Справа № 11-147/2009 р.                 Головуючий у 1-й інстанції - Бойко В.Б.

Категорія: ст. 115   КК України            Доповідач - Крамаренко В.І.

 

 

 

 

 

 

У Х В А Л А

і м е н е м   У к р а ї н и

 

 

2009 року березня “12” дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

 

головуючого:                   Безверхого О.М.

суддів:                               Крамаренка В.І., Сінашенка В.Г.

з участю прокурора:      Паливода Л.В.

засудженого:                    ОСОБА_1

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від 5 листопада 2008 р. яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, українець,

уроженець та мешканець м. Суми,

раніше засуджувався:

29.03.2006 року за ст. ст. 296 ч. 2,

152 ч. 3, 153 ч. 2 КК України

до 8 років позбавлення волі

засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України до 12 років позбавлення волі;

за ст. 383 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.

 

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів до 12 років позбавлення волі.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України, покаранням, призначеним за цим вироком поглинено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років призначене за вироком суду від 29.03.2006 року і остаточно ОСОБА_1. призначено покарання у вигляді 12 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 535 гривень 25 коп. за проведення експертиз.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

В С Т А Н О В И Л А :

 

Згідно з вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів за слідуючих обставин.

3 березня 2005 року ОСОБА_1. разом з ОСОБА_2. та неповнолітньою ОСОБА_3. в буд. АДРЕСА_1 в м. Суми розпивали спиртні напої, а потім за вимогою ОСОБА_4. батька ОСОБА_1 покинули будинок.

В період часу з 21 по 22 години цього ж дня ОСОБА_2. та          ОСОБА_1. проводжали додому ОСОБА_5. На вул. Янки Купали в             м. Суми поблизу річки Стрілка, біля лісосмуги, ОСОБА_5. стала ображати ОСОБА_1 і між ними виникла сварка. Під час сварки, з раптово виниклих неприязних стосунків, у ОСОБА_1 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_5. і він реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення їй смерті став зі значною силою руками та ногами наносити удари в життєво важливі органи - голову, шию, тулуб, від чого потерпіла впала на землю. Наносячи зі значною силою удари руками та ногами ОСОБА_5. в життєво важливі органи, ОСОБА_1. вважав, що виконав усі необхідні дії, які є необхідними для запланованого результату - вбивства ОСОБА_5., заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження від яких настала її смерть.

ОСОБА_1. з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення ним 3 березня 2005 року умисного вбивства ОСОБА_5., діючи з умислом, направленим на завідомо неправдиве повідомлення, 3 жовтня          2005 року в явці з повинною на ім'я прокурора вказав, що не він, а                  ОСОБА_2. вчинив особливо тяжкий злочин, а саме умисне вбивство                            ОСОБА_5., а також підтвердив про це під час його допитів слідчим, що не відповідало дійсності і потягло за собою помилкове притягнення ОСОБА_2. до кримінальної відповідальності.

В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1. вказує, що він не вчиняв вбивства потерпілої ОСОБА_5., але суд розглядаючи справу на його заяви та клопотання не відреагував, не перевірив їх і прийшов до помилкового висновку, що саме він вчинив вбивство потерпілої. Вказане вбивство вчинив ОСОБА_2., який погрожував йому розправою, та запропонував йому гроші якщо він повідомить, про те, що вчинив вбивство потерплої. Тому він прохає вирок суду відносно нього скасувати, як незаконний.

Вислухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію і просив вирок суду скасувати як незаконний, міркування прокурора Паливода Л.В. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Викладені у вироку висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірено в судовому засіданні в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.

Вказівки ОСОБА_1 про непричетність до вчинення умисного вбивства потерпілої ОСОБА_5. перевірялись в судовому засіданні суду першої інстанції,  і вони не знайшли свого підтвердження. Більше того, суд навів докази, якими ці доводи спростовуються.

Так, допитай в якості підозрюваного 6 квітня 2007 року (т. 3 а.с. 159 - 162) ОСОБА_1., в присутності захисника, вказав, що дійсно на початку березня 2005 року він разом з ОСОБА_2, та ОСОБА_3. розпивали спиртні напої в будинку по АДРЕСА_1 в м. Суми, де він проживав разом зі своїм батьком. Потім вони стали проводжати додому ОСОБА_5., так як вона була в стані сп'яніння.

В районі вул. Я.Купали ОСОБА_5. декілька разів падала на землю, та висловлювалась на його адресу нецензурними словами, що його обурило і він наніс їй удар рукою в праву частину обличчя. Після того як вона впала на землю він став наносити їй удари ногами по голові та інших частинах тіла від чого потерпіла втратила свідомість. Після цього він відтягнув ОСОБА_5.  від дороги і закидав її тіло снігом.

Допитаний в якості обвинуваченого, на досудовому слідстві, 11 квітня 2007 року ОСОБА_1. вказав, що дійсно він, а не хтось інший, наносив тілесні ушкодження ОСОБА_5., але при цьому не бажав настання її смерті (т. 3 а.с. 175 - 176).

При відтворенні обстановки і обставин події, з участю захисника,           11 квітня 2007 року із застосуванням відеозапису та фотозйомки,              ОСОБА_1. детально розповів та вказав та місці за яких обставин він наносив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5. (т. 3 а.с. 178 - 187).

Під час очної ставки між ОСОБА_2. та ОСОБА_1., останній підтвердив, що саме він, а не ОСОБА_2., наносив 3 березня 2005 потерпілій ОСОБА_5. удари по різних частинах тіла, а після того як вона втратила свідомість відтіг від дороги та закидав її тіло снігом (т. 3 а.с. 136 - 139).

Суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, визнав покази ОСОБА_1, які він давав на досудовому слідстві під час допитів: в якості підозрюваного, обвинуваченого, при відтворенні обстановки та обставин події, очної ставки з ОСОБА_2. логічними і послідовними і такими, що об'єктивного свідчать про вчинення ним умисного вбивства потерплої, та поклав їх в основу вироку, а дані ним покази в судовому засіданні, про непричетність його до умисного вбивства ОСОБА_5., розцінив як обраний ним спосіб уникнути від відповідальності за вчинений злочин.

Винність ОСОБА_1 підтверджена і іншими дослідженими судом доказами, які були досліджені судом першої інстанції  та зазначені у вироку.

З висновку судово-медичної експертизи (т. 3 а.с. 6 - 7) вбачається, що смерть потерпілої ОСОБА_5. наступила внаслідок закритої черепно-мозкової травми.

При відтворенні обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1 04.10.2005 року останній показав дерево на яке закинув ремінь сумки ОСОБА_5. і який був виявлений на дереві (т. 1 а.с. 246 - 253).

З протоколу пред'явлення предметів для впізнання від 27.10.2005 року вбачається, що потерпілі ОСОБА_6. та ОСОБА_7. впізнали ремінь              від сумки, з якою їх донька пішла з дому 3 березня 2005 року (т. 1 а.с. 217 -  224).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8. вказав, що 3.10.2005 року в його службовому кабінеті ОСОБА_1. написав явку з повинною в якій вказав, що ОСОБА_2. вчинив зґвалтування ОСОБА_5. та її вбивство. Явку з повинною ОСОБА_1. написав добровільно без примусу.

З досліджених в судовому засіданні показах свідка ОСОБА_9., які він дав під час досудового слідства (т. 3 а.с. 143 - 145) вбачається, що в           2005 році в його провадженні знаходилась кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_10, ОСОБА_2 у вчиненні зґвалтування потерпілої ОСОБА_11. На той період ОСОБА_2. був оголошений  у розшук. 3.10.2005 року ОСОБА_1. повідомив, що ОСОБА_2. заподіяв тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5. Про це він добровільно зазначив у явці з повинною, та під час його допитів.

Під час розгляду справи по обвинуваченню ОСОБА_2, за фактом зґвалтування та умисного вбивства ОСОБА_5. за ст. ст. 115 ч. 2 п. 9, 152          ч. 3 КК України в апеляційному суді, ОСОБА_1. під час допиту його в якості свідка вказав, що умисне вбивство ОСОБА_5, вчинив саме він, а не ОСОБА_2., тобто оговорив його, так як знав, що ОСОБА_2. знаходиться за межами України і вважав, що його не спіймають (т. 2 а.с. 91 - 212).

24 січня 2007 року, ухвалою апеляційного суду Сумської області кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_2 була повернута на додаткове розслідування (т. 2 а.с. 213 - 216).

Постановою слідчого прокуратури м. Суми від 6.03.2007 року матеріали кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по обвинуваченню у вчиненню злочинів передбачених ст. ст. 152 ч. 3, 115 ч. 2 п. 9 КК України, за фактом зґвалтування і умисного вбивства потерпілої ОСОБА_5.  закриті у зв'язку з недоведеністю його участі у вчиненні даних злочинів (т. 3 а.с. 199 - 201).

З перевірених судом показів потерпілого ОСОБА_2. вбачається, що дійсно він разом з ОСОБА_1. та ОСОБА_3. вживав спиртні напої, але ніяких протиправних дій стосовно неї не вчиняв. Внаслідок неправдивих показів ОСОБА_1 стосовно нього, він був притягнутий до кримінальної відповідальності і справа була направлена для розгляду до суду.

Викладені джерела доказів не викликали сумнів у суду першої інстанції, із ними погоджується і колегія суддів.

Доводи засудженого ОСОБА_1 про непричетність його до вчинення умисного вбивства ОСОБА_5. не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються наведеними та перевіреними у судовому засіданні доказами і його особистими показами даними під час його допитів в якості підозрюваного, обвинуваченого, при відтворенні обстановки і обставин події, в явці з повинною на досудовому слідстві, дослідженими та оголошеними в судовому засіданні показами потерпілих: ОСОБА_6. та ОСОБА_7., свідка ОСОБА_4.

Таким чином, вказані обставини свідчать про безпідставність доводів засудженого, які викладені в апеляції.

В той же час, колегія суддів, знаходячи висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 в умисному вбивстві потерпілої ОСОБА_5. та в завідомо неправдивому повідомленні прокурору та слідчому про вчинення злочину, поєднаного з обвинуваченням особи в скоєнні тяжкого чи особливо тяжкого злочину правильним, приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 також вірно кваліфіковані за ст. ст. 115 ч. 1, 382 ч. 2 КК України.

Міра покарання засудженому ОСОБА_1. призначена судом першої інстанції, відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів та даних про особу винного.

Зважаючи на це, колегія суддів не знаходить підстав для скасування або зміни постановленого по справі вироку.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

 

У Х В А Л И Л А :

 

Вирок Зарічного районного суду м. Суми Сумської області від              5 листопада 2008 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.

 

 

Головуючий:             Безверхий О.М.

Судді:                          Крамаренко В.І.

                                     Сінашенко В.Г.

 

Вірно: суддя апеляційного суду

 

 

Б.Є.