ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2009 р. Справа № 2-а-3079/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесю Миколаївну,
При секретарі судового засідання:
За участю представників сторін:
позивача :
відповідача :
розглянувши матеріали справи
за позовом:
до:
про:
ВСТАНОВИВ :
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено:
Суддя/підпис/ Чудак Олеся Миколаївна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2009 року Справа №2-а-3079/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
суддів Дмитришеної Руслани Миколаївни, Загороднюка Андрія Григоровича,
при секретарі судового засідання Зелінській Ірині Василівні,
у відсутність сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом прокурора Липовецького району Вінницької області в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до Фізичної особи - підприємця Тхорівського Андрія Йосиповича про стягнення штрафу в розмірі 1700 грн,
встановив:
у червні 2009 року прокурор Липовецького району Вінницької області в інтересах держави та урядового органу державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується - Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (ГДІАТ) в особі його структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області (ТУ ГДІАТ у Вінницькій області) звернувся в суд з позовом до Фізичної особи - підприємця Тхорівського А.Й. (ФОП Тхорівський А.Й.) про стягнення штрафу в розмірі 1700 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що під час проведення державними інспекторами ТУ ГДІАТ у Вінницькій області перевірки автотранспортного засобу, що належить ФОП Тхорівському А.Й., виявлено порушення перевізником вимог Закону України від 05 квітня 2001 року №2344-ІІІ “Про автомобільний транспорт” (Закон №2344). Зокрема, відповідач надавав послуги по перевезенню пасажирів на таксі без оформлення документу, визначеного статтею 39 Закону №2344, а саме, без ліцензійної картки.
На підставі статті 60 Закону №2344 за виявлене порушення начальником ТУ ГДІАТ у Вінницькій області винесена постанова від 16 березня 2009 року №082991 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.
Оскільки це рішення ФОП Тхорівським А.Й. не виконано, у встановленому порядку не оскаржено, іншого порядку примусового стягнення не передбачено, то є підстави для звернення до суду.
Прокурор та представник ГДІАТ в судове засідання не з'явилися. Причини неявки прокурора невідомі. Представник ГДІАТ до початку розгляду справи у судовому засіданні подала заяву з проханням розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує і просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, однак поштові відправлення повернулись до суду по тій причині, що відповідач за вказаною в матеріалах справи адресою не проживає.
Інформацію про місце проживання (перебування, знаходження), роботи, служби, суд отримує з адміністративного позову.
З наданої представником ГДІАТ адресної довідки вбачається, що Тхорівський А.Й. зареєстрований по вул. Дзержинського, 5, с. Вахнівка, Липовецький район, Вінницька область, тобто за адресою, яка вказана в позовній заяві.
У таких випадках, оскільки можлива неявка в суд може бути підставою відкладення справи, а особа, що приймає участь в справі, може умисно не повідомити про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби, то Кодекс адміністративного судочинства України (КАС України) вводить презумпцію повідомлення і вручення судової повістки.
Повістки відповідачу направлялися двічі, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 07 липня 2009 року № 348448, від 23 липня 2009 року №373043 та повернуті конверти (а.с. 21-22, 44-45).
Суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю або участю повноважного його представника для реалізації ним прав судового захисту.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка відповідача чи його уповноваженого представника не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд об'єктивно дослідив надані у справу докази, повно, всебічно та надав їм юридичну оцінку з огляду на наступне.
На підставі завдання на перевірку від 18 лютого 2008 року №087763, державними інспекторами ТУ ГДІ у Вінницькій області Петраківським В.А., Кравчуком О.І. проводилась перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с. 39).
Перевірка була рейдова і проводилась на вул. Хмельницьке шосе, м. Вінниця.
Під час перевірки виявлено, що ФОП Тхорівський А.Й. надавав послуги з перевезення пасажирів в режимі таксі, про що свідчить розпізнавальний ліхтар, без оформлених документів, а саме, за відсутності ліцензійної картки на автомобіль марки “СНЕRY Amulet”, державний номерний знак АВ 5793 АО, чим порушив вимоги статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
У зв'язку з виявленими порушеннями, інспекторами на місці складено акт №108911. Акт до відома водія доведений, однак підписувати його ФОП Тхорівський А.Й. відмовився.
Розгляд справи щодо порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт проведено комісією ТУ ГДІ у Вінницькій області 16 березня 2009 року у його відсутність (а.с. 10).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу надсилалося повідомлення про проведення засідання комісії, з пропозицією про участь в ньому, але конверт повернутий з відміткою про те, що адресат за вказаною адресою не проживає (а.с. 9). Повторна кореспонденція повернулася до ТУ ГДІА у Вінницькій області по тій же причині (а.с. 10).
Для з'ясування інформації про місце реєстрації Тхорівського А.Й., територіальним управлінням здійснено запит до адресного бюро Вінницької області.
У відповіді адресного бюро від 18 березня 2009 року зазначена адреса: вул. Дзержинського, 5, с. Вахнівка, Липовецький район, Вінницька область, тобто й та, яка зазначена в акті перевірки (а.с. 40).
За результатами розгляду справи начальником ТУ ГДІАТ у Вінницькій області винесена постанова від 16 березня 2009 року №082991 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1700 грн (а.с. 8).
Постанова направлена відповідачу та згідно із супровідним ФОП Тхорівському А.Й. роз'яснено, що фінансова санкція повинна бути перерахована на вказаний в постанові рахунок не пізніше, ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання копії постанови. Квитанцію (платіжне доручення) про сплату штрафу необхідно надати до управління інспекції (а.с. 7).
Постанова начальника ТУ ГДІАТ у Вінницькій області відповідачем не виконана та у встановленому законом порядку не оскаржена.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт”.
Частинами першою, третьою статті 5 Закону України “Про автомобільний транспорт”, визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
Державний контроль, відповідно до статей 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (Порядок) здійснюється Головавтотрансінспекцією, її територіальними управліннями в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі шляхом проведення посадовими особами планових, позапланових та рейдових перевірок.
Що стосується внутрішніх перевезень пасажирів, то загальні положення про ці перевезення визначаються розділом ІІ Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Зокрема, відповідно до статті 35 цього Закону послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяються на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.
Послуги з перевезення на таксі надаються громадянам у порядку черги на стоянках таксі та на шляху прямування, а також на замовлення (звичайне, термінове, нічне) усне, письмове чи за телефоном.
Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно із статтею 39 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, зокрема, є:
для автомобільного перевізника -ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія таксі -посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна карка, інші документи, передбаченні законодавством України.
Під час проведення рейдової перевірки транспортних засобів, яка проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контроль-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону - перевіряються, зокрема, наявність визначених статтею 39 Закону №2344 документів, на підставі яких здійснюється перевезення автомобільним транспортом, та інше (ст. 14, п. 1, 3 ст.15 Порядку).
Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 9 Закону №2344 ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
Ліцензійна карта транспортного засобу, відповідно до статті 1 Закону №2344, - це документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.
Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження в установленому порядку відповідності його облаштування вимогам визначення “таксі”(таксі -це легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Таким чином, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема відсутність ліцензійної картки, посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 Порядку (ст. 21 Порядку).
Відповідно до статей 25, 26 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Про час і місце розгляду справи уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Згідно з пунктом 2 частини першої статі 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У таких випадках, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5 Порядку (ч. 2 ст. 27 Порядку).
Відповідно до статей 28, 29 Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Копія постанови видається на пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України (ст.ст. 32-35 Порядку).
Зокрема, скарга на постанову про застосування фінансових санкцій може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.
Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).
Подання в установлений строк скарги зупиняє виконання постанови до розгляду скарги по суті.
Крім того, відповідно до пункту 40 Порядку, уповноважена особа суб'єкта господарювання, водій мають право: ознайомитися з актом, підписати або відмовитися від його підписання; надати свої пояснення та зауваження щодо змісту акта.
ФОП Тхорівський А.Й. з актом ознайомлений, від його підпису відмовився, заперечень не подавав. За ситуації, коли в акті перевіряючими зазначалась адреса за якою відповідач не проживає, при ознайомленні він міг повідомити достовірну інформацію. В інакшому випадку, це свідчить про намір ухилитися від відповідальності, оскільки завідомо вбачається неможливість отримання повідомлення про розгляд справи та винесеної постанови.
За таких обставин, та враховуючи, що вимога позивача про стягнення суми штрафу спрямована на здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, то вона підлягає задоволенню.
Також, слід уточними, що оскільки згідно із пунктом 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 року №888, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року №1573/11853 територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року №1190, мають печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України, утримуються за рахунок державного бюджету, а їх видатки та доходи є складовими кошторису доходів і видатків Головавтотрансінспекції, то за таких обставин ці суб'єкти не наділені адміністративною процесуальною правоздатністю та адміністративною процесуальною дієздатністю.
Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення ним в адміністративному суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу і при цьому стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ.
Крім того, оскільки чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх в добровільному порядку, зокрема, Закон України “Про автомобільний транспорт”не передбачає примусового виконання постанови про застосування фінансових санкцій органами державної виконавчої служби, то вищевказана сума, добровільно не сплачена відповідачем, підлягає стягненню в судовому порядку.
Несплата фінансових санкцій тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету та ставить під загрозу своєчасне виконання державною економічних, соціальних, політичних та інших функцій та суттєво порушує інтереси держави, що покладає на прокуратуру обов'язок представництва, як це передбачено статтею 121 Конституції України.
Згідно із статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру”від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, підставою представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Оскільки відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2004 року №1190 інспекція діє у складі Міністерства транспорту України і йому підпорядковується, утримується за рахунок Держбюджету, та в кошторисі витрат на утримання установи не передбачено витрат по сплаті держмита при зверненні за захистом інтересів до суду, то звернення позивача до прокуратури Липовецького району Вінницької області з проханням про стягнення накладеної фінансової санкції із ФОП Тхорівського А.Й. в судовому порядку спрямоване на захист інтересів держави і відповідає чинному законодавству.
Таким чином, за обставин, коли вимоги прокурора та позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд доходить висновку про доцільність задоволення позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
постановив:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Тхорівського Андрія Йосиповича (вул. Дзержинського, 5, с. Вахнівка, Липовецький район, Вінницька область, інд. номер фізичної особи - платника податків 3040714614, свідоцтво про державну реєстрацію 21560000000001500) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті 1700 грн фінансових санкцій в дохід Державного бюджету України (р/р/ 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, держбюджет м. Вінниці 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015)
Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 21.08.2009.
Судді О.М.Чудак
Р.М.Дмитришена
А.Г.Загороднюк