Справа № 11-117/2009р. Головуючий у 1-й інстанції - Терещенко О.І.
Категорія: ст. 296 ч. 4 КК України Доповідач - Крамаренко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року лютого “17” дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого: Лугового М.Г.
суддів: Крамаренка В.І., Забари І.К.
з участю прокурора: Паливода Л.В.
засудженого: ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2. на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від “1” грудня 2008р.
яким ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уроженець та мешканець АДРЕСА_1, раніше засуджувався:
1. 22.10.2003 року за ст. ст. 122 ч. 1, 296 ч. 2 КК України до 2 років обмеження волі;
2. 16.05.2006 року за ст. 186 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі; 4.12.2007 року звільнений умовно-достроково на 4 місяці 10 днів.
засуджений за ст. 296 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно з вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за вчинення злочину за слідуючих обставин.
5 липня 2008 року, близько 14 годин, ОСОБА_1., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння зайшов до господарства ОСОБА_3. в с. М. Самбір Конотопського району Сумської області, де грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно з хуліганських понукань, став безпідставно звинувачувати ОСОБА_3. у вчиненні крадіжки антени, висловлюючись на його адресу нецензурною лайкою, хапаючи його за одяг, та погрожуючи застосувати фізичне насильство. Присутні при цьому ОСОБА_3. та ОСОБА_4. вивели ОСОБА_1. з двору, але він намагався наздогнати ОСОБА_3. який від нього втікав, але не зміг це зробити.
В цей де день, близько 15 годин, ОСОБА_3. разом зі своєю бабусею - ОСОБА_5 прийшли до господарства ОСОБА_1. під час розмови з ОСОБА_3., ОСОБА_1., продовжуючи грубо порушувати громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно з хуліганських понукань, взяв ніж яким наніс декілька ударів ОСОБА_3, а коли останній став втікати намагався його наздогнати. В результаті хуліганських дій ОСОБА_1. заподіяв ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження.
В поданих апеляціях:
- засуджений ОСОБА_1. вказує, що при розгляді справи суд не врахував, що конфлікт між ним та потерпілим виник на грунті неприязних стосунків, а тому не вірно кваліфікував його дії за ст. 296 ч. 4 КК України. Тому він прохає вирок суду скасувати, постановити новий вирок і кваліфікувати його дії за ст. 125 КК України, та призначити справедливе покарання.
- захисник ОСОБА_2., зазначає, що суд при розгляді справи не в повній мірі врахував покази засудженого, потерпілого, свідків стосовно обставин конфлікту який виник між ОСОБА_1. та ОСОБА_3. Фактично конфлікт виник на грунті особистих неприязних стосунків під час якого ОСОБА_1 наніс потерпілому ножові поранення. Тому прохає вирок суду змінити, перекваліфікувати дії засудженого на ст. 125 ч. 2 КК України, і призначити покарання в межах санкції даного закону.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1. який підтримав свою та захисника апеляції, міркування прокурора Паливода Л.В. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріли справи і обговоривши доводи поданих апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.
Викладені у вироку висновки, щодо доведеності вини ОСОБА_1. у вчиненні злочину, за обставин викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірено в судовому засіданні в установленому кримінально - процесуальним законодавством порядку.
Вказівки ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2. про те, що конфлікт між потерпілим та ОСОБА_1. виник на грунті особистих неприязних стосунків, а не з хуліганських понукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, перевірялись в судовому засіданні суду першої інстанції, і вони не знайшли свого підтвердження. Більше того суд навів докази, якими ці докази спростовуються.
Зокрема, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3., вказав, що 5 липня 2008 року, в кухню господарства ОСОБА_3., де він знаходився, зайшов ОСОБА_1. і брутально лаючись став звинувачувати його у крадіжці антени, та хапати його за одяг і він змушений був втекти з подвір'я. Пізніше, він разом з своєю матір'ю, в цей же день прийшли до подвір'я ОСОБА_1. Під час розмови, ОСОБА_1. брутально лаючись накинувся на нього та вдарив ножем в область ноги, а коли він вибіг на вулицю ОСОБА_1 наздогнав його та вдарив ножем по руці. Втікаючи від ОСОБА_1. він сів на кінну підводу якою їхала ОСОБА_6.
Під час очної ставки з ОСОБА_1. потерпілий ОСОБА_3., на досудовому слідстві, повністю підтвердив обставини вчинення хуліганських дій відносно нього з боку ОСОБА_1., та нанесення йому ударів ножем (а.с. 52-53).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано поклав в основу вироку покази потерпілого ОСОБА_3., оскільки вони є логічними та послідовними і такими, що об'єктивно свідчать про вчинення ОСОБА_1. відносно нього хуліганських дій, та підтверджуються зібраними, дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Так, свідок ОСОБА_6. вказала, що 5 липня 2008 року вона проїзджала повз подвір'я ОСОБА_1. з якого вибіг ОСОБА_3., у якого з руки та ноги текла кров. Слідом за ним бігОСОБА_1., але не неназдогнав, так як ОСОБА_3. сів в підводу якою вона їхала.
Свідок ОСОБА_3. підтвердила, що 5.07.2008 року до літньої кухні, де знаходилась вона та ОСОБА_3. зайшов в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1. та став висловлюватись нецензурними словами на адресу ОСОБА_3., хапав його за одяг, погрожував розправою. ОСОБА_3. вибіг з їх двору, а вона з співмешканцем вивели ОСОБА_1. з двору.
З висновку судово-медичної експертизи (а.с. 68) вбачається, що ОСОБА_3 заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді різаноколотої рани задньої поверхні лівого ліктевого суглоба та різаноколотої рани лівого стегна.
Викладені джерела доказів не викликали сумнівів у суду першої інстанції, з ними погоджуються й колегія суддів, а тому доводи засудженого ОСОБА_1. та захисника ОСОБА_2. про те, що засуджений заподіяв тілесні ушкодження потерпілому не з хуліганських спонукань, які викладені в апеляції, не заслуговують на увагу. В той же час колегія суддів, знаходячи висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1. в грубому порушенні громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю та виразились у заподіянні тілесних ушкоджень із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, особою раніше судимою за хуліганство правильним, приходить до висновку, що дії ОСОБА_1. також вірно кваліфіковані за ст. 296 ч. 4 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_1. судом призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, обставин, що пом'якшують покарання.
Тому колегія суддів вважає, що йому призначено покарання, необхідне і достатнє для його виправлення.
Зважаючи на це, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни постановленого по справі вироку.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 1 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_2. та засудженого ОСОБА_1. - без задоволення.
Головуючий: Луговий М.Г.
Судді: Крамаренко В.І., Забара І.К.
Вірно: суддя апеляційного суду