ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2009 року Справа № 2а-3569/09/2370
12 год. 30 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гаращенка В.В.,
при секретарі: Бондар Т.П.,
за участю:
представника позивача: не з'явився;
представника відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіно Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Ватутінський м'ясокомбінат» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіно Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Ватутінський м'ясокомбінат» про стягнення 53024 грн. 85 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій, заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня по червень 2009 року в сумі 58349 грн. 30 коп.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника. Крім того, подав пояснення де повідомив, що при складанні списку осіб, яким виплачується пільгова пенсія, спеціаліст помилково зазначив невірну суму по пенсіонеру ОСОБА_1. 1123 грн., замість вірної 1123 грн. 78 коп. та по ОСОБА_2 1123,78, замість вірної 1158 грн. 06 коп., при цьому розбіжність склала 35 грн. 06 коп., які донараховані відповідачу в червні 2009 року.
Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився, представника не направив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Частиною 1 ст. 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - «Закон № 1058-IV»).
Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, юридичні та фізичні особи - підприємниці, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування та які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.
Відкрите акціонерне товариство «Ватутінський м'ясокомбінат» є юридичною особою (ідентифікаційний код 00444263), а тому відповідач є страхувальником, в розумінні Закону № 1058-IV та відповідно платником страхових внесків.
Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно з ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Відповідно до ст. 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.
Судом встановлено, що 17.04.2009 року та 19.05.2009 року відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіно Черкаської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень-квітень 2009 року із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаних розрахунків, відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України в м. Ватутіно Черкаської області внески на пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці в розмірі 39319 грн. 09 коп. та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподатковуваного доходу в сумі 2373 грн. 12 коп.
За цей період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сплатив частково в сумі 7936 грн. 39 коп., внаслідок чого утворилася недоїмка у розмірі 33755 грн. 82 коп.
Частиною 9 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до п. 5 цієї статті за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наданої позивачем копії рішення № 71 від 20.05.2009 року, вбачається, що за несвоєчасну сплату страхових внесків у строки, визначені законодавством до відповідача застосована фінансова санкція у розмірі 19269 грн. 03 коп .
02.06.2009 року позивачем направлено корінець вимоги № Ю 2 на адресу відповідача, яку той отримав 11.06.2009 року.
Частиною 13 ст. 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами 9, 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначену в ньому суму фінансової санкції не сплатив.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 58349 грн. 30 коп.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - «Закон № 1788-XII» ) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зокрема, відповідно до пункту «а» цієї статті на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. П унктами «б» та «з» зазначеної статті Закону визначено, що до цих категорій також належать: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв.
Згідно п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - «Закон № 400/97-ВР ») п латниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абз. 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Абзацом 2 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлена ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (ст. 3 Закону № 400/97-ВР).
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - також 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З огляду на викладені норми Законів та Інструкції, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.
На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ватутіно Черкаської області перебуває 20 осіб, які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону № 1788-XII та 1 особа, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону № 1788-XII, як колишні працівники відповідача.
Згідно наданих відповідачу розрахунків за період з березня по червень 2009 року фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах склали 58349 грн. 30 коп.
Відповідач здійснені позивачем витрати останньому не відшкодував.
Відповідно до ст. 23 Закону № 1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Ватутінський м'ясокомбінат», (20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Індустріальне шосе, 1, код ЄДРПОУ 00444263) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіно Черкаської області, (20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Леніна, 14, код ЄДРПОУ 21366573) заборгованість зі сплати страхових внесків за період з березня по квітень 2009 року в сумі 33755 грн. 82 коп., фінансових санкцій в розмірі 19269 грн. 03 коп. та заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з березня по червень 2009 року в сумі 58349 грн. 30 коп., а всього 111374 (сто одинадцять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 15 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.В. Гаращенко