а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2009 р. Справа № 2-а-2495/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірину Миколаївну,
При секретарі судового засідання: Ужваку Олександру Сергійовичу
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Томчук Маріанни Анатоліївни
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом:ОСОБА_1
до: Військової частини А0549
про: визнання протиправними дій
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позовОСОБА_1 до Військової частини А 0549 про визнання протиправними дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 1134, особовий склад якої перебував на всіх видах забезпечення у військовій частині А 0549. Наказом № 78 від 11.02.2009 року він був звільнений в запас за станом здоров`я, з правом носіння форми. З 18.02.2009 року позивача було виключено із списків особового складу частини, відповідно до наказу командира військової частини А 1134 № 22 від 16.02.2009 року. Під час проходження військової служби позивач не був забезпечений речовим майном в повному обсязі і після звільнення отримав довідку у речовій службі військової частини А 0549 № 16 від 18.02.2009 року(а.с.9) на одержання грошової компенсації замість майна, що підлягає видачі, на загальну суму 6452 грн. 72 коп. В добровільному порядку зазначена грошова компенсація позивачу не була сплачена, в зв`язку з чим, він змушений звернутись до суду.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю і просив суд стягнути з військової частини А 0549 на свою користь грошову компенсацію в сумі 6452 грн. 72 коп. за не отримане, в повному обсязі, речове майно.
Представник відповідача частково заперечував проти позову, а саме щодо стягнення 5402 грн. 99 коп. за період після 11.03.2000 року, посилаючись на те, що позивач в позовній заяві свої доводи обгрунтовує нормами ч. 2 ст. 9 Закону України " Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постановою Кабінету Міністрів України "Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у мирний час". Однак, відповідно до Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", дію частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" - призупинено. Здійснення виплати бюджетних коштів для компенсації вартості речового майна було б прямим порушенням вимог Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів". Позов в частині стягнення 1049 грн. 73 коп. грошової компенсації замість речового майна, що підлягало видачі до 10.03.2000 року, представник відповідача визнав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А 1134, особовий склад якої перебуває на всіх видах забезпечення у військовій частині А 0549.
Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних сил України від 11.02.2009 року № 78, було звільнено з військової служби у запас по ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (за станом здоров`я), з правом носіння військової форми одягу.
18 лютого 2009 рокуОСОБА_1 було виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено для зарахування на військовий облік у Вінницький ОМВК м.Вінниці, про що свідчить витяг з наказу № 22 від 16 лютого 2009 року(а.с.8).
Речовою службою військової частини А 0549 ОСОБА_1, відповідно до довідки № 16 від 18.02.2009 року(а.с.9), встановленні наступні суми грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі: станом до 10.03.2000 року - 1049 грн. 73 коп., станом після 10.03.2000 року - 5402 грн. 99 коп., на загальну суму - 6452 грн. 72 коп.
Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист Військовослужбовців та членів їх сімей", передбачено що військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також грошове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовців грошову компенсацію замість них.
Дію частини 2 статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист Військовослужбовців та членів їх сімей", згідно із Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року, призупинено в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців).
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягає застосуванню для вирішення спірних правовідносин, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас, Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативно правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повногоабо часткового скасування попереднього. Загальновизначеним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше".
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, пріоритетними в даному випадку є положення Законом України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів".
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За правилами встановленими статтею 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
На підставі вищевикладеного, суд приймає часткове визнання позову відповідачем в частині стягнення 1049 грн. 73 коп. грошової компенсації та приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині зобов`язання військової частини А 0549 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 1049 грн. 73 коп., тобто, заборгованість яка виникла станом до 10.03.2009 року( до прийняття Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" ).
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частини А0549 щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно за період з 06.1993 року до 10.03.2000 року.
Зобовязати військову частину нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 1049 гривень 73 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 06.07.09
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна