ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2009 р. Справа № 2-а-3336/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання Гуцолі Максимові Павловичу,
за участю представника позивача Федорченко Руслани Олександрівни,
у відсутність відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Державної податкової інспекції у м. Вінниці до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1042 грн 92 коп.
встановив:
у липні 2009 року Державна податкова інспекція у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) звернулася в суд з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (СПД ОСОБА_1) про примусове стягнення активів в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 1042 грн 92 коп.
Зазначали, що 18 грудня 2006 року відповідач зареєстрована у податковій інспекції як платник єдиного податку.
Посилаючись на те, що СПД ОСОБА_1, у порушення встановлених чинним законодавством строків не сплатила єдиний податок, а відтак, станом на 09 липня 2009 року має заборгованість перед бюджетом в розмірі 1042 грн 92 коп., з яких 1035 грн 79 коп. - основний платіж і 7 грн 13 коп. - пеня, - просили примусово стягнути активи в рахунок погашення податкового боргу.
В судовому засіданні представник ДПІ у м. Вінниці позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання жодного разу не з'явилася, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 05 серпня 2009 року №00393745 (а.с. 19) та акт від 11 серпня 2009 року, складений кур'єром Вінницького окружного адміністративного суду (а.с. 22), письмових заперечень на позовну заяву відповідно до ухвали від 23 липня 2009 року не надсилала.
Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду судової справи, тому виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи у межах розумного строку, в зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд, заслухав пояснення представника ДПІ у м. Вінниці, повно, всебічно, об'єктивно дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.
Зокрема, суд встановив, що як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію), зареєстрована Реєстраційною палатою Вінницької міської ради 07 березня 2002 року, про що зроблено запис за №24901446Ф0110618 (а.с. 7).
Як платник податків відповідач зареєстрована в ДПІ у м. Вінниці 12 березня 2002 року (а.с. 23), а згідно із свідоцтвом про сплату єдиного податку від 01 січня 2007 року серія Д №409744, розпочала діяльність на спрощеній системі оподаткування за ставкою єдиного податку 130 грн (а.с. 8).
Відповідно до статті 11 Закону України від 19 жовтня 2000 №2063-ІІІ “Про державну підтримку малого підприємництва”застосування суб'єктами малого підприємництва спрощеної системи оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.
Такий порядок, зокрема, визначає Указ Президента України від 03 липня 1998 року №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”(Указ), наказ Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року №599 “Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі”, зареєстрований Міністерством юстиції України 02 листопада 1999 року №725/4045.
Так, згідно із статтею 1 Указу ця система запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Тобто, для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які відповідають зазначеним вимогам, оподаткування здійснюється зі сплатою єдиного податку, ставка якого встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 грн та більше 200 грн на місяць (ч. 2 ст. 2 Указу).
Сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, а доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах (ч. 8 ст. 2 Указу).
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України (ч. 6 ст. 2 Указу).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрована суб'єктом підприємницької діяльності і для здійснення бухгалтерських та консультаційних послуг на 2007 рік виявила бажання перейти на спрощену систему оподаткування.
Таким чином, вона 18 грудня 2006 року отримала корінець свідоцтва про сплату єдиного податку на 2007 рік і відповідно до квитанції від 11 грудня 2006 року сплатила єдиний податок за січень 2007 року за ставкою 130 грн.
В подальшому, за лютий, березень та квітень місяці, податок відповідачем у строк, визначений частиною шостою статті 2 Указу не сплачувався.
Для здійснення заходів до погашення податкового боргу, ДПІ у м. Вінниці, СПД ОСОБА_1 виставлено першу податкову вимогу від 05 березня 2007 року №1/448 на суму 255 грн. 79 коп., отриману нею 11 квітня 2007 року, про що свідчить повідомлення про направлення поштового відправлення (а.с. 24).
Згідно із платіжним дорученням від 27 квітня 2007 року №19 відповідачем проведена сплата податкового зобов'язання однією сумою, однак за порушення граничних строків сплати податку, ДПІ м. Вінниці нарахована пеня у розмірі 7 грн 13 коп.
Відповідно до витягу із картки особового рахунку платника, починаючи із травня місяця 2007 року СПД ОСОБА_1 єдиний податок не сплачувала, звітність до податкової інспекції не подавала (а.с. 9-12).
Таким чином, на кінець 2007 року заборгованість по недоїмці за травень-грудень 2007 року у відповідача склала 1035 грн 79 коп. У цій сумі врахована переплата у розмірі 4 грн 21 коп.
Податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання відповідно до пункту 1.3 частини першої статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(Закон №2181) визначається як податковий борг.
Отримання свідоцтва про сплату єдиного податку передбачає узгодженість ставки податку, адже вона визначається стало на весь термін дії свідоцтва.
Відповідно до пункту 6 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку після закінчення терміну дії Свідоцтва воно підлягає поверненню разом з усіма Довідками в 5-денний термін до органу державної податкової служби, який їх видав.
У разі припинення діяльності (зняття з державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності) платник єдиного податку зобов'язаний подати в 5-денний термін до органу державної податкової служби письмову заяву про це, здати Свідоцтво та всі Довідки.
У судовому засіданні представник ДПІ у м. Вінниці зазначила, що СПД ОСОБА_1 із заявою про перехід на іншу систему оподаткування не зверталася, в кінці року свідоцтво про сплату єдиного податку не повернула.
З цього вбачається, що сума податкового боргу, заявлена позивачем до стягнення є обґрунтованою та підтверджується матеріалами справи.
Стаття 67 Конституції України, норми Закону України “Про систему оподаткування”передбачають обов'язок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.
Оскільки, в добровільному порядку податкову заборгованість СПД ОСОБА_1 не сплачує, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету та суттєво порушує інтереси держави, то чинне законодавство уповноважує ДПІ у м. Вінниці звернутися до суду.
Зокрема, пункт 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними та такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону №2181 активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до положень підпункту 15.1.1 пункту 15.1. статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Пункт 15.2 статті 15 цього Закону передбачає, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
ДПІ у м. Вінниці з позовною заявою звернулася до суду 21 липня 2009 року, податковий борг у СПД ОСОБА_1 виник 20 квітня 2007 року (а.с. 5), таким чином звернення позивача до суду відбулось в межах строку, визначеного чинним законодавством України.
Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що вимоги ДПІ у м. Вінниці є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а також те, що на час вирішення справи, докази про сплату відповідачем заборгованості по єдиному податку відсутні, суд доходить висновку про доцільність задоволення позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд
постановив:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 регіональне управління ВАТ КБ “Надра”у м. Києві, МФО 320564, ідент. код НОМЕР_2) на користь місцевого бюджету (р/р 31113029700002 банк ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПО 34701167 код 13344037) заборгованість по єдиному податку в розмірі 1042 грн 92 коп. за рахунок активів.
Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 17.08.2009.
Суддя/підпис/ Чудак Олеся Миколаївна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: