Справа № 1-112/2009 рік.

                                        ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

25.06.2009р. Новоселицький районний суд, Чернівецької області

у складі головуючого судді Вівчар Г.А.

при секретарі Щербань В.П.

з участю: прокурора Чупак В.І.

потерпілого ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новоселиця кримінальну справу з обвинувачення:

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець с. Зарваниця,

Теребовлянського району, Тернопільської області,

Проживає АДРЕСА_1,

Чернівецької області, розведений,  працює викладачем

в Національному Технічному Університеті в м. Чернівці,

кандидат технічних наук, раніше не судим,

громадянин України,  

в скоєні злочину передбаченого ч.1 ст..122   КК України, суд, -

встановив:

ОСОБА_2, 18.04.2009 року приблизно о 15.00 годин на подвірі свого господарства розташоване в АДРЕСА_1 в процесі сварки яка виникла між ним та його сином ОСОБА_1, наніс удар цеглою в області голови від чого потерпілий отримав тілесні ушкодження які відносяться до середнього ступеня важкості, як такі, що призвело до тривалого розладу здоров’я.  

В судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав в повному обсязі щиро кається в скоєному злочині і пояснив, що дійсно в процесі сварки між ним та потерпілим він підняв з землі цеглину якою з заду вдарів потерпілого по голові.

Вина підсудного крім його  визнання доказується, показами потерпілого, показами свідків та матеріалами кримінальної справи .

Потерпілий показав, що між ним  та батьком – ОСОБА_2, якій перебуває в розірваному шлюбі з матерю, з приводу де має проходити огорожа на подвірі виникла сварка в процесі якої батько вдарів його з заду цеглою по голові.

Претензій до батька не має.  

Показами свідка ОСОБА_3 на а.с. 28-29 та показами свідка ОСОБА_4 на а.с.31.32 які показали, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка в процесі сварки ОСОБА_2 підняв цеглу з землі та вдарів потерпілого з заду цеглою в області голови.  

Висновком експерта на 21-22 з якого вбачається, що ОСОБА_1 поступив на стаціонарному лікуванні 18.04.2009 року з тілесними ушкодженнями які відносяться до середнього ступеня важкості, як такі, що призвело до тривалого розладу здоров’я.

 Суд вважає, що викладені докази у сукупності із достовірністю доказують винність підсудного а тому суд вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.122 КК України, умисне середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст..121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Судом відповідно до ст.. 67 КК України не встановлено обставин які обтяжують покарання.

Суд відповідно до ст..66 КК України вважає, що обставиною яка пом’якшує покарання є визнання вини і щире розкаяння в скоєному злочині.

При обранні підсудному ОСОБА_2 виду та міри покарання суд враховує, характер та ступень тяжкості скоєного злочину те що злочин відноситься до середньої тяжкості, визнав вину, пом’якшуючу обставину, позитивну характеристику з місця проживання, об’єм обвинувачення  і суд оцінюючи у сукупності викладені обставини вважає можливим  призначити покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді обмеження  волі.  

Суд, враховуючи вище викладені обставини вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без позбавлення  його волі і вважає можливим звільнити  від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст..75 КК України.

 На підставі наведеного та керуючись ст..321-325 КПК України, суд,

засудив:

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєні злочину передбаченого ч.1 ст..122 КК України і призначити покарання в виді двох років обмеження волі.

Відповідно до ст..75 КК України звільнити від відбування основного покарання ОСОБА_2 з іспитовим строком в два роки, якщо він на протязі даного строку не вчинить нового злочину і виконує покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст..76 КК України зобов’язати ОСОБА_2:

•   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

•   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

•   періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили залишити підписку про невиїзд.

 Речовий доказ: половина цегли, що зберігається в Новоселицькому РВВС підлягає знищенню.

 Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Чернівецької

області на протязі п’ятнадцяти діб з дня його проголошення через Новоселицький районний суд.

Суддя: