Справа № 11-331/2011
Категорія ч. 1 ст. 304 КК України
Головуючий у 1 інстанції Вінтоняк М.Б.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Флісака Р.Й.,
суддів Хруняка Є.В., Кукурудза Б.І.,
з участю секретаря Шемрай Г.А.,
прокурора Грищука В.І.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Надвірнянського районного суду від 18 серпня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель м. Надвірна, прож. ІНФОРМАЦІЯ_2, освіта, середня, неодружений, працює на тимчасових роботах, згідно ст.89 КК України не судимий, громадянин України,-
засуджений за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст.69 КК України на два місяці арешту; за ст.304 ч. 1 КК України на чотири місяці арешту.
Згідно ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_2,- чотири місяці арешту.
Запобіжний захід засудженому змінено на тримання під вартою. Строк відбування покарання йому обчислювався з 18.08.2010 року,
Цим же вироком засуджені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, апеляцій щодо яких не поступило.
За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3та ОСОБА_4 визнані винними та засуджені за те, що в грудні 2009 року в м. Надвірна по вул. Гонти №12 Івано-Франківської області ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, за попередньою змовою групою осіб, умисно проникли в гараж, який належав потерпілому ОСОБА_5, звідки таємно викрали майно на загальну суму 32 103 гривні.
Крім того, ОСОБА_2, знаючи, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є неповнолітніми, шляхом переконання схилив їх до вчинення вказаного злочину.
В апеляції прокурора ставиться питання про скасування вироку суду за м'якістю призначеного засудженому покарання, постановлення нового вироку з призначенням більш суворого покарання в межах санкції ст. ст. 185 ч.3, 304 ч.1 КК України без застосування ст.69 КК України.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.04.2011 року ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 02.11.2010 року було скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Провівши судове слідство в частині дослідження обставин, що впливають на кваліфікацію дій ОСОБА_2 та призначення йому покарання, заслухавши прокурора Гришука В.І., який підтримав апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_2, який заперечував проти апеляції і вважав вирок законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим, а призначене покарання достатнім і справедливим.
Таких вимог закону суд при постановленні даного вироку в повній мірі не дотримався, а тому доводи прокурора в апеляції щодо м'якості призначеного покарання ОСОБА_2 колегія суддів вважає обґрунтованими.
Як з’ясовано судовою колегією, висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості та правильності обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_2 та правильності кваліфікації його дій за ст.ст. 185 ч.3, 304 ч.1 КК України в апеляції не оспорюються і тому вирок в цій частині апеляційним судом не переглядається.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції, порушив вимоги ст. 65 КК України та не в повній мірі врахував те, що він у 2008 році був засуджений за вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 185 ч.3, 304 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, а через кілька місяців після закінчення іспитового строку знову вчинив аналогічні злочини, при цьому втягнув у злочинну діяльність двох неповнолітніх осіб.
Призначаючи ОСОБА_2 покарання колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про його особу та пом’якшуючі обставини, зокрема те, що він з'явився із явкою з повинною, розкаявся у вчиненому, повністю відшкодував збитки та потерпілий просив суворо не карати.
Однак, наведені пом’якшуючі покарання обставини ОСОБА_2 колегії суддів вважає такими, що унеможливлюють застосування ст.69 КК України.
За наведених обставин, апеляція підлягає до задоволення, а вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_2 до скасування за м’якістю призначеного йому покарання.
Керуючись ст. ст. 332-335, 365-367, 378 КПК України, колегія суддів,
з а с у д и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Надвірнянського районного суду від 18 серпня 2010 року відносно ОСОБА_2 в частині призначення йому покарання скасувати за м’якістю
ОСОБА_2 визнати винним і призначити покарання :
- за ст.185 ч.3 КК України –3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- за ст. 304 ч.1 КК України - 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_2 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід змінити на тримання під вартою та взяти його під варту із зали суду, а строк відбуття покарання рахувати з 30 червня 2011 року.
Відповідно до вимог ст.72 КК України в строк відбуття покарання зарахувати ОСОБА_2 час перебування його під арештом, з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
В решті вирок залишити без зміни.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту вручення копії вироку засудженому, а для інших учасників судового розгляду в той же строк з моменту його проголошення.
Головуючий Р.Й. Флісак
Судді Є.В. Хруняк
ОСОБА_6
Згідно з оригіналом
Суддя: Р.Й. Флісак