а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2009 р. Справа № 2-а-2101/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сторчака Володимира Юрійовича,
При секретарі судового засідання: Гонті Інні Олександрівні
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_2 представник за довіреністю;
відповідача : Жуковська Н.Ю. представник за довіреністю;
розглянувши матеріали справи
за позовом: Суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
до: Державної податкової інспекції у м.Вінниці
про: визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ :
Суб`єкт підприємницької діяльностіОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Вінниці (надалі - відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Подані вимоги мотивовані тим, що відповідно до акту перевірки №578/1721/2314919001 від 14.03.2008 року відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення №0013231721 про сплату 130992 грн. податку на додану вартість і 65496 грн. застосованої штрафної санкції за порушення п.п. 7.4.5 Закону України “Про податок на додану вартість”; №0013241721 штрафна санкція за порушення законодавства про патентування в сумі 858 грн.; №0013251721 про сплату 54540,32 грн. прибуткового податку та доходи від підприємницької діяльності за порушення ст.13 та ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”.
Позивач вважає дії Державної податкової інспекції у м.Вінниці неправомірними, оскільки акт перевірки №578/1721/2314919001 від 14.03.2008 року, який є підставою для прийняття вищезазначених податкових повідомлень-рішень не може бути прийнятий до уваги через його невідповідність вимогам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи.
Ухвалою суду від 23.04.2009 року провадження по справі відкрито.
Представником позивача 22.06.2009 року подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме позивач просить визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення: № №0013231721/0, №0013241721/0 та №0013251721/0 від 17.03.2008 року.
Разом з тим, представником позивача в судовому засіданні 24.06.2009 року подана заява про відмову від позову в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0013241721/0 від 17.03.2008 року про застосування штрафної фінансової санкції в сумі 858 грн. за порушення законодавства про патентування.
Вказані заяви, з огляду на права надані сторонам ст. 49 КАС України, судом приймається, як такі що не суперечить законодавству та відповідає матеріалам справи.
В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позові, та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених в запереченні на позов ( вх.№8398 від 12.06.2009 року) та поясненні (вх.№9081 від 24.06.2009 року).
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши надані докази та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
На підставі направлення на перевірку від 25.02.2008 року №516/17 виданого ДПІ у м.Вінниці та у відповідності з вимогами ч.1 ст. 11 Закону України" про державну податкову службу в Україні”№509-ХІІ від 04.12.1993 року, головним державним податковим ревізором інспектором І рангу відділу контрольно перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м.Вінниці Притулою С.О. була проведена планова виїзна перевірка згідно плану-графіку на 1 квартал 2008 року фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства. Перевірка проводилась у період з 25.02.2008 року по 11.03.2008 року.
В ході перевірки встановлено: порушення позивачем ст. ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, а саме заниження податку з доходів фізичних осіб за 2005-2006 роки на загальну суму 54540,32 грн.; заниження податку на додану вартість за грудень 2005 року по грудень 2006 року на загальну суму 130992 грн. в порушення п.п. 7. 2. 1 п. 7. 2, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”та порушення ст. 3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме вартість несплачених торгових патентів становить 429 грн..
За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних фінансових санкцій а саме:
- № 0013231721/0 від 17.03.08р. про сплату 130992 грн. податку на додану вартість і 65496 грн. застосованої штрафної санкції;
-№ 0013241721/0 від 17.03.08р. штрафна санкція за порушення законодавства про патентування в сумі 858грн.;
-№ 0013251721/0 від 17.03.08р. про сплату 54540грн. прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності.
Не погоджуючись з даними рішеннями, позивачем було оскаржено їх до Державної податкової інспекції у м.Вінниці. Рішенням ДПІ у м. Вінниці від 11.04.2008 року № 4187/К/25-10/17, прийнятим за розглядом первинної скарги, вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.
Позивач не погодився з рішенням ДПІ у м.Вінниці та подав повторну скаргу до Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області.
Державна податкова адміністрація у Вінницькій області рішенням від 02.07.2008 року № 8661/К/25-010 зі змінами, внесеними рішенням №13396/К/25-010 від 09.09.2008 року, залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 17.03.2008 року № 0013231721/0, № 0013241721/0 і № 0013251721/0 та рішення від 11.04.2008 року № 4187/К/25-10/17, прийняте за розглядом первинної скарги (податкові повідомлення-рішення від 11.04.2008 року № 0013231721/1, № 0013241721/1 і № 0013251721/1), а скаргу позивача - без задоволення.
Вищезазначені рішення ДПІ у м.Вінниці та ДПА України у Вінницькій області були оскаржені позивачем до Державної податкової адміністрації України.
Рішенням №84441/К/25-0315 від 11.09.2008 року Державної податкової адміністрації України залишено без змін податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Вінниці від 17 березня 2008 року № 0013251721/0 (від 11 квітня 2008 року № 0013251721/1 і від 2 липня 2008 року № 0013251721/2) про сплату податку з доходів фізичних осіб, № 0013231721/0 (від 11 квітня 2008 року № 0013231721/1 і від 2 липня 2008 року № 0013231721/2) про сплату визначеної суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість і рішення від 9 вересня 2008 року № 0013241721/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПА у Вінницькій області від 2 липня 2008 року № 8661/К/25-010, прийняте за розглядом повторної скарги, з урахуванням рішення ДПА у Вінницькій області від 9 вересня 2008 року № 13396/К/25-010, а скаргу СПД ОСОБА_1 - без задоволення.
Позивач у позові зазначає, що акт перевірки №578/1721/2314919001 від 14.03.2008 року, на підставі якого прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, не може бути прийнятий до уваги через його невідповідність вимогам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи, а саме СПДОСОБА_1 стверджує, що 08.02.2008 року не отримувала повідомлення про проведення планової виїзної перевірки. Також зазначає, що в порушення вимог ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”№509-ХІІ від 04.12.1993 року їй не було вручено під розписку ні направлення на перевірку, ні наказ на проведення перевірки, а перевірка проведена в порушення термінів передбачених ст. 11-1 вказаного Закону, а саме протягом 16 днів, без наказів на її продовженням.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, згідно плану-графіка на І квартал. 2008р. ДП1 у м. Вінниці було проведено планову документальну перевірку СПД ОСОБА_1. СПДОСОБА_1 повідомлена про проведення планової виїзної перевірки повідомленням за № 595/17 від 23.01.2008р, яке отримане 08.02.2008р. особисто, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №470584.
Перевірку проведено з відома та в присутності суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 Згідно розписки № 516/10/17 до направлення № 516/10/17 від 25.02.08р.ОСОБА_1 направлення на проведення виїзної документальної перевірки у СПД ОСОБА_1 отримала 25.02.08р. про що свідчить її особистий підпис. Журнал реєстрації перевірок у підприємця - відсутній.
Дані обставини підтверджуються наявністю в матеріалах справи слідуючих документів:
-корінця повідомлення за № 595/17 від 23.01.08р., яке отримано підприємцем 08.02.08р..
згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №470584;
-розписки № 516/10/17 до направлення № 516/10/17 від 25.02.08р., яка свідчить про отримання підприємцем направлення на перевірку 25.02.08р..
Складання акту перевірки проведено відповідно до вимог “Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами”, затвердженого наказом ДПА України від 11.06.04р. N326.
На підставі частини 8 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.1290р. № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями), лише позапланові документальні перевірки здійснюються за рішенням керівника податкового органу та оформлюються наказом .
Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України „Про держану податкову службу в Україні" копії наказів про проведення перевірок надаються платнику податків тільки при проведенні позапланових перевірок.
Таким чином, суд прийшов до висновку, про правомірність та наявність всіх підстав та документів на проведення перевірки відповідачем відповідно до чинного законодавства України, в тому рахунку Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.1290р. № 509-ХІІ та “Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами”, затвердженого наказом ДПА України від 11.06.04р. N326.
Також позивач стверджує що головною підставою для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є той факт, що відповідно до наданих на перевірку документів, а саме: виданих та отриманих податкових накладних за перевіряємий період, прибуткових та вибуткових накладних та виписок по поточним рахункам, тощо, є підтвердженим податковий кредит на суму біля 190000 грн., який виник саме у перевіряємому періоді.
25.05.2009 року позивачем було надано до суду оригінали податкових накладних отриманих СПД ОСОБА_1 за період з 01.12.2005 року по 31.12.2006 року. Позивач зазначає, що вказані документи підтверджують факт наявності податкового кредиту в сумі 199549,87 коп., що перевищує зобов'язання, визначене самостійно в сумі 130992 грн..
Також в судовому засіданні 16.06.2009 року позивачем надано довідку про обороти по рахунках СПД ОСОБА_1, відповідно до яких у грудні 2005 року витрати позивачки склали 42822,16 грн., а витрати за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року склали 895881 грн.. Позивач вважає, що вказані довідки спростовують висновки наведені в акту перевірки про відсутність документів, що підтверджують витрати позивача.
Як встановлено судом, згідно акту перевірки, перевірку розпочато 25.02.08р. для проведення якої позивачем були надані слідуючі документи : реєстри виданих податкових накладних за перевірямий період; видані податкові накладні за перевіряємий період; журнали ордери по рахункам “постачальники”, “покупці”; виписки банку по розрахунковим рахункам за 2005р.-2006р.; довідки банків про відсутність руху коштів; ліцензії; книга обліку розрахункових операцій №0228007801 /1/5282 від 09.06.06р.; договори оренди приміщень, транспорту; відомості нарахування та виплати зарплати.
В ході проведення перевірки ревізором було вказано на необхідність поновлення відсутніх виписок банку по розрахунковим рахункам, що відкриті в ОД “Райффазен банк АВАЛЬ” м. Вінниця за 2007р., надання інших необхідних первинних документів.
Як вбачається з матеріалів справи ревізор Притула С.О. з'явилась на перевірку але жодного документа для продовження перевірки їй вже не було надано, при цьому підприємець надала довідку УМС України від 14.08.07р про крадіжку бухгалтерських документів, та зазначила, що бухгалтерські документи відсутні.
В поясненні від 07.03.08р. СПДОСОБА_1. повідомила, що згідно довідки №6538 від 14.08.07р. у неї були викрадені документи за період 2006-2007рр. в зв'язку з чим не має можливості надати документи для проведення документальної перевірки.
Необхідно зазначити, що відповідачем подано клопотанням від 23.06.2009року разом з яким подані до суду письмові докази, якими спростовуються позовні вимоги позивача, це зокрема довідка № 6538 від 14.03.2007року начальника Староміського ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції А.М. Дубініна. (видана на заяву № 3357 від 10.08.2007р.) про те, щоОСОБА_1. зверталась до вказаної установи по факту крадіжки свідоцтва приватного підприємця, свідоцтва платника ПДВ.
Одночасно, суд звертає увагу, що є ще одна довідка видана Кукотіній Д.В. за підписом начальника Староміського ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції А.М. Дубініна (як відповідь на заяву за № 3357 від 10.08.2007р.), про те. що її заяву щодо крадіжки косметички розглянуто в порушені кримінальної справи відмовлено на підставі ч. 2 ст. 11 КК України, п.2 ст.6 КПК України. Даний факт підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 16.08.2007року (за заявою №3357 від 10.08.2007року) в якій зазначено, що невідомими особами 09.08.2007року скоєно крадіжку косметички ОСОБА_1 в якій містились 200грн., свідоцтво приватного підприємця, свідоцтво платника ПДВ, відомості щодо крадіжки бухгалтерських документів у даній постанові не підтверджено.
Заявою від 14.03.08р. СПДОСОБА_1. також повідомила, що витрати понесені в 2005р і 2006р. не можуть бути підтверджені документально.
В зв'язку тим, що ревізором були перевірені податкові зобов'язання по ПДВ та валовий дохід за 2005р.-2006р. згідно наданих до перевірки документів, та відмовою підприємця надавати документи, що підтверджують податковий кредит та витрати, пов'язані з отриманим доходом за 2005р.-2006р. за результатами перевірки були встановлені слідуючи порушення:
- по податку на додану вартість на суму 130992 грн., відхилення встановлено між даними декларацій і даними перевірки за рахунок завищення суми податкового кредиту на 141088 грн. За даними декларацій поданих за 2005р.- 2006р. в ДПІ у м.Вінниці податковий кредит становив 141088 грн., за даними перевірки - 0 грн. Розбіжність виникла внаслідок того, що позивач включив до податкового кредиту суми не підтверджені податковими накладними. Таким чином, порушено вимоги підпункту 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Відповідно до вимог підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”відповідачем були нараховані штрафні санкції на суму 65496, згідно податкового повідомлення-рішення №00113231721/0 від 17.09.2008 року.
В акті перевірки зазначено, що в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість"' від 03.04.1997 року № 168/97-ВР без оформлення податкових накладних за перевіряємий період безпідставно завищено суми податкового кредиту (до перевірки не надано жодного підтверджуючого документа).
Заяви від СПД ОСОБА_1 щодо відсутності податкових накладних в зв'язку з ненаданням їх постачальниками до ДПІ у м. Вінниці не надходило.
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином. СПД ОСОБА_1 безпідставно включено до податкового кредиту 141088 грн. в зв'язку з чим сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет занижена на 130992 грн..
-по податку з доходів фізичних осіб на суму 54540,32 грн., в зв'язку з відсутністю у позивача документів, що підтверджують витрати, пов'язані з отриманим доходом. Тому зазначені витрати перевіркою були враховані по нормі 25%, що відповідає вимогам статті 13 Декрету Кабінету Міністрів “Про прибутковий податок з громадян”.
Згідно зі статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян" оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Підпунктом 7.1 статті 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб'" визначено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування. Відповідно до пункту 22.3 статті 22 Закону України " Про податок з доходів фізичних осіб" починаючи з 01.01.2004 року та по 31.12.2006 року ставка оподаткування, визначена на рівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.
Згідно заяви від 04.03.2008 року, поданої в ході перевірки начальнику управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у м. Вінниці Старинцю Р.А.. суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особаОСОБА_1. в зв'язку з тим. що понесені витрати за 2005-2006 роки не можуть бути підтверджені документально просить враховувати їх за нормами.
В акті перевірки зазначено, що в зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують витрати пов'язані з отриманням доходів то вони приймаються по нормі 25 відсотків. Таким чином, суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі Кукотіній Д.В. зменшено валові витрати за 2005 рік на 21.904,75 грн. та донараховано 2.847,61 грн. податку з доходів фізичних осів - суб'єктів підприємницької діяльності і за 2006 рік зменшено валові витрати на 397.636,25 грн. та донараховано 51.692,71 грн. податку з доходів фізичних осів - суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, як свідчать матеріали справи та пояснення представників сторін в судовому засіданні, оспорювані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0013231721/0 від 17.03.08р. про сплату 130992 грн. податку на додану вартість і 65496грн. застосованої штрафної санкції та № 0013251721/0 від 17.03.08р. про сплату 54540 грн. прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності, прийняті правомірно у відповідності до чинного законодавства, а отже, у суду відсутні підстави для їх скасування.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволені позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 30.06.09
Суддя Сторчак Володимир Юрійович