ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5170/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2009р.                                                                                   м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

            при секретарі - Фейдаш Х.М.,

            за участю представника позивача Братичак У.В., представника відповідача    Скакуна О.Г., третьої особи ОСОБА_1., представника третьої особи ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Львівської митниці до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області  про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій та скасування постанови №ВП 13451990 від 24.06.2009 року,-

ВСТАНОВИВ:

 Львівська митниця звернулась у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області (далі- ППВР), просить визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови від 16.07.2009 року про відмову у задоволенні скарги Львівської митниці від 03.07.2009 року; визнати неправомірними дії відповідача по відкриттю виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа Пустомитівського районного суду у справі за позовом ОСОБА_1.; скасувати постанову державного виконавця від 24.06.2009 року ВП №13451990 про відкриття виконавчого провадження; зобов'язати відповідача видати постанову про відмову у відкритті виконавчого повадження виконавчого листа №2-975/2009 від 03.06.2009 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим,  що постанову від 24.06.2009 року ВП №13451990 про відкриття виконавчого провадження винесено з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження», а саме у виконавчому документі відсутній ідентифікаційний код боржника - Львівської митниці. Дану постанову оскаржено начальнику ППВР Кошевій Н.І., за наслідками розгляду якої було прийнято постанову про відмову у задоволенні скарги від 16.07.2009 року, яку вважає такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства, є безпідставною та незаконною.  

        В судовому засіданні у відповідності до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства  України (далі-КАСУ) в якості належного відповідача залучено Головне управління юстиції у Львівській області (далі-ГУЮ), як суб'єкта спірних публічно-правових відносин, оскільки відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області статусу юридичної особи не має, а є структурним підрозділом останнього.

Згідно ст.53 КАСУ в судовому засіданні залучено у дану справу в якості третьої особи ОСОБА_1.-стягувача по вищезгаданому виконавчому провадженні.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просить суд скасувати постанову ППВР від 16.07.2009 року про відмову у задоволенні скарги Львівської митниці від 03.07.2009 року та скасувати постанову державного виконавця від 24.06.2009 року ВП № 13451990 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-975/2009 від 03.06.2009 року, виданого Пустомитівським районним судом Львівської області у справі за позовом ОСОБА_1. Вважає позов та уточнені позовні вимоги обґрунтованими, дії державного виконавця незаконними, та просить позов задовольнити в межах поданих уточнень.

Представник відповідача ГУЮ позов не визнав та пояснив, що наявність ідентифікаційного коду не є обов'язковою, оскільки Львівська митниця як юридична особа не є суб'єктом господарської діяльності. Вважає твердження представника позивача безпідставними. Просить в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_1. та його представник проти позову заперечили, надали аналогічні пояснення представнику ГУЮ, просять відмовити в задоволенні позову.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 серпня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у  задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від  21 квітня 1999 року  № 606-XIV з наступними змінами (далі-Закон №606), Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації  від  27.06.2006  № 68 (далі-Інструкція №68).  

В судовому засіданні  встановлено, що  Пустомитівським районним судом Львівської області було видано 03.06.2009 року  виконавчий лист у справі  № 2-975/2009 р. згідно рішення суду від 27.11.2007 року. Боржниками у виконавчому листі  зазначено Державну митну службу України та Львівську митницю та  вказано їхні адреси.

На підставі вищезгаданого виконавчого документа головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №13451990 від 24.06.2009 року. В даній постанові  в графі назва документу вказано - виконавчий лист № 2-975/2009 виданий 03.06.2009 року, в графі боржник - Львівська митниця, в графі адреса - м.Львів, вул. Костюшка, 1.

Не погоджуючись з постановою про відкриття виконавчого провадження Львівська митниця оскаржила її до начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, скарга №30/15-549 від 03.07.2009 року, за наслідками розгляду якої постановою від 16.07.2009 року начальника  підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області у задоволенні скарги відмовлено з підстав, що виконавчий документ пред'явлений в межах строку встановленого ст. 21 Закону №606 та за належним місцем виконання. Оскільки в виконавчому документі зазначено двох боржників, а тому такий факт свідчить про наявність солідарного обов'язку боржників щодо виконання судового рішення, що в свою чергу надає право стягувачу вимагати виконання рішення частково або повністю як  від усіх  боржників разом так і від будь-кого з них окремо. Підстави визначені ст.26 Закону №606 для відмови у відкритті виконавчого провадження по вищезгаданому виконавчому листі  відсутні.

Статтею 3 Закону 606 передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, що видаються судами.

    Згідно статті 19 Закону №606 у виконавчому документі  повинні бути зазначені найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача (для юридичних осіб), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ та які можуть сприяти примусовому виконанню.

У відповідності до ст.24 Закону №606  державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Згідно Інструкції №68, яка встановлює  загальні правила ведення судового  діловодства  в  районних,  районних  у містах,  міських, міськрайонних судах, звернення до виконання рішення у загальних судах здійснюється шляхом направлення до органів державної виконавчої служби виконавчого листа, форма якого повинна відповідати інструкції з діловодства в місцевому загальному суді, та не містить вимог  щодо наявності ідентифікаційного коду боржника.    

    Оскільки позивач як боржник в виконавчому провадженні не являється суб'єктом господарської діяльності, а тому посилання на відсутність  його ідентифікаційного коду у оспорюваному виконавчому листі, як на підставу скасування постанови про відкриття провадження у справі є безпідставним і таким, що не ґрунтується на законі. Окрім того, в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій внесена інформація про юридичну особу «Львівська митниця», яка є боржником у виконавчому провадженні,  інформація про інших юридичних осіб з такою назвою відсутня, що не заперечено представником позивача.

    Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №13451990 від 24.06.2009 року та Постанова від 16 липня 2009 року прийнята за наслідком розгляду скарги позивача  від 03.07.2009 року про результати розгляду скарги були прийняті правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством. Суд розцінює дії Львівської митниці щодо оскарження вищезазначених постанов не інакше, як ухилення від виконання судового рішення щодо поновлення на роботі  ОСОБА_1. - стягувача по виконавчому провадженні

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 КАСУ  суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до  ст.  71  КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки представником позивача доказів в обгрунтування заявлених позовних вимог не наведено, а судом порушень при прийнятті оспорюваної постанови про відкриття виконавчого провадження та прийнятті постанови за наслідками розгляду скарги Львівської митниці не встановлено, і тому суд погоджується з представником відповідача, третьою особою та її представником, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження та  посадова особа органу виконавчої служби діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений законом.

Таким чином, виходячи  з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на законі, не підтверджені матеріалами справи, та не доведені у судовому засіданні, і  тому у задоволенні позову  слід відмовити.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86,  159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                        ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративний позову відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови  суду  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову  суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 28.08.2009 року.

Суддя                                           /підпис/                                         Шинкар Т.І.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                            Шинкар Т.І.

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-5170/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини постанови)

21 серпня 2009р.                                                                                   м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

            при секретарі - Фейдаш Х.М.,

            за участю представника позивача Братичак У.В., представника відповідача    Скакуна О.Г., третьої особи ОСОБА_1., представника третьої особи ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Львівської митниці до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області  про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій та скасування постанови №ВП 13451990 від 24.06.2009 року,-

ВСТАНОВИВ:

При розгляді справи  суд вважає за  необхідне у  відповідності до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України  відкласти складення повного тексту  постанови суду  на п”ять днів з дня закінчення розгляду справи,  проголосивши  вступну і резолютивну частину постанови. З мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитися 28.08.2009 року.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86,  159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                                                        ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративний позову відмовити повністю.

Заява про апеляційне оскарження постанови  суду  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову  суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя                                                                                            Шинкар Т.І.