ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2009 р. Справа № 2а-2912/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
суддів: Гаращенка В.В., Холода Р.В.,
при секретарі - Солоха О.В.
за участю: прокурора - не з'явився; представників: позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреністю; відповідача (Золотоніська ОДПІ) - ОСОБА_3, ОСОБА_4 за довіреністю; відповідача (ГУДКУ в Черкаській області) - ОСОБА_5 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за товариства з обмеженою відповідальністю «КоронАгро» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції, головного управління Державного казначейства України в Черкаській області про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними та стягнення сум бюджетного відшкодування,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «КоронАгро» звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та стягнення 8 472 873 грн. бюджетного відшкодування.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що 18.08.2008 р. Золотоніською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 672/00000362301/0 яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2007 р. - лютий 2008 р. на 8 472 873 грн. Позивач стверджував, що зазначене рішення не відповідає положенням Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки згідно поданим податковим деклараціям він зазначив про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Далі позивач звертав увагу, що податковим повідомленням-рішенням № 00120/1501/0 від 09.02.2009 р. перший відповідач зменшив суму бюджетного відшкодування за грудень 2008 р. на 8 472 873 грн. Позивач зазначав, що згадана сума була сформована в період з липня 2007 р. по лютий 2008 р. Позивач стверджував, що хоча в податкових деклараціях він і визначив напрямок використання вказаної суми (зарахування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів), проте Закон України «Про податок на додану вартість» не містить заборони на зміну напрямку бюджетного відшкодування. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. № 209/72
На підставі наведених обставин позивач просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 672/00000362301/0 від 18.08.2008 р., № 00120/1501/0 від 09.02.2009 р. та стягнути з Державного бюджету на його користь 8 472 873 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідачі позов не визнали. Заперечуючи проти позову перший відповідач стверджував, що позивачем не враховані зміни, що відбулися в законодавстві з питань оподаткування податком на додану вартість. Зокрема, відповідач звертав увагу, що Порядок відшкодування податку на додану вартість, на який посилався позивач, суперечить положенням Закону України «Про податок на додану вартість». ГУДКУ у Черкаській області вважало, що у цього немає підстав для відшкодування позивачу податку на додану вартість, оскільки органом державної податкової служби не надані відповідні висновки та реєстри.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КоронАгро» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 11 жовтня 2005 р. (ідентифікаційний код НОМЕР_1).
Згідно даним довідки про взяття на облік платника податків № 90 від 01.02.2007 р., позивач взятий на облік Золотоніською ОДПІ 01 лютого 2007 р. за № 29.
Спеціальним законом який визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі за текстом - Закон № 168/97-ВР).
Відповідно до статті другої цього Закону платником податку на додану вартість, зокрема, є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.
Згідно пункту 9.2. статті 9 Закону № 168/97-ВР будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.
Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100014641 отримано позивачем 22 січня 2007 р. (індивідуальний податковий № НОМЕР_16238).
Пункт 1.5. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає з вітний (податковий) період, як період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.
Підпункт 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачає, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.
Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом - «Закон № 2181-III»).
Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону № 2181-III встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пункт 1.6. статті 1 Закону № 168/97-ВР визначає податкове зобов'язання як загальну суму податку, одержану (нараховану) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.
За змістом пункту 1.7. статті 1 зазначеного Закону податковий кредит, це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
У період з 23.07.2008 р. по 06.08.2008 р. посадовцями Золотоніської ОДПІ була проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «КоронАгро» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень 2008 р. Результати перевірки оформлено актом № 1162/2301/НОМЕР_1 від 06.08.2008 р.
Згідно даним зазначеного акта позивачем занижено загальну заявлену суму бюджетного відшкодування на 8 472 873 грн., в тому числі за: липень 2007 р. на 999 200 грн., серпень 2007 р. на 2 749 500 грн., вересень 2007 р. на 2 532 667 грн., жовтень 2007 р. на 1 250 000 грн., листопад 2007 р. на 42 824 грн., грудень 2007 р. на 898 387 грн., лютий 2008 р. на 295 грн.
За результатами перевірки Золотоніською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 672/000036230 від 18 серпня 2008 р. яким збільшено суму бюджетного відшкодування за згадані звітні податкові періоди на 8 472 873 грн.
Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача суд бере до уваги, що протягом перевіреного періоду ТОВ «КоронАгро» займалось придбанням основних засобів, будівельних матеріалів та послуг будівництва для спорудження виробничих площ заводу по переробці кукурудзи в біоетанол та кормові добавки.
Закон України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній до 01.01.2008 р., передбачав, що я кщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2 Закону № 168/97-ВР ).
Приймаючи до уваги, що перерахування авансових платежів за будівельні послуги та підписання актів виконаних робіт, що підтверджують фактичне надання цих послуг, не завжди відбувалось в одному податковому періоді, позивачем в податкових деклараціях за липень 2007 р., серпень 2007 р., вересень 2007 р., жовтень 2007 р., листопад, грудень 2007 р., лютий 2008 р. зазначалось про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
З 01 січня 2008 р. набув чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Відповідно до статті 13 розділу ІІ цього Закону внесено зміни до Закону України «Про податок на додану вартість» та у підпункті «а» підпункту 7.7.2 Закону № 168/97-ВР слова «у попередньому податковому періоді» замінено словами «у попередніх податкових періодах».
Таким чином, позивач з 01 січня 2008 р. отримав право на бюджетне відшкодування за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, сформованого за будь-які попередні періоди.
Приймаючи до уваги, що ТОВ «КоронАгро» на відобразило зазначені вище суми у відповідні графі декларації з податку на додану вартість, Золотоніська ОДПІ обґрунтовано дійшла висновку про заниження суми бюджетного відшкодування та прийняла податкове повідомлення-рішення.
За приписами підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
20 січня 2009 р. позивачем до Золотоніської ОДПІ подано податкову декларацію в якій ТОВ «КоронАгро» зазначило, що бюджетному відшкодуванню за грудень 2008 р. підлягає 11 430 695 грн., в тому числі 8 472 873 грн. за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, сформованого за липень 2007 р., серпень 2007 р., вересень 2007 р., жовтень 2007 р., листопад 2007 р., грудень 2007 р., лютий 2008 р.
До декларації позивачем додано розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування.
Підпункт 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону № 168/97-ВР зобов'язує податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, провести документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
09 лютого 2009 р. Золотоніською ОДПІ проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість.
Згідно з висновками, викладеними у акті перевірки, позивач завищив суми бюджетного відшкодування за грудень 2008 р. на 8 472 873 грн.
За результатами перевірки Золотоніською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 00120/1501/0 від 09 лютого 2009 р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування за грудень 2008 р. на 8 472 873 грн.
Вирішуючи питання щодо правомірності прийняття відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення, суд перш за все зазначає, що відповідно до підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
Суд також бере до уваги, що позивач у податкових деклараціях за липень 2007 р., серпень 2007 р., вересень 2007 р., жовтень 2007 р., листопад 2007 р., грудень 2007 р., лютий 2008 р. визначив напрямок використання надмірно сплаченого податку шляхом зарахування відповідних сум у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Суд погоджується, що Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 р. № 209/72 передбачає можливість зміни платником напрямів бюджетного відшкодування. Зокрема, згідно підпункту 8.2 пункту 8 цього Порядку якщо в платника протягом трьох звітних періодів після дати відшкодування суми ПДВ у рахунок платежів з цього податку відшкодовані суми повністю або частково не були використані платником в погашення податкових зобов'язань за їх відсутністю, то він має право звернутися до податкового органу із заявою про повернення таких сум на поточний рахунок чи зарахування їх у рахунок інших платежів, які надходять до Державного бюджету України.
У цьому контексті суд зазначає, що Закон № 168/97-ВР не передбачає зміни напряму бюджетного відшкодування, а тому, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, не знаходить підстав для застосування відповідних положень названого Порядку.
За таких обставин, у світлі своєї власної оцінки документів суд поділяє висновки та мотивування відповідачів і вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 17 липня 2009 р.
Головуючий
Судді