а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2009 р. Справа № 2-а-3019/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни
При секретарі судового засідання: Ужваку Олександру Сергійовичу
За участю
Прокурора: Березюка Олександра Григоровича
представників сторін:
позивача : ОСОБА_2, довіреність від 23.02.2009 року НОМЕР_2
відповідача : ОСОБА_3, представника за довіреністю від 08.07.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: Прокурора Крижопільського району в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області
до: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кряж і К"
про: стягнення фінансових санкцій
ВСТАНОВИВ :
Прокурор Крижопільського району звернувся до суду в інтересах державив особі Територіального управління Головної державної автомобільної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кряж і К" про стягнення фінансових санкцій.
Позовні вимоги мотивовано тим, що під час проведення перевірки автотранспорту, що належить СТОВ "Кряж і К", державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області дотримання Закону України "Про автомобільний транспорт" було встановлено, що відповідачем було порушено вимогу ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутня ліцензійна картка. Крім того, в порушення вимог наказу Міністерства транспорту та Міністерства статистики України №488/346 від 29.12.1995р. "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" та "положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів", затвердженого Міністерством охорони здоров"я та Міністерства внутрішніх справ України №124/348 від 05.06.2000р. в дорожньому листі відсутня відмітка про проходження передрейсового медичного огляду водія. По факту порушення було складено акт № 110183 від 06.11.2008 року (а.с. 7) з яким водій ознайомлений, від підпису акту відмовився. На підставі даного акту 01.12.2008 року начальником Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області, відповідно до ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", винесена постанова № 067082 (а.с.5) про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.
Посилаючись на те, що СТОВ "Кряж і К" зазначену постанову не оскаржив, в строки, встановлені законом, застосовані фінансові санкції, в добровільному порядку не сплатив, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету держави, прокурор звернувся до суду в інтересах Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області з позовом про стягнення з відповідача фінансових санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.
Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги підтримав повністю.
Представник Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що на момент здійснення перевірки здійснювалась перереєстрація підприємства, в зв"язку з чим у водія була відсутня ліцензійна картка. На сьогоднішній день ліцензійна картка оформлена. Щодо заявленого позову, то представник відповідача позов визнав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 06 листопада 2008 року, на підставі завдання на перевірку № 053221 від 05.11.2008 року (а.с.17), державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області проводилась перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
За результатами перевірки складено Акт № 110183 (а.с.7) про перевірку транспортного засобу КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1. Транспортний засіб належить СТОВ "Кряж і К". В акті зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг по перевезенню вантажів без оформленої ліцензійної картки, відсутність в дорожньому листі відмітки про проходження водієм передрейсового медичного огляду та технічного огляду автомобіля. Водій з даним актом був ознайомлений, від підпису відмовився.
Відповідача було повідомлено про розгляд його справи в Територіальному управлінні Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області 01 грудня 2008 року, про що свідчить поштове повідомлення № 615201 (а.с.6).
Постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 067082 від 01.12.2008 року (а.с.5) за порушення законодавства про автомобільний транспорті до СТОВ "Кряж і К" застосовано фінансову санкцію в сумі 1700 грн. 00 коп. (сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Дану постанову було направлено відповідачу, про що свідчить реєстр згрупованих внутрішніх поштових відправлень №3 від 08.12.2008 року (а.с.19). Вона у строки, встановлені законом, відповідачем в добровільному порядку не виконана та не оскаржена.
Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх в добровільному порядку. Так, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами державної виконавчої служби.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України “Про автомобільний транспорт”(далі –Закон).
Частинами 1, 3 статті 5 Закону, визначено, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Державне регулювання та контроль у сфері автомобільного транспорту реалізується шляхом проведення центральними та місцевими органами виконавчої влади, державними органами управління автомобільним транспортом, органами місцевого самоврядування економічної, тарифної, науково-технічної та соціальної політики, ліцензування, стандартизації та сертифікації на автомобільному транспорті, задоволення потреб автомобільного транспорту в паливно-енергетичних і матеріально-технічних ресурсах і транспортних засобах.
Згідно положень частин 1 та 4 статті 9 цього ж Закону ліцензування на автомобільному транспорті спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.
Ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі.
За правилами встановленими статтею 39 Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:
- для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Пунктом 2 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства (далі –КАС) України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за свої внутрішнім переконання, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
У розумнінні ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем —фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у зв"язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 КАС України. На підставі ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи, що представник відповідача позов визнав, переконавшись у наявності законних підстав визнання позову, що не суперечить закону, правам, свободам та інтересам інших осіб, суд приходить до висновку про прийняття визнання позову представником відповідача та задоволення його у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Кряж І К " ( 24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт.Крижопіль, вул.Чкалова,16Б, ідентифікаційний код юридичної особи 30803438, свідоцтво серії А00№160219 ) на користь Головної державної інспекції на автомобільньму транспорті в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, Держбюджет м.Вінниці 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області м.Вінниця МФО 802015) 1700 (одну тисячу сімсот) гривень фінансових санкцій.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 13.07.09
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна