ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2009 р. Справа № 2-а-2549/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни
При секретарі судового засідання: Гуцолу Максиму Павловичу
За участю
Прокурора: Березюка Олександра Григоровича
представників сторін:
позивача : ОСОБА_1, довіреність від 23.02.2009 р. №41/3-8-138 (а.с. 19)
відповідача : не з`явився, причини неявки суду не відомі
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: Прокурора м. Ладижина в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про: стягнення фінансових санкцій
ВСТАНОВИВ :
Прокурор м.Ладижина звернувся до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій.
Позовні вимоги мотивовано тим, що під час проведення перевірки державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" було встановлено, що відповідачем було порушено вимогу ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". По факту порушення було складено Акт № 110447 від 31.01.2009 року (а.с. 9). На підставі даного акту 09.02.2009 року начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, керуючись ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", винесена постанова № 082910 (а.с.8) про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 зазначену постанову не оскаржив, в строки, встановлені законом, застосовані фінансові санкції в добровільному порядку не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету держави, прокурор звернувся до суду в інтересах Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.
Представник Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити позов.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, жодних заперечень проти позову не надав. Відповідно до ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Про час, дату і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення № 285268 (а.с.16) та № 328765 (а.с.25). Отже, суд вважає що вжив усіх передбачених законом заходів для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.01.2009 року, на підставі завдання на перевірку № 087707 від 26.01.2009 року(а.с.28), державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області проводилась перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено Акт № 110447 (а.с.9) про перевірку транспортного засобу марки FORD Transit, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, згідно якого виявлено порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг по перевезенню пасажирів без дорожнього листа, відсутній договір із замовником транспортних послуг, документ про оплату транспортних послуг.
Відповідач прибув на розгляд його справи в Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, про що свідчить його підпис в супровідному про проведення розгляду справи (а.с.7).
Постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 082910 від 09.02.2009 року (а.с.8) за порушення законодавства про автомобільний транспорті до ОСОБА_2 застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 грн. 00 коп. (сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Дану постанову було направлено відповідачу, про що свідчить реєстр згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 12.02.2009 року (а.с.10). Вона в добровільному порядку відповідачем не виконана і не оскаржена.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 586866 (а.с.4), ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.06.1998 року та здійнює такий вид діяльності, як нерегулярні пасажирські перевезення.
Рішенням № 6Л від 16.02.2009 року Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, ОСОБА_2 видано ліцензію Серії НОМЕР_2 (а.с.5) для надання внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, строк дії якої з 17.02.2009 року по 16.02.2014 року.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт”(далі -Закон).
Частинами 1, 3 статті 5 Закону, визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
За правилами встановленими статтею 39 Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Пунктом 2 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”встановлено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства (далі -КАС) України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за свої внутрішнім переконання, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що вимоги позивача є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку,що вони підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_3, свідоцтво про державну реєстрацію № НОМЕР_4 від 01.02.2008р.) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України (р/р/ 31115106700008, код ЄДРПОУ 34701193, держбюджет м. Ладижина 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015) 1700 (тисячу сімсот) гривень фінансових санкцій.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 07.07.09
Суддя / підпис/ Поліщук Ірина Миколаївна
З оригіналом згідно:
Суддя
Суддя:
Секретар: