а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

05 серпня 2009 р.                                                                                    Справа № 2-а-3100/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Гуцолу Максиму Павловичу, 

за участю прокурора Олексюка Вадима Івановича,

представника позивача Попової Олени Василівни,

у відсутність представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом прокурора Теплицького району Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубін”про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 27400 грн 12 коп.

встановив:

у липні 2009 року прокурор Теплицького району Вінницької області в інтересах держави в особі Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області (Гайсинська МДПІ) звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубін”(ТОВ “Рубін”) про стягнення заборгованості податку з доходів фізичних осіб в розмірі 27400 грн 12 коп.

Зазначав, що за результатами наглядової перевірки з додержання вимог податкового законодавства, проведеної прокуратурою, встановлено наявність у ТОВ “Рубін”заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 24700 грн 12 коп., про стягнення якої змушений звернутись до суду.

В судовому засіданні представник Гайсинської МДПІ на підставі частини першої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) подала заяву про зменшення позовних вимог на 19682 грн 51 коп. у зв’язку з частковим погашенням відповідачем боргу (а.с. 23).

Прокурор вимоги про стягнення 7717 грн 51 коп. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з’являвся, хоча про час, дату і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштове повідомлення від 07 липня 2009 року №348162 (а.с. 15) та телефонограма від 04 серпня 2009 року (а.с. 21), письмових заперечень на позовну заяву не надсилав.

Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду судової справи, тому виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи у межах розумного строку,  в зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представника Гайсинської МДПІ, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи TOB “Рубін”зареєстровано управлінням економіки Теплицької районної державної адміністрації Вінницької області 28 березня     2003 року, про що зроблено запис №400 (а.с. 6).

Згідно із довідкою відділу статистики у Теплицькому районі Вінницької області від       13 червня 2007 року №43 відповідач включений до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 5).

Теплицьким відділенням Гайсинської МДПІ проведена звірка повноти та своєчасності внесення до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб TOB “Рубін”.

За результатами звірки 18 червня 2009 року складено акт, в якому вказано на порушення відповідачем підпункту “а”пункту 19.2 статті 19 Закону України від 22 травня 2003 року №889-IV “Про податок з доходів фізичних осіб”(Закон №889), а відтак, зазначено, що станом на 18 червня 2009 року у TOB “Рубін”рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб, який нарахований на фактично виплачені суми доходів, в розмірі 27400 грн   12 коп.

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів визначає Закон України від 25 червня 1991 року №1251-XII “Про систему оподаткування”(Закон №1251).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 14 цього Закону до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) включений податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 9 Закону №2151 платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом (ст. 20 Закону №1251).

Відповідно до абзацу першого пункту 1.15 статті 1 Закону №889 податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно із підпунктом “а”пункту 19.2 статті 19 Закону №889 особи, які відповідно до цього Закону мають такий статус зобов'язанні своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Підпунктами 3.2.1. пункту 3.2 частини третьої статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181 “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”визначено, що в будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі, податки на доходи фізичних осіб, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі.

За таких обставин, надіслання податкових вимог (ст. 6 Закону №2181), право виникнення податкової застави (ст. 8 Закону №2181), адміністративний арешт (ст. 9 Закону №2181), продаж активів, що перебувають у податковій заставі (ст. 10 Закону №2181) та інші положення Закону №2181, який є спеціальним з питань оподаткування, та регламентує, поряд з іншим, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) - позасудове стягнення боргу по податку з доходів фізичних осіб, не передбачають.

Вказана ситуація має місце у зв'язку з тим, що всі перераховані процедури стосуються виключно податкового боргу та узгоджених сум податкового зобов'язання.

Так, податковий борг, відповідно до пункту 1.3 частини першої статті 1 Закону №2181 - це податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Узгоджена сума податкового зобов'язання згідно із підпунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 - це самостійно визначена платником податків у податковій декларації сума в день подання такої податкової декларації.

Специфіка ж оподаткування податком з доходів фізичних осіб не передбачає подання податкових декларацій чи розрахунків з даного платежу, тобто узгодження суми цього зобов'язання не відбувається, і картки особових рахунків даного податку податковою інспекцією не ведуться.

Таким чином, заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб не є ні узгодженою сумою додаткового зобов'язання, ні відповідно, податковим боргом.

Відтак, це унеможливлює стягнення вищезазначеної суми податковими органами, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2002 року №538, якою затверджено Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, оскільки він розроблений на підставі статті 10 Закону №2181 і стосується лише податкового боргу.

Стягнення з боржника належних бюджету сум податку з доходу фізичних осіб можливо лише за рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з довідкою про повноту і своєчасність перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб TOB “Рубін”, яка підписана директором товариства С.В.Колісник та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу оподаткування фізичних осіб Гайсинської МДПІ A.B.Варцабою, станом на 23 липня 2009 року у відповідача рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 7717 грн 51 коп. (а.с. 24).

Це також підтверджується витягом із картки особового рахунку платника, де відображено часткову сплату зобов’язання, згідно із платіжним дорученням від 26 червня 2009 року №181 на суму 6789 грн 93 коп та згідно із платіжним дорученням від 10 липня 2009 року №1258296 на суму 12892 грн 68 коп. (а.с. 25).

В добровільному порядку існуючу заборгованість ТОВ “Рубін”не сплачує, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету та суттєво порушує інтереси держави.

Оскільки, відповідно до пункту 6 частини другої статті 20, статті 36-1 Закону України від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ “Про прокуратуру”підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою, то прокурор, відповідно до статті 60 КАС України може звертатися у таких випадках до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи те, що вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам  та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а також те, що  на час вирішення справи, докази про сплату відповідачем заборгованості по податку з доходів фізичних осіб відсутні, суд доходить висновку про доцільність задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд 

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рубін”(вул. Центральна, 11,       с. Розкошівка, Теплицький район, Вінницька область, 23813, код ЄДРПОУ 32258343,           р/р 2600810213 в ОД “Райффайзен Банк”м. Вінниця) на користь Гайсинської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (пл. Миру, 5, м. Гайсин, Вінницька область, 23700, р/р 35214001000313 в АППБ “Аваль”, МФО 302247, код 20087612) податок з доходів фізичних осіб в розмірі 7717 грн 51 коп. в дохід місцевого бюджету.

Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 06.08.2009. 

Суддя/підпис/Чудак Олеся Миколаївна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар: