Справа № 2-3931/09
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2009 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Макаренко Г.В.
при секретарі: Шалапуді Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що 8 грудня 2008 року та 12.01.2009 року між сторонами даної справи були укладені договори банківських вкладів.
Згідно договору банківського вкладу № 1028/0305372002209001 від 8 грудня 2008 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 25 000, 00 грн. строком на 91 день з 8.12.2008 по 8.03.2009 року з процентною ставкою за вкладом 23, 9 проценти річних.
Згідно договору банківського вкладу № 1028/0305338002209002 від 12 січня 2009 року відповідач прийняв від позивача готівкою кошти в сумі 50 000, 00 грн. строком на 33 дні з 12.01.2009 по 13.02.2009 року з процентною ставкою за вкладом 22 проценти річних.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від повернення сум вкладів у строки, передбачені договорами, позивач просив суд задовольнити заявлені вимоги, стягнути на його користь суму заборгованості за договорами в розмірі 75 000, 00 грн., неустойку в розмірі 797, 26 грн., моральну шкоду в розмірі 5000, 00 грн. та збитки від інфляції в розмірі 2100, 00 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених вимог, вказавши, що НБУ введено мораторій на задоволення вимог кредитора.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 8 грудня 2008 року між сторонами даної справи було укладено договір строкового банківського вкладу № 1028/0305372002209001.
Згідно з умовами договору № 1028/0305372002209001 від 8 грудня 2008 року позивач здійснив грошовий вклад до ТОВ «Український промисловий банк» в сумі 25 000, 00 грн. строком на 91 день – з 8.12.2008 по 8.03.2009 року, а відповідач, у свою чергу, зобов’язався повернути вказані кошти позивачу у строк, передбачений умовами договору зі сплатою 23, 9 відсотків річних. Після настання дати повернення сума вкладу повернута не була.
Згідно з умовами договору № 1028/0305338002209002 від 12 січня 2009 року позивач здійснив грошовий вклад до ТОВ «Український промисловий банк» в сумі 50 000, 00 грн. строком на 33 дні з 12.01.2009 по 13.02.2009 року, а відповідач, у свою чергу, зобов’язався повернути вказані кошти позивачу у строк, передбачений умовами договору зі сплатою 22 відсотків річних. Після настання дати повернення сума вкладу повернута не була.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
П.2.4.3 вищевказаних договорів банківських вкладів, укладених між сторонами даної справи, передбачають, що вкладник має право отримати суми вкладів та нарахованих процентів у дати повернення, визначені даними договорами. П.1.1 договорів передбачає, що датами повернення вкладів є 8.03.2009 року та 13.02.2009 року.
Разом з тим, як було встановлено судом, суми вкладів позивачу після настання вказаних дат повернута не була.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав передбачені договорами зобов’язання щодо повернення позивачу вищевказаних сум вкладів в обумовлені договорами строки, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Посилання представника відповідача про те, що правлінням Національного Банку України введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідача в період з 21 січня 2009 року по 21 липня 2009 року та з 5.08.2009 року по 21.01.2010 року та призначено тимчасового адміністратора є необґрунтованими, оскільки згідно з положеннями ст.85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» вказана обставина не може бути підставою для звільнення банку від виконання зобов’язань, передбачених умовами вищевказаного договору.
Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення на його користь неустойки та суми з урахуванням індексу інфляції, оскільки відповідно до ст. 85 Закону України «Про банки та банківську діяльність» під час дії мораторію неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань не нараховуються.
Позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням прав позивача, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не є доведеними.
Відповідно до роз‘яснень, викладених у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Позивач не навів належного обґрунтування позовних вимог немайнового характеру, не надав докази, що підтверджують позовні вимоги в цій частині, не вказав, з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір суми відшкодування моральної шкоди, та не надав доказів, якими це підтверджується.
Судові витрати по справі суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України і покладає на відповідача обов‘язок відшкодувати судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 614, 625, 1060 ЦК України, ст. ст.10, 57, 60, 61, 88, 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу за договором банківського вкладу № 1028/0305372002209001 від 8 грудня 2008 року в розмірі 25 000, 00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу за договором банківського вкладу № 1028/0305338002209002 від 12 січня 2009 року в розмірі 50 000, 00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» державне мито на користь держави в розмірі 750, 00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ