ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2006 Справа № 14/332
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Джихур О.В.(доповідач)
суддів: Коршуна А.О., Герасименко І.М.
Секретар судового засідання Лазаренко П.М.
Головуючий роз'яснив сторонам, що зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження №242 від 03.07.06.
Представники сторін:
від позивача: Гончарова Ірина Тамерлановна представник, довіреність №60 від 03.06.06;
від відповідача: Серебрякова Тетяна Петрівна юрисконсульт , довіреність №13 від 20.11.05;
від третьої особи -2: Лисяк Віра Тимофіївна представник, довіреність №503 від 03.07.06;
Представник третьої особи -1 в судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином .
розглянувши матеріали апеляційної скарги дочірнього підприємства "Агрофірма "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька", с. Олександрівка, Донецька область
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.06р.
у справі № 14/332
за позовом дочірнього підприємства "Агрофірма "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім.О.Ф.Засядька", с.Олександрівка, Донецька область
до аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-К", м.Дніпропетровськ
третя особа-1 без самостійних вимог на стороні відповідача: П"ятихатська районна державна насіннєва інспекція, м.П"ятихатки
третя особа-2 без самостійних вимог на стороні відповідача: Дніпропетровська обласна державна насіннєва інспекція, м.Дніпропетровськ
про розірвання договору поставки насіння
за зустрічним позовом: аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-К", м.Дніпропетровськ
до: дочірнього підприємства "Агрофірма "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім.О.Ф.Засядька", с.Олександрівка, Донецька область
про стягнення 450 000 грн.00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2006р. (суддя Панна С.П.) в позові дочірнього підприємства "Агрофірма "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім.О.Ф.Засядька", с.Олександрівка, Донецька область до аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-К", м.Дніпропетровськ відмовлено. Зустрічна позовна заява задоволена в повному обсязі. Стягнуто з дочірнього підприємства "Агрофірма "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім.О.Ф.Засядька", с.Олександрівка, Донецька область на користь аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-К", м.Дніпропетровськ 450 000 грн. – боргу; 4 500 –витрат на держмито; 118 грн. –витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з зазначеним рішенням, дочірне підприємство "Агрофірма "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім.О.Ф.Засядька", с.Олександрівка, Донецької області його оскаржує на предмет невідповідності фактичним обставинам справи. Стверджує, що дочірнім підприємством "Агрофірма "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім.О.Ф.Засядька” в повному обсязі була зроблена оплата поставлених позивачем 70 тонн насінного матеріалу кукурудзи гібрида “Бриз 396 МВ” й 155 тонн товарної (фуражної) кукурудзи відповідно до платіжного доручення №618 від 04.04.2005 р. Також вказує, що відповідно до платіжного доручення №618 від 04.04.2005 р. були перераховані кошти в сумі 450 000 грн.00 коп., а фактично відповідач поставив товар на загальну суму 352 850 грн. 00 коп., у зв’язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 97 150 грн. 00 коп.
Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду законним, просить залишити його без змін.
Третя особа –2 відзив на апеляційну скаргу не представила її представник в судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Третя особа –1 проти апеляційної скарги заперечує, посилається на те, що всі партії товару відповідали вимогам ДСТУ2240 та ГОСТУ 2226-88.
Перевіривши рішення на предмет відповідності діючому законодавству, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
21.02.2005р. між аграрно-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-К" (продавець) та агрофірмою "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім.О.Ф.Засядька"( покупець) укладено договір поставки №90.
Згідно вказаного договору відповідач повинен був поставити позивачу 225 тн. нассіневого матеріала кукурудзи гібрид “Бриз 396 МВ” 1 покоління по ціні 4000 грн. за 1тн.
Розділом 2 договору передбачені якісні характеристики товару: відповідність ДСТУ 2240-93, маса 1000 насіння повинна відповідати 340-360 гр, обробка насіння протравите лем “Вітавакс 200ФФ”.
Підтвердженням якості товару є свідоцтва на насіння, яке видається на підставі посвідчення кондиційності насіння, виданого Державною насіннєвою інспекцією.
Поставка здійснюється на протязі 30 робочих днів з моменту передплати товару в розмірі 450000грн.
Залишок оплати в розмірі 450000грн. здійснюється після 01.11.2005р. на протязі 30 календарних днів.
Платіжним дорученням №618 від 04.04.05р. позивач перерахував відповідачу 450000грн.
Товар у кількості 225 тн був отриманий позивачем у відповідача в період з 16.04.05р. по 23.04.05р.
Згідно ч.5 статті 21 Закону України ”Про насіння та садивний матеріал” усі партії насіння і садивного матеріалу, придназначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості.
Матеріали справи свідчать і це не спростовують відповідач та третя особа –1,що на 55тн насіннєвого матеріалу відсутній сертифікат, таким чином якість цієї кількості товару не підтверджена належним чином.
Згідно ч.4 ст.22 вказаного Закону на насіння і садивний матеріал, які за данами лабораторного аналізу відповідають вимогам нормативних документів, їх власнику видається сертифікат. Використання на посів насіння яке не перевірене в лабораторіях відповідно до їх компетенції або не відповідає вимогам нормативних документів, забороняється.
За таких обставин 55 тн насіннєвого не можна вважати насінням в розумінні ст..1 Закону.
Сертифікатами оформленими належним чином підтверджується якість тільки трьох партій: №318/5 в кількості 20тн ( сертифікат БН 040064 № 04/14-40 від 17.03.2005р.), № 318/2 в кількості 25 тн (сертифікат БН040061№ 04/14-37 від 21.02.05р.),№ 318/2 (сертифікат БН 040062 № 04/14-36 від 21.02.05р.), 20 тн в загальній кількості 70тн.
На партії №№318/10,318/11,318/12,318/7 насіннєвого матеріала в загальній кількості 100 тн сертифікати якості були видані після поставок, оскільки тільки 19.04.05р. П”ятихатською державною насіннєвою інспекцією був здійснений відбір проб. Фактично сертифікати БН 040074 № 04/14-49, БН 040075 № 04/14-50, БН040077 № 04/14-52 видані 3.05.05р., БН 040076 № 04/14-51 виданий 26.04.2005р.
Сертифікати БН 040074 № 04/14-49 від 3.05.05р. на партію № 318/10, БН 040075 № 04/14-50 від 03.05.05р. на партію 318/11, БН 040076 № 04/14-51 від 26.04.05р. на партію 318/2, БН 040077 № 04/44-52 від 03.05.05р. на партію № 318/7 не підписані начальником П”ятихатської районної державної насіннєвої інспекції, що не можна вважати законною підставою для видачі в подальшому свідоцтв на насіння.
В свідоцтвах №№15,16,18 дата видачі сертифікатів не співпадає з фактичною.
В свідоцтвах на насіння кукурудзи Бриз-396 НВ 1-е покоління під №№ 16,18,17,15 відсутній показник вологості насіння.
При одержанні товару на складі відповідача позивачем були отримані свідоцтва на передане насіння які згідно п.2.2 договору поставки підтверджували якість товару у зв’язку з чим у позивача були відсутні підстави для відмови в прийнятті товару і виконання дій передбачених п.14 Інструкції П-7.
Згідно п.13.2 ДСТУ 4138-2002 “Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання якості” до державних документів на насіння призначенних для посіву, належать : сертифікат на насіння України, посвідчення про кондиційність насіння, результат аналізу насіння.
Пункт 13.3.3 ДСТУ визначає,що сертифікат видається виробникові насіння тільки на кондиційні насіння, призначені до реалізації на території України.Частиною п”ятою статті 21 Закону України”Про насіння й посівний матеріал” встановлено, що всі партії насіння і посівного матеріалу, призначені до реалізації, повинні мати сертифікати,що засвідчують їх сортові й посівні якості.
Таким чином, відповідач не маючи сертифікатів на насіння України, не мав права реалізувати їх як посівний матеріал.
В порушення п.2.1 договору поставки насіння кукурудзи замість препарату Віта вакс 200ФФ було оброблено протруйником “Грані віт”, що підтвердив відповідач.
Відповідачем порушено умови п.5.3 договору щодо поставки товару на протязі 3х робочих днів з моменту здійснення передплати.
Як зазначено вище передплата здійснена 04.04.2005р., перша партія товару відвантажена 16.04.2005р.
Згідно п.57 Положення про поставку продукції виробничо-технічного призначення за прострочку поставки або недопоставку сільськогосподарської продукції стягується неустойка в розмірі 4% вартості продукції, яка не поставлена в строк.
В розумінні статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання.
Правові наслідки порушення зобов’язання передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема до них відноситься розірвання договору.
Згідно ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, вставлених договором або законом.
Відповідачем порушені п.п.2.1, 5.3 договору поставки, претензія позивача № 510 від 03.06.05р. (т.1 а.с.50) щодо розірвання договору залишена без задоволення . Таким чином договір поставки №90 від 21.02.2005р. підлягає розірванню в примусовому порядку.
Вимога щодо стягнення неустойки за несвоєчасно поставлені партії товару №№ 318/7,318/10, 318/11,318/12 в загальній кількості 125 тн також підлягає задоволенню .
Розмір неустойки складає 20000 грн. (т.2 а.с 60), її розрахунок відповідає фактичним обставинам справи та діючому законодавству.
Згідно ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Із 225 тн поставленого насіннєвого матеріалу, позивач 155 тн розцінює як зерно фуражної кукурудзи за ціною 470 грн., загальна вартість якої складає 72850 грн., 70 тн зерна кукурудзи, як зазначено вище, позивач вважає належним насіннєвим матеріалом.
З такою думкою позивача колегія суддів погоджується, так як якість 55 тн насіння не підтверджена сертифікатом, сертифікат на 100 тн насіння був виданий вже після отримання покупцем. Вартість фуражної кукурудзи станом на квітень 2005р. становила від 400 до 470 грн., що підтверджується довідкою Донецької торгово-промислової палати № 102/07-15 від 07.12.2005р.
Таким чином фактично відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 352850 грн. Оскільки позивачем було оплачено 450000грн., то у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 97150грн., яка підлягає стягненню.
Таким чином первісний позов підлягає задоволенню повністю.
Що стосується зустрічного позову аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-К" про стягнення з Агрофірми “Шахтар” 50% вартості поставленого насіння кукурудзи в розмірі 450000грн., то оскільки за насіннєвий матеріал, фуражну кукурудзу, в яку переведена частина товару через неналежну якість, позивач розрахувався повністю, про що зазначено вище, то зустрічний позов задоволенню не підлягає.
Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області не відповідає фактичним обставинам справи і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Агрофірма "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька", с. Олександрівка, Донецька область задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2006 року скасувати.
Первісний позов задовольнити.
Договір поставки №90 від 21.02.05р. укладений між аграрно-виробничим товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-К" і дочірнім підприємством Агрофірма ”Шахтар” орендного підприємства "Шахта ім. О.Ф. Засядька" розірвати.
Стягнути з аграрно-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-К" (49049, м. Дніпропетровськ, вул.Мільмана,110, р/р 26007085119352 в обл..дирекції АКБ “Укрсоцбанк” м.Дніпропетровська, МФО 305017,ЄДРПОУ 31371742) на користь дочірнього підприємства "Агрофірма "Шахтар" орендного підприємства "Шахта ім.О.Ф.Засядька", (с.Олександрівка, Донецька область, Слов”янський район, вул..Комсомольська,17, р/р 26003190479001 у КФКБ Приватбанк м.Краматорська, МФО 335548, ЄДРПОУ 25330750) 97150 грн. основного боргу, 20000грн. неустойки, 1256,50 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Видачу наказу відповідно до вимог статті 117 Господарського процесуального кодексу України здійснити господарському суду Дніпропетровської області.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
Головуючий суддя О.В. Джихур
Суддя І.М.Герасименко
Суддя А.О.Коршун