КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.08. 2009р. №2-а-6394/09/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Пасічника Ю.П.
при секретарі Турік Л.С.
за участю представників:
- від позивача - Тімакіна Л.В., довіреність б/н від 02.03.2009р.,
- від відповідача - Орел Л.В., довіреність б/н від 15.01.2009р.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело-Лал» (надалі - Позивач) до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новгородківського відділення (надалі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень №0000172310/0, яким донараховано за платежем збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення в сумі 340 грн. від 28.07.2008р. та №0000162310/0, яким донараховано за платежем збір за геологорозвідувальні роботи в сумі 170 грн. від 28.07.2008р.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.06.2009 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні 27.07.2009р. оголошено перерву до 27.08.2009р. з метою надання позивачеві можливості уточнити позовні вимоги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до п. 2.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01 жовтня 1999 року N 231/539/118/219 платниками збору за спеціальне водокористування в частині використання води є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту. Отже, платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси, зокрема здійснюють забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб на підставі спеціального дозволу, а оскільки позивач не здійснював забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та не здійснював скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, а використовував воду виключно для риборозведення на умовах договору оренди землі то він не являється платником збору за спеціальне водокористування.
Крім того, позивач зазначив, що він відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2009р. № 115 збір за геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів, які здійснюють видобування корисних копалин на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння, а оскільки він не здійснює діяльності пов'язаної з надрокористуванням, то відповідно у нього не виникає обов'язок подавати розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача надав заперечення на позов, а позовні вимоги не визнав з тих підстав, що позивачем 09.07.2007р. отримано дозвіл на спеціальне водокористування №9839, а тому відповідно до норм Водного кодексу України, Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженого Постановою КМУ від 16.08.99р. №1494, Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2009р. № 115 він є платником збору за спеціальне водокористування та збору за геологорозвідувальні роботи, а тому донарахування відповідних платежів на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є правомірним.
В судовому засіданні 27.08.2009 р. на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 01.09.2009 р.
Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
в с т а н о в и в :
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91р. №1251-XII платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Позивач є юридичною особою за законодавством України, зареєстрований Новгородківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 06.12.2005р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, бланк серії А01 №406518 (а.с. 43).
Згідно ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.91р. №1251-XII 12) збір за спеціальне використання природних ресурсів (спеціальне водокористування) та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету віднесено до загальнодержавних зборів.
Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Згідно абз. 1 ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Відповідно до ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Спеціальне водокористування є платним.
Пункт 2.1. Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01 жовтня 1999 року N 231/539/118/219 встановлює, що платниками збору за спеціальне водокористування в частині використання води є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту (далі - водокористувачі).
Відповідно до абз. 5 ст. 1 Водного кодексу України використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.
Матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі договору оренди землі від 31.05.2007р. (а.с. 26-32) орендує земельну ділянку водного фонду, яка знаходиться на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області.
Пунктом 3 вказаного договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею: 24,8247 га, у тому числі по угіддях: пасовища - 23,2672 га, під ставками - 1,5300 га, під гідротехнічними спорудами - 0,0275 га.
Згідно п. 15 вказаного договору, земельна ділянка передається в оренду для рибогосподарських потреб.
09 липня 2007 року державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області позивачеві видано дозвіл на спеціальне водокористування №9839 (а.с. 52, 53). Згідно п. 5 вказаного дозволу метою водокористування є риборозведення.
До матеріалів справи позивачем долучено документи, що підтверджують факт здійснення діяльності пов'язаної із вирощуванням риби, а саме: квитанція до прибуткового касового ордеру №1845 від 07.05.2007р. (а.с. 33), що підтверджує факт оплати вартості придбаних живих рибних ресурсів; видаткова накладна №ПР-0001113 від 07.05.2007р. (а.с. 34); якісне посвідчення (а.с. 35); акт про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів від 07.05.2007р. (а.с. 36); ветеринарне свідоцтво від 07.05.2007р. (а.с. 37).
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що позивачем здійснюється використання води для потреб рибництва, а тому з урахуванням положень ст.ст. 1, 48, 49 Водного кодексу України, вказане водокористування є спеціальним та має здійснюватися за плату.
Доводи позивача стосовно того, що він не здійснює забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та не здійснює скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, а тому він не є платником збору за спеціальне водокористування, не приймаються судом до уваги оскільки види водокористування встановлені Водним кодексом України не вичерпуються лише діяльністю пов'язаною із забором води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скиданням забруднюючих речовин у водні об'єкти, а зокрема пов'язані й із здійсненням діяльності по використанню води для потреб рибництва, чим в даному випадку і займається позивач.
Таким чином, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт спеціального водокористування позивачем для потреб рибництва, а тому вимога щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000172310/0, яким донараховано за платежем збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення в сумі 340 грн. від 28.07.2008р. не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 1 Кодексу України Про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.
Згідно ст. 14 Кодексу України Про надра, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); задоволення інших потреб.
Як встановлено матеріалами справи позивач є орендарем земельної ділянки водного фонду загальною площею: 24,8247 га, у тому числі по угіддях: пасовища - 23,2672 га, під ставками - 1,5300 га, під гідротехнічними спорудами - 0,0275 га на підставі договору оренди землі від 31.05.2007р.
Аналіз предмету вказаного договору та мети використання об'єкту оренди, у взаємозв'язку з відповідними нормами Кодексу України Про надра, не вказують на здійснення позивачем діяльності пов'язаної із надрокористуванням.
Крім того, суд враховує наступне законодавче визначення платників збору за геологорозвідувальні роботи.
Відповідно до п. 1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2009р. № 115 збір за виконані геологорозвідувальні роботи справляється з надрокористувачів незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах, а також на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах з попередньо оціненими запасами, які за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для промислового освоєння.
Згідно п. 2.1. Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої Наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 року № 105/309, платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах: раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння; з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.
В судовому засіданні не знайшов підтвердження факт здійснення позивачем діяльності пов'язаної з надрокористуванням, який давав би підстави констатувати, що позивач є платником збору за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок державного бюджету.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до чч. 1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Представник відповідача не обґрунтував належними доказами факт здійснення позивачем діяльності пов'язаної з видобуванням корисних копалин на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах: раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння; з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.
Доводи відповідача про те, що наявність дозволу на спеціальне водокористування №9839 від 09.07.2007р. вказують на необхідність сплачувати позивачем збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та подавати необхідні розрахунки вказаного збору, суперечать змісту вказаного дозволу, оскільки останній не надає дозвіл на здійснення діяльності пов'язаної з надрокористуванням, в розумінні п. 1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого Постановою КМУ від 29.01.2009р. № 115 та п. 2.1. Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої Наказом Комітету України з питань геології та використання надр, Державної податкової адміністрації України від 23 червня 1999 року № 105/309.
Таким чином, в судовому засідання не знайшов підтвердження факт здійснення позивачем діяльності пов'язаної із надрокористуванням, і як наслідок відсутня необхідність подавати розрахунки сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, а тому позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000162310/0, яким донараховано за платежем збір за геологорозвідувальні роботи в сумі 170 грн. від 28.07.2008р. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Позивачем фактично заявлялись дві вимоги, з яких судом задоволено одну, а тому судові витрати (судовий збір) підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1,70 грн.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції №0000162310/0 від 28 липня 2008 р., яким донараховано за платежем збір за геологорозвідувальні роботи 170 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити позивачеві з Державного бюджету України судові витрати в розмірі 1,70 грн.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено 01.09.2009р.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Пасічник Ю.П.