Справа № 2-а-884/11

ПОСТАНОВА

іменем України

09.11.2011

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді:ОСОБА_1,

при секретарі: Антонишина О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Літин адміністративний позов ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації Вінницькою області про визнання неправомірними дій про зобов’язання, щодо перерахунку та виплати недоплаченої допомоги,-

Встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про визнання неправомірними дій про зобов’язання, щодо перерахунку та виплати недоплаченої допомоги.

В позовній заяві вказано, що ОСОБА_2, 1916 р. н., є інвалідом Великої Вітчизняної війни 1-ї групи (посвідчення Серія Б № 171319 від 11.02.2000 р.) і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.

Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 22 жовтня 1993 року № 3551 -XII (далі - Закон), він маю право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах:

1) інвалідам 1 групи - 10 мінімальних пенсій за віком;

2) інвалідам 2 групи - 8 мінімальних пенсій за віком;

3) інвалідам 3 групи - 7 мінімальних пенсій за віком.

В ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-ІV зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”від 23 грудня 2010 року № 2857-VІ, в 2011 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлений в розмірі: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.

Отже, розмір його щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2011 році, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону, повинен становити: 764,00 грн. х 10 = 7640,00 грн.

У 2011 році вын отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1000,00 грн., але вона повинна бути 7640,00 грн.

Позивач звертався до Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації Вінницької області із заявою від 4.05.2011 р., в якій просив зробити перерахунок його щорічної разової грошової допомоги до 5 травня і виплатити йому різницю між перерахованою щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком, та фактично сплаченою щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня за 2009, 2010, 2011 роки.

Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації Вінницької області своїм листом № 1211/04-1 від 13.05.2011 р. фактично надало відмову, посилаючись на відповідні Постанови Кабінету Міністрів України. Так, у листі зазначено: відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2009р. №211 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 р. відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”, виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни 1 групи у 2009 році проводилась в розмірі 540 грн.; відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 р. № 299 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2010 р. відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нацистських переслідувань”, інвалідам війни 1 групи., які брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, розмір виплати у 2010 році становив 1000 грн.; відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. № 299 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 р. відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”та “Про жертви нацистських переслідувань”, інвалідам війни 1 групи, які брали участь у бойових діях підчас Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, розмір виплати у 2011 році становить 1000 грн.

Отже, позивач, як інвалід Великої Вітчизняної війни 1-ї групи, отримував щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі, встановленому вищезазначеними Постановами Кабінету Міністрів України за 2009, 2010, 2011 роки, що є значно меншим ніж передбачено ч. 5 ст. 13 Закону.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 2 Закону, права та пільги для ветеранів війни і членів їхніх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Згідно ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов 'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч. 2 ст. 8 Конституції України зазначено, що вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституїиї України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 147 Конституції України, вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України “Про Конституційний Суд України”від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР, рішення і висновки Конститугийного Суду України є остаточними і не підлягають оскарженню. В ч. 4 ст. 70 цього ж Закону зазначено, що невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

Разом з тим, Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації Вінницької області не враховує те, що згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05,2008 р. зміни, внесені Законом України “Дро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. № 107-VI до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, визнано неконституційними. Як наслідок, змінена раніше норма ч. 5 ст, 13 Закону щодо розмірів виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, а саме: “...у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.”, є неконституційною.

Так, в Рішенні Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зазначено: “Визнати такими, що не відповідають Конститущії України (є неконституційними), положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”та пункту 3 розділу III “Прикінцеві положення”Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”; положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконститщійними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України гіього Рішення; Рішення Конституга'йного Суду України у цій справі (справа № 1-28/2008) має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдишіії при розгляді ними позовів у зв 'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними; Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене”.

Тому, при нарахуванні і виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам Великої Вітчизняної війни, слід виходити з положень ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”від 9 липня 2003 року № 1058-ІV.

Позивач є інвалідом 1 групи, що підтверджується доказами доданими до адміністративного позову, має дуже поганий зір та не може самостійно пересуватися. Дана обставина перешкоджала ранішому зверненню до суду за захистом його законних прав та інтересів. У зв'язку з цим, позивач просить визнати дану обставину поважною та поновити процесуальні строки звернення до суду.

В своїй позовній заяві позивач просив: Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації Вінницької області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в повному обсязі, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком, неправомірними з 22.05.2008року по момент прийняття судом постанови.

Позивач просить зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації Вінницької області зробити перерахунок і виплатити ОСОБА_2 різницю між перерахованою щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком, та фактично сплаченою щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня за 2009,2010,2011 роки.

Також, зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації Вінницької області нараховувати та виплачувати ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком, починаючи з 2012 року і по момент припинення права на даний вид соціальної допомоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 частково змінив свої позовні вимоги та просить стягнути на його користь різницю між перерахованою щорічною разовою грошовою допомогою до п’ятого травня за 2011 рік.

Відповідач по справі, Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації Вінницької області, позов не визнав мотивуючи тим, що позивачу нарахована та виплачена допомога у відповідності до чинного законодавства.

Суд вивчивши докази по справі вважає, що позов ОСОБА_2 обгрунтований і в відповідності до закону підлягає задоволенню. Суд прийшов до такого висновку тому, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є інвалідом війни першої групи та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Літинської РДА, згідно ч. 5 ст. 13 ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 року “3551- ХІІ, він має право на одержання щорічної грошової допомоги до 5 травня, у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.

Так як, ОСОБА_2 у 2011 році отримав щорічну разову допомогу до 5 травня у розмірі 1000 гривень, що не відповідає вимогам чинного законодавства, тому суд вважає, що ОСОБА_2 слід зробити перерахунок недоплаченої допомоги та стягнути її з відповідача у розмірах у відповідності до чинного законодавства.

На підставі викладеного і керуючись ч. 2, ч. З ст. 2, ч. 5 ст. 13 Закону України

“Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ч. 4 ст. 63, ч. 4 ст. 70 Закону

України “Про Конституційний Суд України”, Рішенням Конституційного Суду України

№ 10-рп/2008, ч. 2 ст. 8, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, ст. 147, ч. 2 ст. 152 Конституції України,

ст. ст. 2 - 11, 17, 48 - 51, 100, 102, 104 - 107, ч.1 ст. 137, 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

Постановив:

Позов задовільнити. Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації Вінницької області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011рік в повному обсязі, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ, в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком, неправомірними.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Літинської районної державної адміністрації Вінницької області зробити перерахунок і виплатити ОСОБА_2 різницю між перерахованою щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня за 2011 рік, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, в розмірі 10-ти мінімальних пенсій за віком, та фактично сплаченою щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня за 2011рік та виплачувати її в подальшому по момент припинення права на даний вид соціальної допомоги.

Постанова може бути оскаржене на протязі 30 днів після проголошення до Вінницького Апеляційного Адміністративного суду через Літинський районний суд.

Суддя: Кащук А. С.,