Справа № 2А-3726/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
25 серпня 2009 року м. Ковель Волинської області
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Логвинюк І.М,
з участю: секретаря Щесюк Н.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу № 2 ДПС ДАІ (для обслуговування доріг державного значення) підпорядкованого ВДАІ УМВС України у Волинській області м. Володимира-Волинського ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - відділ державної виконавчої служби Ковельського міжрайонного управління юстиції, про визнання неправомірною, незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу № 2 ДПС ДАІ (для обслуговування доріг державного значення) підпорядкованого ВДАІ УМВС України у Волинській області м. Володимира-Волинського ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - відділ державної виконавчої служби Ковельського міжрайонного управління юстиції (далі - третя особа, ВДВС Ковельського МРУЮ), про визнання неправомірною, незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що оскаржуваною постановою серії АС № 058753 від 05.05.09 р. відповідачем було накладено на позивача адміністративне стягнення в розмірі 260 грн. У оскаржуваній постанові відповідач зазначив, що 05.05.09 р. о 16 год. 13 хв. позивач, керуючи автомобілем марки “Фіат”, д/№ НОМЕР_1 , у населеному пункті - у с. Блаженик, по автодорозі Ковель - Жовква, рухався із швидкістю 96 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху більш на 36 км/год, що було зафіксовано приладом “Беркут”, серійний номер якого 0570063. Тим самим позивач допустив порушення п. 12.4 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Вказану постанову вважає неправомірною та незаконною, такою, що підлягає скасуванню, оскільки накладене відповідачем адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи, позивач не порушував вимог п.12.4 ПДР України, так як відповідач із своїм автомобілем розташувався у неналежному місці, що викликає сумнів у належній фіксації швидкості руху автомобіля позивача приладом “Беркут”. Під час руху у населеному пункті “Блаженик” він рухався із швидкістю 70 км/год, що було видно із показників спідометра. Своєї винуватості у вчиненні правопорушення позивач не визнавав при винесенні оскаржуваної постанови. Він є інвалідом 2 групи, добросовісним водієм, це, а також розмір його пенсії відповідачем не враховано при накладенні штрафу. Копію постанови було позивачем отримано лише 23.06.09 р. у третьої особи. Просить позов задовольнити, визнати оскаржувану постанову неправомірною та незаконною і скасувати.
В судове засідання належно повідомлений позивач не з”явився, подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, зазначивши, що позов підтримує повністю, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з”явився, належно повідомлений, причини неявки суду не повідомив, письмового заперечення проти позову суду не подав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судове засідання не з”явився, хоча третя особа належно повідомлена, подала суду заяву про розгляд справи у відсутності її представника, зазначивши, що при розгляді справи покладається на розсуд суду.
На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності сторін та представника третьої особи.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до повного задоволення.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, покладено на органи внутрішніх справ (міліцію)
Як стверджується оригіналом оскаржуваної постанови, що дійсно, 05.05.09 р. відповідачем у справі, як службовою особою - інспектором взоду № 2 ДПС ДАІ (для обслуговування доріг державного значення) підпорядкованого ВДАІ УМВС України у Волинській області м. Володимира-Волинського прапорщиком міліції ОСОБА_2 за адресою: м. Володимир - Волинський, вул. Н. Ужвій, 3, було винесено щодо позивача оскаржувану постанову серії АС № 058153 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Цією постановою позивача було визнано винним у вчиненні даного правопорушення та накладено стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 260 грн. Як зазначено у оскаржуваній постанові, 05.05.09 р. о 16 год. 13 хв. на а/д Ковель- Жовква, у с. Блаженик, позивач, керуючи автомобілем марки “Фіат”, д/№ НОМЕР_1 , рухався із швидкістю 96 км/год, перевищивши встановлене обмеження швидкості руху на 36 км/год. Тим самим порушив вимоги п. 12.4 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. Правопорушення зафіксоване приладом марки “Беркут”, № 0570063. А тому відповідач, керуючись ст.283 КУпАП, постановив притягнути позивача до адмінвідповідальності.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач її копії у місці її винесення, дійсно не отримував, про що мається відповідна відмітка. Однак, даних про надіслання копії постанови позивачеві у ропорядженні суду також немає.
За змістом ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії АД № 0667978 від 05.05.09 р., складеного відповідачем щодо позивача у зв”язку з порушенням вимог ПДР, останній від підпису та від отримання копії протоколу відмовився у присутності зазначених у ньому свідків.
Суд звертає увагу на те, що у оскаржуваній постанові мається посилання на показання приладу “Беркут”, однак, даних про те, що такі докази, як роздруківка показників цього приладу, протокол про адміністративне правопорушення розглядались та оцінювались відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови, суд не вбачає.
У оскаржуваній постанові, як і у протоколі про адміністративне правопорушення серії АД № 0667978 від 05.05.09 р., складеному відповідачем, відсутні відомості про те, що позивач є інвалідом 2 групи. У протоколу про адміністративне правопорушення, крім цього, зазначається, що до нього додається постанова серії АС № 058753, що є серією та номером оскаржуваної постанови, що суперечить змісту ст.283 КУпАП, оскільки постанова у справі про адміністративне правопорушення винситься посадовою особою після та за результатами розгляду та оцінки нею протоколу про адміністративне правопорушення, доданих до нього документів, а не навпаки.
Крім цього, місцем складення протоколу зазначено с. Блаженик, а місцем складення оскаржуваної постанови - м. Володимир - Волинський вул. Н. Ужвій, 3. Однак, у розпорядження суду не надходили дані про те, що для складення протоколу про адміністративне правопорушення чи для винесення оскаржуваної постанови відповідно до положень ст.259 КУпАП, позивач доставлявся із с. Блаженик у м. Володимир-Волинський. Таким чином, суд вважає, що відмітка про відмову позивача отримати копію оскаржуваної постанови не свідчить про належне вручення її копії позивачеві, як особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, інших даних про отримання позивачем її копії, крім викладених позивачем у позовній заяві - 23.06.09 р., з матеріалів справи суд не вбачає, а тому вважає, що позивачем не пропущено встановлений законодавством строк звернення з даним позовом до адміністративного суду.
Частиною 1 ст.122 КУпАП дійсно передбачено адміністративну відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на двадцять кілометрів на годину.
Відповідно до вимог п.12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.
За змістом п.п.2.1; 2.13 Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України
від 22 жовтня 2003 року N 1217, при виявленні правопорушень, передбачених КУпАП, працівник міліції, згідно з положеннями ст.ст.255, 254 КУпАП, складає протокол про адміністративне правопорушення, до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото -, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів та протокол про адміністративне правопорушення складається після встановлення причетної особи у підрозділі ДАІ за її місцем проживання..
Як зазначено у п. 4.3 даної Інструкції, якщо матеріали про адміністративне правопорушення не містять достатніх доказів, що підтверджували б вчинення порушення, службова особа, яка розглядає справу, може доручити провести додаткову перевірку.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, посадова особа при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи витребувано інші додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чого відповідачем не виконано, так як додаткові докази, що характеризують особу позивача, його працездатність, розмір доходів, не витребувано та до уваги при винесенні оскаржуваної постанови не взято.
Із копії оскаржуваної постанови слідує, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не посилався на такі докази, як дані, здобуті за допомогою приладу марки “Беркут”” чи протокол про адміністративне правопорушення.
Як слідує із змісту ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобіганню правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за безпекою дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Та посадова особа оцінює ці докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом.
Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було всебічно, повно і обєктивно зясовано всіх обставин справи.
В порушення вимог додатка 2 до Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 року N 1217, у оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на такі докази, як протокол про адміністративне правопорушення, фотографії тощо.
За змістом ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов”язані діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
За змістом ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З урахуванням норм ч.2 ст.11 КАС України, у зв”язку із необхідністю повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог.
При розгляді даної справи суд перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови на момент її винесення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем було допущено порушення вимог закону, а саме: положень ст. ст. 7, 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП, Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2003 року N 1217, а тому є підстави для визнання оскаржуваної постанови нечинною та такою, що підлягає до скасування.
Відповідно до ст.ст.288, 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесенння постанови.
Оскільки позивачем надано докази, що свідчать про отримання ним копії оскаржуваної постанови лише 23.06.09 р., то, на думку суду, відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, дана справа підлягає розгляду та вирішенню в порядку, встановленому КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 55, ч. 2 ст.19 Конституції України, ст. ст. 8 -11, п. 2 ч.1 ст.18, ч.2 ст.19, ч.1 ст.72, ст.ст. 86, 87, ч.2 ст.100, ст.ст.159, 160 - 163, 256, 99 КАС України, Інструкцією з організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення руху, затвердженою наказом МВС України 22.10.03 р. № 1217, ст.ст.7, 9, 14-1, ч.1 ст.122, ст. ст. 222, 245, 251, 252, 268, 272, 278, 280, 283 КУпАП, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України № 1111, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати нечинною з моменту її винесення та скасувати постанову серії АС № 058753 від 05.05.09 р., винесену інспектором ДПС взводу № 2 ДПС ДАІ (для обслуговування доріг державного значення) підпорядкованого ВДАІ УМВС України у Волинській області м. Володимира-Волинського ОСОБА_2 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 260 грн.
Постанова може бути оскаржена через Ковельський міськрайонний суд Волинської області до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Крім того, апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Головуючий: