Справа № 2-3433/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

26 серпня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого:                              судді Макаренко Г.В.

при секретарі:                              Шалапуді Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення суми боргу за договором банківського вкладу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що 21 серпня 2008 року між сторонами даної справи був укладений договір банківського вкладу № 1023/0304938001836001.

 Згідно договору банківського вкладу № 1023/0304938001836001 від 21 серпня 2008 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 10 544, 00 доларів США строком з 21.08.2008 по 19.02.2009 року з процентною ставкою за вкладом 12 проценти річних.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від повернення суми вкладу у строк, передбачений договором, позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги, стягнути на його користь суму заборгованості за договором в розмірі 10 544, 00 доларів США, три проценти річних від простроченої суми за договором банківського вкладу в розмірі 21,50 доларів США, упущену вигоду в розмірі 2 000, 00 доларів США та моральну шкоду в розмірі 5000, 00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.07.2009 року заперечував проти задоволення заявлених вимог, вказавши, що НБУ введено мораторій на задоволення вимог кредитора. Факт введення мораторію на задоволення вимог кредитора не заперечувався також  позивачем.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 21 серпня 2008 року між сторонами даної справи було укладено договір строкового банківського вкладу № 1023/0304938001836001.

Згідно з умовами договору № 1023/0304938001836001 від 21 серпня 2008 року позивач здійснив грошовий вклад до ТОВ «Український промисловий банк» в сумі 10 544, 00 доларів США строком на 183 дні – з 21.08.2008 по 19.02.2009 року, а відповідач, у свою чергу, зобов’язався повернути вказані кошти позивачу у строк, передбачений умовами договору зі сплатою 12 відсотків річних. Після настання дати повернення сума вкладу повернута не була.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

П.2.4.3 вищевказаного договору банківського вкладу, укладеного між сторонами даної справи,  передбачає, що вкладник має право отримати суму вкладу та нарахованих процентів у дату повернення, визначену даним договором. П.1.1 договору передбачає, що датою повернення  вкладу є 19.02.2009 року.

Разом з тим, як було встановлено судом, сума вкладу позивачу після настання вказаних дат повернута не була.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання щодо повернення позивачу вищевказаної суми вкладу в обумовлений договором строк, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача про те, що правлінням Національного Банку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача в період з 21 січня 2009 року по 21 липня 2009 року та з 8.09.2009 року по 21.01.2010 року та призначено тимчасового адміністратора є необґрунтованими, оскільки згідно з положеннями ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вказана обставина не може бути підставою для звільнення банку від виконання зобов’язань, передбачених умовами вищевказаного договору.

Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення на його  користь 3% відсотків річних від простроченої суми за договором банківського вкладу, оскільки відповідно до п.2 ч.3 ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф,  пеня) та інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне  виконання грошових зобов'язань не нараховуються.

Не підлягають також задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача упущеної вигоди, оскільки в судовому засіданні не було надано доказів того, що у вказаний позивачем період з 19.02.2009 року по дату виплати вкладу він дійсно мав можливість реально одержати вказані доходи, однак не отримав їх в результаті неправомірних дій відповідача.

Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням прав позивача, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не є доведеними.

Відповідно до роз‘яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Позивач не навів належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не надав докази, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказав, з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та не надав доказів, якими це підтверджується.

Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов‘язок відшкодувати судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 614, 625, 1060 ЦК України, ст. ст.10, 57, 60, 61, 88, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу за договором банківського вкладу № 1023/0304938001836001 від 21 серпня 2008  року в розмірі 10544, 00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 83 930, 24 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі 30 грн. та державне мито в розмірі 839, 30 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ