УКРАЇНА

КОМПАНІЇВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ  СУД

КІРОВОГРАДСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 1-40/2009

В И Р О К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

14 серпня 2009 року                                                                         селище Компаніївка

          Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі:

                                           головуючого –  судді  Брегея Р.І.,

                                           при секретарі Городніцькій Г.І.,

                                           за участі прокурора Мороза В.С.,

                                           захисника – адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, уродженця с.Рибчине Новгородківського району Кіровоградської області, громадянина України, українця, з початковою освітою, котрий працює по найму, одруженого, утримує двох малолітніх дітей, такого, що проживає АДРЕСА_1 і відповідно до ст.89 КК України не має судимості

у  вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 та ч.2 ст.307 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудний вчинив незаконні придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, а також збут тих же особливо небезпечних засобів, вчинивши раніше  злочин, передбачений ст.309 КК України, за таких обставин.

28 грудня 2008 року ОСОБА_2 у м.Київ, маючи намір та потребу у вживанні наркотичних засобів, незаконно придбав у невстановленої судом особи подрібнену речовину рослинного походження, котру незаконно зберігав при собі, а надалі, переїхавши, – за місцем проживання по АДРЕСА_1

08 січня 2009 року о 13:00 годині, оглядаючи згадане домоволодіння, працівники органу дізнання у підсобному приміщенні (місце зберігання дров) виявили та вилучили незаконно придбану речовину, яка згідно висновку     судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним               засобом – канабісом (маріхуаною), вагою в перерахунку на суху речовину 7,56 г.  

Окрім того, після вчинення злочину, передбачено ч.1 ст.309 КК України,   04 січня 2009 року о 19:00 годині ОСОБА_2 за місцем проживання, на прохання ОСОБА_3, безоплатно передав останньому частину речовини рослинного походження, яку той надалі зберігав на території свиноферми                   ПП «Губівське», котра розташована у тому ж населеному пункті.

08 січня 2009 року о 14:30 годині під час огляду приміщення сторожів свиноферми працівники міліції виявили і вилучили подрібнену речовину рослинного походження, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом (маріхуаною), вагою в перерахунку на суху речовину 0,764 г., котрий ОСОБА_2 незаконно збув.

Будучи допитаним в судовому засіданні, підсудний, не заперечуючи фактичних обставин, які встановив суд, вину визнав частково лише щодо незаконного придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, а також збуту.

Не погоджувався з кваліфікацією стосовно придбання, зберігання, перевезення згаданих засобів з метою збуту та пояснив, що безоплатно передав наркотичний засіб ОСОБА_3, на прохання останнього, лише один раз.

Вина ОСОБА_2 також доведена показаннями свідків, висновками експертиз та іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні, котрі в сукупності і логічному поєднанні вказують на те, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 та ч.2 ст.307 КК України, та що його скоїв підсудний.

Так, свідок ОСОБА_4 показав, що є працівником органу дізнання Компаніївського РВ УМВС України в області та в січні 2009 року їм повідомив ОСОБА_3 про наявність у підсудного наркотичного засобу, котрий вилучили під час огляду домоволодіння. ОСОБА_2 розповів не тільки про джерело придбання наркотичних засобів, а й повідомив про факт безоплатного збуту ОСОБА_3    

Надалі, проводячи огляд приміщення, в якому працював ОСОБА_3, виявили та вилучили такий же наркотичний засіб.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 дали аналогічні показання як і свідок ОСОБА_4    

Даючи показання суду, свідок ОСОБА_3 пояснив, що на початку січня 2009 року зайшов до підсудного, де запитав про наявність наркотичного засобу (коноплі) та прохав пригостити, на що останній погодився.

Наркотичний засіб зберігав за місцем роботи та не повідомив працівників міліції про це.

Свідок ОСОБА_7 показав, що був понятим при огляді сторожового приміщення свиноферми, де працював ОСОБА_3

Під час огляду працівники міліції вилучили подрібнену речовину рослинного походження, а ОСОБА_3 повідомив, що це наркотичний засіб (конопля).

Свідок ОСОБА_8 дав аналогічні показання як і свідок  ОСОБА_7

Даючи показання суду, свідок ОСОБА_9 показав, що був понятим при огляді домоволодіння, в котрому проживає підсудний.

Під час огляду працівники міліції вилучили згорток паперу з подрібненою  речовиною рослинного походження та пластикову пляшку зі слідами нашарування, а  ОСОБА_2 пояснив, що це наркотичний засіб (конопля), котрий придбав у м.Києві для власного вживання.

Свідок ОСОБА_10 дала аналогічні показання як і свідок ОСОБА_9

08 січня 2009 року під час огляду домоволодіння по АДРЕСА_1 працівники міліції вилучили подрібнену речовину рослинного походження та пластикову пляшку зі слідами нашарувань.(а.с.9-18)

Згідно висновку судово-хімічної експертизи №52 від 19 січня 2009 року вказана речовина є особливо небезпечним наркотичним засобом – канабісом (маріхуаною), вагою в перерахунку на суху речовину 7,56 г., а нашарування на пляшці містять інший особливо небезпечний наркотичний засіб – екстракт                      канабісу – 0,04 г.(а.с.66-67)

Того ж дня під час огляду сторожового приміщення свиноферми                ПП «Губівське», що розташоване у тому ж населеному пункті, працівники органу дізнання вилучили подрібнену речовину рослинного походження.(а.с.19-22)

Судом встановлено, що ця речовина є також особливо небезпечним наркотичним засобом –  канабісом (маріхуаною), вагою в перерахунку на суху речовину 0,764 г., згідно висновку судово-хімічної експертизи №53 від 19 січня 2009 року.(а.с.73)

Проводячи згадані експертизи, встановлено, що речовини вилученні в сторожовому приміщенні свиноферми і за місцем проживання підсудного могли раніше складати одне ціле.

Цей висновок слідує з хімічних і біологічних показників, встановлених при дослідженні, та узгоджується з показаннями ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3

Постановою суду від 30 січня 2009 року ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.44 КУпАП.(а.с.119)

15 січня 2009 року підсудний відтворив обстановку та обставини збуту наркотичних засобів, виявивши обізнаність в деталях вчинення.(а.с.50-53)

Наркотичні засоби та пластикова пляшка оглянуті слідчим, визнані речовими доказами та передані на відповідальне зберігання.(а.с.54-57)

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого                 ч.1 ст.309 та ч.2 ст.307 КК України, доведена.  

Суд не погоджується з кваліфікацією дій підсудного за ч.1 ст.309 КК України в частині незаконного перевезення наркотичних засобів з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 приїхав з м.Києва до місця постійного проживання маршрутним автобусом, а наркотичний засіб, котрий придбав для власного вживання, зберігав при собі, що слідує з обсягу останнього.

Надалі згаданий засіб продовжував зберігати за місцем проживання.

Отже, метою поїздки підсудного було власне переміщення у просторі, а не перевезення наркотичних засобів у інше місце.  

Таким чином, підсудний лише зберігав наркотичний засіб під час поїздки, а тому ці дії не можуть кваліфікуватись як незаконне перевезення наркотичних засобів.

Відтак, з обвинувачення за ч.1 ст.309 КК України слід виключити таку кваліфікуючу ознаку як незаконне перевезення.

Також, з тексту цієї ж частини обвинувачення слід виключити посилання на виявлення в нашаруваннях на пластиковій пляшці особливо небезпечного наркотичного засобу – екстракту канабісу, вагою в перерахунку на суху речовину 0,04 г. з таких підстав.

Відповідальність за даною статтею кримінального закону наступає за незаконне придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів без мети збуту за умови, що особі відомо про походження речовини.

А тому, орган досудового слідства зобов’язаний в обвинуваченні зазначати обставини придбання, зберігання, перевезення цих засобів.

Судом встановлено, що нашарування на пластиковій пляшці утворилися внаслідок вживання (шляхом викурювання) наркотичного засобу – канабісу.

Це узгоджується з показаннями ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, які пояснювали, що викурили коноплю через пластикову пляшку.

Аналізуючи рівень освіти підсудного та наявність психічного захворювання, суд дійшов висновку, що, зберігаючи пластикову пляшку,             ОСОБА_2 не міг знати про наявність наркотичного засобу в нашаруваннях на ній та способу повторного вживання.

Отже, факт вилучення пластикової пляшки з нашаруваннями, в котрих містяться наркотичні засоби, є лише доказом вживання останніх.  

Разом з тим, суд не погоджується з кваліфікацією дій підсудного за                    ч.2 ст.307 КК України в частині щодо незаконного придбання, перевезення, зберігання наркотичних засобів з метою збуту з таких підстав.

Перш за все, орган досудового слідства вважає, що підсудний придбав, зберігав, перевозив наркотичний засіб не тільки з метою власного вживання, а і з метою збуту.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про намір  ОСОБА_2 займатись розповсюдженням наркотичних засобів.

Про відсутність такого умислу свідчить і загальний обсяг цих засобів, які придбав підсудний.

Більше того, свідок ОСОБА_3 показав, що особисто звернувся з проханням до ОСОБА_2 передати  наркотичний засіб безоплатно.

Відтак, одноразовий безкоштовний збут наркотичного засобу особою, котра страждає відповідною залежністю, не може свідчити про направленість умислу  на придбання, зберігання цих засобів з метою збуту.

Отже, з обвинувачення ОСОБА_2 за ч.2 ст.307 КК України слід виключити кваліфікацію щодо вчинення незаконного придбання, перевезення, зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту.

Підсудний вчинив навмисний злочин, який класифікується як тяжкий.

За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно.(а.с.97)

Підсудний страждає як психічним захворюванням, що не позбавляє можливості усвідомлювати власні дії і керувати ними, так і залежністю від вживання наркотичних засобів.(а.с.77, 81-82)

На утриманні ОСОБА_2 перебувають дві малолітні дитини, одна з яких визнана інвалідом, що потребує постійного догляду.(а.с.156, 165-167)

Суд встановив, що за дитиною доглядає матір.(а.с.165)

Таким чином, сім’я утримується за рахунок державної соціальної допомоги і періодичних доходів підсудного.

Судом встановлено, що перебуваючи на заробітках підсудний надавав матеріальну допомогу сім’ї, про що свідчать показання дружини, ОСОБА_11, наданні в судовому засіданні, та огляд фіскального чеку про переказ коштів.(а.с.173)  

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_2, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Судом не встановлено обставин, що обтяжують покарання підсудного.

Оскільки, злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України, вчинено не з корисливих мотивів, тому суд, визначаючи покарання за згаданою статтею кримінального закону, не вправі застосовувати конфіскацію майна.

Разом з тим, призначаючи покарання, суд враховує такі обставини.

Безпосередньо підсудний розповів працівникам органу дізнання про обставини збуту наркотичних засобів, внаслідок чого їх вилучили у                  ОСОБА_3 та притягнули останнього до адміністративної відповідальності за                  ст.44 КУпАП.

Відтак, це дало можливість органу досудового слідства пред’явити   ОСОБА_2 конкретизоване обвинувачення за ч.2 ст.307 КК України.

Загальний обсяг наркотичних засобів, які вилучили у підсудного та котрий він збув, з урахуванням висновку наркологічної експертизи (залежність), не свідчить про намір та необмежену можливість пригощати осіб, що страждають таким же захворюванням.  

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу підсудного, наявність обставин, що пом’якшують покарання, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без відбуття покарання, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.321-324, 333-335 КПК України,  суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 і ч.2 ст.307 КК України, призначивши покарання:

•   за ч.1 ст.309 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік шість місяців;

•   за ч.2 ст.307 КК України у виді позбавлення волі строком на п’ять років.  

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п’ять років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбуття покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на три роки та покладенням відповідно до ст.76 КК України обов’язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтися в ці органи для реєстрації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у сумі 1126,80 грн.

Запобіжний захід засудженому на період апеляційного оскарження вироку залишити попередній – підписка про невиїзд.

Речові докази – наркотичний засіб (маріхуану) та пластикову пляшку знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим – з дня отримання його копії.

Суддя   __________