії на час виникнення спірних правовідносин не сплив, про що ОСОБА_4 був обізнаний. Крім того останній, будучи освіченим про наявність дійсного договору між ним та позивачем на порушення його умов щодо утримання на час дії договору використання права на виділення земельної частки (паю) в натурі, здійснив дане виділення, одержав державний акт на права власності на землю та уклав новий договір оренди тієї ж земельної ділянки з іншою особою.
Не може бути прийняте до уваги заперечення представника відповідачів щодо припинення дії договору оренди земельної частки (паю) від ІНФОРМАЦІЯ_1 між ПП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 після одержання останнім державного акта на право власності на земельну ділянку через неможливість виконання зобов’язання у зв’язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, оскільки виділення земельної частки (паю) в натурі було волевим рішенням ОСОБА_4 та прямо суперечило раніше укладеному та чинному договору оренди.
Судом не встановлена освіченість ПСП Агрофірми „Восток” про наявність договірних зобов’язань між ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_1 . Також суд приймає до уваги, що ПСП Агрофірма „Восток” приступила до обробки земельної ділянки на підставі договору оренди від 23.12.2006 року, який не оскаржується і є дійсним на час розгляду справи.
За даних обставин, суд вважає , що завдана позивачу шкода підлягає відшкодуванню саме ОСОБА_4
Розмір завданих ПП ОСОБА_1 збитків (матеріальної шкоди) підтверджується розрахунком останнього та матеріалами справи.
Суд не може прийняти до уваги доводи представника відповідачів про відсутності висновку відповідної комісії щодо розміру, завданих позивачу збитків згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2004 року №284, оскільки даний порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам застосовується при відшкодуванні збитків, заподіяних вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержання доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Вирішуючи вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту завдання йому даної шкоди, обґрунтування її розміру. В зв’язку з чим суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволені позову в даній частині.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 59 -61, 212 - 215 ЦПК України , суд
ВИРІШИВ:
Позов приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь приватного підприємця ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 18942 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.І. Крамаренко