а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2009 р. Справа № 2-а-2053/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Драчук Тетяна Олександрівна,
При секретарі судового засідання: Димчишина Тетяна Вікторівна
За участю представників сторін:
позивача : Качурішина Олександра Васильовича
у відсутності відповідача
розглянувши матеріали справи
за позовом: Лівобережного міжрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
до: ОСОБА_1
про: стягнення 5907,51 грн.
ВСТАНОВИВ :
До суду надійшла позовна заява Лівобережного міжрайонного центру зайнятості -робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення з останнього незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 5097,51 грн.
Позов мотивовано тим, що 23.08.2006 року ОСОБА_1звернувся до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості з метою працевлаштування і був зареєстрований як такий, що шукає роботу. Згодом позивач подав до вказаного центру зайнятості заяву про призначення допомоги по безробіттю та надання статусу безробітного, в якій зазначив, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець.
30.08.2006 року ОСОБА_1 надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до вимог Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
В результаті звірки з даними Державної податкової адміністрації України, які надійшли в центр зайнятості в порядку обміну інформацією, з'ясувалось, що ОСОБА_1був працевлаштований на підприємстві ВАТ “Вінницьке управління механізації і автотранспорту” в період отримання допомоги по безробіттю.
Позивач вважає, що гр.ОСОБА_1 не дотримано вимоги ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” щодо подання особою до центру зайнятості відомостей, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1за період з 23.08.2006 р. по 16.10.2007 р. безпідставно отримав допомогу по безробіттю у Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості в сумі 5907,51 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав обґрунтовані пояснення, аналогічні викладених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не надав. Про дату, час і місце розгляду справи відповідач неодноразово повідомлявся завчасно та належним чином за адресою, вказаною у позовній заяві, що підтверджується поштовими повідомленнями №216703 від 23.04.09 та №217166 від 08.05.09. Докази про вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток у суду відсутні, однак вказані матеріали направлялись відповідачу рекомендованими листами, що підтверджується відповідним реєстром рекомендованих листів, та були повернуті з вказівкою причини повернення - за закінченням терміну зберігання.
Крім того, представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про вручення ним особисто відповідачу судової повістки по справі, яке було судом задоволено. Відповідно до заяви представника позивача від 30.06.2009 р. повістка про судове засідання у Вінницькому окружному адміністративному суді по справі №2-а-2053/09/0270, що було призначене на 30.06.2009 р. о 16:00, не була вручена відповідачу -ОСОБА_1, з огляду на відсутність останнього за місцем проживання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.
Суд, заслухавши доводи представника позивача по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 30.08.2006 р. ОСОБА_1звернувся до Лівобережного міжрайонного центру зайнятості з проханням надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України “Про зайнятість населення”та “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.
Як вбачалося на момент звернення до центру зайнятості відповідача, останній при звільненні з свого основного місця роботи набув право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття згідно ст. 6 Закону України “Про загальнообов'язкове загальне державне соціальне страхування на випадок безробіття” та вирішив скористатися даним правом.
Керуючись ч.1 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства праці і соціальної політики України №307 від 20.11.2000 р., Лівобережним міжрайонним центром зайнятості було призначено ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у відповідному розмірі згідно вимог вищевказаних нормативно-правових актів України.
Згодом позивачем було направлено відповідний запит до Державної податкової адміністрації України на виконання положень Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженим спільним наказом Мінпраці та ДПА України від 12.07.2006 р. №259/407, на який отримано відповідь про те, що ОСОБА_1працевлаштований на ВАТ “Вінницьке управління механізації і автотранспорту”. На підтвердження даної інформації позивачем було направлено запит на відповідне підприємство та отримано лист-відповідь від 06.11.2008 р., в якому повідомлялось про те, що з 01.11.2000 р. ОСОБА_1працює слюсарем-електриком на даному підприємстві за сумісництвом та отримує відповідну заробітну плату.
14 листопада 2008 року працівниками Лівобережного міжрайонного центру зайнятості складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", яким встановлено факт перебування відповідача в трудових відносинах з ВАТ “Вінницьке управління механізації і автотранспорту” перед зверненням до центру зайнятості та в період отримання допомоги по безробіттю.
Згідно з п.п. 6,7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 р. №357, у разі встановлення центрами зайнятості недостовірних даних, на підставі яких особі надано статус безробітної та право на виплату матеріального забезпечення, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів приймається директором центу зайнятості і оформляються наказом.
Як вбачається з матеріалів справи, саме на виконання вимог вищевказаного нормативно-правового акту та керуючись наданою ДПА України та ВАТ “Вінницьке управління механізації і автотранспорту” інформацією, Лівобережним міжрайонним центром зайнятості було прийнято та належним чином оформлене рішення про повернення коштівОСОБА_1, що були отримані з порушенням Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” за період з 23.08.2006 р. по 16.10.2007 р. у сумі 5907,51 грн.
Суд, в цілому погоджуючись з доводами позивача, не бере до уваги ту обставину, що вищезазначене рішення про повернення коштів прийняте на підставі Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, що був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 р. №357, адже на момент прийняття рішення про повернення відповідачем коштів дію даного нормативно-правового акту не було продовжено на поточний рік.
Однак, задовольняючи позов, суд виходить з того, що відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” сума виплаченого забезпечення вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, а статтею 39 вказаного Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи підтвердження обставин, на які посилається позивач, а саме поданняОСОБА_1 недостовірних даних в заяві про взяття на облік органом зайнятості, відсутність заперечень відповідача, а також те, що на момент винесення судом рішення у матеріалах справи відсутні відомості про добровільну сплату відповідачем коштів у сумі 5907,51 грн. на рахунок Лівобережного міжрайонного центру зайнятості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню, з урахуванням положень ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. номерНОМЕР_1) на користь Лівобережного міжрайонного центру зайнятості (вул. Привокзальна, 28, м. Вінниця, р/р 37178304900005, ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) кошти у сумі 5907,51 грн. (п"ять тисяч дев"ятсот сім гривень 51 коп.).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 01.07.09
Суддя Драчук Тетяна Олександрівна