Справа № 2-139/08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

„ 02 „  червня 2008р.                             смт.Новгородка

        Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді         Пасічника Д.І.,

при секретарі             Стрельник Т.О.,

з участю представника позивача     ОСОБА_1,

представника відповідача         ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Новгородка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, закритого акціонерного товариства страхової групи «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідачів суму збитків, які були завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 29 травня 2007 року на автошляху м.Кіровоград-Кривий Ріг. Відповідно до висновку автотехнічної експертизи автомобіль відповідача ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який  порушив п.13.1. Правил дорожнього руху України, допустив зіткнення з саморобним трактором, під керуванням ОСОБА_6 Внаслідок ДТП чоловік позивачки, ОСОБА_6, від отриманих тілесних ушкоджень, які були несумісні з життям, помер на місці ДТП.

    Завдану внаслідок ДТП шкоду позивач просить стягнути з відповідачів і мотивує свої вимоги тим, що відповідачем було укладено поліс обов’язкового страхування № 2677720 від 29.04.2007р., відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 1950/26 від 30.11.2007р. вартість відновлювального ремонту саморобного трактора складає 3341,75 грн., витрати на поховання та ритуальні витрати складають 17506,51 грн., завдану загибеллю чоловіка моральну шкоду оцінює в 100000,00 грн. і просить стягнути з страхової компанії 5000,00 грн. моральної шкоди за порушення Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також просить стягнути передбачену страховим полісом 51000, 00 грн. обов’язкового ліміту цивільної відповідальності та судові витрати в сумі 395,00 грн. за проведення експертизи  і 2500,00 грн. на правову допомогу.

    В судовому засіданні позивачка та представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали повністю, просили суд стягнути з відповідачів солідарно суму завданої матеріальної шкоди в сумі 20848,26 грн. та моральну шкоду в сумі 105000,00 грн., ліміт цивільно-правової відповідальності в сумі 51000,00 грн., а також судові витрати по проведенню експертизи в сумі 395,00 грн., за явку експерта в судове засідання 187,80 грн. та витрати по оплаті допомоги адвоката в сумі 2500,00 грн.

    Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 позов визнали частково, просили суд відшкодувати матеріальну шкоду за рахунок страхової групи «ТАС», розмір моральної шкоди просили зменшити і визнали її в сумі 10000,00 грн. Надали розписки позивачки, відповідно до яких відповідач ОСОБА_4 вже відшкодував позивачці 3000,00 грн.

    Представник ЗАТ страхової групи «ТАС», Дрига Ю.В., також позов визнав частково, погодився з позовними вимогами про відшкодування витрат на поховання відповідно до квитанцій ГРП «Комунальник» на суму 791,50 грн. та КП «Комбінат громадського харчування» на суму 1473,00 грн. (а.с. 57). Решту вимог позивача не визнав, мотивуючи свою позицію тим, що саморобний трактор позивачка не успадкувала після загибелі чоловіка, він не був зареєстрований і відповідно взагалі не може бути визнаний майном потерпілого якому завдана шкода, щодо витрат на поховання вказував, що відповідно до Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого – комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу, а тому витрати позивачки здійснені нею відповідно до представлених чеків не можуть бути відшкодовані страховою компанією.

    Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5, суду пояснив, що до Кіровоградського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (КВ ОНДІСЕ) звернулась ОСОБА_3 Відповідно до її заяви було здійснено дослідження по встановленню вартості відновлювального ремонту трактора саморобного, який було пошкоджено внаслідок ДТП. Вартість відновлювального ремонту складає 3341,75 грн. При цьому вартість пошкоджених вузлів, що не підлягають відновленню складає лише 235,50 грн. (ступиця колеса), а решта вартості ремонту це вартість матеріалів та роботи по відновленню трактора. Враховуючи, що вартість вузлів, які підлягають заміні незначна ним не бралось до уваги, що трактор саморобний та не зареєстрований в державних органах.

    Заслухавши пояснення сторін, експерта, вивчивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

    Судом встановлено, що 29.05.2007р. на автошляху м.Кіровоград – Кривий Ріг, 23 км., водій автомобіля ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_4 порушив п. 13.1. Правил дорожнього руху України та допустив зіткнення з саморобним трактором під керуванням Ковальчука Миколи Платоновича, внаслідок чого останній помер на місці ДТП, та було пошкоджено належний йому саморобний трактор.

    Внаслідок ДТП саморобний трактор отримав пошкодження і вартість відновлювального ремонту, відповідно до висновку експерта № 1950/26 від 30.11.2007р. складає 3341,75 грн.

    Відповідач ОСОБА_4, відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004р., уклав поліс страхування № ВА 2677720 від 29.04.2007р. із ЗАТ страховою групою «ТАС», відповідно до якого він застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами за шкоду заподіяну майну потерпілого на суму 25000,00 грн. та за шкоду заподіяну життю і здоров’ю одного потерпілого на суму 51000,00 грн.

    За фактом ДТП 04.06.2007р. слідчим Новгородківського РВ УМВС України в Кіровоградській області було порушено кримінальну справу по ч.2 ст.286 КК України відносно ОСОБА_4 Постановою Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 09.08.2007р. ОСОБА_4 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію» від 19.04.2007р. В ході досудового слідства по кримінальній справі та при винесенні постанови про звільнення ОСОБА_4від кримінальної відповідальності було встановлено факт ДТП, належність саморобного трактора та винність ОСОБА_4 в скоєнні ДТП. Суд вважає, що при наявності заперечень по цим фактам учасники процесу мали право оскаржити прийняте рішення, що ними зроблено не було.

    Відповідно до п.1.10. Правил дорожнього руху України механічний транспортний засіб – транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми (крім транспортних засобів, робочий об’єм двигуна яких не перевищує 50 смі), а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

    Враховуючи, що потерпілий користувався саморобним трактором, пересувався ним дорогами загального користування, складався з складових частин дорожніх транспортних засобів УАЗ, трактора Т-16, на ньому був встановлений двигун ЗІД, як це встановлено при проведенні автотоварознавчого дослідження, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо відшкодування вартості відновлювального ремонту саморобного трактора.

    Відповідно до п.2 роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” шкода заподіяна майну юридичної чи фізичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що її дії були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній зв’язок та є вина відповідальної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

    Суд вважає, що в судовому засіданні доведена вина відповідача ОСОБА_4 в порушенні Правил дорожнього руху України, а саме п.13.1., в скоєнні ДТП та заподіянні шкоди. Відповідачами не надано суду достатніх, об’єктивних, та безспірних доказів, що підтверджують той факт, що шкода була завдана внаслідок непереборної сили або умислу чи грубої необережності потерпілого.

    Враховуючи, що відповідачами клопотання про призначення додаткової чи повторної експертизи для визначення вартості відновлювального ремонту не заявлялись, а під сумнів ставилось лише питання визначення саморобного трактора як механічного транспортного засобу та його належності суд вважає, що позовні вимоги позивача про відшкодування вартості відновлювального ремонту саморобного трактора підлягають задоволенню повністю.

    Оцінюючи надані позивачкою чеки на придбання продуктів харчування суд враховує роз’яснення, викладені в п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» № 6 від 27.03.1992 р., відповідно до якої встановлено, що у випадку смерті потерпілого організація або громадянин, відповідальні за заподіяння шкоди, зобов’язані відшкодувати витрати на поховання (в тому числі на ритуальні послуги і обряди) тій особі, яка понесла ці витрати. Тому вимоги про стягнення витрат на поховання можуть пред’являтись як особами, що мають право на відшкодування шкоди у зв’язку зі смертю годувальника, так і сторонніми до потерпілого громадянами і організаціями, що фактично понесли ці витрати.

    Витрати на виготовлення пам’ятників і огорож визначаються, виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам’ятників і огорож в даній місцевості.

    Тому суд приймає як доказ розміру шкоди чеки та квитанції на проведення поховання, поминального обіду та на виготовлення та встановлення памятника і облаштування місця поховання (а.с. 57, 61, 62, 63, 64) на загальну суму 12524,75 грн.

    Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

    Вимоги позивача про відшкодування 51000,00 грн. як ліміту цивільно-правової відповідальності відповідно до полісу страхування, укладеного ОСОБА_4 з ЗАТ страховою групою «ТАС» задоволенню не підлягають, оскільки, як це передбачено полісом страхування це ліміт відповідальності страховика (страхової групи «ТАС») за шкоду завдану відповідачем ОСОБА_4 під час ДТП за участю застрахованого транспортного засобу (ВАЗ 2107, д/н НОМЕР_1) і за рахунок суми ліміту покриваються витрати на поховання в сумі 12524,75 грн. та шкода, завдана саморобному трактору в сумі 3341,75 грн.

    Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000,00 грн. за порушення страховою групою «ТАС» Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд враховуючи, що страховиком прийнято заяву від потерпілої ОСОБА_3, на неї дана відповідь, страховик не відмовився відшкодовувати завдану внаслідок ДТП шкоду вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

    Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди завданої загибеллю чоловіка позивачки, суд вважає, що в даному випадку наявність моральної шкоди є беззаперечною і полягає вона у душевних стражданнях, яких зазнала позивачка у зв’язку з загибеллю свого чоловіка (п.2 ч.2 ст.23 ЦК України). При визначенні розміру завданої шкоди суд виходить з характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеню вини відповідача, а також з урахуванням інших обставин справи в сукупності і з урахуванням вимог розумності та справедливості суд вважає, що з відповідача ОСОБА_4, враховуючи, що ним вже добровільно сплачено позивачці 3000,00 грн., необхідно стягнути 20000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди. З відповідача ЗАТ страхової групи «ТАС», відповідно до п.22.3. ст..22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», враховуючи, що смерть потерпілого є найтяжчим наслідком, який застрахований полісом необхідно стягнути 2550,00 грн.

    Також по справі наявні судові витрати, які складаються з витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 395,00 грн. та витрати пов’язані з явкою експерта в судове засідання в сумі 187,80 грн., а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, які, відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають пропорційному відшкодуванню відповідачами ЗАТ страховою групою «ТАС» в сумі 410,00 грн., ОСОБА_4 в сумі 172,80 грн. Витрати позивачки на правову допомогу підтверджуються угодою, укладеною нею з юридичною консультацією Ленінського району м.Кіровограда № 181 від 16.04.2008р. та довідкою цієї консультації, відповідно до якої вона сплатила за правову допомогу 2500,00 грн. Жодних первинних бухгалтерських розрахункових документів, які б підтверджували оплату саме в такому розмірі позивачкою не надано, а тому в суду немає підстав для задоволення вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу в такому розмірі.

    На підставі викладеного, керуючись ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1192 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 131, 213-215 ЦПК України суд, –

В И Р І Ш И В:

    Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, закритого акціонерного товариства страхової групи «ТАС» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди — задовольнити частково.

    Стягнути з закритого акціонерного товариства страхової групи «ТАС» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 15866,50 грн., у відшкодування моральної шкоди 2550,00 грн. та судові витрати в сумі 410,00 грн.

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у відшкодування моральної шкоди 20000,00 грн., судові витрати в сумі 172,80 грн.

    Стягнути з закритого акціонерного товариства страхової групи «ТАС» на користь держави судові витрати в сумі 60,00 грн.

    Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 21,00 грн.

    В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

    Головуючий суддя                             Д.І.Пасічник