ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2006 Справа № 21/22-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коршун А.О. -доповідача
суддів: Джихур О.В., Ясир Л.О.
при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.
за участю представників сторін:
від позивача та відповідача представники у судове засідання не з”явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Сальва-М” , смт. Солоне Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2006 року у справі №21/22-06
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд”, м.Запоріжжя (далі ТОВ “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд”)
до: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Сальва-М” , смт. Солоне Дніпропетровської області ( далі - ТОВ ВКФ “Сальва-М”)
про стягнення 13 340, 56 грн. за договором поставки
В С Т А Н О В И В:
17.01.2006 року ТОВ „Фармацевтична фірма „У Фарма Трейд” подало до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву до ТОВ ВКФ „Сальва-М” про стягнення заборгованності.
Позовна заява було обгрунтована тим, що відповідач отримавши за договором поставки №3488ДС/А від 25.04.2005 року товар на загальну суму 13 207, 1 грн., свої зобов”язання по оплаті у строки, встановлені договором виконав не своєчасно і частково, а тому позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 12 552,14 грн. основного боргу, 370,60 грн. процентів за користування коштами, 117,84 грн. інфляційних , 299, 98 грн. пені та витрати по справі, в тому числі і витрати на оплату послуг адвоката.
В зв”язку з тим, що відповідач після подання позивачем позовної заяви, у січні 2006 року оплатив 2560 грн., позивач подав до суду чотири заяви про уточнення позовних вимог і відповідно до останної заяви від 04.04.2006 року, яка була зареєстрована судом 06.04.2006 р. просив суд стягнути з відповідача на свою користь 9992,14 грн. основного боргу, 914,73 грн. процентів за користування коштами, 455,93 грн. інфляційних втрат, 729, 33 грн. пені та судові витрати.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2006 року у справі №21/22-06 (суддя Алмазова І.В.) позов задоволено : в частині стягнення 2560 грн. боргу провадження у справі припинено; позовні вимоги в частині стягнення 544,13 грн. процентів за користування грошовими коштами; 388,09 грн. інфляційних, 429,35 грн. пені –залишено без розгляду; стягнуто з відповідача на користь позивача 9992,14 грн. боргу, 370,6 грн. річних, 117,84 інфляційних, 299,98 грн. пені, 878,64 грн. витрат з оплати послуг адвоката, 113, 41 грн. витрат по оплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу.
Рішення суду мотивано :
-в частині припинення провадження у справі тим, що відповідачем сума 2560 грн. була оплачена після подання позивачем позовної заяви до суду,
-в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення 544,13 грн. процентів за користування грошовими коштами; 388,09 грн. інфляційних, 429,35 грн. пені тим, що позивачем не було надано доказів сплати державного мита за збільшеними шрафними нарахуваннями,
-в частині стягнутих сум боргу, річних, інфляційних та пені тим, що відповідач своїх зобов”язань по оплаті отриманого за договором товару у строки, встановлені договором не виконав,
- в частині стягнення 878,64 грн.витрат на оплату послуг адвоката тим, що заявлені позивачем 2000 грн., які він просив стягнути з відповідача на оплату послуг адвоката є надмірною сумою, а тому суд зменшив цю суму до 878,64 грн..
ТОВ ВКФ „Сальва-М” не погодившись з рішенням суду в частині стягнутих витрат на оплату послуг адвоката, подало апеляційну скаргу посилаючись на необгрунтованність рішення суду в цій частині та на іншу судову практику, просить рішення суду в цій частині скасувати.
ТОВ „Фармацевтична фірма „У Фарма Трейд” у своєму відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на неповне з”ясування судом всіх обставин по справі, просить на підставі ст.101 ГПК України, рішення суду в частині стягнутих витрат на оплату послуг адвоката змінити та стягнути з відповідача 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, крім того позивач вважає, що господарський суд безпідставно залишив без розгляду позовні вимоги в частині стягнення 544, 13 грн. процентів за користування грошовими коштами, 338,09 грн. інфляційних та 429,35 грн. пені, а тому в зв”язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права при прийняття рішення за цими позовними вимогами просить рішення в цій частині змінити та задовольнити ці позовні вимоги.
У судовому засіданні 17.07.2006 року представником відповідача не була надана згода на оголошення вступної та резолютивної частини суду а тому була оголошена перерва до 20.07.2006 року для підготовки постанови у повному обсязі.
19.07.2006 року до суду від відповідача надійшла письмова заява, в якій посилаючись на хворобу представника і неможливість явки 20.07.2006 року до судового засідання, відповідач просив направити рішення суду на свою юридичну адресу.
У судове засідання 20.07.2006 року представники позивача та відповідача не з”явилися. Заслухавши у судовому засіданні 17.06.2006 р. представників позивача і відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
25.04.2005 року між ТОВ “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд” (постачальник) та ТОВ ВКФ “Сальва-М” ( покупець) було укладено договір №3488ДС/А поставки товару. 25.06.2005 року до вказаного договору була укладена додаткова угода.
Відповідно до умов вказаного договору та додаткової угоди “постачальник” (позивач у справі) зобов”язався поставляти на умовах і в порядку, визначеному договором та додатковою угодою лікарські засоби, вироби медичного призначення, засоби особистої гігієни та санітарії, косметичні засоби( далі –товар), а “покупець” (відповідач у справі) зобов”язався на умовах і в порядку, визначеному договором та додатковою угодою приймати та оплачувати товар.
Позивач свої зобов”язання по договору виконав і поставив відповідачу товар на загальну суму 13 207,1 грн., а відповідач , в порушення умов договору, свої зобов”язання по договору в частині оплати отриманого у строки, встановлені договором, виконав частково і несвоєчасно. Заборгованність відповідача перед позивачем на час подання позовної заяви складала 12 552,4 грн.. Після подання позовної заяви, у січні 2006 року відповідачем було оплачено 2560 грн. і невиконані за договором зобов”язання позивача по оплаті основного боргу склали 9 992,14 грн..
Вказані обставини підтверджуються належними доказами, які були досліджені господарським судом і яким була надана правильна оцінка.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Пунктом 5.2 додаткової угоди встановлено, що в разі прострочення розрахунку “покупець” (відповідач у справі) повинен сплатити “постачальнику” (позивачу у справі) суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також двацать чотири відсотки річних (від простроченої суми) за користування коштами “постачальника”, починаючи з першого дня прострочення по день здійснення платежу включно.
Пунктом 6.2 додаткової угоди встановлено, що “покупець” (відповідач у справі) за прострочення оплати отриманого товару сплачує “постачальнику” (позивачу у справі) пеню за весь період прострочки оплати в розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення.
Пунктом 6.4 в разі порушення “покупцем” (відповідачем у справі) своїх зобов”язань ( в тому числі по оплаті) він відшкодовує “постачальнику” (позивачу у справі) всі понесені останнім збитки (в тому числі витрати на оплату юридичних послуг).
Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України господарський суд не зв”язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованність рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що відповідачем свої зобов”язання по оплаті 9 992,14 грн. у строки встановлені договором, виконані не були , стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основна заборгованність –9 992,14 грн., інфляційні втрати –455,93 грн., проценти за користування чужими коштами –914,73 грн., пеня- 729,33 грн. які були правильно обраховані позивачем і були заявлені в останній заяві (а.с.140-144 т.1), а тому резолютивну частину рішення суду необхідно змінити.
Висновки господарського суду про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення 544,13 грн. процентів за користування грошовими коштами; 388,09 грн. інфляційних, 429,35 грн. пені за тих підстав, що позивачем не було надано доказів про оплату цих вимог державним митом з посиланням на п.5 ст.81 ГПК України, не відповідають вимогам процесуального законодавства за наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з”явився на виклик у засідання господарського суду і його нез”явлення перешкоджає вирішенню спору.
Господарський суд, при прийнятті заяв про уточнення позовних вимог, не застосував положення п.4 ч.1 ст.64 ГПК України, а прийняв таку заяву до провадження, а тому посилання суду на те, що без доказів оплати держмита неможливо вирішити спір про стягнення процентів, інфляційних та пені не може бути підставою для залишення без розгляду позовних вимог в цій частині, оскільки питання про стягнення судових витрат могло бути вирішено судом при прийнятті рішення.
За таких підстав апеляційний господарський суд вважає необхідним рішення господарського суду в частині залишення без розгляду позовних вимог змінити та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог та стягнути з позивача на користь державного бюджету державне мито за цими позовними вимогами у розмірі 102 грн., які підлягають відшкодуванню позивачу відповідачем.
Висновки господарського суду про припинення провадження у справі в частині стягнення 2560 грн., які були оплачені відповідачем після подання позивачем позовної заяви, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому в цій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги про те, що господарський суд необгрунтовано стягнув витрати на оплату адвоката не можуть бути прийняті до уваги за наступних підстав.
Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються . . . з оплати послуг адвоката, . . . та інших витрат, пов”язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за . . . послуги адвоката . . . покладаються : при задоволенні позову - на відповідача.
28.11.2005 року на підставі рішення №37 кваліфікаційно-дисціплінарної комісії адвокатури Запорізької області Гробовій Ю.М. було видано свідоцтво №533 про право на зайняття адвокатською діялністю (а.с.121 т1).
З матеріалів вбачається, що 11.01.2006 року між адвокатом Гробова Ю.М. та ТОВ “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд” була укладена угода №1 про надання правової допомоги за умовами якої адвокат Гробова Ю.М. надає підприємству правову допомогу у вигляді складення позовних заяв про стягнення заборгованності, складення необхідних розрахунків позовних вимог, здійснення підготовки матеріалів, необхідних для розгляду справи у судових та інших органах. В цей же день між цими ж сторонами було укладено додаткову угоду №1, якою підприємство доручило адвокату скласти позовну заяву про стягнення грошових коштів з ТОВ ВКФ “Сальва-М” та скласти необхідний розрахунок позовних вимог в тому числі процентів за користування грошовими коштами, інфляційних, неустойки, здійснити підготовку матеріалів, необхідних для розгляду справи . Цією ж додатковою угодою сторони встановили, що гонорар адвоката складає 2000 грн.. 11.01.2006 року сторонами було складено акт про надання правової допомоги, відповідно до якої адвокат надала підприємству правову допомогу, передбачену договором та додатковою угодою і розмір гонорару складає 2000 грн.. Платіжним дорученням №17495 від 13.01.2006 року ТОВ “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд” перерахувало на рахунок адвоката Гробової Ю.М. 2000 грн. за угодою №01 від 11.01.2006 р. та додаткової угодою від 11.01.2006 року. Вказані обставини підтверджуються належними доказами, які були надані позивачем суду і свідчать про те, що позивачем були понесені витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 2000 грн.і які були заявлені позивачем до стягнення з відповідача (а.с.51-54 т.1).
Таким чином понесені позивачем витрати на оплату адвоката доведені належними доказами і оплата їх була передбачена п.6.3 договору, але господарський суд з урахуванням складності справи, характеру складених та підготовлених адвокатом документів, зробив обгрунтований висновок про надмірність заявленої суми та обгрунтовано зменшив суму витрат, стягнувши з відповідача на користь позивача 878,64 грн. витрат на оплату послуг адвоката, а тому суд вважає необхідним рішення суду в цій частині залишити без змін, а доводи позивача у відзиві на апеляційну скаргу в цій частині та апеляційну скаргу в цій частині залишити без задоволення в зв”язку з необгрунтованністю їх доводів.
Керуючись ч.2 ст.101, ст.103-105 ГПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Сальва-М”, смт. Солоне Дніпропетровської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2006 року у справі №21/22-06 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
“Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Сальва-М”, смт. Солоне Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд”, м.Запоріжжя 9 992,14 грн. –основна заборгованність, 455,93 грн. інфляційних втрат, 914,73 грн. процентів за користування чужими коштами, 729,33 грн. пені, 878,64 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 133,41 грн. витрат на оплату державного мита, 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі в частині стягнення 2560 грн. припинити.”
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд”, м.Запоріжжя на користь державного бюджета державне мито у розмірі 102 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “Сальва-М”, смт. Солоне Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Фармацевтична фірма “У Фарма Трейд”, м.Запоріжжя 102 грн. витрат на оплату державного мита.
Зобов”язати господарський суд Дніпропетровської області у відповідності до ст.116,116 ГПК України видати накази.
Головуючий А.О.Коршун
Судді: О.В.Джихур
Л.О.Ясир