ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 серпня 2009 р. Справа № 2-а-3294/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Кузьмишина Віталія Миколайовича,
При секретарі судового засідання:
За участю представників сторін:
позивача :
відповідача :
розглянувши матеріали справи
за позовом: Козятинського районного прокурора в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: фізичної особи - ОСОБА_1
про: стягнення штрафу
ВСТАНОВИВ :
Козятинський транспортний прокурор в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення штрафу в сумі 510 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що до Козятинської транспортної прокуратури звернулося територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з проханням примусово стягнути з ОСОБА_1 застосовних до нього постановою №056893 від 14.07.2008 року фінансових санкцій в розмірі 510 гривень за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Представник прокуратури та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру ” підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно ст.60 КАС України прокурор може здійснювати в суді представництво інтересів держави на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Враховуючи те, що існування заборгованості зі сплати штрафу, тягне з собою ненадходження коштів до Державного бюджету та суттєво порушує інтереси держави, суд прийшов до висновку, що органи прокуратури наділені правом звертатися з позовами в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, яка є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті про стягнення штрафу.
Відповідач в судовому засіданні пояснив, що на момент проведення перевірки не здійснював експлуатацію транспортного засобу марки “ЗАЗ-DAEWOO”як таксі, а тому висновки, зроблені у акті перевірки №000930 від 20.06.2008 року, не відповідають дійсним обставинам справи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
20.06.2008 року державними інспекторами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області було здійснено перевірку транспортного засобу “ЗАЗ-DAEWOO”, державний номерний знак НОМЕР_1. За результатами перевірки було складено акт №000930 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Згідно вказаного акту перевіркою встановлено порушення ст.39 Закону України “Про автомобільний танспорт”, а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки. Згідно помітки у акті перевірки “водій з актом ознайомлений, від підпису відмовився”.
На підставі вказаного акту 14.07.2008 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції у Вінницькій області було винесено постанову №056893 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 510 гривень за порушення вимог ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Однак, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступні обставини.
Так, згідно акту №000930 від 20.06.2008 року (а.с.11) під час проведеної перевірки транспортного засобу “ЗАЗ-DAEWOO”, державний номерний знак НОМЕР_1, встановлено порушення водієм ОСОБА_1 вимог ст.39 Закону України “Про автомобільний транспорт” - відсутня ліцензійна картка, відповідальність за яке передбачено ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: експлуатація легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки.
Виходячи з положень Закону України “Про автомобільний транспорт”, під терміном “таксі” розуміється легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Як вбачається із наведеного визначення, законодавець чітко вказав на обов'язкові ознаки, яким має відповідати “таксі”, серед яких наявність розпізнавального ліхтаря оранжевого кольору на даху легкового автомобіля, таксометра, сигнального ліхтаря із зеленим та червоним світлом, що розташовується у верхньому правому кутку лобового скла, наявність нанесених композицій із квадратів, що розташовані у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків.
Таким чином, відсутність вказаних обов'язкових розпізнавальних елементів на автомобілі, не може розглядатися в розумінні “таксі”, наведеному у ст.1 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Судом були оглянуті акт перевірки №000930 від 20.06.2008 року та постанова про застосування фінансових санкцій №056893 від 14.07.2008 року, і встановлено відсутність у них посилання на будь-які істотні ознаки автомобіля “ЗАЗ-DAEWOO”, державний номерний знак НОМЕР_1, на підставі яких можна було б зробити висновок, що даний автомобіль відповідає ознакам “таксі”, наведеному у Законі України “Про автомобільний транспорт”.
Судом враховуються також пояснення відповідача, котрий в судовому засіданні пояснив, що не експлуатує свій автомобіль як “таксі”, відповідних документів, передбачених для надання послуг на “таксі” не отримував, а наявність у салоні автомобіля радіостанції пояснив тим, що в майбутньому все ж збирається займатися даним видом перевезень, однак лише після отримання всіх необхідних документів.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази направлення постанови про застосування фінансових санкцій №056893 від 14.07.2008 року відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, як того вимагає п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року.
Реєстр згрупованих поштових відправлень № 2 від 21.07.2008 року (а.с.7) не може бути належним доказом отримання відповідачем постанови №056893 від 14.07.2008 року, оскільки даний реєстр не відповідає формі, яка встановлена Порядком пересилання поштових відправлень, затвердженого Наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" № 211 від 12.05.2006 року, а також на даному реєстрі відсутній відбиток календарного штемпеля об`єкта поштового зв`язку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд вважає, що ані представником прокуратури, ані представником позивача не було надано достатніх доказів, які б підтверджували обставини, викладені у акті перевірки №000930 від 20.06.2008 року. Таким чином, вимоги ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” не можуть застосовуватися до ОСОБА_1, оскільки він не є перевізником в контексті розуміння даної норми.
Оскільки в судовому засіданні не доведено, що належний ОСОБА_1 автомобіль “ЗАЗ-DAEWOO”під час здійснення перевірки 20.06.2008 року відповідав вимогам терміну “таксі”, про який йде мова у ст.1 Закону України “Про автомобільний транспорт”, тому суд прийшов до висновку про безпідставність застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 510 грн.
Таким чином, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено:
Суддя/підпис/ Кузьмишин Віталій Миколайович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: