ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2006                                                                                             Справа № 36/241  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   головуючого судді– Тищик І.В.- доповідач,

суддів –Кузнецової І.Л., Чимбар Л.О.

при секретарі –Врона С.В.

        за участю представників

        позивача: Діденко В.А.

відповідача: Сокур Н.В.

           

розглянувши у судовому засіданні  апеляційну с?каргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 15.11.04 року у справі № 36/241

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Криворізький центральний рудоремонтний завод”, м. Кривий Ріг

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, м. Кривий Ріг

про визнання недійними рішення ДПА України та податкових повідомлень-рішень,

                                                   

                                                         ВСТАНОВИВ:  

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2004р. у справі № 36/241 (суддя Кожан М.П.) позовні вимоги задоволені частково та визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі №№0000092140/0, 0000012110/0 від 18.02.2004р., №№ 0000092140/1, 0000012110/1 від 25.03.2004р., №№  0000092140/2, 0000012110/2 від 10.06.2004р. та №№ 0000092140/3, 0000012110/3 від 25.08.2004р.

Вмотивовуючи постанову, господарський суд дійшов висновку про те, що розпорядження відповідача від 20.01.2003р. не може вважатися податковим повідомленням, яке надсилається платнику податків відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; відповідно, сума 2963, 44 грн. є такою, що не була узгодженою між позивачем та відповідачем, тому не уявляється за можливе встановити граничний термін сплати податкового зобов’язання.

Суд вважає правомірним сплату податку з власників спеціальних автомобілів (товарна позиція 8705), оскільки матеріалами справи посвідчується використання цих автомобілів саме в якості транспорту спеціального призначення.

Не погоджуючись з рішенням суду,  відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Правомірність проведення суми 2663,4 грн. по особовому рахунку ВАТ «КЦРЗ»у березні 2003р. відповідач обґрунтовує тим, що на час проведення даної операції діючим законодавством не було передбачено винесення на цю суму повідомлення-рішення.

Окрім того, скаржник посилається на те, що автомобілі, які використовуються позивачем, являються  саме автомобілями, призначеними для перевезення вантажів і відносяться до товарної позиції 87 04.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

         

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 24.07.06р.

У судовому засіданні 24.07.06р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

          

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

         

18.02.2004р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу Дніпропетровської області (надалі СДПІ), було прийнято податкові повідомлення рішення №0000092140/0 та № 0000012110/0, яким відкритому акціонерному товариству «Криворізькій центральний рудоремонтний завод»(надалі – КЦРЗ) були нараховані: податок з власників транспортних засобів у загальній сумі 5373,15 грн. (3582,10 грн. –основний платіж, 1791,05 грн. –штрафні (фінансові) санкції) та штрафні санкції з податку на прибуток у розмірі 296,34 грн.

Як убачається  з матеріалів справи, на підставі розпорядження начальника ДПІ у Саксаганському районі м. Кривого Рогу  від 20.01.2003р. за № 1/23/2 відповідачем 31.03.2003 року була проведена по особовому рахунку позивача сума податкових зобов’язань у розмірі 2961,00 грн., яка була відображена як зменшення суми бюджетного відшкодування, оплату якої позивач здійснив 30.04.2003р. (тобто, протягом 30 днів).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Матеріалами справи посвідчується те, що при винесенні розпорядження податковий орган діяв у спосіб, не передбачений чинним законодавством.

Так, на момент винесення спірного розпорядження (18.02.2004р.) набрав чинності Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(з 21.02.2001р.), спеціальний закон з питань  оподаткування, ст. 6 якого було передбачено, що у разі коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає  платнику податків податкове повідомлення, оформлене відповідно до приписів зазначеної норми.

Податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону.     

Згідно ч. 3 п. 5.3 платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов’язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Всупереч зазначеним приписам податковим органом було винесено розпорядження, не передбачене нормами спеціального Закону, яке в свою чергу взагалі надсилалося на адресу позивача.

За вказаних обставин нарахована сума податкового зобов’язання, як правомірно зазначив господарський суд, не може вважатися узгодженою між позивачем та відповідачем, внаслідок чого не видається за можливе визначити граничний термін її сплати. Вказане свідчить про недоведеність висновків відповідача щодо порушення позивачем термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання та безпідставність нарахування штрафних санкцій в даній частині.

Порядок обчислення та сплати податку з власників транспортних засобів регламентується Законом України «Про порядок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів».

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що платниками вказаного податку являються підприємства, установи та організації, які є юридичними особами та мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби.

Об’єктами оподаткування податком з власників транспортних засобів відповідно до ст. 2 даного Закону  є, зокрема, автомобілі вантажні –код 87 04; автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів –код 87 05 (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних).

Відповідно до зазначеної норми до коду 87 05 за Гармонізованою системою опису та кодування товарів відносяться автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів та вантажів.

Визначення терміну «вантажний автомобіль»наведене в наказі Фонду державного майна, затвердженому Мін’юстом «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів»від 24.11.2003р. №142/5/2092, відповідно до якого вантажним автомобілем являється автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Як убачається з листа Державної митної служби України від 11.04.2000р. №11/3-3273 «Щодо класифікації транспортних засобів відповідно до ТН ЗЕД»до товарної позиції 8705 включається ряд типів автомашин, що випускаються спеціально або пристосовані, обладнані різними пристосуваннями, що дають їм можливість виконувати певні нетранспортні функції, тобто основною метою транспортного засобу за даною товарною позицією не є перевезення людей або вантажів.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортні засоби підприємства-позивача являються саме транспортом спеціального призначення і правомірно віднесені до товарної позиції 8705 за Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Доказів щодо використання позивачем вказаних транспортних засобів для перевезення пасажирів та вантажів відповідачем не надано, тоді як обов’язок доказування правомірності свого рішення в силу ч.2 ст.71 КАС України покладений саме на суб’єкта владних повноважень. Висновки скаржника ґрунтуються виключно на припущеннях посадових осіб, якими здійснювалася перевірка підприємства-позивача.

За вказаних обставин нарахування позивачу штрафних санкцій є безпідставним.                  

З огляду на відповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог відповідача щодо скасування рішення господарського суду. Доводи відповідача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.

                                                              

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160,196, 198, 200, 205-206 КАС України,  суд   

                                                             УХВАЛИВ :            

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.04 року у справі № 36/241 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.            

           

           Головуючий                                                                              І.В.Тищик

           

           Судді                                                                                          І.Л.Кузнецова

                                                                                                                Л.О.Чимбар

З оригіналом згідно.

Пом. судді                                        О.С.Уманчук

24.07.06р.