Справа № 11-304/2009р. Головуючий у 1-й інстанції - Левченко Т.А.
Категорія: ст. 286 ч. 1 КК України Доповідач - Крамаренко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року червня “4” дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого: Безверхого О.М.
суддів: Крамаренка В.І., Сахнюка В.Г.
з участю прокурора: Ворфоломеєвої Н.П.
ОСОБА_4.,
потерпілої: ОСОБА_1,
представників потерпілої: ОСОБА_2. та ОСОБА_3.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1. на постанову Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від “13” квітня 2009р.
якою кримінальна справа відносно ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця м. Рені, Одеської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, раніше не судимого, згідно зі ст. 89 КК України
по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України - закрита зі звільненням від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4. обвинувачується в тому, що 20 листопада 2008 року, близько 7 год. 45 хв. він керував автомобілем ВАЗ - 2103 д.н. НОМЕР_1 з несправностями гальмової системи і рухався по проспекту М. Лушпи в м. Суми в напрямку вул. Харківська.
При наближенні до нерегульованого пішохідного переходу в районі зупинки транспорту загального користування “Зарічний райвиконком” він знехтував мірами безпеки дорожнього руху, не відреагував на зупинку перед переходом, своєчасно не зменшив швидкість, не переконався, що на переході немає пішоходів, не надав дорогу пішоходу ОСОБА_5. яка рухалась по переходу та вчинив на неї наїзд, заподіявши їй середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В даній дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_4. порушив : п.п. 2.3 “а”, “б”; 12.3; 18.1, 18.4; 31.6; 1.3, 1.5 Правил дорожнього руху України.
Постановою суду від 13 квітня 2009 року кримінальна справа відносно ОСОБА_4. по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України закрита і він звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії від 12.12.2008 року.
В поданій апеляції потерпіла ОСОБА_1. прохає постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з тим, що суд розглядаючи справу не звернув уваги на те, що вона з моменту дорожньо-транспортної пригоди з 20 листопада 2008 року і по даний час знаходиться на лікуванні, а судово-медична експертиза помилково визнала, що вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Вона вважає, що суд при новому розгляді справи повинен призначити повторну експертизу, яка на її думку визнає отримані нею тілесні ушкодження як тяжкі, і за таких обставин кваліфікація дій ОСОБА_4. буде іншою, а саме за ст. 286 ч. 2 КК України .
Заслухавши доповідь судді, потерпілу ОСОБА_1., представників потерпілих: ОСОБА_2. та ОСОБА_3. які підтримали подану апеляцію, ОСОБА_4. який заперечував проти поданої апеляції і погоджувався з постановою суду, прокурора Ворфоломеєву Н.П. яка вважала постанову суду законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Викладені у постанові висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_4. у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, за вказаних обставин підтверджені зібраними у справі доказами, проти чого в судовому засіданні не заперечував і ОСОБА_4..
З доводами потерпілої ОСОБА_1. про те, що суд першої інстанції передчасно прийняв рішення про закриття справи та звільнив ОСОБА_4. від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії, оскільки на її переконання їй були заподіяні не середньої тяжкості, а тяжкі тілесні ушкодження, колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів кримінальної справи, і це об'єктивно було встановлено і судом, ОСОБА_4. 20 листопада 2008 року, керуючи автомобілем ВАЗ - 2103 на проспекті М. Лушпи в м. Суми скоїв дорожньо-транспортну пригоду в результаті якої була травмована потерпіла ОСОБА_1. якій відповідно до висновку судово-медичної експертизи ( т. 1 а.с. 79-80) були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4. не є тяжким або особливо тяжким і за нього законом передбачені покарання менш суворі, ніж позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
В ст. 7 Закону України “Про амністію” від 12.12.2008 року встановлено обмеження по застосуванню амністії, але вказані обмеження не поширюються на ОСОБА_4..
Дійсно він має неповнолітнього сина ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає разом ним, та знаходиться на його утриманні.
Тому суд першої інстанції розглядаючи справу не мав, і не встановив, ніяких перешкод до закриття справи та звільнення ОСОБА_4. від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії, оскільки ОСОБА_4. звернувся до суду з письмовою заявою про застосування до нього вимог даного Закону. З таким рішенням суду погоджується і колегія суддів.
Підстав сумніватися, що проведена по справі судово-медична експертиза щодо потерпілої ОСОБА_1. не в повному обсязі визначила ступінь тяжкості отриманих нею тілесних ушкоджень, а тому є необґрунтована, не виникало у суду першої інстанції під час розгляду справи.
На підтвердження своїх доводів викладених в апеляції, потерпіла не надала ніяких доказів і під час розгляду справи в апеляційному суді і вони не були встановлені і колегією суддів.
За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни постанови суду та задоволення апеляції потерпілої ОСОБА_1..
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 13 квітня 2009 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_1. - без задоволення.
Головуючий: Безверхий О.М.
Судді: Крамаренко В.І., Сахнюк В.Г.
Вірно: суддя апеляційного суду