УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22а-20013/11 Головуючий в 1 інстанції - Бутенко М.В.
Категорія 10.3.2 ( 3 ) Доповідач – Братіщева Л.А.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
11 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Братіщевої Л.А.
суддів: Савіної Г.О., Турік В.П.
при секретарі: Бадалян Н.О.
за участю: позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2
розглянувши у м. Кривому Розі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії по перерахунку пенсії та стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу (надалі – УПФУ) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії по перерахунку пенсії та стягнення коштів щодо нарахувань та виплати пенсії і просив суд визнати дії відповідача неправомірними щодо не нарахування основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії протиправною за 2008 рік та січень-березень 2009 року; зобов’язати відповідача сплатити недоотриману основну та додаткову пенсії у сумі 23441грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що він має 3 групу інвалідності внаслідок захворювання, яке пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання пенсії в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії, але позивач отримує пенсію в значно менших розмірах, ніж визначено законом.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 травня 2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано бездіяльність УПФУ щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 неправомірною; зобов’язано УПФУ провести перерахунок ОСОБА_1 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду 3 групи, у відповідності з вимогами ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з розрахунку державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії з розрахунку 50% мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з урахуванням сум, що ним отримані.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ в Центрально-Міському районі ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв’язку з невірним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначає, що мінімальний розмір пенсії, визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо розрахунку пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуватись не може; вважає, що розмір пенсій, доплат і компенсації визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим позивачу правомірно проведені виплати у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Крім того, відповідач вважає, що суд не звернув уваги на те, що з 01.01.2008р. діяли зміни внесені до ст.. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік».
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПФУ підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно посвідчення серії А № 109729, виданого 01.02.2009 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього ж Закону в редакції від 06.06.1996 року, розмір пенсії для інвалідів 3-ї групи щодо яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3-ї групи - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 Закону виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким законом стосовно реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону життя, здоров’я і соціального захисту є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, виходячи саме з цього закону слід визначати розмір пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Застосування Управлінням Пенсійного фонду Постанов Кабінету Міністрів України при наявності спеціального закону є протиправним.
Відповідно частини 4 статті 9 КАС України в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховної Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.
Відповідач помилково вважає неможливим застосування мінімального розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, не є приводом для відмови в реалізації позивачем конституційних гарантій права на отримання пенсії в розмірі, встановленому законом.
Виходячи з положень частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатись з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, висновки щодо неправомірності відмови відповідача у перерахунку пенсій у разі встановлення для осіб, які втратили працездатність, розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом, є обґрунтованими.
Отже, висновки суду першої інстанції щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку позивачу державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, як особі, яка віднесена до 1 категорії, у розмірах, менших ніж передбачено ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є правильними.
Крім того, суд зазначає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008року положення п. 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними.
Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії за ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.08.2008 р.
Тому суд, вірно встановивши фактичні обставини справи, та вірно визначивши матеріальний закон, яким регулюються спірні правовідносини, помилково прийшов до висновку про перерахунок і виплату основної та додаткової пенсії з 01 січня 2008 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне постанову суду в цій частині змінити.
Керуючись ст.ст. 195, 196, ч.1 п.2 ст.198, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу - задовольнити частково.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29 травня 2009 року в частині задоволених позовних вимог змінити в частині початку перерахунку та виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 6 мінімальних пенсії за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, зазначивши початковою датою перерахунку та виплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку 6 мінімальних пенсії за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, з 22 травня 2008 року.
В іншій частині постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: