ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2009 р. Справа № 2-а-2994/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олену Іванівну,
При секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
За участю представників сторін:
позивача : Качурішина Олександра Васильовича
відповідача : ОСОБА_1
розглянувши матеріали справи
за позовом: Лівобережного міжрайонного центру зайнятості у м. Вінниці - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до: ОСОБА_1
про: стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг
ВСТАНОВИВ :
Лівобережний міжрайонний центр зайнятості м. Вінниці звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг в сумі 3607 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що громадянці ОСОБА_1, яка перебувала на обліку як безробітна у Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості, було призначено допомогу по безробіттю. При перебуванні на обліку ОСОБА_1паралельно працювала в ЗАТ “Страхова компанія “Провідна”, в зв'язку з чим допомогу по безробіттю їй було нараховано та перераховано безпідставно. Добровільно, безпідставно виплачені кошти відповідачем на рахунок позивача повернуті не були, в зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задоволити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково та не заперечувала проти його задоволення лише в частині 1667 грн. 66 коп.
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов до висновку задоволити позов частково з наступних підстав.
Так, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення”від 1 березня 1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
ОСОБА_1 з 19.08.2008 року перебувала на обліку в Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості як така, що шукає роботу. 19.08.2008 року, згідно поданої заяви їй було надано статус безробітної та відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”призначено допомогу по безробіттю.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
В судовому засіданні було з'ясовано, що за результатами зробленого позивачем запиту до Державної податкової адміністрації України, було виявлено факт роботи гр. ОСОБА_1 в ЗАТ “Страхова компанія “Провідна”паралельно із перебування на обліку в центрі зайнятості.
За результатами проведеного розслідування та відповідно до вимог п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом від 13.02.2009 N 60/62 Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України, складено акт №541 від 29.04.2009 року, розглянувши який, суд встановив, що ОСОБА_1працювала з 19.08.2008 по 09.04.2009 року в ЗАТ “СК “Провідна”про що, в порушення вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”не повідомила центр зайнятості.
Даний факт частково спростовується наданим ОСОБА_1 в судовому засіданні Договором доручення №50113/0202/07 від 13.12.2007 року, з аналізу якого, суд встановив, що реально ОСОБА_1працювала лише з 13.12.2007 по 12.12.2008 року, тобто в період дії даного договору.
Проти таких спростувань представник позивача в судовому засіданні не заперечував.
Окрім того, доказом одночасного перебування на обліку в центрі зайнятості та виконання обов'язків страхового агента ЗАТ “СК “Провідна”є лист за підписом заступника голови правління з фінансів та головного бухгалтера даної страхової компанії, з якого вбачається, що ОСОБА_1надавала послуги страхового агента згідно договору доручення та отримала дохід у вигляді комісійної винагороди в сумі 104, 96 грн., який частково був виплачений в грудні 2008 року. Решта комісійної винагороди виплачувалась вже в місяці, коли дія договору закінчилась.
Таким чином, судом встановлено, що сума матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, виплата яких доводиться наявною в матеріалах справи довідкою про зняття ОСОБА_1 з обліку з 9 квітня 2009 року підлягає поверненню лише в частині їх виплати по грудень 2008 року, а не по квітень 2009 року, як того вимагає позивач.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Як встановлено в судовому засіданні, на момент розгляду справи відповідачем заборгованість не сплачена і відповідно до розрахунку суми матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, які підлягають поверненню за період з серпня 2008 року по грудень 2008 року становить 1667,66 грн.
Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача є частково обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, не заперечується сторонами, суд приходить до висновку позов задоволити частково.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Лівобережного міжрайонного центру зайнятості (м. Вінниця, вул. Привокзальна, 28, р/р 37178304900005, ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) кошти в сумі 1667 грн 66 коп. (одна тисяча шістсот шістдесят сім гривень 66 копійок).
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 22.07.09
Суддя Іващук Олена Іванівна