Справа № 2-1124/09

РІШЕННЯ      

іменем України

(заочне)

17 червня 2009 року                                        Личаківський районний суд м. Львова

в складі:     головуючого -                     судді Лакомської Ж.І.

                    при секретарі с/з -                     Кириченко О.М.

        за участю позивача -                         ОСОБА_2  

          за участю представника позивача -         ОСОБА_3

        третьої особи -                     ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третіх осіб: ОСОБА_4, Відкритого акціонерного товариства Страхова компанія „ПЗУ Україна” про відшкодування майнової та моральної шкоди, суд –

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду із позовом до відповідача про відшкодування заподіяної їй майнової шкоди в розмірі 8652,20 грн. та моральної шкоди, яку оцінює в розмірі 4000 грн., заподіяних в результаті залиття приміщень належної їй квартири АДРЕСА_1, з вини відповідачів як власника квартири, що знаходиться поверхом вище, а також судові витрати: 120 грн. сплаченого судового збору, та збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, витрати на правову допомогу. Позов мотивує тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2. 21.05.2008р. з вини відповідача було залито її квартиру. Вказаний факт був зафіксований комісією ЛКП «№ 503» в акті від 28.05.2008р. Відповідач добровільно відшкодувати шкоду відмовилася, а тому просить стягнути відшкодування із неї у судовому порядку.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_4 позов підтримали, надали суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та уточненнях до позову.

Представник третьої особи ВАТ СК „ПЗУ Україна” Стефківський В.І. при вирішенні спору поклався на розсуд суду, пояснивши, що відповідач згідно страхового сертифікату від 13.12.2007р. застрахував цивільну відповідальність як власника квартири АДРЕСА_2 перед третіми особами, а тому з приводу вказаного факту відповідач звертався до ВАТ СК „ПЗУ Україна” щодо відшкодування позивачу заподіяних збитків, в ході огляду помешкання позивача дійсно було виявлено пошкодження побілки на стінах квартири через негерметичне встановлення кабіни відповідачем, однак у виплаті страхового відшкодування було відмовлено, так як остання порушила умови договору страхування.

Відповідач  у судове засідання не з’явилась, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, причин неявки суду не повідомила. З огляду на вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та зі згоди позивача постановляє заочне рішення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст.ст. 215, 225, 226 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_1, що стверджується даними свідоцтва про право власності на квартиру № Л17673 від 26.03.2007р.

Відповідач ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_2, у зв’язку з чим нею був укладений договір добровільного страхування із ВАТ СК „ПЗУ Україна”, що стверджується страховим сертифікатом НОМЕР_1 від 13.12.2007р., яким вона застрахувала цивільну відповідальність як власника квартири АДРЕСА_2 перед третіми особами.

Факт залиття квартири позивача 21.09.2008р. та винність відповідача як власника квартири АДРЕСА_2 у цьому стверджується, зокрема, актом ЛКП «№ 503» від 28.05.2008р., з якого вбачається, що сліди замокання суміжної стіни квартири № 13 сталося внаслідок негерметичного встановлення душової кабіни в приміщенні ванної кімнати квартири АДРЕСА_2, а також даними акту огляду від 02.06.2008р. проведеного представником третьої особи ВАТ СК „ПЗУ Україна”. Крім того, відповідач ОСОБА_5 подала на ім’я ВАТ СК „ПЗУ Україна” заяву від 02.06.2008р. про настання збитку за цим фактом, як причину заподіяння збитку позивачу вказала розгерметизацію душової кабіни та стіни ванної кімнати у її квартирі, чим фактично визнала винність у заподіянні шкоди квартирі позивача. В акті ЛКП „№ 503” від 28.05.2008р. вона розписалась про зобов’язання відшкодувати заподіяні позивачу збитки, однак цього не зробила.

Виходячи із даних калькуляції до договору № 5 від 07.10.2008р. щодо ремонту квартири позивача вартість відновлювальних робіт у квартирі АДРЕСА_1, які необхідно виконати для усунення пошкоджень наслідків залиття та відновлення помешкання позивача становить 8652,20 грн. Доказів протилежного відповідачем не представлено.

Згідно ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на вищенаведене, суд вважає підставною вимогу позивача про відшкодування майнової шкоди, заподіяної їй в результаті залиття з вини відповідача належної їй квартири АДРЕСА_1 в розмірі 8652,20 грн.

Вирішуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд враховує негативні зміни у нормальному ритмі життя позивача, які мали місце внаслідок залиття її квартири й були обумовлені тим, що позивач не мав можливості тривалий час проживати в належних санітарних умовах. При цьому суд виходить із вимог розумності та співмірності розміру грошового відшкодування й вважає обґрунтованим задоволити вимогу про відшкодування моральної шкоди на суму 500 грн.

Крім того, слід постановити стягнути із відповідача понесені та документально підтверджені відповідними квитанціями судові витрати у справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог ( 90 грн. сплаченого судового збору + 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи) Х 0,72=86,40 грн.

    Керуючись  ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 225-226 ЦПК України,  ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 8652,20 грн. відшкодування майнової шкоди та 500 грн. відшкодування моральної шкоди.

В решті вимог – відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 86,40 грн. сплачених судових витрат у справі в частині задоволених вимог.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі у десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги із подачею їх копії до апеляційної інстанції або в порядку  ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                 Лакомська Ж.І.