Справа №1-71/09

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 року                                                                                            м.Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області  в складі: головуючого судді Пилип’юка І.В., при секретарі Паучек Є.В., за участю прокурора  Лукіянчука В.М., розглянувши  у відкритому  судовому  засіданні  в залі суду м.Вижниця кримінальну справу  по обвинуваченню:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця і жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з освітою загальною середньою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у скоєні  злочину передбаченого  ст.166  КК України ,-

встановив:

ОСОБА_1 являючись батьком неповнолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи  зобов’язаним у відповідності зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст.150 СК України піклуватися про здоров'я та духовний розвиток дитини, забезпечити отримання ним повної загальної освіти, готувати до самостійного життя, створити умови необхідні для всебічного розвитку. Однак всупереч цьому ОСОБА_1 умисно відсторонився та на протязі тривалого часу не виконував покладені на нього законом обов’язки по піклуванню та догляду за сином, а саме: не займався його психічним та розумовим розвитком, не докладав зусиль для залучення сина до навчання у школі, заняття в якій він систематично пропускав на протязі декількох років, не намагався самостійно чи за допомогою педагогів подолати педагогічну запущеність дитини.

Ухилення ОСОБА_1 від виховання та навчання сина, не створення теплих, дружніх відносин з ним, що характеризуються взаєморозумінням між ними, суттєво і негативно вплинули на психічний розвиток і емоційне благополуччя дитини.

В результаті бездіяльності ОСОБА_1, яка тривала на протязі тривалого часу (п’яти років), для неповнолітнього ОСОБА_2  настали тяжкі наслідки у вигляді суттєвого відставання у розумовому розвитку.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою провину визнав повністю та показав, що не приділяв достатньої уваги своєму неповнолітньому сину, оскільки працював та не мав достатнього часу. Крім того підтвердив, що неповнолітній залишив будинок, в даний період проживає в господарстві ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 Що стосується психічного та розумового розвитку дитини не заперечував, просив суворо не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2, показав, що в даний період проживає в АДРЕСА_2 в господарстві ОСОБА_3. В квітні 2008 року залишив батьків та 01 вересня 2008 року жодного разу не відвідував заняття в школі, оскільки батьки протягом трьох останніх років не забезпечують засобами для навчання, зловживають спиртними напоями і не дбають про розвиток неповнолітнього сина. У помешканні, де він раніше проживав з батьками, дуже брудно, там ніхто не прибирає. Його батько вже давно не купує одяг та взуття та взагалі його не доглядає. Батько жодного разу не відвідував школу, в якій він навчається, його не цікавить його навчальний процес. Для того, щоб вижити ходив працювати по найму, оскільки його ніхто не годував, не купував одяг та взуття. Крім того підтвердив, що батько ніколи не запитував його як той живе, чи йому щось потрібно для життя.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_3 показав, що проживає в АДРЕСА_2 разом з неповнолітньою дочкою. Дружина перебуває  закордоном, приблизно з квітня 2008 року у нього проживає неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживав в АДРЕСА_1 Він знає цього хлопця ще з дитинства, оскільки є його хрещеним батьком. Також підтвердив, що неповнолітній ОСОБА_2 в квітні 2008 року втік від своїх батьків, оскільки там не було належних умов для проживання.

Допитана в суді свідок ОСОБА_4., показала, що з 1987 року працює ІНФОРМАЦІЯ_3 В даний період являється ІНФОРМАЦІЯ_4. В школі в ІНФОРМАЦІЯ_5 навчається неповнолітній ОСОБА_2, який на протязі тривалого часу не відвідував школи. Крім того підтвердила, що неодноразово відвідувала сім’ю, розмовляла з батьками. Вважала, що останні неналежно виконують обов’язки щодо виховання та навчання сина, не цікавляться моральним, психологічним і фізичним розвитком.

Крім показів підсудного який свою вину визнав повністю, потерпілого, свідків, вина ОСОБА_1. підтверджується матеріалами справи, зокрема:

- висновком судово-психологічної експертизи від 06.02.2009 року, з даних якої вбачається, що у неповнолітнього ОСОБА_2 відмічається відставання у розумовому та психічному розвитку. Відставання психологічного розвитку проявляється в порушенні інтелектуально-мнестичних функцій у примітивної особистості. Розумове та психічне відставання по ступеню важкості може бути оцінено як суттєве. Суттєве відставання розумового та психічного розвитку неповнолітнього в значній мірі обумовлено невиконанням обов’язків по догляду за неповнолітнім, відсутністю належного виховання. Вік неповнолітнього не відповідає психологічному та психічному розвитку. (а.с.52-53)

Таким чином заслухавши покази підсудного, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що вина підсудного доведена, його дії  правильно кваліфіковано за ст.166 КК України, як злісне невиконання батьком встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

При призначенні покарання  підсудному суд враховує ступінь тяжкості  вчиненого злочину, особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

До обставин, що пом’якшують покарання суд відносить щире каяття, сприяння органу слідства і суду  в розкритті злочину.

Обставин, що  обтяжують  покарання, судом не встановлено.

З урахуванням вищенаведеного, обставин справи та особи винного, суд вважає за можливе  призначити покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, щиро кається, позитивно характеризується, у зв’язку з чим, суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України, звільнивши останнього  від покарання  з випробуванням.

Суд вважає, що саме призначення покарання з випробуванням буде достатнім для перевиховання та попередження вчинення злочинів підсудним.

Керуючись ст.ст.123,324,333, 334, 335 КПК України,  суд,  -

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину за ст.166 КК України і призначити покарання у виді  2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю в один рік;

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; періодично з'являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації;  повідомляти  органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити обрану підписку про невиїзд до набрання  вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Чернівецької області через Вижницький районний суд на протязі 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя