Справа № 11-25/2011
Категорія ч. 2, 4 ст. 190 КК України
Головуючий у 1 інстанції Фіцак Т.Д.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Флісака Р.Й.,
суддів: Гриновецького Б.М., Поповича С.С.,
з участю: прокурора Грищука В.І.,
захисника ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду від 25 жовтня 2010 року, -
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Кирилівка, Запорізької області, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, розлучена, на утриманні одна неповнолітня дитина, працює фірма “Гора-1”, раніше не судима, громадянка України –
засуджена за ч. 2 ст. 190 КК України на два роки позбавлення волі;
за ч. 4 ст. 190 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією половини належного їй на праві особистої власності майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_4 -п’ять років позбавлення волі, з конфіскацією половини належного їй на праві особистої власності майна.
Запобіжний змінено на тримання під вартою, строк відбуття покарання їй рахується з 25.10.2010 року.
Цивільний позов задоволено, постановлено стягнути із ОСОБА_4 в користь: ОСОБА_5 –40800 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_3- 48910,50 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_6 -31302,72 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_7 -24455,25 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_8- 29346 ,30 матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_9- 2120 грн. матеріальної шкоди.
За вироком суду злочини засуджена вчинила при таких обставинах.
На початку 2001 року ОСОБА_4, маючи на меті шляхом шахрайства заволодіти чужим майном, умисно стала видавати себе за представника фірм, що знаходяться в м. Києві та Москві, які нібито надали їй право займатися від їх імені посередницькою діяльністю для надання фізичним особам послуг по відкриттю віз для виїзду за кордон.
На початку травня 2001 року ОСОБА_4, увійшла в довіру ОСОБА_9 та запевнила, що за 1700 доларів США відкриє їй робочу візу для виїзду в Ірландію. Одержавши від потерпілої ОСОБА_9 передоплату в сумі 400 євро, які за курсом гривні становили 2166,24 грн., засуджена гроші привласнила, чим заподіяла потерпілій значну матеріальну шкоду.
На початку вересня 2001 року ОСОБА_4 пообіцяла ОСОБА_10, що за 10000 доларів США відкриє для її чоловіка візу для виїзду в США. 08.09.2001 року ОСОБА_10 передала їй передоплату в сумі 2000 доларів США, які за курсом гривні до долара США становили 10679, 40 грн. В подальшому ОСОБА_4, 2000 доларів США привласнила та використала на власні потреби.
Крім цього, в 2004 році ОСОБА_4 познайомилась з директором ПП “Навчально-тренувальний центр бізнесу “Розвиток натури”ОСОБА_11, з якою уклала трудову угоду по наданню послуг вказаному підприємству, в якій чітко були обумовлені її права, як агента цього підприємства. За даною угодою ОСОБА_4 не мала права укладати будь-які договори і угоди від імені підприємства, отримувати будь-які платежі і документи для передачі підприємству.
У вересні 2004 року ОСОБА_4, познайомилась із ОСОБА_3, який намагався отримати візу в Англію та запевнила його, що за 5000 євро відкриє візи для всієї сім’ї. 24.09.2004 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 2500 євро, які за курсом гривні до євро становили 16342,62 грн. В подальшому ОСОБА_4 гроші привласнила, чим заподіяла потерпілому значні матеріальні збитки.
Крім цього, ОСОБА_4 в грудні 2005 року при зустрічі повідомила ОСОБА_6, яка намагалася отримати візу для свого сина ОСОБА_12, стала видавати себе за представника фірми, що займається наданням послуг по працевлаштуванню за кордоном і запевнила, що за 3200 євро відкриє для її сина візу для виїзду до Італії. ОСОБА_6 20.12.2005 року передала ОСОБА_4 3200 євро, які за курсом гривні до євро становили 19354.83 грн. в подальшому засуджена гроші привласнила, чим заподіяла потерпілій значну матеріальну шкоду.
У вересні 2005 року, при зустрічі з ОСОБА_7, який намагався отримати візу для поїздки в Італію, ОСОБА_4 запевнила його, що за 2500 євро відкриє для нього робочу візу. 12.09.2005 року потерпілий передав ОСОБА_4 200 євро передоплати, які за курсом гривні до євро становили 1253,91грн. Після цього ОСОБА_7 в м. Києві передав засудженій, на її вимогу, ще 2300 євро, які за курсом гривні до євро становили 13901,99 грн. Заволодівши коштами потерпілого на загальну суму 15 155,90 грн., засуджена завдала йому значної матеріальної шкоди.
Познайомившись з ОСОБА_5 в лютому 2006 року, яка намагалася отримати візу для себе або брата для виїзду в США, засуджена її запевнила, що за 8000 доларів США відкриє їй робочу візу для виїзду в США. 28.02.2006 року ОСОБА_5 передала засудженій ОСОБА_4 8000 доларів США, які за курсом гривні до долара становили 40400 грн., заволодівши грошима потерпілої, засуджена заподіяла тій значну матеріальну шкоду.
Крім цього, у лютому 2006 року засуджена ОСОБА_4, познайомившись із ОСОБА_8, який намагався отримати візу для виїзду до Італії, стала видавати себе за представника фірми, що займається наданням послуг по оформленню віз для виїзду за кордон і може отримувати для цього у клієнтів грошові кошти. При цьому запевнила, що за 3000 євро відкриє йому візу для виїзду до Італії. 12.03.2006 року ОСОБА_8 передав їй 200 євро передоплати, які за курсом гривні до євро становили 1203,92грн. Після цього, потерпілий на вимогу засудженої передав їй 2800 євро, які за курсом гривні до євро становили 18008,70 грн. Отримавши вказані кошти, засуджена ОСОБА_4, привласнила їх та використала на власні потреби, чим завдала потерпілому значної майнової шкоди.
В апеляції засуджена ОСОБА_4, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації своїх дій, покликається на суворість призначеного їй покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості злочину та її особі. Вказує на те, що судом не в повній мірі враховане її сімейне становище та стан здоров’я. Крім цього вказує на відсутність обставин, які обтяжують покарання. Враховуючи наведені обставини, просить вирок суду змінити та призначити їй покарання, яке не пов’язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_13, який підтримав апеляцію засудженої, прокурора Грищука В.І. та потерпілого ОСОБА_3, які заперечували проти апеляції та вважали вирок законним і обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши мотиви і доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не вбачає.
Винуватість засудженої ОСОБА_4 доведена приведеними у вироку суду доказами, її дії за ст. 190 ч.2 і ч. 4 КК України кваліфіковано правильно і ці обставини не оспорюються в апеляції. Покарання призначено з урахуванням суспільної небезпечності вчиненого та даних про особу, при цьому суд врахував і ті пом’якшуючі покарання обставини на які покликається засуджена в апеляції. Зокрема, судом враховано стан її здоров’я, а також те, що на утриманні в неї неповнолітня дитина. Таким чином твердження засудженої в апеляції про те, що суд належно не врахував пом’якщуючі покарання обставини, необґрунтоване.
Підстав для зміни вироку та пом’якшення покарання, про що йдеться в апеляції засудженої ОСОБА_4, колегія суддів не вбачає.
Керуюючись ст..ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 25 жовтня 2010 року щодо неї, без зміни.
Головуючий Р.Й. Флісак
Судді Б.М. Гриновецький
ОСОБА_14
Згідно з оригіналом
Суддя Р.Й. Флісак