ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2а-144/2009 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2009 року Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого – судді Сушко О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Ладижин Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з цим позовом, і, просив визнати незаконними дії відповідача щодо перерахунку пенсії, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому державну та додаткову пенсію, починаючи з 01.01.2009 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав на те, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліда ІІ групи, і що відповідно до статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ позивач має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір його пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, однак відповідач усупереч зазначеним нормам відмовляється провести відповідне нарахування цих пенсій.
Сторони подали суду заяви, у яких просять розглядати справу у їх відсутність на підставі поданих документів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України судовий розгляд вказаної справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до п. 10 ст. 3 КАС України.
На обґрунтування своїх заперечень представник відповідача повідомив, що державна пенсія та додаткова пенсії позивачу була призначені та нараховані виходячи з норм діючого законодавства.
Дослідивши докази та давши їм належну юридичну оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і йому встановлено ІІ групу інвалідності.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Частиною четвертою статті 54 вищезгаданого Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, п.п 12 і 15 п. 28 Розділу ІІ, викладені були внесенні зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими інвалідам ІІ групи віднесеним до категорії 1 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державна пенсія призначаються відповідно в розмірі 20 % і 120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року названі зміни визнані неконституційними, і втратили чинність. У зв’язку з цим продовжили діяти попередні редакції ст. ст. 50, 54 названого Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
При таких обставинах позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державної пенсії у розмірах, відповідно, 75 % та не менше 8 мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» , на підставі яких були нараховані ці пенсії, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на ч. 6 ст. 54 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабміну України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальних пенсій за віком.
Зі змісту ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати дії відповідача, щодо відмови в перерахунку Нікітіну В.С. пенсії - незаконними, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити йому державну та додаткову пенсію, починаючи з 01.01.2009 року.
На підставі ст. ст. 19, 46 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 28, 87 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, керуючись ст. ст. 2 - 17, 122, 158 - 163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області провести ОСОБА_1 перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області провести ОСОБА_1 перерахунок державної п енсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання , у розмірі не менше 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2009 року.
Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Ладижинський міський суд шляхом подачі протягом десяти діб заяви про апеляційне оскарження, а потім після цього протягом двадцяти діб апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя : (підпис)
З оригіналом вірно.
Суддя Ладижинського
міського суду О.О.Сушко