ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2009 р. Справа № 2а-3746/09/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі - Солоха О.В., Чалій А.С.,
за участю представників: позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за довіреністю; відповідача - ОСОБА_4 (керівник), ОСОБА_5 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом контрольно-ревізійного управління у Черкаській області до Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 Черкаської міської ради Черкаської області про спонукання до виконання вимог,
ВСТАНОВИВ:
КРУ у Черкаській області звернулось до суду з позовом про спонукання ЧСШ № 3 до виконання вимог.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що ним було проведено ревізію стану збереження та використання майна, фінансово-господарської діяльності, достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності відповідача. За твердженням позивача під час проведення перевірки виявлено порушення Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», яке полягало в збільшенні ціни виконання договору в порівнянні з ціною, що визначена в тендерній пропозиції. Позивач зазначав, що за результатами ревізії середній школі № 3 направлено вимоги щодо усунення виявлених порушень, якими відповідача зобов'язано вжити заходи по відшкодуванню зайво сплачених коштів шляхом направлення контрагенту за договором претензії, а у разі відмови - звернутись до господарського суду з відповідною заявою. Позивач стверджував, що відповідач не виконав зазначених вимог в повному обсязі, а лише звернувся з претензією про відшкодування коштів.
Приймаючи до уваги, що претензія відповідача залишена без задоволення, позивач просив зобов'язати середню школу № 3 звернутись до господарського суду з позовною заявою.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача виконати вимоги контрольно-ревізійного управління.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову представники відповідача наголошували, що ними не порушено умов договору по наданню послуг з організації громадського харчування в загальноосвітніх закладах м. Черкаси, оскільки останній передбачає зміну цін на послуги відповідно до встановленого індексу інфляції.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів були встановлені Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 року № 1490-III (втратив чинність з 02.04.2008 р.), (надалі за текстом - «Закон № 1490-III»).
Одним з основних принципів державних закупівель, що був встановлений цим Законом, є принцип відкритості та прозорості.
16 січня 2006 р. відбулось засідання тендерного комітету щодо порівняння, оцінки тендерних пропозицій та вибору переможця по закупівлі послуг з організації громадського харчування за результатами якого складено протокол № 01.
За даними цього протоколу переможцем торгів по закупівлі послуг з організації громадського харчування в спеціалізованій школі № 3 визнано ФОП ОСОБА_6
Згідно таблиці оцінки тендерних пропозицій фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6запропоновано ціну харчування в навчальний період для учнів 1 - 4 класів в розмірі 2 грн., а в період перебування в пришкільному оздоровчому таборі - 5 грн.
За результатами тендеру, 24 січня 2006 р. між Черкаською міською радою, спеціалізованою середньою школою № 3 та ФОП ОСОБА_6укладено договір № 7 по наданню послуг з організації громадського харчування в загальноосвітніх закладах м. Черкаси.
Законом, який визначає статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (надалі за текстом - «Закон № 2939-XII»).
Стаття 2 цього Закону головним завданням державної контрольно-ревізійної служби визначає здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідач, як особа, яка отримує кошти з бюджету та використовує комунальне майно є підконтрольною установою, в розуміння статті 2 Закону № 2939-XII.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті. Контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель здійснюється як у порядку проведення перевірки державних закупівель, так і під час державного фінансового аудита та інспектування.
Порядок проведення ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби визначений статтею 11 Закону № 2939-XII. За змістом цієї статті плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія. Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік. Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
З урахуванням вимог зазначеної статті Закону № 2939-XII КРВ у м. Черкаси 20 листопада 2007р. за вихідним № 01-52/1591 направило відповідачеві письмове повідомлення про проведення планової виїзної ревізії.
Зазначена ревізія була проведена посадовцями КРВ у м. Черкаси в період з 28.12.2007 р. по 01.02.2008 р. Результати оформлено актом № 01-17/04 від 01.02.2008 р. ревізії стану збереження та використання майна, фінансово-господарської діяльності, достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 3 Черкаської міської ради Черкаської області за період 01.10.2005 р.-31.12.2007 р.
Відповідачем не оспорюються дії службових осіб позивача та порядок проведення ревізії.
За даними названого акта оплата харчування учнів в школі в 2006 р. здійснювалась за ціною 2 грн. 18 коп. для учнів 1 - 4 класів (в навчальний період) та 5 грн. 45 коп. (в період перебування в пришкільному оздоровчому таборі), що перевищує розмір тендерної пропозиції на 0,18 грн. та 0,45 грн., відповідно, і призвело до незаконного збільшення оплати вартості харчування за період з 24.01.2006 р. по 31.12.2006 р. на загальну суму 5016 грн. 69 коп.
Відповідачем не заперечувався факт здійснення оплати в зазначених розмірах.
За таких обставин, суд погоджується з доводами позивача та констатує порушення відповідачем частини 2 статті 34 Закону № 1490-III, відповідно до якої умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції у порядку, передбаченому цим Законом, та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, коригування ціни договору в разі отримання відповідного позитивного висновку Комісії.
Оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3.2 Договору № 7 по наданню послуг з організації громадського харчування в загальноосвітніх закладах м. Черкаси від 24.01.2006 р. ціни на послуги встановлюються в національній валюті України і можуть бути змінені додатковою угодою, узгодженою сторонами, лише при умові офіційно встановленого Державним комітетом статистики України індексу інфляції за відповідний період.
Враховуючи, що сторонами за Договором не укладалась відповідна додаткова угода, суд приходить до висновку про безпідставність збільшення ціни закупівлі, порівняно з ціною зазначеною в тендерній пропозиції, та не приймає відповідне твердження відповідача як доказ.
Ґрунтуючись на даних акта ревізії КРВ у м. Черкаси направило Черкаській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 3 вимогу від 08.02.2008 р. за № 01-52/151 та повторні вимоги № 01-52/483 від 08.05.2008 р., № 01-52/977 від 01.09.2008 р. про усунення виявлених порушень законодавства.
Зокрема, згідно зазначеним вимогам позивач, на підставі пункту 7 статті 10 Закону №2939-XII , вимагав від відповідача вжити заходів щодо повернення ФОП ОСОБА_6коштів в сумі 5016 грн. 69 коп. на рахунок навчального закладу шляхом пред'явлення претензії та звернення до господарського суду з позовною заявою.
Відповідач вищезгадані вимоги виконав частково, направив ФОП ОСОБА_6претензію та листом від 15 вересня 2008 р. повідомив КРВ у м. Черкаси про її направлення, зазначивши, що названа претензія залишена без задоволення.
Вирішуючи даний спір суд бере до уваги, що відповідно до частини 2 статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Суд також враховує, що згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Закріплене згаданою статтею ГПК України право на звернення до суду з позовом є складовою права на судовий захист. Це право є первинним диспозитивним правом в судовому процесі, тобто правом, яким особа розпоряджається на власний розсуд. Вона самостійно вирішує, реалізувати це право чи добиватися захисту в інший спосіб або ж змиритися з порушенням.
Згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
У цьому контексті суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо зобов'язання відповідача звернутись до господарського суду з позовом не може вважатись законною, оскільки перетворює право особи ініціювати судове провадження на її обов'язок.
Відповідно до статті 10 Закону № 2939-XII Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах, серед інших прав, надається право: ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Позивач не скористався згаданими правами.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованим та правомірним невиконання відповідачем вимог позивача в частині звернення до господарського суду з позовною заявою, та не знаходить підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 01 вересня 2009 р.
Суддя І.О.Лічевецький