У К Р А Ї Н А

Ленінський районний суд міста ОСОБА_1

Справа № 2-663\09

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

                                                                    (повний текст)

25 червня 2009 року Ленінський районний суд м.Севастополя в складі:

                головуючого судді – Проценко О.І.,

                      при секретарі –Володіні Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить  усунути для неї з боку ОСОБА_3 перешкоди у користуванні власністю, шляхом зносу (демонтування) самовільно збудованої ним кам’яної огорожі з фундаментом, яка перегородила частину території домоволодіння по вул. Юдіна,2 в м. Севастополі, між сараєм (літ. „Е”) та літньою кухнею. Вимоги позову мотивовані тим, що позивачі  мають на праві спільної часткової власності зазначене вище домоволодіння у наступному відношенні: 18/25 часток - належать ОСОБА_2, 7/25 частки належать родині ОСОБА_4, членом якої є ОСОБА_3, земельна ділянка, яка відноситься до спірного домоволодіння перебуває у комунальній власності, визначити порядок користування нею не надається можливим, у зв’язку із тим, що її не було виділено у користування або оренду сторонам. Як слід з позовної заяви, у серпні 2008 р. відповідач ОСОБА_3 самовільно, без узгодження із позивачем, збудував кам’яну огорожу між сараєм (літ. „Е”) та літньою кухнею, який перегородив територію домоволодіння та фактично позбавляє можливості проходу з боку вул.Ж.Дерюгіної та підвозу господарських вантажів, а саме вугілля, перешкоджає проїзду автомобілю для очищення вигрібної ями, до того ж звертала увагу суду, що факт самовільного будівництва зафіксовано інспекцією ДАБК м. Севастополя. Позивач вважає, що самовільне будівництво відповідача порушує її права, як власника, оскільки заважає вільно користуватися належною їй часткою домоволодіння, у зв’язку з чим, просить захистити їх в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача заявлені в позові вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні по викладених в позові підставах.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, не спростовуючи факту будівництва ним спірної огорожі, свої заперечення на позов мотивував тим, що зазначені дії були вимушеною мірою, спрямовані на захист своєї власності, оскільки існувала небезпека проникнення до неї інших осіб, крім того, звертав увагу суду на те, що на місці, де він збудував огорожу, вона раніше існувала, але була дерев’яною, а тому, як на його думку, при поновлення огорожі, будь–які права позивачки порушені не могли бути. Із зазначеного ним у сукупності, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, знаходить позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі  мають на праві спільної часткової власності домоволодіння по вул. Юдіна,2 в м. Севастополі  у наступному відношенні: 18/25 часток - належать ОСОБА_2, 7/25 частки належать родині ОСОБА_4, членом якої є ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтвом про право власності (а.с.6-8).

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, яка відноситься до  домоволодіння по вул. Юдіна,2 в м. Севастополі , перебуває у комунальній власності міста.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються  при розгляді інших справ,  у яких беруть участь ті самі обставини, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Згідно рішенню Ленінського районного суду м. Севастополя від 29.05.2009 р., яке набрало чинності, у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4Є, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визначення порядку користування земельною ділянкою - відмовлено, у зв’язку з тим, що право власності, оренди або користування на земельну ділянку за адресою Юдіна,2 в м. Севастополі не зареєстровано, рішення про виділ в натурі земельної ділянки, надання їй кадастрового номеру відсутні.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, при здійсненні своїх прав та виконання обов’язків, власник зобов’язаний дотримуватися моральних принципів суспільства, а також не вправі використовувати право власності у шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Ч. 1 ст.60 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами по справі, доказуванню не підлягають.

В судовому засіданні встановлено, що у серпні 2008 р. відповідач ОСОБА_3, без узгодження із позивачем, збудував кам’яну огорожу між сараєм (літ. Е”) та літньою кухнею (літ.”З”).

Відповідно до п.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля,  споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані, або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як вбачається з листа ДАБК в м.Севастополі від 16.07.2008 р. на звернення позивачки (а.с.13),  при проведенні перевірки було встановлено, що в серпні 2008 р. відповідач ОСОБА_3, збудував кам’яну огорожу між сараєм (літ. Е”) та літньою кухнею (літ.”З”), яка загороджує територію домоволодіння та не дає можливості  сусідці ОСОБА_2 проходу або провозу господарського майна, а також механізованої очистки туалету - ями. Зазначена огорожа у приватизаційних документах відсутня,  будівництво проведено самовільно.

У зв’язку із зазначеними діями відповідача, постановою інспекції ДАБК від 13.07.2007 р., відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності (арк.с.16).

Згідно ст. 317 ЦК України, власнику належать право володіння, користування та розпорядження майном.

    Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна, має право вимагати усунення перешкод в здійсненні нім права користування і розпорядження своїм майном.

За таких обставин, беручи до увагу, що проведене відповідачем будівництво є самовільним, здійснено на земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності, порядок користування зазначеною земельною ділянкою не визначений, у тому числі і за рішенням суду, тоді як розведена капітальна споруда загороджує територію домоволодіння по вул. Юдіна,2 в м. Севастополі  та не дає можливості  сусідці ОСОБА_2  вільно користуватися належною ній часткою домоволодіння, у тому числі вільного проходу до свої власності з метою її обслуговування, суд вважає, що зазначені перешкоди мають бути усунені, шляхом зносу спірної огорожі.

При цьому суд не може прийняти до увагу посилання відповідача на те, що  на місці, де він збудував огорожу, вона раніше існувала, оскільки це спростовується технічним паспортом на спірне домоволодіння (а.с.9-12).

На підставі  ст. ст. 376,391 ЦК України, ст.ст. 103,152 ЗК  України, керуючись ст.ст. 10,11,60,61,209,212,214-215 ЦПК України, суд

                          В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні власністю для ОСОБА_2, шляхом зносу (демонтування) самовільно збудованої ним кам’яної огорожі з фундаментом, яка перегородила частину території домоволодіння по вул. Юдіна,2 в м. Севастополі, між сараєм (літ. Е”) та літньою кухнею (літ. З).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 8,70 грн. та витрат на інформаційно технічний збір у розмірі 7,50 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста ОСОБА_1 через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя   -    підпис

Копія вірна:

З оригіналом згідно:

Суддя Ленінського райсуду

М.ОСОБА_1Проценко